Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України

В 1998 году была произведена переоценка стоимости в связи с изменением конъюнктуры цен на нефть, и уставной фонд составил 359 миллионов и 900 тысяч. Оценка же вклада нашего государства - это имущественного комплекса, который составил 43 процента, - 154 миллиона 950 тысяч была определена. Так вот... А первая идея формирования уставного фонда была вообще 900 миллионов.

Если мы сегодня не определим особые условия, особые меры при осуществлении приватизации, то закрытое акционерное общество, будет произведена оценка, тихо, негласно, и мы в итоге получим совершенно другую сумму.

Поэтому мы и на комитете рассмотрели, и комитет принял решение поддержать в первом чтении. Есть заключение экспертного управления. И есть заключение правительства, Николай Янович Азаров - мы получили в комитете его, - подписал его. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання? Запишіться, будь ласка.

Висвітіть.

Сергій Слабенкол. Наступний Андрій Шкіль.
12:36:15

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенко.

Шановний Володимире Анатолійовичу! Я хотів таке питання задати. З вашої відповіді зрозуміло, що інвестиційне зобов'язання не виконувалося роками, статутний фонд, декілька разів формувавшись, недоформувався, ті гроші, які повинні були поступити, або обсяг нафти, який повинен був поступити, не поступав. Чи не здається вам, що попередньо, напевно, треба було би приймати рішення, що органи прокуратури повинні були в інтересах держави зробити повну перевірку щодо діяльності від створення до сьогоднішнього етапу "Укртатнафти" і ставити питання про повернення всього цього майна з огляду державної власності і відповідно вже у подальшому робити заходи щодо приватизації? Бо я не можу зрозуміти, який сенс інвестору купляти 42 відсотка, і хто ж той інший інвестор, який має 58 і має суттєвий вплив на це товариство. Як за вашими висновками я розумію, що то є нерезидент України.

Закон же ж направлен на то, чтобы не допустить продажи по низкой цене и с неопределенными инвестобязательствами. Потому что этот пакет уже был выставлен в этом году на продажу. Вот почему появился собственно законопроект, а если мы примем это закон, то я думаю резонно поставить вопрос: а как же выполняется обязательство со стороны учредителей. Спасибо.

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я в принципі підтримую добрі наміри ініціатора цього законопроекту, тому що тут складається враження, що він лобіює чиїсь інтереси. Не знаю чиї, але мені здається, що його інтереси співпадають з державними. Тому що все одно, ну, ми знаємо, чим займається Фонд державного майна, він приватизовує, чи прихватизовує, ну все що можна і не можна і тому, було виставлено на торги ці 43,5 відсотка. То ви мені поясніть, якщо приймаємо цей закон, ми можемо, особливості приватизації. Ми можемо говорити про те що буде вплив і коли будуть порушення, ми призупинимо і переглянемо повністю приватизаційні акти, які були зроблені до того. Мається на увазі перегляд і подальше повернення в державну власність.

І з друге. Чи не можемо ми просто прийняти законопроект, який би заборонив чи призупинив би просто всі приватизаційні моменти по цьому проекту. Заборонив би Фонду держмайна приватизовувати його, давати на торги. Дякую.

Я думаю, что да, он лоббирует, но он лоббирует интересы своих избирателей. Потому что такой объект как “Укртатнафта”, они действительно являются, ну, бюджетообразующими для его региона. И эта работа людей. Там сегодня больше 4 тысяч людей работает. Это только на основном предприятии. Если же говорить о том, если мы принимаем этот закон, то возможно ли этим законом отрегулировать те отношения, не сложившиеся учредителей.

Я думаю, что этим законом нет.

Для этого нужно принимать еще ряд нормативных документов, но я не думаю, что это нужно делать в стенах Верховной Рады, потому что наверное сегодня... не наверное, а точно сегодня интересы представляет Фонд держмайна и он должен поставить вопрос о том, что не выполняются, а по существу не осуществлены взносы учредителей и не выполняются соглашения, подписанные между двумя правительствами. Но принятие этого закона оно как бы подтолкнет решение и тех как бы нерешенных вопросов до сегодняшнего дня. Спасибо.

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, Соціалістична фракція, Херсонщина.

Шановний Володимире Анатолійовичу, ну без сумніву, ми розуміємо, що прийняття закону про особливості приватизації такого гіганта як "Укртатнафта" це певно ми розуміємо, що вже хтось хоче щось переділить вкотре в Україні. Бо до тих пір, поки це підприємство було збитковим, про нього ніхто не говорив. Як тільки воно отримало в минулому році прибутки, питання виникло.

У мене три питання короткі. А яка думка казахської сторони? Вони ж також були серед...

Вибачаюсь, татарської сторони.

Друге. Що матиме з цієї приватизації трудовий колектив? Ви сказали, що там більше... майже 5 тисяч людей, а може й більше.

І третє. А хто сьогодні тримає в руках, крім держави нашої, ці 57 відсотків акцій? Дякую.

На сегодня 56 процентов практически 55 с небольшим количеством принадлежат... Я могу точно совершенно сказать, принадлежат татарской стороне. Это было озвучено ими в прессе. Это фонд Государственный комитет Татарстана по управлению госимуществом 28,7 процента. Они были внесены месторождениями нефтяной компанией "Татнефтепром". То есть, по существу компания имеет 74, это больше, чем контрольный пакет, нефтяную компанию в своем составе. Но почему-то маловато нефти идет, совсем мало. То есть это один из вопросов.

Дальше. “Татнефть" имеет 8,6 процента, “ТАТ-Нефтехиминвестхолдинг" - 0,035, акционерное общество "Сувар" - 0,035. Это татарские компании. Два нерезидента, швейцарские и американские, они сегодня являются, находятся в собственности “Татнефти", то есть это абсолютно филированные компании. 1,154 процента принадлежит "Укрсиббанку", украинский резидент.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано, сідайте, будь ласка.
ДЕМЬОХІН В.А.Спасибо. Трудовой коллектив ничего не получит, Станислав Николаевич, потому что он не участвует в приватизации.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шурма, будь ласка.
12:43:57

ШУРМА І.М.

Прошу передати слово Ярославу Сухому.
12:44:08

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановні колеги, я хочу підтримати, я не буду виступати. Я взяв одну хвилину репліку з мотивів голосування. Я хочу підтримати точку зору, яку висловив тут народний депутат України Шкіль. Поясню чому. До обрання народним депутатом я працював заступником генерального директора відкритого акціонерного товариства "Мотор....." в Запоріжжі. Наше підприємство приватизували за окремим законом, за що велика подяка Верховній Раді і тим депутатам, котрі у той час працювали. Я вам скажу відверто, якби йшла приватизація стратегічно важливих підприємств по загальному закону, лишилися б від них рожки і ножки. Тому цей закон необхідно приймати. Можливо, необхідно вдосконалити, можливо, поставити який громадський контроль. Але саме по окремій схемі потрібно його приватизовувати з тим, щоб ми не втратили для України великі кошти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Переходимо до обговорення. Слово надається Рудьковському. Будь ласка, Микола Миколайовичу. Наступна - Семенюк Валентина Петрівна.
12:45:10

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Обговорення цього питання є дуже важливим питанням для енергетичної незалежності України. Суть в чому? Що практично всі нафтопереробні заводи, які є зараз на території України, приватизовані російськими нафтовими компаніями. І ви бачите, що зараз відбувається із ціною на нафтопродукти під час посівної.

В України, в української держави є поки що права на один нафтопереробний комплекс - це Кременчуцький нафтопереробний завод. 43 відсотки - це якраз є повністю нафтопереробний комплекс у місті Кременчуці.

Мені дуже соромно слухати про те, що Татарстан, Росія, яка приватизувала 80 відсотків свого майна, Татарстан, фонд державного майна республіки Татарстану до сих пір зберігає за собою контрольний пакет і бореться за те, щоб російська сторона придбала ці акції. А українська держава, яка не має ніякого впливу на енергетичний ринок в Україні, хоче позбавити себе 43 відсотків акцій у цьому спільному підприємстві.

Потрібно було в уряді зібратися, прийняти рішення, викупити п'ять відсотків акцій і отримати контрольний пакет у цьому спільному підприємстві. Це - стратегічне завдання для держави. Так, до речі, зробив "Газпром" російський, який продав більше 50 відсотків, а потім відкупив п'ять відсотків назад і має 51 відсоток зараз контрольний за державою, бо держава має стратегічні інтереси.

Я вважаю, що коли обговорення стоїть: чи продати так, як є, чи прийняти окремий закон? Краще приймати окремий закон. Бо так, ви бачите, "Укрсиббанк", він хоче через лобіюваня, через Адміністрацію Президента за 146 млн. чи 154 статутного фонду по номіналу купити, маючи зв'язки в Адміністрації Президента, а держава недоотримає ще 400 млн. доларів до бюджету.

