Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України

Застережуся ще в одній деталі. В законі цей момент якраз, по-моєму, дуже мудро підкреслений, що зміни до концепції і сама концепція приймається постановою Верховної Ради. Мені здається, отут я буду сперечатися із іншими виступаючими, це є дуже важливий момент. Тому що Концепція розвитку держави повинна бути саме прерогативою саме Верховної Ради, а не законом, який далі іде до Президента, ветується і йде на всі круги своя, і перетворюється у невідомо що або затягується його прийняття на роки. Це є той документ, як і зміни до Конституції, які мають теж у кінцевому варіанті стати, імплементація має стати прерогативою виключно Верховної Ради, яка не підпадає під ветування, і ряд інших функцій виключно прерогативою парламенту.

І тому я вважаю, що якщо ми оцей момент застережемо і збережемо, плюс виробимо дієвий механізм задіяння використання цього закону, тоді він буде нам однозначно необхідний для роботу. Тому що оті шарпання держави, я вже тільки про міжнародну політику говорю, починаючи від того, що наш зовнішній вектор крутиться, як флюгер, у вітряну погану погоду, і закінчуючи шарпанням внутрішнім, коли саме засади зовнішньої внутрішньої політики зможуть бути певним ситом, щодо економічного законодавства. І теж треба виписати, що такі закони, наприклад, навіть не можуть виноситися у розгляд Верховної Ради, якщо вони суперечать принциповим позиціям і тому подібне. Оце є ті моменти, які нам необхідні.

Тому я закликаю всіх проголосувати у першому читанні і до другого читання дуже серйозно над ним попрацювати. Дякую.
ГОЛОВА. Родіонова репліка. Будь ласка, мікрофон Родіонова.
ШУМИЛО І.А.

Я попросив би просто депутатів звернути увагу на висновок...

РОДІОНОВ М.К.

Фракція комуністів, Родіонов.

Я хочу пояснити своє питання до Олександра Олександровича. Я не заперечував його доповіді, але у мене є сумнів стосовно засад, які на всі випадки життя. Пояснюю. Якщо в країнах, у тому числі західних країнах до влади приходять ліві, соціалісти, інші, комуністи, то головним у внутрішній політиці цих країн - це захист трудящих. Якщо приходять праві, патріотичні вони чи антипатріотичні, головна їх політика: захист крупного капіталу. От у чому різниця. І тому у мене, мабуть, все ж таки сумніви були, ну, як кажуть, вполне объективные. А незалежно від того...

Я прошу депутатів звернути увагу на висновок, який зробило Головне науково-експертне управління. Позиції уряду і зауваження до цього проекту повністю співпадають. І мені здається, надзвичайно важливим і той висновок, який відносно необхідності суттєвого доопрацювання цього проекту закону перед тим, як його взагалі приймати на перше читання.

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний головуючий, скажіть, будь ласка, за якими правилами нашого Регламенту передбачено участь в обговоренні питання порядку денного, обговоренні законопроекту у першому читанні з боку представника виконавчої влади. Я такого практично... Представник виконавчої влади не є суб'єктом в цьому законопроекті, не є суб'єктом законодавчої ініціативи. І ви надаєте йому слово. Суб'єктом законодавчої ініціативи є депутат, іншим депутатам ви не надаєте слово, а надаєте слово абсолютно сторонньому, так би мовити, представнику іншого органу, який ніякого відношення до цього немає. Такого у Регламенті, такого, вибачте, немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що стосується участі представників уряду. З кожного питання визначається, хто бере участь від уряду. І що стосується Погоджувальної ради, від уряду сидить, він розписує, і вони беруть участь. І взагалі Верховна Рада приймає закони не для себе. Закони щодо засад зовнішньої і внутрішньої політики. Не можна так підходити.

Давайте ми з вами визначимося, що стосується Регламенту нашої роботи. Визначається комітет, дає свої пропозиції. Перед тим, як ми слухаємо питання, доводиться до відома. У нас не буде роботи таким чином.

Розгляд питання закінчено, переходимо до наступного. Шановні колеги, шановні колеги! Шановні колеги! Шановні колеги, народні депутати! Іване Олександровичу! Заспокойтесь, будь ласка. Ось у мене порядок, який розписано керівником комітету. Якщо ми відходимо від цього порядку - є загальна процедура, 45 хвилин. Давайте будемо по загальній. Продовжуємо обговорення?
ГОЛОС З МІСЦЯ. Продовжуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово має гірник.
11:12:26

ГІРНИК Є.О. Євген Гірник, Долинський виборчий округ номер 89, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, дійсно, цей закон не є такий простий, як це здається на перший погляд. І тому обрізання його розгляду дійсно виглядає не зовсім логічним і не зовсім доцільним.

Дійсно, відповідною статей Конституції визначено, що саме Верховна Рада визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики України. Але на практиці виходить зовсім інше: Верховна Рада має тільки законодавче забезпечення, а практичну політику здійснює навіть не уряд, а Президент. І тому у світлі передбачуваної конституційної реформи це визначення засад зовнішньої і внутрішньої політики України саме парламентом набирає досить актуального змісту.

І дійсно, якби Верховна Рада більш впливала на ці процеси, можливо, ми би не мали такої ситуації, коли дехто з уряду дозволяє собі порахувати документи, які суперечать і Конституції, і національним інтересам України, в результаті яких утворюється спільним митний простір, і є втрати фінансові, і також інші, я маю на увазі ці наступні ялтинські переговори.

І, можливо, не було б такої ситуації, коли нас втягують в іракську ситуацію без визначення цієї ситуації Радою безпеки Організації об'єднаних націй. І також інші процедури були б більш зважені як з боку уряду, так і з боку Президента, якщо б ці засади існували.

Тому в цій ситуації прийняття цього рамкового закону, на мою думку, є необхідним. Друга справа, що цей закон, дійсно, потребує коректування і приведення у відповідність до Конституції.

Дійсно, не виглядає логічним, що рішення про визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики не є предметом розгляду в Конституційному суді. Безумовно, що це положення необхідно зняти.

Також не видно особливого змісту в статті 4, що Верховна Рада, визначаючи засади внутрішньої і зовнішньої політики, виходить з того, що це належить тільки народові України і повинно прийматися на основі Конституції, відповідати їй. Це само собою зрозуміло, і вона може бути виключена.

Ну, і останнє, безумовно, що ці засади зовнішньої і внутрішньої політики, це буде приймати більшість. І тоді в засадах не буде відображена думка парламентської меншості.

Тому я не даром задавав запитання Олександру Олександровичу з приводу переліку цих засад. Я думаю, і все-таки буду вносити пропозиції, щоб перелік цих засад був розширений, і в цих засадах могли висловити свою окрему думку, якщо вона не співпадає з думкою більшості, опозиційні фракції, які є у Верховній Раді.

Пропоную прийняти законопроект в першому читанні і далі над ним працювати. Дякую.

В'ячеслав Кириленко, будь ласка.

Наступний Іван Заєць.
11:15:47

КИРИЛЕНКО В.А.

Шановні колеги!

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шануючи і законопроект, і автора, мені все ж таки здається, що ми якоюсь мірою займаємося зараз абсурдом. Абсурдом з тієї точки зору, що ми говоримо про засадничі речі, засади зовнішньої і внутрішньої політики.

З іншого боку, ми маємо процес входження України до єдиного економічного простору, що, звичайно, суттєвим чином переглядає всі попередні засади як зовнішньої, так і внутрішньої політики, відображені в усіх інших засадничих документах країни: від послань Президента до нормативних актів будь-якого міністерства.

