Збірник практичних матеріалів



Pdf көрінісі
бет21/29
Дата27.03.2023
өлшемі1.8 Mb.
#471211
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   29
Опитувальник Вагнера 57-65pdf

опис методики
Причиною дисфункціональної, у тому числі агресивної поведінки людини, є порушення і 
травми на найбільш ранніх етапах розвитку, включаючи внутрішньоутробний розвиток і 
процес народження. 
Залежно від того, в якому віці сталися травми розвитку, розрізняють співзалежну і проти-
залежну модель поведінки.
Протизалежна поведінка з’являється внаслідок того, що людина в дитинстві не змогла 
повністю завершити дві вкрай важливі стадії розвитку: прихильність і сепарацію. 
Якщо ці процеси не повністю засвоєні дитиною у відповідному віці, вони мають суттєвий 
вплив на моделі поведінки людини на всіх наступних етапах її розвитку. 
Якщо ці процеси не завершені пізніше в дитинстві або підлітковому віці, то пов’язані з 
ними незадоволені потреби впливають на життя дорослої людини і прагнуть до задово-
лення. Це може призводити до залежностей, серйозних конфліктів, проблем з близькістю 
та інтимністю, віктимізацією інших, неповноцінних стосунків.
Від народження до трьох років дітям потрібна допомога в тому, щоб завершити ці два 
важливі процеси розвитку – прихильність та сепарацію. 
Якщо потреби розвитку в прихильності і сепарації не були задоволені, люди «застрягають» 
на співзалежних або протизалежних моделях поведінки, яка повторюється протягом усьо-
го їхнього життя.
Досвід фізичного та емоційного ігнорування, що повторюється у віці від 10 до 25 місяців, 
є травмуючим чинником для дитини, оскільки воно може порушувати її розвиток, спричи-
няючи розвиток багатьох спів- і протизалежних моделей поведінки. Дитина, «застрягне» 
на цій стадії розвитку, виросте людиною, сприйняття світу якої розщеплене на «поганий/
гарний», а провідним принципом буде використання парадигми «або/або» («або те, або 
інше»). Способи розв’язання проблем і конфліктів, що використовують принцип «та/та» («і 


39
те, і інше»), буде для них недосяжний.
Що відбувається в ранньому дитинстві і перешкоджає успішному завершенню цих завдань 
розвитку? 
Звісно, це – певна травма, яка включає емоційне, фізичне, духовне або сексуальне насиль-
ство. Це також може бути фізична або емоційна занедбаність, відкидання або відсутність 
батьківської турботи. 
Найбільш частою причиною співзалежної або протизалежної поведінки є травма розвитку, 
яка викликана непомітними або ледве помітними розривами між батьками і дитиною, які 
призводять до недоліків або втрати емоційної гармонії та співналаштування. Якщо вони 
не виявлені і не вирішені, це створює патерн (модель) ізоляції і роз’єднання, який може 
сильно впливати на близькі стосунки в дорослому віці. 
Дорослі, які пережили насильство з боку людей, яким вони довіряли, часто бояться по-
вторення схожого насильства або того, що їх кинуть, коли вони намагаються зближува-
тися з кимось в дорослому віці. Дорослі, які пережили насильство, навчаються будувати 
фізичні або психологічні стінки довкола себе, щоб захиститися від зустрічі з почуттями, 
пов’язаними з дитячими травмами, які не загоїлися.
Хоча люди і не пам’ятають більшості з цих травм, вони згодом стають очевидними з історії 
їхніх стосунків. Одним з чинників, які призводять до заперечення впливу ранніх подій, 
є переконання, що насильство, від якого вони постраждали в дитинстві, було здійснене 
їхніми батьками для їх же користі. Діти часто вірять, що вони були причиною насильства 
або того, що їх покинули. 




Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   29




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет