Аналитикалыљ химия

Т.Б.Тугамбаева, Н.В.Убаськина, С.Р. Масакбаева

Химия-технологиялы›, химия жЩне химия емес маманды›тарыныЈ студенттеріне арнал“ан

о›у ›±ралы

Павлодар

2009

Химиялы› талдаудыЈ ма›саты аны›талатын зат мйлшері жайлы білім алу. Сонды›тан талдауды Щдістемелік жа“ынан д±рыс орындаумен ›атар, аны›талатын зат мйлшерін граммен жЩне пайызбен д±рыс есептеуді Їйрену йте маЈызды болып табылады. Санды› талдауда кездесетін есептер саны йте кйп, біра› осы есептерді д±рыс шы“аруды Їйрену Їшін химиялы› есептеулерде ›олданылатын жалпы тЩсілдердіЈ біршама санын білу ›ажет. Шрбір есепті шы“ар“анда осы есеп ›олданылатын талдау ЩдісініЈ немесе аны›таманыЈ мЩнін ай›ын тЇсіну, теЈдеуді жаза алу жЩне сонымен ›атар Щрбір шаманыЈ мЩнін тЇсіну ›ажет. Сонды›тан, есепті шы“арар алдында санды› талдаудыЈ ›ажетті бйлімдерімен танысу, теориялы› дайынды› алу, титриметриялы› жЩне гравиметриялы› талдау Щдістерінде ›олданылатын есептеу Щдістерімен танысу ›ажет. Есепті шы“ару кезінде оны жалпы тЇрде, немесе санды› мЩндерді формула“а ›оймай, шы“аруды соЈ“ы формула ретінде жалпы тЇрге келтіріп шектелуге болады. Біра› есепті шы“ару кезінде дайын формулаларды мЩнін тЇсінбей механикалы› тЇрде ›олдану“а болмайды.

Аналитикалы› химияныЈ есептер жина“ы химиялы› жЩне химиялы› емес маманды›тардыЈ студенттерініЈ тЩжірибелік саба›тары жЩне йздігінен ж±мыс істеулері Їшін ›ажет. Ол аналитикалы› химия жЩне химиялы› талдау курстарыныЈ ба“дарламаларына сай ›±растырыл“ан. Жина›тыЈ басында Щрбір о›ытылатын та›ырып бойынша ›ыс›аша теориялы› мЩліметтер, сонымен ›атар студенттердіЈ Щрі ›арай есептерді шы“аулары Їшін ›ажетті болатын негізгі есептеу формулалары берілген, студенттердіЈ йздік ж±мыстарды орындау кезінде пайдалы болатын есептерді шы“ару мысалдары ›арастырыл“ан. Шрбір та›ырыптыЈ соЈында йздігінен шы“ару“а арнал“ан есептер ±сыныл“ан.

Жина›та келесі та›ырыптар бойынша есептер берілген: эквивалентті есептеу, эквивалент факторын есептеу, эквиваленттер заЈы, титриметриялы› талдау Щдістері, гравиметриялы› талдау Щдістері, ерітінділердіЈ рН-ын аны›тау жЩне т.б.

Аналитикалы› химия – химиялы› талдау Щдістері мен тЩсілдері жайлы “ылым. Химиялы› талдау дегеніміз талданатын объектініЈ химиялы› ›±рамы жайлы а›параттар алу“а ›ажетті шаралар жиынты“ы.

Аналитикалы› химия екі негізгі бйлімнен: сапалы› талдау жЩне санды› талдаудан т±рады.

Сапалы› талдау талданатын объектініЈ ›андай заттардан т±ратынын, ал санды› талдау талданатын объектініЈ ›±рамына кіретін жеке заттыЈ, немесе барлы› заттардыЈ санды› мйлшерлерін аны›тайды.

Аналитикалы› химияныЈ Щдістерін келесі тЇрлерге бйлуге болады: сынаманы алу Щдістері, сынамаларды ыдырату Щдістері, компоненттерді бйліп алу, ай›ындау жЩне аны›тау Щдістері. Ай›ындау жЩне аны›тау Щдістері бір-біріне йте ±›сас.

Аны›талатын ›асиет сипаты бойынша талдауды химиялы›, физикалы› жЩне биологиялы› деп бйлуге болады.

