Завдання 3.4 На малюнку подано зображення спектрограми зорі Арктур (в центрі) та лабораторні спектри порівняння заліза (вгорі і внизу). Над ними написано довжини хвиль в ангстремах (1 А = 10-10 м). Спектрограму було одержано 19 січня.
4282 4285 4294 4299 4308 4315 4330 4337 4349 
-
Укажіть напрям променевої швидкості зорі відносно Землі в указану дату.
-
Визначте дисперсію даної спектрограми, т.т. число ангстремів, що укладаються в 1 мм в масштабі спектрограми.
-
Виміряйте, скориставшись лупою (з точністю до 0,5 мм на око), зсув центра вибраної лінії у спектрі зорі відносно центра тих самих ліній порівняння. Помноживши розміри зсуву на дисперсію, визначте різницю зоряної та лабораторної довжин хвиль (допплерівське зміщення).
-
Визначте спостережувану довжину хвилі, додавши до лабораторної довжини значення допплерівського зміщення.
-
Скориставшись принципом Допплера, обчисліть променеву швидкість зорі відносно Землі. Використайте ще декілька ліній і за кінцевий результат візьміть середнє значення з одержаних швидкостей.
Завдання 3.5 Планета Венера володіє досить потужною атмосферою. Хмарний покрив настільки щільний, що спостереження поверхні планети в наземні телескопи стають неможливими. Опишіть метод, застосування якого дало змогу скласти детальні карти Венери.
Фрагмент з „Атласу Венери”
Центральна частина гір Максвела з кратером Клеопатра (діаметр 95 км).
Розмір зображення 1000 на 680 км.
Північ – зверху, схід – справа.
Завдання 3.6і У таблиці наведено деякі технічні характеристики шкільних телескопів.
Варіант
|
Телескоп
|
Діаметр об’єктива
D, мм
|
Фокусна відстань
об’єктива
F, мм
|
Фокусна відстань
окуляра
f, мм
| |
1
2
|
Телескоп-рефрактор
РТМ-60
|
60
|
600
|
20
10
| |
3
4
5
|
Телескоп-рефрактор
РТМ-80
|
80
|
800
|
28
20
10
| |
6
7
8
|
Телескоп-рефлектор
„Алькор”
|
65
|
502
|
15,4
5,7
3,8
| |
9
10
11
12
|
Телескоп-рефлектор
„Міцар”
|
110
|
806
|
25
15
8,36
4,76
|
-
Накресліть та поясніть схему проходження світлових променів від об’єкта для зазначеного типу телескопа.
-
Наскільки більш яскравою виглядає зоря в даний телескоп, ніж при спостереженні неозброєним оком? Розміри кришталика людського ока складають приблизно 5 мм. Зробіть висновок про яскравість фокального зображення одержаного даним телескопом в порівнянні з іншими.
-
Визначте збільшення зображення спостережуваного об’єкта при застосуванні вказаного окуляра. Збільшення телескопа Г обчислюється за формулою: Г = F/f.
-
Встановіть мінімальну кутову відстань між двома точковими об’єктами, щоб при спостереженні в телескоп вони сприймалися окремо і не зливалися в одне розпливчасте зображення. Шукану величину називають роздільною здатністю телескопа і визначають за формулою: ρ = 14/D (секунд дуги), де D – діаметр об’єктива в см.
-
За видимою кутовою відстанню між компонентами деяких подвійних зір із сузір’я Оріона визначте, які з них можна розрізнити в даний телескоп.
Зоря
|
λ Ori
|
θ Ori
|
ξ Ori
|
ι Ori
|
η Ori
|
14 Ori
|
23 Ori
|
32 Ori
|
Кутова
відстань
|
4,4″
|
12,8″
|
2,3″
|
11,4″
|
1,5″
|
1,0″
|
31,9″
|
0,7″
| -
Обчисліть граничну зоряну величину (проникну силу), яку ще можна бачити в телескоп, скориставшись формулою: mгр = 7,0m + 5lgD, де D – діаметр об’єктива в сантиметрах. За отриманим значенням встановіть період, на протязі якого можна було спостерігати комету Темпля у 1999 році.