І тому якщо стоїть питання: що потрібно робити? - в першу чергу, я вважаю, прийняти окремий закон і закріпити за державою ці 43 відсотки за НАКом "Нафтогаз України". Якщо цей закон не проходить, то треба прийняти цей, і на відкритому тендері поставити ціну 500 мільйонів доларів. Якщо ніхто не купить, то тоді залишити за державою. Бо потрібно захищати національні інтереси. Якщо ми закону хоч одного, хоч іншого не приймемо, то наші олігархи за взятки приберуть його до своїх рук або віддадуть татарам. А нам потрібно захищати енергетичний ринок України. Дякую за увагу.

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Перш за все, я хочу, тут звучали питання, чому спеціальна контрольна комісія не розглядала це питання. Перш за все я хочу сказати, що відповідно до плану роботи така швидкість включення подібних питань і особливо у п'ятницю, щоб нікого не було у залі, це є основою того, щоб проштовхнути цей документ. А комісія розгляне у відповідності до Регламенту і повноважень комісії. Це перше.

Я хочу запитати у представників Кабінету Міністрів: так є рішення Кабінету Міністрів чи Міністерства палива і енергетики і Фонду державного майна? Це велика різниця. Рішення Кабінету Міністрів з цього приводу немає.

Друге питання. Я аналізувала 1998 рік. У руках держави 60,7 відсотка. Нараховано дивідендів у 1998 році 2,8 мільйона, 1999 рік - 5,5 мільйона, 2000 - ні копійки, 2001 - немає. Зараз залишилося 43,5 відсотка, збори не проводяться. Чистий прибуток 195 мільйонів, ні копійки нарахувань дивідендів до бюджету немає. Як було два роки назад питання, не було прибутків, підприємство не виставляли на торги.

Мене цікавить одне: чому сьогодні прибуткове підприємство треба безпосередньо продавати?

Друге. Ми вчора шановні колеги з вами прийняли Закон про управління об'єктами державної власності. Об'єкт стратегічний. Чому ми сьогодні повинні продавати об'єкт, а не діяти у тому напрямку закону і залишити цей об'єкт за державою. До речі, це одне з тих підприємств, яке залишилося і є ще частка України. Все решта - уже монополії інших держав. Так ми думаємо про свою державу чи ми думаємо про когось іншого?

Друге, у статті 5 законопроекту встановлюється початкова ціна на рівні мінімального без врахування індексації основних засобів. Я вже звертаюсь вчетверте: відповідно до постанови Кабінету Міністрів, методика повинна враховувати індекс інфляції - 352 відсотки. Методика спеціально Кабінетом Міністрів не переглядається, щоб початкова ціна не була врахована і індекс інфляції не був. Тобто стартова ціна буде дуже занижена, не враховуючи індекс інфляції.

У статті 1 і в статті 2 записано, що мета - збільшення надходжень до бюджету, а от у статті 8 вимога безпосередньо умов конкурсу цього не відображає. Це означає, цитую статтю 129 Програми приватизації: "До договору купівлі-продажу контрольного пакету акцій підприємство, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави включається зобов'язання по покупцях будь-яка... (зачитаю, бо дуже багато читати)...повинні бути забезпечені показники мінімального розміру доходів надходжень до бюджету". Це означає, що повинна бути вказана номінальна сума. А при таких умовах конкурсу напишуть 1 гривну прибутку і будуть відраховувати вам безпосередньо дивіденди.

Виходячи з того, що ми вчора з вами прийняли закон про управління об'єктами державної власності, ми повинні закріпити цей пакет в державній власності, інакше питання економічної безпеки уже буде розглядатися не в цьому залі. Тим більше, що одне залишилося підприємство, яке ще має статус юридичної особи і статус безпосередньо учасника зі сторони української держави. Не можна такий об'єкт розглядати без заключення бюджетного, науково-експертного відділу, а тим більше, без економічних розрахунків рішення уряду, не рішення чиновника, не рішення Міністерства палива і енергетики, а рішення Кабінету Міністрів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Хмара. Наступний Юрій Кармазін.
12:53:08

ХМАРА С.І.

Хмара, Блок Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

Шановні колеги, я не буду торкатися даного закону, і скажу ось чому. Ну, по-перше, я розумію, що автори цього законопроекту хотіли якимось чином відстояти інтереси і трудового колективу, і держави, але вони пішли по хибному шляху, тому що не можна взагалі вести мову про приватизацію пакету акцій України в "Укртатнафті". Категорично не можна. І навіть якщо буде потрібно, то треба буде прийняти окремий закон про заборону приватизації цього пакету акцій.

Чому така ситуація була, чому держава не отримувала дивіденди від цього, то я вам скажу: це повністю вина лягає на Фонд державного майна, який перетворився в Україні в контору по сприянню мафіозним структурам у розграбуванні національних багатств. І я з повною відповідальністю кажу, і поведінка нинішнього голови Фонду держмайна пана Чечетова вже потребує оцінки за Кримінальним кодексом. Про це говорять останні події навколо заводу "Чисті метали" з міста Світловодська. І я думаю, це питання серйозно буде розглядати.

Спроби вирвати і приватизувати пакет акцій "Укртатнафти" обов'язково могли б привести до того, що Україна повністю позбавиться своєї присутності в нафтопереробній галузі. І, ви розумієте, це вже загроза національній безпеці України.

Тому, подякувавши авторам і розробникам за їхню працю, але я думаю, що я їх переконав, що їм потрібно самим виступити ініціаторами і зняти цей законопроект, тому що не можна вести мови про приватизацію даного пакету акцій. Це абсолютно суперечить національним інтересам України і національній безпеці України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.
12:55:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати. шановний головуючий, шановний наш український народе. Всі хочуть зробити краще, а получається все гірше.

Хотіли краще зробити ті, хто продавали і татари внесли аж нафто......, але чомусь нічого не поступало, а я хотів би звернути вашу увагу на повний перелік власників.

Сьогодні Володимир Анатолійович не до кінця відповів, він ще не назвав, що в Сиббанку, там народний депутат Олександр Ярославський і там 1,154 відсотки. А раніше цей пакет належав МТ банку, нашому українському. Тому я це для того, що якщо хтось буде шукати за чим, що ростуть вуха, я хотів би просто, щоб ми все знали прозоро, що відбувалося.

Я хотів би, щоб ми враховували, я дуже задоволений, що Демьохін це говорить із знанням справи, але , щоб ми свідомі були до того, що можливості заводу по переробці - це 18,6 мільйонів тонн нафти. Це третина всього ринку і це надзвичайно важливо для національної економіки України. Надзвичайно важливо. І тому мати закон, у якому пояснювальна записочка на одній сторіночці, на сторіночці, це з натяжкою, для такого проекту і для таких обсягів - це нічого.

Тому народним депутатам говорити, що у комітеті є якісь відповіді від уряду, від ще кого. А я вам покажу, що народним депутатам видали. Народним депутатам видали от це, видали старий. І поговоримо про експертні дослідження також. Хоча я маю свою власну експертизу, моя власна експертиза говорить, що закон дуже сирий і закінчується тільки хорошими намірами.

Так от, не відповідають положення законопроекту частині два статті 13 Закону про приватизацію державного майна, якою визначено перелік осіб, які повинні та можуть входити до складу комісії з приватизації об'єкта. Тобто не передбачено включення до комісії з приватизації представників Антимонопольного комітету, особи, які подали заяву на приватизацію та інше. Цією статтею зазначено, що у роботі комісії з приватизації можуть брати участь народні депутати, але виключно для забезпечення гласності і прозорості приватизації, а не задля виконання повноважень, які покладаються на них законопроектом: визначення вартості пакету акцій, оцінка конкурсних пропозицій і так для. Для забезпечення гласності і прозорості, введення до складу комісії загальною кількість 15 чоловік 11 народних депутатів, погодьтеся, є вже забагато.

І я хочу запитати у уряду, у авторів: "Чи був би ріст цін на 20 процентів зараз можливий, якби не татари і росіяни володіли "Укртатнафтою" і іншими заводами, а володіли українці? Ні, цей ріст цін не був би можливий, і не було б знищення держави.

Тому, шановні, я звертаюся до вас всіх. Давайте, якщо робити закон, то зробимо зовсім інший закон, який би закріпляв власність держави, заставив заплатити і внести сьогодні росіян, бо там тільки рахуються рожки і ножки, а ми віддали своє майно, безкоштовно віддала Україна своє майно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Миколайович Ніколаєнко, будь ласка.
12:59:41

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, Соціалістична партія, Херсонщина.

Надзвичайно сьогодні складне питання підняли автори. Я розумію їх, оскільки вони побачили, що єдиний, який залишився в Україні нафтопереробний завод має сьогодні перспективу втратити власника власника держава втрачала цей нафтопереробний завод і ми практично не мали б нічого. Тому я розумію, що автори закону хотіли якимсь чином знайти спосіб збереження його навіть через приватизацію і таке інше.

Разом з тим, з інформацією, яку тут ми вже почули і в виступі Валентини Семенюк, Миколи Рудьковського і інших колеги ми побачили, що не так все просто, тому що є інші варіанти - варіанти збереження цього нафтопереробного заводу. Ми вчора прийняли закон про управління комунальною власністю. Давайте ми його збережем державною власністю. Давайте ми його збережемо власності. Бо дивіться, от учора. Чому вчора таке було збурення в сесійній залі? Перш за все, із-за того, що була підготовлена абсолютно невиважена програма приватизації. Мова вже йдеться не про... мова вже ведеться сьогодні про приватизацію стратегічних об'єктів, нафтових, газових компаній, сховищ, військово-промислових об'єктів, зернового господарства.

Дивіться, приватизація АПК ми вже покінчили, зерно збираєм по зернині вже по всьому світу і по всій Європі. Електроенергію приватизували обленерго, тепер уже з свічками взимку сидимо.

Тепер беремся до останнього - паливно-мастильних матеріалів, які переробляються сьогодні в Україні. Я вкотре запитую а до яких пір і які критерії цієї приватизації? Чи набити кармани котромусь із нових господарів, чи вона буде служити якось на користь наших людей?

Дискусія сьогодні показала, багато притиріч в цьому законі і в цих підходах. Я й кажу, найдоцільніше було б все-таки зберегти його в державній власності.

Що стосується цього закону, то я думаю, що тут якщо навіть подивитися по ньому, то там є питання і по ньому. Ну наприклад, перша стаття. Я вважаю, що вона не серйозна. Всі ті визначення, які там дані, пакет, претендент - це є в іншому законі, його надо знять, бо він... це ж не теоретичні основи розробляєте.

Стаття 7. Не вказані терміни, скажімо, коли Кабмін приймає рішення про приватизацію. Ви його зобов'язуєте там. Бо він може й не прийняти взагалі.

Стаття 8. Пишемо "є 11 осіб формує Верховна Рада України". Я думаю, що нада було б написати "на пропорційній основі", щоб не получилось, що, скажімо, одна сторона Верховної Ради України сформувала. Щоб це було на пропорційній основі, щоб були представники лівих, правих, щоб можна було там прозоро це все робити. Ось такий мій підхід. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається голові Фонду державного майна, Чечетову Михайлу Васильовичу. Будь ласка.
ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати! Декілька тез. Перша теза, як аксіома. Я впевнений, що Верховна Рада завжди приймала, приймає і буде приймати вірні рішення в інтересах держави.

Друга теза. Позиція фонду при приватизації стратегічно важливих, унікальних підприємств зводиться до того, щоб був дуже виважений підхід, щоб була ретельна діагностика наслідків приватизації.

Третя теза. Ми впевнені в тому, що для того, щоб був ефект від приватизації гігантських унікальних об'єктів, маючих стратегічне значення для економічної і національної безпеки держави, потрібно не тільки рішення уряду, потрібна політична підтримка Верховної Ради. У разі, якщо при приватизації гігантських об'єктів, уряд або Фонд державного майна отримує в лиці Верховної Ради опонента, а ці опоненти через засоби масової інформації будуть доказувати, що неефективність приватизації, ми розгонимо всіх інвесторів, за безцінь продамо це підприємство і нанесемо збитки і державі і підприємству.

Тому, я це і раніше казав і зараз, ми підтримуємо підхід народних депутатів, коли при приватизації унікальних об'єктів може доцільно дійсно це все оформляти окремими законодавчими актами, законопроектами. І в програмі приватизації якраз і передбачається розробка підпрограм, які будуть затверджуватися Верховною Радою. Виключно.

Тому в цьому разі, якщо буде прийняте політичне рішення, а тут не тільки економічне рішення, а ще й політичне рішення відносно приватизації об'єкта "Укртатнафта", то, на мій погляд, доцільно це оформити окремим законопроектом.

Але тут є два питання: прийняття політичного рішення щодо приватизації. Якщо воно приймається, тоді потрібно оформляти це законом. Оце - позиція фонду.

І тільки маленька ремарка. Була така політична заява, я дуже шаную народного депутата і не хочу називати його прізвище, хоч він моє назвав, але я дам фаховий коментар. Якщо у Верховній Раді приймається рішення, може критикуватися і так далі, але якщо є 226 голосів, - рішення прийняте!

Так і в акціонерному товаристві. Дивіденди нараховуються - рішення приймається більшістю. Якщо у нас 43 відсотки, то більшість приймає рішення для того, щоб прибутки реінвестувати в розвиток підприємства і наші 43 відсотки на це ніяк не можуть повліять. Тому я ще раз підкреслюю, що в разі прийняття політичного рішення ми підтримаємо пропозицію відносно того, що потрібно оформити приватизацію окремим законопроектом і прозоро провести приватизацію цього об'єкта. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Так, з мотивів Андрій Шкіль, з місця хвилину. Шановні, давайте ми з вами домовимося: чи ми будемо далі розглядати питання і "Різне" ми сьогодні не будемо слухати, чи - "Різне".