вигризуть зубами! Щезни, пропади! Ти до сего тіла не маєш
діла!»
Залишки води виливали на перехресті зі словами:
«В лісі росло дерево, убирало си в кору, в краки, в лист,
у цвіт. Стяли його. Як не має воно тепер сили рости, цвіс
ти, так аби не мали сили уроки панські, циганські, дію
чі, жидівські, парубоцькі, дівоцькі, жаб'ячі і гадячі. Аби
так щезли, пропали, як пропадає сіль від води і віск від
вогню».
Орданська вода застосовувалася від недугів на цілий
рік, а хворим повертала здоров'я. Водохрещенські купелі
в давнину були дуже поширені серед жителів Карпат.
Свята вода є символом творчості та божественної сили.
Такою водою в давнину священнослужителі освячували
статуї богів і самих вірян.
Свята вода може змити з людини бруд, очистити від
хвороб, зцілити від недугів тощо.
Повсюди в Україні побутував звичай купатися або вми
ватися в чистій воді у Чистий четвер. Про це свідчать такі
вислови: «Як хто нездоровий чимось, хай у Чистий четвер
піде вдосвіта на річку, поки ніхто води не брав, і вмиєть
ся — всяка хвороба мине»; «Найкраще купатися у Чистий
четвер — буде чисте тіло», «У Великий четвер до схід сон
ця миють хворі очі», «Як у Чистий четвер скупаєшся — не
буде корости». Звичаю помитися в річці до схід сонця, на
зорі, дотримувалися в багатьох місцинах України. Існува
ло повір'я, що той, хто побачить купання ворона і дістане
хоча б краплину води з вороняти, завжди буде здоровим,
оскільки ворон володіє живою та неживою водою.
Здавна відомо, що вода двічі на рік змінює свою поляр
ність: у період зимового сонцевороту на Водохреще та в пе
ріод літнього сонцестояння, на Івана Купала. Купальська
Достарыңызбен бөлісу: |