Дата
|
02.03
|
22.03
|
11.04
|
01.05
|
21.05
|
10.06
|
30.06
|
20.07
|
Блиск
|
12,8m
|
12,2m
|
11,5m
|
10,8m
|
10,1m
|
9,4m
|
9,0m
|
8,7m
|
Дата
|
09.08
|
29.08
|
18.09
|
08.10
|
28.10
|
17.11
|
07.12
|
27.12
|
Блиск
|
8,7m
|
8,9m
|
9,2m
|
9,6m
|
10,0m
|
10,6m
|
11,1m
|
11,7m
|
Завдання 3.7 Заповніть таблицю:
Електромагнітне випромінювання, досліджуване в астрофізиці
Область спектра
|
Довжини
хвиль,нм
|
Проходження крізь
земну атмосферу
|
Методи дослідження
|
Приймачі радіації
| |
Гамма-промені
Рентгенівські промені
Ультрафіолетові промені
Видиме випромінювання
Інфрачервоні промені
Радіохвилі
|
|
|
|
|
IV. НАША ПЛАНЕТНА СИСТЕМА
Завдання 4.1 Вивчіть §§ 13 – 17. Поповніть свій астрономічний словник слідуючи ми поняттями та термінами:
Сонячна система - …
Планета - …
Планети земної групи - …
Ядро планети - …
Кора планети - …
Літосфера - …
Гідросфера - …
Атмосфера - …
Тропосфера - …
Стратосфера - …
Іоносфера - …
Магнітосфера - …
Радіаційні пояси - …
Полярне сяйво - …
Парниковий ефект - …
Пилова буря - …
Полярні шапки Марса - …
Кратер - …
Кратер ударний - …
Кратер вулканічний - …
Вулканізм - …
Астроблема - …
Супутник - …
Альбедо - …
Материки місячні - …
Промені ударних кратерів - …
Моря місячні - …
Маскон - …
Реголіт - …
Планети-гіганти - …
Велика червона пляма - …
Кільця планет - …
Галілеєві супутники - …
Астероїд - …
Пояс астероїдів - …
Пояс Койпера - …
Комета - …
Ядро комети - …
Ядро комети Галлея - …
Кома - …
Голова комети - …
Хвіст комети - …
Хвіст І типу - …
Хвіст ІІ типу - …
Хвіст ІІІ типу - …
Аномальний хвіст - …
Хмара Оорта - …
Метеорне тіло (метеороїд) - …
Метеор - …
Болід - …
Метеорит - …
Хондрити - …
Залізокам’яні метеорити - …
Залізні метеорити - …
Метеорний рій - …
Метеорний потік - …
„Зоряний дощ” - …
Радіант - …
Космогонія - …
Протопланетна хмара - …
Планетозималь - …
Акреція - …
Вік Сонячної системи - …
Завдання 4.2 Діаметри окремих кратерів Місяця досягають 250 км при висоті вала 5 км. Накресліть в масштабі профіль місячного кратера.
Завдання 4.3 На малюнку зображено перший відбиток ноги американського астронавта Нейла Армстронга на Місяці. Поясніть, чому існує велика ймовірність того, що через мільйони років він виглядатиме точно так, як і 20 липня 1969 року?
Завдання 4.4і Скориставшись картою видимої півкулі Місяця (Додаток 4), встановіть:
-
Під яким номером на фотозображенні першої та останньої чвертей Місяця позначено об’єкти таблиці.
-
Якщо об’єкт не пронумеровано, то скопіюйте на кальку основні деталі фото зображення і позначте на ній приблизне його положення.
-
Визначте масштаб зображення Місяця та оцініть лінійні розміри цих об’єктів.
Варіант
|
Море
|
Гірський хребет
|
Кратери
|
1
|
Ясності
|
Карпати
|
Клавій; Аристотель
|
2
|
Нектару
|
Альпи
|
Птоломей; Теофіл
|
3
|
Вологості
|
Кавказ
|
Тіхо; Архімед
|
4
|
Криз
|
Алтай
|
Грімальді; Кірілл
|
5
|
Дощів
|
Апенніни
|
Копернік; Арзахель
|
6
|
Спокою
|
Карпати
|
Альфонс; Кеплер
|
7
|
Достатку
|
Альпи
|
Платон; Аристарх
|
8
|
Хмар
|
Алтай
|
Гіппарх; Клавій
|
9
|
Океан Бур
|
Кавказ
|
Феофіл; Грімальді
|
10
|
Холоду
|
Апенніни
|
Кірілл; Копернік
|
11
|
Затока Райдуги
|
Карпати
|
Лонгомонтан; Птоломей
|
12
|
Південне
|
Альпи
|
Кеплер; Шіллер
|
Завдання 4.5і Дайте відповіді на запитання та виконайте запропоновані завдання стосовно малої планети, параметри якої наведено в таблиці.
