Актуальность

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 – общее языкознание. – Донецкий национальный университет, Донецк, 2013.

Диссертация посвящена сопоставительному исследованию свойства и особенностей функционирования цветописи, светописи, синестезии как ключевых компонентов импрессионистического эффекта в пейзажных и портретных описаниях русских, английских, австрийских и немецких писателей конца ХІХ – начала ХХ века, в творчестве которых проявилась импрессионистическая тенденция.

В результате сопоставительного исследования были выявлены и проанализированы доминирующие языковые средства, с помощью которых в разных языках нашло свое отражение импрессионистическое мировидение в зависимости от экстралингвистических (национальной специфики развития), а также лингвистических факторов (принадлежность языка к определенному структурному типу). Проанализированные лексико-семантические и грамматические механизмы усиления выразительности художественного слова дают основания для введения термина импрессионистическая лингвистика для обозначения формальных особенностей импрессионистических описаний.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 – загальне мовознавство. – Донецький національний університет, Донецьк, 2013.

Дисертація присвячена зіставному дослідженню властивостей та особливостей кольоропису, світлопису і синестезії як ключових елементів створення імпресіоністичного ефекту в пейзажних та портретних описах російських, англійських, австрійських та німецьких письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття, творчість яких позначено імпресіоністичною тенденцією.

Імпресіоністичний ефект розуміється як стилістичне «враження» подібне до мальовничого ефекту картин імпресіоністів, яке виникає у читача в результаті появи в тексті особливих стилістично забарвлених елементів і, на відміну від імпресіонізму як феномена мистецтва, співвідноситься зі стильовою спрямованістю й дає змогу говорити про кореляцію художніх літературних текстів із живописними творами.

Відмічено, що для літературних текстів характерні відсутність традиційного цілісного сюжету, фрагментарність, мальовничість. Розкрито сутність принципових категорій імпресіонізму - зоровості, враження, настрою, пленеру, та виявлені ключові компоненти візуальних описів - кольоропис, світлопис, синестезія.

Окреслено основні напрямки дослідження імпресіонізму в лінгвальному аспекті. Встановлено, що імпресіоністичне світобачення призвело до оновлення мовних засобів виразності і втілилося в мовних структурах різного рівня: технікою звукопису і звуконаслідування, звукосимволізмом у фонетиці; лексичному аспектові властиві прийоми кольоропису і світлопису, оказіональне осмислення лексем, багатозначність, посилена метафоричність, різноманітні синестетичні аналогії, широке використання емоційно й експресивно забарвленої лексики; на рівні синтаксису виокремлено номінатив і бездієслівне речення як особливі риси імпресіонізму, а також особливий, неврівноважений та уривчастий синтаксичний ритм.

У результаті порівняльного дослідження були виявлені та проаналізовані домінантні мовні засоби, за допомогою яких у різних мовах знайшло своє відображення імпресіоністичне світобачення залежно від екстралінгвістичних факторів (національної специфіки розвитку), а також лінгвістичних чинників (належність мови до певного структурного типу).

Виявлено, що в російській мові основним засобом імпресіоністичного ефекту стала система складних прикметників, а в англійській мові - словосполучень колірної, світлової, синестетичної та емоційної семантики. Важливим словотворчим засобом у пошуку нових форм вираження імпресіоністичного світобачення в німецькій мові називається оказіональний композит.

На морфологічному рівні імпресіоністичну колористику у всіх мовах представлено ​​прикметниками, а світлопис реалізується головним чином субстантивом.

Встановлено, що спільними рисами імпресіоністичних візуальних картин стали висока концентрація лексики колірної і світлової семантики в мінімальному контексті, специфічна імпресіоністична метафора, насичення ознакового значення лексем на позначення кольору та світла емоційно оціночними семами, виняткова світлова насиченість, при цьому лексика світла завдяки своєму багатому семантичному потенціалу не стільки посилює мальовничий план опису, скільки створює конотативні, динамічні й навіть колірні імпресії, значно підвищуючи виразність та емоційність твору, а також синестетична образність, де домінують дотиково-візуальна й візуально-звукова синестезії. Найчастіше різноманітні види синестезії виявляються в текстах російських письменників. Доповнення вербалізованих зорових вражень словесними акустичними, одористичними, смаковими, тактильними відчуттями створює ефект присутності адресата в текстовому просторі, а також цілісності сприйняття дійсності.

Проаналізовані лексико-семантичні та граматичні механізми посилення виразності художнього слова дають підстави для введення терміна імпресіоністична лінгвістика на позначення формальних особливостей імпресіоністичних описів.

Ключові слова: художній текст, імпресіоністичний ефект, кольоропис, світлопис, синестезія, імпресіоністичний контекст, візуальна імпресія.
Pradivlyanna L. М. Lexical and Grammatical Means of Creating Impressionistic Effect in Russian, English and German Literary Texts of the late XIX - early XX century. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, speciality 10.02.15 – General Linguistics. - Donetsk National University, Donetsk, 2013.

The thesis focuses on the comparative study of the linguistic means of creating impressionistic effect in the works of Russian, British, German and Austrian authors of the late ХІХ – early ХХ century who are renowned for the use of impressionistic technique in their writings.

Impressionism as an aesthetic movement and a type of artistic thinking manifests itself in the language in the use of a special pattern of words and structures of color and light semantics, synesthesia, which are employed in a stylistic context specifically designed for a purpose of creating the impression of immediate subjective sensuous (predominantly visual) experience and achieving vividness as of the impressionistic painting.