Б±л ЩдістердіЈ принциптері ЩртЇрлі жЩне жиі жа“дайда аналитикалы› химиямен ешбір байланысы жо› “ылым айма›тарымен байланысты болуына ›арамастан, оларды зат мйлшерін аны›таумен жЩне йлшеумен байланыстыратын жалпы фундамент ›олданылады. Осы кезде химиялы› талдау метрологиясы с±ра›тары йте маЈызды болады.

Титриметрлік талдаудыЈ мЩні келесіде болады. Талданатын зат йлшендісінен дайындал“ан ерітіндіге (немесе осы ерітіндініЈ кйлемініЈ белгілі бір бйлігіне) Щрекеттесетін заттар толы› Щрекеттескенше, концентрациясы тура белгілі ерітінді біртіндеп ›осылады. Титрлеуге ж±мсал“ан реактивтіЈ кйлемін тура йлшеу ар›ылы талданатын Їлгідегі аны›талатын заттыЈ массасын есептеп шы“арады.

Заттар бір-бірімен толы› Щрекеттескеннен кейінгі реакцияныЈ ая›талу уа›ытын эквивалент нЇктесі деп атайды. Себебі, б±л кезде Щрекеттесетін заттардыЈ мйлшерлері ›атаЈ эквивалентті болады.

1. 
   Эквивалент. Эквивалент факторы
   

Титриметрлік талдау нЩтижелерін есептеу эквиваленттілік принципіне негізделген, б±л принципке сай заттар бір бірімен эквивелентті мйлшерде Щрекеттеседі.

Егер аны›талатын зат А титрант ерітіндісімен В
аА+вВ→ реакция йнімдері (1)
теЈдеу (1) бойынша Щрекеттесетін болса, онда заттардыЈ эквивалентті массалары аМ_А жЩне вМ_В болады, М_А жЩне М_В – А жЩне В заттарыныЈ молярлы› массалары, а жЩне в- стехиометриялы› коэффициенттер.

ТеЈдеуге (1) келесі тЇр беруге болады

Эквивалент факторы мен эквивалент т±ра›сыз шамалар, олар реагенттер ›атысатын реакция стехиометриясына тЩуелді болады. Эквивалент факторы йлшемсіз шама, ол бірге теЈ немесе бірден кіші болады.

Х затыныЈ эквивалентініЈ молярлы› массасы деп эквивалент факторыныЈ эквиваленттіЈ молярлы› массасына кйбейтіндісіне теЈ болатын, зат эквивалентініЈ бір молініЈ массасын айтады.

КешентЇзу немесе т±ндыру реакцияларында «эквиваленттіЈ молярлы› массасы» тЇсінігін Щдетте ›олданбайды жЩне тек ›ана молярлы› массаларды ›олданады.
Мысал1

Келесі реакцияларда“ы ортофосфор ›ыш›ылыныЈ эквивалент факторы мен оныЈ эквиваленттерініЈ молярлы› массаларын есептеу ›ажет

Шы“ару
а)

б)

в)

Келесі реакцияда КМnО₄ грамм-эквиваленті неге теЈ болады:

ЖЇретін жартылай реакция теЈдеуін жазамыз

љор“асынды келесі схема бойынша иодометрлік аны›тау кезіндегі ›ор“асынныЈ грамм-эквивалентін аны›тау ›ажет

Жартылай реакция келесі тЇрде сипатталады

а) HNO_3, б) NaOH; в) NH₃;г) H₂SO₄; д) KHSO₄; е) Na₂B₄O₇ 10H₂O; ж)Na₂ CO₃;з)NaHCO₃; к)K₂O, л)N₂O₅; м) H₂C₂O₄; н) SO₂; о) Ba(OH)₂ ; п) H₃PO₄; р) H₂CO₃

Келесі есептерде (2-11) зат мйлшерін есептеу ›ажет:

2. 4,33г Na₂C₂O₄-ті бейтараптау“а ›ажетті HCl мйлшерін. 3. 5,3г Na₂CO₃-ті бейтараптау“а ›ажетті HNO₃ мйлшерін.

4. 3,65г HCl-ды бейтараптау“а ›ажетті Na₂B₄O₇·10H₂O мйлшерін.