Прикметним також є те, що Верховна Рада України, яка зараз обговорює засади, не може домогтися присутності на своєму засіданні уряду із інформацією про ті документи: Угоду і Концепцію про єдиний економічний простір, - які він планує ближчим часом ухвалити, а Президент підписати.

Ми прийняли рішення, що це питання мало би слухатись сьогодні, хоча 2 депутати Верховної Ради, в тому числі і я, і колега Рудьковський, вносили проект постанови про День уряду з цим питанням ще 9 вересня. Ми пішли тут на поступки уряду.

Сьогодні якимось лише листом Прем'єр-міністр України повідомив Верховну Раду, яка зараз розглядає не більше не менше, а цілі засади, так от, Прем'єр-міністр просто повідомив Верховну Раду, що він не може прийти, бо немає, там, віце-прем'єра, чи там немає ще чогось, чи то немає одностайності в уряді, чи то із уряду можуть виступити ті, хто не підтримує підписання Угоди про єдиний економічний простір. І, таким чином, унеможливив суспільству прослухати обговорення, з'ясувати точки зору фракцій, з'ясувати точки зору керівництва парламенту і уряду країни.

Мені здається, що за таких обставин, які би засади і надалі ми не ухвалювали, вони будуть ігноруватися такими урядами і такими президентами. І Верховна Рада України і надалі перебуватиме у ролі пасивного спостерігача, причому спостерігача не просто якихось другорядних подій, а спостерігача істотних порушень Конституції України і цілого масиву законодавчих актів, яке і може відбутися у випадку підписання 18 вересня Президентом Кучмою Угоди і Концепції про ЄЕП у Ялті.

Ми не повинні цього допустити. І я думаю, що не унеможливлять такого роду події і ухвалення навіть гарних засад чи гарного порядку прийняття цих засад Верховною Радою. Тому я думаю, що допоки в країні править така, непатріотична і недемократична еліта, їй будь-які засади глибоко байдужі.

Мені здається, що поки будуть прийматися такі рішення, яке, наприклад, прийняв Тігіпко, вчора, коли він сказав, що ті міністри, які виступають з державницької позиції будуть ним, Тігіпко відкликані, а ті, що очевидно, якимось чином подобаються Тігіпко, мають право засідати в нашому національному уряді.

Мені здається, на таких засадах буде діяти тільки теперішня еліта, яка не є демократичною, а є такою, що не підкоряється нормам закону. Я підтримую засади, їх треба визначати. Але я не визнаю таку поведінку Верховної Ради, коли вона не може примусити уряд прийти і дати пояснення із надзвичайно важливих питань, які зараз є найголовнішими. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Заєць, наступний - Володимир Черняк .
11:19:26

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати. Я вітаю настирність Олександра Мороза у провштовхуванні засад зовнішньої і внутрішньої політики. Це конституційна вимога і це робить йому честь.

Я вітаю і те, що Олександр Олександрович прислухався до моїх пропозицій, бо ми ведемо уже багаторічну дискусію щодо цього документу, що спочатку треба визначити статус, що таке засади, а потім вже конкретно приймати ці засади у Верховній Раді.

Але я не можу погодитися з Олександром Морозом по суті кількох статей, зокрема, 5-ї, 4-ї і 3-ї. Річ в тому, що у його законопроекті говориться про те, що засади як такі є еталон, на який повинні орієнтуватися закони, закони. І якщо закони чи програми суперечать цим засадам, які до речі приймаються тільки постановами і постанови не є однакової юридичної сили з законами і з Конституцією, то тоді ці закони і ці програми просто відкидаються, тобто відбувається підміна Конституція якимись міфічними засадами. І з цим у принципі не можна погодитися, і це найбільше моє застереження до цього законопроекту.

