• Якщо місяць сходить догори ріжками, буде погода, якщо ріжками вниз — буде дощ. • Зорі в небі — на погоду. • Коли жовто-багрові хмари тягнуться з заходу на схід і не чорніють, буде добра погода. • Якщо хмара стоїть і розростається, буде дощ. • Якщо мряка підніметься високо і згасне, буде погода. • Якщо вітер віє згори, це на погоду, якщо з низів — на сльоту. • Якщо на воді утворюється піна, буде сльота. • Вода піднімається в криниці — на погану погоду. • Коли восени падає сніг, а на деревах ще є листя, то обов'язково «упаде зима навесні на лист». • Якщо «видуває лід з землі зверхи», то влітку буде повінь. Звичайно, кожне з цих передбачень вимагає наукового дослідження й обґрунтування. Та зазвичай вони є віддзер каленням неосяжної народної мудрості, перевіреної віками й поколіннями. ВІРУВАННЯ
КАРПАТСЬКИХ МИСЛИВЦІВ
Мисливство здавна належить до основних господар ських занять українців. Протягом тривалого періоду це за няття посідало вагоме місце у господарстві нашого народу. За його допомогою українці захищали поля, городи, худобу та птицю, а також здобували м'ясну їжу й отримували інші цінні продукти. Унаслідок поступового освоєння українцями незасе- лених земель, розорювання великих площ значно змен шилася кількість диких звірів, відповідно дещо занепало й мисливство. Сьогодні його можна сприймати лише як - 175 -
Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат хобі. Проте в Карпатах мисливство зберігалося аж до сере дини XX століття, і найбільшого поширення воно набуло на