5. 0,2г CaO-ні бейтараптау“а ›ажетті HCl мйлшерін.

6. 6,3г CH₃COOH-ты бейтараптау“а ›ажетті NaOH мйлшерін.

7. 3,1г Na₂O-ны бейтараптау“а ›ажетті HNO₃ мйлшерін.

8. 4,709г K₂O-ны бейтараптау“а ›ажетті HCl мйлшерін.

9. 22,6г Ba(OH)₂· 8H₂O-ны бейтараптау“а ›ажетті HNO₃ мйлшерін.

10. 0,49г H₂SO₄-ті бейтараптау“а ›ажетті KOH мйлшерін.

11. 5,4г N₂O₅ –ті бейтараптау“а ›ажетті NaOH мйлшерін.

12.Тоты“у-тоты›сыздану реакциясына ›атысатын зат эквивалентініЈ молініЈ массасын есептеу жЩне заттыЈ 100 мг-да ›анша миллимоль бар екенін аны›тау ›ажет:

а) FeSO₄ ( Fe²⁺ → Fe³⁺)

б) HNO₃ (NO₃^- → NO₂)

в) HNO₃ (NO₃^- → NO)

г)H₂O₂ (KJ-пен реакцияда“ы)

д) KMnO₄(›ыш›ыл ортада)

е) KMnO₄(сілтілік ортада)

ж) KMnO₄(нейтралды ортада)

з) K₂Cr₂O₇ (›ыш›ыл ортада)

и) Na₂S₂O₃(S₂O₃ ^2- → S₄O₈^2-)

к) CuCl₂ (йодометрлік аны›тау кезінде)

л) J₂ ( J₂ → 2JO ^- )

м) J₂ ( J₂ → 2J ^- )

н) H₂C₂O₄( C₂O₄^2- → CO₂↑)

о) SO₂ (SO₂ → SO₄^2-)

п) V₂O₅ (VO₂ ⁺ →V³⁺)

Э – грамм-эквивалент;

n – грамм-эквиваленттер саны;

V – кйлем, мл.

1.2.2. Молярлы› (С_м) – ерітіндініЈ 1 литрінде еріген зат мольдерініЈ (грамм - молекулаларыныЈ) саны

А затыныЈ ерітіндісініЈ ›алыпты концентрациясы белгілі бол“анда оныЈ титрін Т_А есептеуге болады, ол Їшін эквивалентЭ_А ар›ылы масса“а q_А ауысу ›ажет

м±нда“ы А – аны›талатын зат;

q_А – аны›талатын зат мйлшері, г.
(9)
(10)
(11)
(12)
ЗаттыЈ граммен алын“ан мйлшерін келесі формуламен есептеуге болады
, (13)
м±нда“ы N_В –титрант нормалды“ы;

V_В – титрант кйлемі, мл.

V_а – ерітіндініЈ аликвоталы› бйлімініЈ кйлемі, мл.

ТЇзету коэффициенті келесі теЈдеулермен есептеледі

пр – практикалы› мЩн;

т – теориялы› мЩн.
(17)
(18)

(19)

1.3 Кері титрлеу Щдісімен зат мйлшерін есептеу
1.3.1 Кері титрлеудіЈ жеке йлшенділер Щдісі бойынша зат мйлшерін есептеу, %
, (20)
м±нда“ы В – арты› мйлшерде алын“ан стандартты ерітінді;

В₁ – В ерітіндісін титрлеуге ж±мсал“ан стандартты

ерітінді.
1.3.2 Кері титрлеудіЈ пипеткалау Щдісін ›олданып зат мйлшерін есептеу, %
(21)
1.3.3 Кері титрлеу Щдісімен зат мйлшерін титр бойынша есептеу, %
(22)

1.4 Концентрацияларды есептеуге ›ажетті ауысу формулалары

1.4.1 Пайызды› концентрациядан ›алыпты концентрация“а ауысу“а ›ажетті формула

Э – эквивалент, грамм – эквивалент;

ρ – ты“ызды›, г/см³.
1.4.2 љалыпты концентрациядан пайызды› концентрация“а ауысу“а ›ажетті формула
, (24)
м±нда“ы n – эквиваленттер саны.
1.4.3 Пайызды› концентрациядан молярлы› концентрация“а ауысу“а ›ажетті формула
, (25)
м±нда“ы M – молекулярлы› масса.
1.4.4 Молярлы› концентрациядан пайызды› концентрация“а ауысу“а ›ажетті формула
, (26)
м±нда“ы m –мольдер саны.

1.5 љыш›ыл - негіздік титрлеудіЈ ›ателерін есептеу
1.5.1 Протонды› ›атені Тљ _[Н+] (титрлеу ›атесі) есептеуге болады ,%
, (27)
м±нда“ы V – аны›талатын заттыЈ ал“аш›ы кйлемі, мл;

V_D – ›осыл“ан титрант кйлемі, мл;

рТ –индикаторды титрлеу кйрсеткіші.
1.5.2 Гидроксидтік ›ателікті есептеуге болады Тљ _[ОН^-_], %
(28)
1.5.3 Шлсіз ›ыш›ылдарды толы› титрлемеген кезде ерітіндіде біраз мйлшерде ›ыш›ыл молекулалы› формада ›алады, осыныЈ салдарынан ›ыш›ылды› ›ателік пайда болады. Оны келесі теЈдеумен аны›тау“а болады (Тљ_А) ,%
(29)
1.5.4 Шлсіз негізді толы› титрлемеген кезде негіздік ›ателік пайда болады, оны келесі теЈдеумен есептеуге болады (Тљ_В), %
(30)
Есептерді шы“ару мысалдары.

Мысал 1

Натрий жЩне калий карбонаттарынан т±ратын массасы 0,4 г ›оспаны титрлеуде 22,00 мл 0,3М HCl ж±мсалды. љоспада“ы Na₂CO₃ пен К₂СО₃-тіЈ массалы› Їлестерін (%) есептеу ›ажет.

Белгілейміз: ω – Na₂CO₃-тіЈ % -бен ал“анда“ы мйлшері (Na₂CO₃ Їлесі),

(100-ω) – К₂СО₃тіЈ % -бен ал“анда“ы мйлшері (К₂СО₃ Їлесі)


%_сод =
q_A=
q_A = n_A · Э_A

м±нда“ы %_сод – пайызды› мйлшері.

Сонда
ω = 46,12% Na₂CO₃

Аммоний хлориді сілтініЈ арты› мйлшерімен йЈделді. Бйлінген аммиак 50 мл 0,5120М HCl-мен сіЈірілді жЩне ерітінді 250 мл-ге дейін с±йылтылды. Алын“ан ерітіндініЈ 50 мл-ін титрлеуге 23,73 мл 0,05М КОН (К = 0,9740) ж±мсалды. Аммоний хлоридінде бол“ан NH₃ массасын есептеу ›ажет.

љыш›ылдыЈ бастап›ы ерітіндісіндегі HCl мйлшері теЈ болады

Санды› мЩндерді ›ойып келесі нЩтиже аламыз

РуданыЈ 0,2 г йлшендісінен алын“ан FeCl₂-ні титрлеуге ж±мсал“ан К₂Сr₂О₇ ерітіндісініЈ 1 мл-і темірдіЈ 0,5%-на тура теЈ болатын ерітіндісініЈ титрі неге теЈ болады?

Н₃РО₄-тіЈ сулы ерітіндісіндегі суперфосфаттыЈ ›±рамында“ы еркін Р₂О₅-ті аны›тау Їшін ол NaOH-пен титрленді, сонда NaH₂PO₄ тЇзіледі. Н₂С₂О₄-тіЈ 0,1035г-на NaOH-тыЈ 25,15 мл ж±мсал“анда Т неге теЈ болады?

Na₂CO₃, NaHCO₃ жЩне NaCl т±ратын массасы 0,4478 г болатын йлшендіні фенолфталеинніЈ ›атысуында титрлеуде 18,80 мл 0,1998 М НCl ерітіндісі ж±мсалды. Осындай йлшендіні метилоранждыЈ ›атысуында титрлеуде ›ыш›ылдыЈ 40,00 мл-і ж±мсалды. љоспада“ы Na₂CO₃ жЩне NaHCO₃ массалы› Їлестерін (%) есептеу ›ажет.