Потім говориться у статті 3-ій про те, що ці засади не можуть бути предметом розгляду у Конституційному Суді. І у 2-ій статті говориться про те одночасно, що ці засади не містять положень нормативно-правового характеру. Так, дійсно, якщо вони не містять таких положень, то вони й не можуть розглядатися у Конституційному Суду. Але, якщо документ, який не містить нормативно-правового характеру, він не може, у принципі, бути вище закону чи Конституції. А тут якраз записано так, що він вище закону і Конституції. Тому весь цей закон сплетений із суцільних протиріч, які суперечать і Конституції, і суперечать чинному законодавству.

Так що я пропонував би його не прийняти, а переробити статтю 2-у, 3-тю, 4-ту і 5-ту і тоді цей законопроект може бути прийнятий. В іншому випадку це буде зміна Конституції, зміна чинного законодавства.

І коли ми вже говоримо про засади внутрішньої і зовнішньої політики, я думаю, що тут так само треба буде виписати цей взаємозв'язок Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Бо те, що вчора відбулося, наприклад, із заявою "трудовиків", сьогодні треба, щоб Генеральний прокурор відкрив кримінальну справу по відношенні до цієї партії, бо ця партія прямо приказує міністру, який озвучує позицію державного органу виконавчої влади, що ти повинен відмовитися від державної функції, а слухати нас, тобто тих, які діють за інтересами кланів. Дякую.

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Верховна Рада не виконує своєї функції по визначенню засад внутрішньої і зовнішньої політики, хоча це записано у Конституції. Зараз дуже багато балачок про необхідність конституційної реформи. Перш за все, потрібно дотримуватися Конституції і виконувати її. І в Конституції чітко записано, що Верховна Рада визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики. За весь час існування Верховної Ради вони практично цієї функції не виконувала. Чому не виконувала? Тому що виконавча влада і, перш за все, Президент не давали їй її виконати.

Отже, проблема не тільки і не стільки в тому, щоб Конституцію міняти, скільки в тому, щоб дотримуватися Конституції перш за все. І через закони також виконувати Конституцію.

Звичайно, є проблема, яку підмітив Олександр Олександрович, я погоджуюся з ним, що невизначена процедура, невизначена технологія визначення Верховною Радою засад внутрішньої і зовнішньої політики. Тому потрібен такий процедурний законопроект, який би ввів в законодавче технологічне поле сам процес визначення Верховною Радою таких функцій. І з цієї точки зору законопроект треба підтримати. Звичайно потрібно його удосконалити, удосконалення не має меж, але час, відпущений на це, обмежений. І нарешті конкретний приклад, про який тут всі говорять. Питання про Єдиний економічний простір. Очевидно, що це є порушенням Конституції, що це всупереч Конституції. Більше того, кажуть таку дурницю: Єдиний економічний простір повинен відповідати Конституції. За визначенням він не може відповідати, тому що Єдиний економічний простір - це наддержавний орган, це вступ до митного союзу, це єдина валюта. Все це суперечить Конституції.

Знову ж таки замість того, щоб дотримуватися Конституції, ставлять питання про те, що треба її міняти. Я не проти того, щоб щось міняти, але давайте ми не будемо на рівні Президента, на рівні уряду Конституцію порушувати, проголошуючи необхідність внесення до неї змін. Давайте будемо дотримуватися Конституції. І, я думаю, що Верховна Рада повинна зайняти принципову позицію, вона повинна відіграти свою роль, виконати свою функцію і в тому числі функцію по визначенню засад внутрішньої, зовнішньої політики. Дякую за увагу.

МОРОЗ О.О.

Шановні колеги, я дуже задоволений дискусією, яка тут відбулася. І хотів би Івану Олександровичу відповісти: все наше життя з протиріч складається, ви ж це добре знаєте. І вся справа у тому, щоб ми, регулюючи одну або іншу сферу правовідносин, чітко визначили процедуру, статус прийнятих документів.

