Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…”

Завдання 9.2 Яке значення для проблеми виникнення життя на планеті має наявність чи відсутність в її атмосфері кисню, а отже й озону? Що з цього приводу можна сказати про можливість зародження і розвитку життя на Венері та Марсі?
Завдання 9.3 Чому існування планет слід, перш за все, очікувати біля одиноких зір, а не біля компонентів подвійних систем? Якщо ж планета все таки знаходиться в системі подвійної зорі, то чи може вона бути заселеною?
Завдання 9.4 Висловіть свою думку щодо ймовірності нападу на Землю ворожих космічних прибульців (пригадайте сюжет американського кінофільму „День незалежності”).

Завдання 9.5 Наскільки ймовірна можливість одержання „послання” інопланетного розуму? Чи зможуть земляни розшифрувати його? Розгляньте цю проблему, зробивши аналіз контактів між земними цивілізаціями в історичному та географічному аспектах.
Завдання 9.6 Якби вам запропонували проголосувати „за” чи „проти” фінансування міжнародного проекту пошуку сигналів інших цивілізацій, то який вибір ви б зробили і чому?

Додаток 1 Назви та позначення деяких сузір’їв

Українська назва	Латинська назва	Родовий відмінок	Позначення
Андромеда	Andromeda	Andromedae	And
Близнята	Gemini	Geminorum	Gem
Велика Ведмедиця	Ursa Major	Ursae Majoris	UMa
Великий Пес	Canis Major	Canis Majoris	CMa
Візничий	Auriga	Aurigae	Aur
Вовк	Lupus	Lupi	Lup
Водолій	Aquarius	Aquarii	Aqr
Волопас	Bootes	Bootis	Boo
Волосся Вероніки	Coma Berenices	Comae Berenices	Com
Ворон	Corvus	Corvi	Crv
Геркулес	Hercules	Herculis	Her
Гідра	Hydra	Hydrae	Hya
Голуб	Columba	Columbae	Col
Гончі Пси	Canes Venatici	Canum Venaticorum	CVn
Дельфін	Delphinus	Delpini	Del
Діва	Virgo	Virginis	Vir
Дракон	Draco	Draconis	Dra
Ерідан	Eridanus	Eridani	Eri
Жирафа	Camelopardis	Camelopardalis	Cam
Заєць	Lepus	Leporis	Lep
Змієносець	Ophiuchus	Ophiuchi	Oph
Змія	Serpens	Serpentis	Ser
Кассіопея	Cassiopeia	Cassiopesae	Cas
Кит	Cetus	Ceti	Cet
Козеріг	Capricornus	Capricorni	Cap
Корма	Puppis	Puppis	Pup
Лебідь	Cygnus	Cygni	Cyg
Лев	Leo	Leonis	Leo
Лисичка	Vulpecula	Vulpeculae	Vul
Ліра	Lyra	Lyrae	Lyr
Мала Ведмедиця	Ursa Minor	Ursae Minoris	UMi
Малий Кінь	Equuleus	Equulei	Equ
Малий Лев	Leo Minor	Leonis Minoris	LMi
Малий Пес	Canis Minor	Canis Minoris	CMi
Мікроскоп	Microscopium	Microscopii	Mic
Овен	Aries	Arietis	Ari
Одноріг	Monoceros	Monocerotis	Mon
Орел	Aquila	Aquilae	Aql
Оріон	Orion	Orionis	Ori
Пегас	Pegasus	Pegasi	Peg
Персей	Perseus	Persei	Per
Північна Корона	Corona Borealis	Coronae Borealis	CrB
Південна корона	Corona Australis	Coronae Australis	CrA
Південна Риба	Piscis Austrinus	Piscis Austrini	PsA
Рак	Cancer	Cancri	Cns
Риби	Pisces	Piscium	Psc
Рись	Lynx	Lyncis	Lyn
Секстант	Sextans	Sextantis	Sex
Скорпіон	Scorpius	Scorpii	Sco
Скульптор	Sculptor	Sculptoris	Scl
Стріла	Sagitta	Sagittae	Sge
Стрілець	Sagittarius	Sagittarii	Sgr
Телець	Taurus	Tauri	Tau
Телескоп	Telescopium	Telescopii	Tel
Терези	Libra	Librae	Lib
Трикутник	Triangulum	Trianguli	Tri
Цефей	Cepheus	Cephei	Cep
Чаша	Crater	Crateris	Crt
Ящірка	Lacerta	Lacerate	Lac