љоспаны фенолфталеинніЈ ›атысуында тирлеуде келесі реакция жЇреді

ПестицидтіЈ ›±рамында“ы формальдегид мйлшерін аны›тау Їшін массасы 3,017 г болатын препарат йлшендісі 50,00 мл 1 М NaOH ерітіндісімен (K=0,9022) сутек ас›ын тоты“ыныЈ ›атысуында йЈделді. љыздыр“ан кезде келесі реакция жЇрді

Кері титрлеудіЈ мЩнін келесі формула кйрсетеді

Берілген шарттарды есепке алып Щрекеттесетін заттардыЈ молін аны›таймыз


n(HCl)=
Есептеу теЈдеуін ›±растырамыз
-
Санды› мЩндерді ›ойып аламыз

ω_x = 20,86 %

Кейде талдау барысында екі жЩне Їш орын басуды ›олдану ма›сат›а сай болады. Мысалы, Їш рет орын басу жа“дайында реакцияларды схема ретінде келесі тЇрде жазу“а болады

А,В, С, D берілген заттар. S – орын басушы
Z_AA + Z_BB + ….→ Z₁S₁ +….
Z₁S₁ + Z_CC + ….→ Z₂S₂ +….
Z₂S₂ + Z_DD + ….→ Z₃S₃ +….
®шінші орынбасушыны S₃ титрантпен Т титрлейді
Z₃S₃ + Z_TT + … → Z_PP+…
Б±л жа“дайда аны›талатын заттыЈ массасы мен массалы› Їлесін (%) келесі формулалармен есептейді

%_сод =
Мысал 7

Массасы 0,3526 г болатын жЩне ›±рамында ›ор“асын бар ›орытпа йлшендісі азот ›ыш›ылында ерітілді. љор“асын хромат ретінде т±нба“а тЇсірілді, т±нба сЇзілді де, ол хроматтыЈ арты› мйлшерінен жуып шайылды жЩне т±з ›ыш›ылында ерітілді. Ерітіндідегі хромат-иондарды иодометрлік Щдіспен аны›тады. Бйлінген иодты титрлеуге 25,85 мл 0,0500 М Na₂S₂O₃ ерітіндісі ж±мсалды. љорытпада“ы ›ор“асынныЈ массалы› Їлесін аны›тау ›ажет (Мол. масса (Pb) 207,19).

Реакция теЈдеуін келесі тЇрде жазу“а болады

1. 
   250,0 мл. NaOH ерітіндісінде осы заттыЈ 10,00 г бар. Осы ерітіндініЈ титрі неге теЈ болады?
   
2. 
   1 литрінде келесі заттар бар ерітінділердіЈ нормалды“ы неге теЈ: а) 4,0106 г HCl; б) 4,8059 г H₂SO₄ ?
   
3. 
   Титрі 0,003592 г/мл болатын HCl ерітіндісініЈ нормалды“ын табу ›ажет.
   
4. 
   0,1205 н. H₂SO₄ ерітіндісініЈ титрі неге теЈ болады?
   
5. 
   200 мл 0,0900 н. калий гидроксидініЈ ерітіндісінде ›анша грамм КОН бар?
   
6. 
   20 мл HNO₃ ерітіндісін титрлеуге 15 мл 0,1200 н. NaOH ерітіндісі ж±мсалды. Азот ›ыш›ылы ерітіндісініЈ нормалды“ы мен титрі неге теЈ болады?
   
7. 
   25,00 мл H₂SO₄ ерітіндісін титрлеуге 22,50 мл 0,0950 н. КОН ерітіндісі ж±мсалды. 5 л кЇкірт ›ыш›ылыныЈ осы ерітіндісінде ›анша грамм H₂SO₄ бар?
   
8. 
   а) 1,8909 г ›ымызды› ›ыш›ылыныЈ Н₂С₂О₄·2Н₂О х.т. йлшендісінде; б) 20 мл 0,12 н. NaOH ерітіндісінде ›анша грамм-эквивалент бар?
   
9. 
   а) 0,4240 г Na₂CO₃ х.т. йлшендісінде; б) 50 мл 0,20 н. H₂SO₄ ерітіндісінде ›анша миллиграмм-эквивалент бар?
   
10. 
    0,1560 г х.т. (екінегізді) янтарь ›ыш›ылыныЈ йлшендісін титрлеуге 26,00 мл КОН ж±мсалды. Калий гидроксидініЈ ерітіндісініЈ нормалды“ы мен титрі неге теЈ?
    

12) 0,0340 г AgNO₃-ті титрлеу Їшін 20,00мл HCl ерітіндісі ж±мсалды. Т_HCl/Ag табу ›ажет.

13) 0,1144 г СаСO₃-ті титрлеу Їшін 27,65мл HCl ерітіндісі ж±мсалды. Т_HCl/СаО табу ›ажет. (12-ші есепті ›ара).

14) Массасы 0,2000 г болатын MgSO₄ 7H₂O йлшендісін еріткеннен кейін магнийді 14,64 мл 0,05500М ЭДТА ерітіндісімен титрледі. MgSO₄ 7H₂O йлшендісіндегі индифферентті ›оспалардыЈ массалы› Їлесін (%) аны›тау ›ажет.

15) Массасы 0,2000 г болатын руда йлшендісінен алын“ан FeCl₂ ерітіндісін титрлеуге титрі =0,006500 г/мл болатын 20,00 мл бихромат ерітіндісі ж±мсалды. Рудада ›анша пайыз темір бар?

16) а) Ba(OH) бойынша; б) NH бойынша; в) N₂ бойынша 0,09000 н. кЇкірт ›ыш›ылыныЈ титрлері неге теЈ?

17) Титрлеуге 20-30 мл 0,1 н. H₂SO₄ ерітіндісін ж±мсау Їшін соданыЈ Na₂CO₃ ›анша грамм йлшендісін алу ›ажет?

18) 20,00 мл 0,0300 н. FeSO₄ ерітіндісін титрлеу Їшін 0,0200 н. KMnO₄ ерітіндісініЈ ›анша мл-і ›ажет?

19) Массасы 0,6500 г болатын ›орытпа йлшендісін ерітіп, бйгет жасайтын элементтерді ›±рамынан шы“ар“аннан кейін, ерітінді кйлемін 250,00 мл-ге жеткізді, осы ерітіндініЈ 20,00 мл-не Na₂MgЭДТА ›осты жЩне 15,18 мл 0,05023 М ЭДТА ерітіндісімен титрледі. љорытпада“ы алюминийдіЈ массалы› Їлесін (%) аны›тау ›ажет.

20) Ты“ызды“ы 1,396 г/см болатын 40%-ды CaCl ерітіндісініЈ нормалды“ы неге теЈ?

21) Ты“ызды“ы 0,958 г/см болатын 10%-ды NH ерітіндісініЈ молярлы› концентрациясын есептеу ›ажет.

22) 3 л 0,1000н. ерітінді дайындау Їшін ›анша миллилитр 2,00н. HNO ерітіндісі ›ажет?

23) 1 н. ерітіндініЈ ›андай кйлеміне 23,8мл 0,20н. HCl ерітіндісі эквивалентті?

24) 5 л 0,1 н. ерітінді дайындау Їшін 20%-ды HCl ерітіндісініЈ (ты“ызды“ы 1,098 г/см ) ›анша миллилитрі ›ажет?

25) 25%-ды HCl ерітіндісін дайындау Їшін 10%-ды HCl ерітіндісініЈ (ты“ызды“ы 1,047 г/см ) ›анша миллилитрін 50 мл 37,23%-ды ерітіндіге (ты“ызды“ы 1,19 г/см ) ›осу ›ажет?

26) Ты“ызды“ы 1,405 г/см болатын 1 л HNO ерітіндісіне ты“ызды“ы 1,193 г/см болатын HNO ерітіндісін алу Їшін ›анша су ›осу ›ажет?

27) Массасы 0,1512 г болатын кЇкірт›±рамды органикалы› зат йлшендісін О₂ а“ынында жа›ты, бйлінген SO₂-ні Н₂О₂ ерітіндісімен сіЈірді. ТЇзілген H₂SO₄-ті титрлеуге 21,25 мл 0,1000М NaOH ерітіндісі ж±мсалды. Бастап›ы затта“ы кЇкірттіЈ (Мr = 32,06) массалы› Їлесін (%) есептеу ›ажет.