Сьогодні багато ідеться про зовнішню політику України. Її немає як такої, немає. Сьогодні йде хитання з одного в другий бік, це так, як корова на льоду ходить. Із такою політикою можна далеко зайти, ви самі розумієте. Тому ми повинні у засадах відобразити цю політику, але спочатку потрібно сказати, а що повинно, що це за документ засади. От це предмет регулювання нинішнім законом, що таке засади. Я згоден, що з 3-ї статті, там треба, очевидно, вилучити тезу відносно висновків Конституційного Суду щодо засад, бо справді можуть засади суперечити, ну так, теоретично, 157-й чи 158-й статті Конституції. Давайте ми це врахуємо. Але треба розуміти, що і розширювати сам цей документ не потрібно, бо частину пропозицій Тараса Чорновола, який дуже толкові деякі міркування висловив. Але частина його пропозицій стосується Закону про законодавчу діяльність. Здається, ми теж не повинні були б приймати закон про закони, але так робить весь світ. І ми самі відчуваємо, що від процедури підготовки до легітимізації і до контролю за виконанням закону потрібно унормувати взаємини у суспільстві, це треба безперечно робити.

Я просив би вас, все-таки підтримати у своїх фракціях думку про необхідність прийняття цього закону у першому читанні, а також, враховуючи активність сьогоднішнього обговорення, внести ті пропозиції до цього проекту, які при другому читанні, безперечно, буде враховано.

Я думаю, що тут немає дискусії. І ви зверніть увагу, повноваження Верховної Ради щодо прийняття засад внутрішньої і зовнішньої політики проголосовано було під час розгляду Конституції в останній момент. Це явністю пропозицію і спасибі парламентському корпусу тодішньому, підтримали цю пропозицію, бо влада і частина президентської команди, яка працювала над Конституцією, не передбачили, що Верховна Рада буде розглядати ці питання, бо йшлося про приниження статусу Верховної Ради взагалі. А оскільки ми вже разів п'ять якщо не шість виносили на розгляд Верховної Ради самі засади, і потім зійшлися у гострих дискусія, і команда була ще з Банкової вулиці, про те, щоб ніяких засад не приймати, бо іде розвиток держави у напрямку, вказаному однією високою рукою, але та рука в різні боки часом повертається.

Тому мова йде про те, що це документ конче необхідний. Не можна дальше жити в державі, де виконавчою владою керує нелегітимний уряд. Немає закону про Кабінет Міністрів. Про що ми говоримо? Треба вдосконалювати закон про Президента, треба приймати закон про вибори Президента, про вибори місцевих органів влади і так дальше. У нас у цьому напрямку скільки є, безкінечне поле роботи, яке, до речі, виконавчою владою і Адміністрацією Президента блокується. Бо у такій мутній водичці краще ловити рибу.

От давайте ми, це є один із пристроїв, сітка для таких прагнень із боку виконавчих структур, треба все поставити в рамках, зрозумілі, доступні для суспільства. А вплив на зміст самої програми, самих засад, ми будемо визначати і шляхом виборів, шляхом спілкування народу, одержавши від джерела влади відповідні повноваження. Спасибі.

Проект Закону про дисциплінарний статут Митної служби України. Доповідає перший заступник голови Державної митної служби Єгоров Олександр Борисович. Мікрофон Баранівського.

Шановний Геннадію Андрійовичу!

БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Дякую.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Ви знаєте, мене щось дивує. На днях читаю заяви міністра Білоконя, який по суті захватує владу в Україні, він про це заявив прямо. Він уже буде викликати до себе СБУ, Адміністрацію Президента, прокурорів і так далі. Тобто іде захват влади і це чітко прослідковується.

З другої сторони, читаю сьогодні у розкладі - доповідати буде Каленський. Один владу бере, а другий не йде в парламент доповідати закон. Як це зрозуміти? Що за таке відношення до Верховної Ради? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що стосується Каленського, є повідомлення, що він у відрядженні. Будь ласка, доповідайте.
ЄГОРОВ О.Б. Дякую.

Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні народні депутати України! Проект Закону України про дисциплінарний статут Митної служби України розроблено відповідно до вимог статті 410 Митного кодексу України.

