Загальна характеристика роботи
Розділ 3. «Прикладні аспекти використання електронних
жүктеу/скачать 286.97 Kb. Pdf көрінісі
|
| Розділ 3. «Прикладні аспекти використання електронних
засобів доказування в цивільному процесі» складається з трьох підрозділів та висновків. У підрозділі 3.1 «Особливості подання, дослідження та оцінки електронних засобів доказування» обґрунтовано пропозиції щодо порядку залучення електронних засобів доказування, а також висвітлено особливості їх дослідження та оцінки. Виходячи з досліджених ознак електронних засобів доказування, висловлена пропозиція щодо необхідності подання таких засобів доказування на електронному носії або електронними каналами зв’язку. Подання доказів в роздрукованому вигляді дозволить суду перевірити належність доказів, оскільки електронна форма хоча й не впливає на правило встановлення належності доказів, в той же час її перевірка потребує ознайомлення зі змістом доказів, яке є неможливим без застосування технічних засобів. В той же час, такі роздрукування за своєю природою є лише копіями, які не здатні відтворити всі реквізити електронних засобів доказування, тому суд повинен досліджувати саме оригінали доказів в електронній формі. Пропонується закріпити в законодавстві окрему процедуру дослідження електронних засобів доказування з використанням технічних та програмних засобів, а за необхідності залучати до проведення таких дій спеціаліста. Звертається увага на наявність особливостей застосування загальних та спеціальних правил допустимості електронних засобів доказування, які потребують певних пояснень та уточнень в контексті електронної форми. Докази не можуть визнаватись недопустимими лише на тій підставі, що вони існують в електронній формі. Крім того, допустимість електронних засобів доказування не може ставитись в залежність від інших доказів по справі або їх достовірності, що є самостійним елементом оцінки доказів. Перевірка достовірності доказів в електронній формі пов’язана, на думку автора, з належною ідентифікацією, тобто встановленням автора повідомлення, та автентифікацією як підтвердження 14 незмінності інформації з моменту складання повідомлення автором. Встановлення дійсного походження інформації в електронній формі та її вірогідності в силу специфіки форми може потребувати залучення спеціаліста для вчинення окремих процесуальних дій. У підрозділі 3.2 «Доказове значення електронного підпису» приділено увагу дослідженню процесуального значення електронного підпису в процесі доказування при розгляді і вирішенні цивільних справ. З процесуальної точки зору при розгляді справ важливо визначати функції електронного підпису як техніко-правового засобу забезпечення достовірності доказів в електронній формі. Доводиться, що електронний підпис є не просто заміною власноручного підпису, а може виконувати й інші функції, такі як автентифікація, забезпечення цілісності документа та захист його від змін, фіксація часу створення, а також забезпечення конфіденційності. Акцентується увага на тому, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису в електронній формі, але при цьому електронний підпис може виконувати більш широкий спектр функції, які можуть мати значення при вирішенні цивільних справ судом. Проаналізовано зарубіжний досвід у поєднанні з дослідженням нормативних актів окремих країн, що дозволило виявити окремі різновиди електронного підпису, особливості яких безпосередньо впливають на його процесуальне значення. Останнє може полягати в презумпції походження документа від певної особи, його достовірність, а також вплив на його доказову силу. При цьому достовірність інформації означає її відповідність дійсності, а вплив на доказову силу полягає у формуванні внутрішнього переконання судді. У підрозділі 3.3 «Забезпечення електронних доказів» визначено порядок процесуального забезпечення доказів в електронній формі, а також наведено класифікацію таких заходів. У практиці судового правозастосування важливо виокремлювати три групи заходів забезпечення доказів з метою недопущення втрати інформації, важливої для розгляду справи, та її належного процесуального оформлення: позасудові, договірні та судові. Позасудові заходи полягають у зверненні несудових органів, установ чи організацій, таких як провайдери, засвідчувальні центри та нотаріуси. Окремої уваги заслуговує питання забезпечення електронних засобів доказування нотаріусами – діюче законодавство має декілька бланкетних норм, які не отримали свого розкриття в 15 діючому законодавстві. Договірні заходи полягають у вчиненні певних дій для забезпечення доказів безпосередньо самими зацікавленими суб’єктами та переважно мають превентивний характер. Можливість судового забезпечення доказів в електронній формі, на думку автора, потребує законодавчого закріплення санкцій за порушення обов’язків щодо збереження доказів або невиконання припису суду щодо його витребування. В якості таких санкцій пропонується запровадити штраф та висновок суду щодо існування певного факту на користь іншої сторони. Вони мають забезпечити співрозмірність забезпечувальних заходів, а також баланс інтересів заявника та інших заінтересованих осіб. жүктеу/скачать 286.97 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|