-
Чи можна спостерігати указаний у вашому варіанті астероїд у шкільний телескоп?
-
У скільки разів блиск астероїда відрізняється від блиску Марса під час великого протистояння (m = - 2.9)?
-
Визначте зоряний період обертання астероїда, його середню швидкість орбітального руху, перигелійну і афелійну відстані та відношення швидкостей в перигелії та афелії орбіти.
-
Накресліть на одному малюнку схематичне зображення орбіт Землі, Марса та Юпітера. Зробіть висновок про положення перигелію та афелію астероїда щодо них. Порівняйте свої малюнки з тими, що вийшли у ваших товаришів. Зробіть висновки.
-
Чи існує ймовірність зіткнення даного астероїда із Землею?
Вказівка. Мала піввісь орбіти обчислюється за формулою:  .
Параметри орбіт малих планет (астероїдів)
Варіант
|
Номер
малої планети
|
Назва
|
Зоряна
величина
|
Велика піввісь
орбіти а, а.о.
|
Ексцентриситет
орбіти е
|
1
|
1
|
Церера
|
3,32
|
2,766
|
0,078
|
2
|
4
|
Веста
|
3,16
|
2,361
|
0,091
|
3
|
16
|
Психея
|
5,98
|
2,924
|
0,134
|
4
|
1566
|
Ікар
|
16,7
|
1,078
|
0,827
|
5
|
95
|
Аретуса
|
7,83
|
3,074
|
0,143
|
6
|
944
|
Гідальго
|
10,8
|
5,844
|
0,657
|
7
|
288
|
Главка
|
10,1
|
2,756
|
0,209
|
8
|
1864
|
Дедалі
|
15,0
|
1,461
|
0,615
|
9
|
311
|
Клавдій
|
10,1
|
2,896
|
0,004
|
10
|
2212
|
Гефест
|
14,0
|
2,165
|
0,835
|
11
|
532
|
Геркуліна
|
5,78
|
2,772
|
0,176
|
12
|
3200
|
Фаетон
|
14,7
|
2,165
|
0,890
|
Завдання 4.6і Скориставшись даними таблиці:
-
Визначте масу планети в порівнянні з масою Марса за рухом її супутника. Середню відстань Деймоса від Марса прийняти рівною 23 500 км, а сидеричний період – 1,3 доби.
-
Накресліть в одному масштабі Місяць, Землю, указаний супутник та його планету.
-
Чи можна даний супутник спостерігати в шкільний телескоп? (Див. Завдання 3.6і)
-
У скільки разів відрізняється блиск супутника від блиску Місяця?
Супутники планет Сонячної системи
Варіант
|
Назва
супутника
|
Зоряна
величина
|
Середня відстань
від планети, км
|
Сидеричний
період, доби
|
Діаметр, км
|
Супутники
Юпітера
|
1
|
Іо
|
5,0
|
422 000
|
1,77
|
3630
|
2
|
Європа
|
5,3
|
671 000
|
3,55
|
3138
|
3
|
Ганімед
|
4,6
|
1 070 000
|
7,16
|
5262
|
4
|
Калісто
|
5,6
|
1 880 000
|
16,7
|
4800
|
Супутники
Сатурна
|
5
|
Діона
|
10,4
|
377 400
|
2,74
|
1020
|
6
|
Рея
|
9,7
|
527 000
|
4,52
|
1530
|
7
|
Титан
|
8,3
|
1 220 000
|
15,9
|
5150
|
8
|
Япет
|
11,0
|
3 560 000
|
19,3
|
1460
|
Супутники
Урана
|
9
|
Аріель
|
14,4
|
191 000
|
2,52
|
1330
|
10
|
Титанія
|
14,0
|
436 000
|
8,71
|
1600
|
11
|
Оберон
|
14,2
|
583 000
|
13,5
|
1630
|
Супутники
Нептуна
|
12
|
Тритон
|
13,6
|
355 000
|
5,88
|
3500
|
Достарыңызбен бөлісу: |