Додаток 2 Схематична карта найбільших деталей на зверненій до Землі півкулі Місяця

Додаток 3 Таблиця деяких спектральних ліній

Хімічний елемент	Довжина хвилі, А	Хімічний елемент	Довжина хвилі, А	Хімічний елемент	Довжина хвилі, А
Водень	6563	Гелій	7065	Залізо	6609
Водень	4862	Гелій	5876	Залізо	4958
Водень	4341	Гелій	5048	Залізо	4668
Водень	4102	Гелій	5016	Залізо	4326
Водень	3970	Гелій	4686	Залізо	4046
Кисень	7621	Натрій	5896	Кальцій	4227
Кисень	7185	Натрій	5890	Кальцій	3968
Кисень	6278	Натрій	5876	Кальцій	3934
Алюміній	4842	Нікель	6661	Магній	5711
Алюміній	3962	Нікель	5477	Магній	5184
Стронцій	4607	Нікель	5035	Магній	5173
Стронцій	4078	Нікель	4714	Магній	5167

Додаток 4 Класифікація зоряних спектрів (відповідність „спектр-температура-колір”)

Спектр	Колір	Температура, К	Особливості спектра
O	Блакитний	40 000 – 28 000	Гарячі зорі з лініями іонізованого гелія.
B0	Біло-блакитний	25 000	Лінії нейтрального водню
B5	Блакитнувато-білий	15 600
A0	Білий	11 000	Лінії водню досить інтенсивні. З’являються слабкі лінії металів
A5	Жовтувато-білий	8 700
F0	Білувато-жовтий	7 600	Лінії іонізованого кальцію і металів підсилюються, а лінії водню – послаблюються.
F5	Світло-жовтий	6 600
G0	Чисто-жовтий	6 000	Досить сильні лінії іонізованого кальцію, заліза та інших металів.
G5	Темно-жовтий	5 500
K0	Червонувато-жовтий	5 100	Лінії металів інтенсивні. Лінії водню малопомітні.
K5	Оранжевий	4 400
M0	Жовтувато-червоний	3 600	Інтенсивні смуги молекул окису титана та інших молекулярних з’єднань.
M5	Червоний	3 000

Додаток 5 Стандарти зоряних спектрів

Додаток 6 Залежність „період – світність” для класичних цефеїд

Додаток 7 Залежність z від V_r для об’єктів далекого космосу

Додаток 8 Формули

1. 
   Формула Погона (зв'язок між освітленостями, які створюють зорі, та їх зоряними величинами):
   , або .
   
2. 
   Формули для висот світил у верхній та нижній кульмінаціях:
   h = 90° - φ + δ; h = 90° + φ – δ.
   
3. 
   Формули зв’язку між всесвітнім і поясним часом, та всесвітнім і середнім сонячним часом: ;
   
4. 
   Формула третього закону Кеплера: .
   
5. 
   Формула третього закону Кеплер, уточненого Ньютоном: .
   
6. 
   Променева швидкість руху світила відносно спостерігача згідно з принципом Допплера: .
   
7. 
   Визначення відстаней до тіл Сонячної системи: ,
   D – відстань до світила, R_з – радіус Землі, p – горизонтальний паралакс.
   
8. 
   Відстань до зорі: , де r – відстань до зорі, p – річний паралакс.
   
9. 
   Абсолютна зоряна величина світила: M = m + 5 – lgr, або M = m + 5 – lgp″,
   де r – відстань до світила в пк, p – його паралакс, m – видима зоряна величина світила.
   
10. 
    Зв'язок між абсолютною величиною зорі та її світністю: lgL = ,
    або L =.
    
11. 
    Лінійний розмір протяжного небесного об’єкта: ,
    де d – видимий кутовий розмір в секундах дуги, r – відстань в парсеках.
    
12. 
    Закон Габбла: , r – відстань до галактики в Мпк, c – швидкість світла у вакуумі, v – швидкість віддаляння галактики, z – червоне зміщення, H – стала Габбла.
    

Приклади виконання деяких завдань

жүктеу/скачать 3.48 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: