прати, щоб разом зі шматтям стрибнути у воду. Тож треба дати час, «щоб більше нечистої сили вигинуло від водо- святських морозів на землі». Народні звичаї, повір'я, ворожіння пов'язані також і зі святами весняно-літнього періоду. Дуже великим весняним святом є Благовіщення. Нічого в цей день не можна робити. Кажуть, що навіть птиця цього дня не в'є свого гнізда. Вірять, що на Благовіщення земля, що відпочивала і сили набиралася, відкривається і все живе на світ випускає. У свої права вступає весна. Зацвітають перші весняні квіти, які мають магічну силу для дівчат — на красу і долю. Ґазда виганяє надвір худобу на весну подивитися. Ворожать у цей день, аби прихилити добро, відвернути лихо, ворожать також і на врожай. У благовісний понеділок нічого не да ється з хати, бо це би пошкодило маржині. Нічого не можна - 169 —
Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат сіяти, садити, ні щось інше робити в городі, аби буря і град не вбили сівбину й городину. У передвеликодню середу увечері палять вогонь на городі, «аби городина велика росла і добре родила». Дуже корисним для здоров'я і відвертання всякого лиха є пере скакування через вогонь у цей вечір. У чистий четвер діти ходять по хатах, переважно до ро дини та знайомих, «у живники» (вогники, хапанки), де їм дають перепічки, кукуци, писанки. Ворожать: якщо першим прийде хлопчик, будуть родитися й вестися в ґаздівстві бички й баранчики, а коли дівчинка, то ягнички й телички. Найзнаменнішими, найсвятішими атрибутами Велико дня є паска і писанка. Тож вони і стали в народі оберегами
