Загальна характеристика роботи
Наукова новизна одержаних результатів
жүктеу/скачать 286.97 Kb. Pdf көрінісі
|
| Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першою
в науці цивільного процесуального права України науковою працею, що присвячена дослідженню електронних засобів доказування, в якій здійснено понятійне, структурне, видове і процедурне виокремлення електронних засобів доказування та виявлення особливостей їх використання при вирішенні цивільних справ. За підсумками проведеного дослідження обґрунтовано низку нових теоретичних висновків і пропозицій, що виносяться на захист і містять наукову новизну та полягають у наступному. Уперше: - запропоновано наділити електронні засоби доказування в цивільному процесі самостійним процесуальним статусом в системі засобів доказування, що обумовлений структурними, видовими та процедурними особливостями дослідження та оцінки цих доказів у цивільному судочинстві, та потребою спеціального правового регулювання; - розроблено поняття електронних засобів доказування як передбаченої законом процесуальної форми залучення носіїв письмової та аудіовізуальної інформації в електронній формі, котрі неможливо безпосередньо переглянути без використання технічних та 7 програмних засобів для одержання відомостей, що мають значення для розгляду справи; - сформульовано понятійну та сутнісну кваліфікацію електронного документа в цивільному процесі в широкому (будь-яка інформація, збережена в електронній формі) та вузькому значенні (інформація, отримана і збережена як доказ для підтвердження правових обов’язків або ділової діяльності, яка зафіксована на електронних носіях та містить реквізити, що дозволяють її ідентифікувати), що має принциповий характер для номінації ступеню його модальності як засобу доказування з точки зору його належності та допустимості; - обґрунтовано в контексті теорії доказування процесуальне значення електронного підпису, яке може полягати в допустимості засобу доказування, презумпції авторства, доказовій силі та місці електронного документа в системі засобів доказування; - визначені особливості використання та оцінки в процесі доказування по цивільним справам інформації з мережі Інтернет, зокрема веб-сайти – специфічне інформаційне структуроване середовище, що може містити фактичні дані для встановлення наявності чи відсутності обставин по справі; - визначено порядок процесуального забезпечення електронних засобів доказування шляхом здійснення позасудових, договірних та судових забезпечувальних заходів щодо інформації в електронній формі, а також надано їх класифікацію. Удосконалено: - визначення процесуального статусу інформації з мережі Інтернет для встановлення факту загальновідомості обставин, що може бути підставою для звільнення від доказування цих обставин по справі; - теоретичні положення щодо визначення механізму відповідальності осіб, які беруть участь у справі, за ухилення від подання доказів або їх знищення та запропоновано запровадити санкції у виді штрафу та висновку суду щодо існування певного факту на користь іншої сторони. Набули подальшого розвитку: - пропозиції щодо використання звуко- та відеозаписів як джерела доказової інформації в цивільному процесі, доопрацьовано їх класифікацію та ознаки, які можуть мати значення для їх оцінки, зокрема динамічний характер фіксації інформації, можливість запису 8 без втручання людини та особливий психологічний вплив, який полягає у створенні враження безпосереднього спостерігання подій; - рекомендації щодо надання нотаріусам права забезпечувати докази для їх подальшого використання в судовому розгляді. жүктеу/скачать 286.97 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|