родне святкування Святим вечором (так називається цілий день перед Різдвом). До Святого вечора всі повертаються додому. Ніхто з хрещених людей не повинен бути поза - 167 -
Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат домом, бо тоді увесь рік блукатиме. Вірять, що і душі по мерлих родичів збираються додому на святу вечерю. Цього дня не можна ні з ким сваритися, а з ким і були в незлагоді, треба помиритися, щоб мирно жилося цілий рік. На ґаздівстві все повинно бути на своєму місці, ніщо не має бути в чужих руках. І все, що в ґаздівстві є чуже, треба повернути, щоб цілий рік був у господарстві лад. Деякі речі не можна на Святвечір називати їхніми іменами: наприклад, не можна говорити слово «мак», треба казати «сімнє» або «насінне», «аби блихи та інша нужда не пло дилася». Замість слова «що» треба говорити «яке» — аби те, про що говориться, «не защокати»... Цього дня вся родина готується до святої вечері. Во гонь для її приготування має бути новим, складатися з дванадцяти полін, заготовлених за дванадцять днів до Святвечора. Готується на святу вечерю дванадцять страв із дарів поля, лісу, води (ріки, ставка, озера). Перед вече рею ставлять на покуття дідух — сніп зі стебел кукурудзи з качанами, який восени для цього готується — на добрий урожай. На столі тонко розстеляють отаву — символ жита, пшениці, всякої пашниці, що благодатно вкриває нашу землю святу. На кути стола кладуть по кілька зубків часни ку — проти злих сил. Стіл застеляють білою скатертиною і ставлять на нього миску з різним зерном на багатий урожай наступного року. Під столом кладуть гостре зна
