велика курна піч, гряди в хаті, чотирисхилий дах, укритий
житніми сніпками («жупами»).
Одяг лемків характеризувався простотою і дещо від
різнявся в різних частинах і місцевостях Лемківщини.
Та спільною рисою було виготовлення вбрання здебіль
шого з матеріалів домашнього виробу. До характерних
компонентів традиційного одягу лемків належали коротка
безуставкова жіноча сорочка («чахлик»), чоловіча сорочка
з розрізом на плечах («опліча»), спідниці («фартухи») для
дівчат із кольорової тканини, для старших жінок — із чор
ної тканини, запаски в дрібні зборки («збиранки»), вузькі
чоловічі штани, сердаки з білої вовни («гуня»), коричнева
сукняна куртка («гунька»), довга прямоспинна чуга («чуга-
ня») з великим коміром, оздобленим довгими китицями
(«свічками»). Взувалися лемки зазвичай у шкіряні постоли
(«кербці») або чоботи.
Тож сімейний і громадський побут лемків, їх звичаї,
обряди, повір'я, багатий і мелодійний пісенний фольклор,
легенди, перекази, народна музика, ужиткове декора
тивне мистецтво — усе це було надзвичайно своєрідним
і колоритним.
32
Народи Карпат: хто мешкає в загадковому краї. Історія та звичаї
ПОКУТТЯ
Перші згадки про Покуття знаходимо в листі молдав
ських бояр до польського короля 1395 року. Сама ж на
зва з'являється у XV столітті в науковій праці польського
історика Яна Длугоша. Територіальні межі Покуття про
тягом століть визначалися по-різному. У XVII—XVIII століт
тях більшість дослідників сходилися на думці, що Покуття
розташоване між Дністром, Черемошем і Карпатськими
горами. З середини XIX століття Покуттям називали лише
Достарыңызбен бөлісу: |