За результатами правової експертизи проекту закону у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України проект закону не суперечить Конституції України, а врегулювання питань, передбачених цим проектом, відноситься до компетенції Верховної Ради України.

Проект закону не суперечить міжнародним нормам, а саме ратифікованій Україною Конвенції Міжнародної організації праці, про що свідчить експертний висновок Міністерства соціальної політики та праці.

Винесення на розгляд Верховної Ради України цього проекту закону пов'язано з необхідністю підвищити відповідальне ставлення працівників Митної служби до виконання норм законодавства, урядових доручень, забезпечити належний контроль за діяльністю посадових осіб, оскільки посадові особи Митної служби мають особливий правовий статус, не властивий посадовим особам інших державних органів, і здійснюють одночасно фіскальну і правоохоронну функцію.

Предметом правового регулювання дисциплінарного статуту Митної служби України є: організаційно-розпорядчі відносини з питань забезпечення службової дисципліни в митній службі, порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень до посадових осіб, порядок оскарження рішень при застосуванні дисциплінарних стягнень.

Реалізація дисциплінарного статуту Митної служби України додаткових фінансових та інших витрат не потребує. Цей документ внутрішнього життя митної служби, головний правовий інструмент наведення порядку та зміцнення виконавської дисципліни.

Крім того, прийняття дисциплінарного статуту підвищить посилення відповідальності посадових осіб за неналежне виконання службових обов'язків, особливо тих, хто безпосередньо здійснює митне оформлення, а також і тих, хто контролює діяльність підлеглих.

Зазначений проект підтримано Комітетом з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, Комітетом з питань соціальної політики та праці, а також комітетом з питань національної безпеки і оборони.

Просимо підтримати даний проект. Дякую за увагу.

Шановні колеги, ми йдемо за скороченою процедурою? Навіщо ми з вами голосуємо, навіщо ми з вами розклад засідань приймає тут у залі, навіщо Погоджувальні ради проводимо, скажіть, будь ласка? Якщо визначили за скороченою процедурою! Ну, є Регламент. Так ви мене штовхаєте на те, щоб я його порушував. Так давайте дотримуватися того порядку, який встановлено депутатами.

Будь ласка, депутат Буждиган Пилип Пилипович, член Комітету з питань економічної політики, управління господарством, власності та інвестицій.
11:34:07

БУЖДИГАН П.П.

Буждиган, фракція комуністів.

Комітет з питань економічної політики, управління господарством, власності та інвестицій на своєму засіданні 13 травня розглянув даний законопроект на виконання 410 статті Митного кодексу України, який внесений Кабінетом Міністрів України.

Вказаний законопроект визначає суть службової дисципліни в митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях, а також порядок застосування заохочених дисциплінарних стягнень, що у свою чергу повинно стимулювати посадових осіб митної служби до сумлінного виконання своїх службових обов'язків та чіткого дотримання обмежень і заборон, установлених законодавством України.

Оцінка науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, яка дана, визначає, що проект Закону України може бути взятий за основу. При цьому висловлені ним пропозиції, які необхідно врахувати при доопрацюванні в другому читанні.

Законопроект має шість розділів і 47 статей. Слід відмітити, що в статті 25, розділ 4 чітко виписано, що до порушень службової дисципліни належить брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності, проведення несанкціонованого особистого огляду громадян; перешкоджання законній діяльності суб'єктів підприємницької діяльності під час здійснення ними зовнішньоекономічних операцій. І є відповідні статті, 24-та і 25-та, де виписані види стягнень за такі порушення.

Виходячи з цього, що сумлінне виконання службових обов'язків особами митної служби України завдяки їх правової регламентації є важливим чинником збереження і виконання завдань, які покладені на митну службу України. Наш комітет підтримує даний законопроект і пропонує його прийняти в першому читанні. Дякую за увагу.