28) 30,00 мл т±зды›ты титрлеуге 15,60 мл 0,1000М AgNO₃ ерітіндісі ж±мсалды. Т±зды›та“ы NaCl (мг/мл) мйлшерін аны›тау ›ажет.

29) Массасы 0,2486 мл болатын темір рудасыныЈ йлшендісін ›ыш›ылда ерітті, темірді Fe(II) дейін тоты›сыздандырды, сонан соЈ 20,25 мл 0,0520 М (1/6 К₂Сr₂О₇) калий дихроматы ерітіндісімен титрледі. Рудада“ы темірдіЈ (Мr = 55,85) массалы› Їлесін (%) есептеу ›ажет.

30) Егер сыйымдылы“ы 200 мл болатын йлшейтін колба болса жЩне титрлеуді метилоранждыЈ ›атысуында орындаса, онда 0,1 н. H₂SO₄ ерітіндісініЈ титрін аны›тау Їшін Na₂CO₃ ›анша йлшендісін алу ›ажет?

31) 0,5000 г йлшендіні сыйымдылы“ы 200мл болатын колбада ерітумен алын“ан Na₂CO₃ ерітіндісініЈ 50,00 мл-ін метилоранждыЈ ›атысуында титрлеуде 24,00 мл H₂SO₄ ерітіндісі ж±мсалды. H₂SO₄ ерітіндісініЈ нормалды“ы мен титрін есептеу ›ажет.

32) 0,1495г Н C O йлшендісін судыЈ еркін кйлемінде еріту ар›ылы алын“ан ерітіндісін титрлеуде 25,20 мл КОН ерітіндісі ж±мсалды. КОН ерітіндісініЈ нормалды“ы мен титрін есептеу ›ажет. 33) 9,7770 г концентрленген HNO -ті сыйымдылы“ы 1 литр болатын йлшейтін колбада еріткеннен кейін, осы ерітіндімен 25,00мл 0,1040н. NaOH ерітіндісін титрлегенде 25,45 мл алын“ан HNO ерітіндісі ж±мсалды. Концентрленген азот ›ыш›ылында ›анша пайыз HNO бар?

34) Фосфор ›ыш›ылыныЈ берілген ерітіндісін фенолфталеинніЈ ›атысуында титрлегенде 25,50мл 0,2000н. NaOH ж±мсалды. Ерітіндіде ›анша грамм Н РО бар?

35) Фосфор ›ыш›ылыныЈ берілген ерітіндісін метилоранждыЈ ›атысуында титрлегенде 25,50мл 0,2000н. NaOH ж±мсалды. Ерітіндіде ›анша грамм Н РО бар? Б±л есепте шы“аруда алдымен T табу ›ажет.

36) 100 мл суды титрлеуге 5,00мл 0,0900 Н HCl ерітіндісі ж±мсалды. СудыЈ карбонатты кермектігі неге теЈ?

37) 0,1400г темір сымды H₂SO₄-те ауаныЈ ›атысуынсыз еріткен кезде алын“ан ерітіндіні титрлеуге 24,85мл 0,1000н. KMnO₄ ерітіндісі ж±мсалды. Темір сымда ›анша пайыз темір бар?

38) 0,2500г руда йлшендісі HCl -да ерітілді, алын“ан ерітіндіні титрлеуге 28,00мл 0,09950н. KMnO₄ ерітіндісі ж±мсалды. Рудада ›анша пайыз темір бар?

39)25,00мл CaCl ерітіндісіне 40,00мл 0,1000 Н (NH ) C O ерітіндісін ›осып, тЇзілген CaC O т±нбасын бйліп ал“аннан кейін, реакция“а ›атыспа“ан (NH ) C O ерітіндісін титрлеуге 15,00 мл 0,02000 Н KMnO₄ ерітіндісі ж±мсалды. 250,0мл CaCl ерітіндісінде ›анша грамм Са бар?

40) Титрі 0,02446 болатын H₂SO₄ ерітіндісініЈ нормалды“ын есептеу ›ажет.

41)Титрі 0,004020 болатын NaOH ерітіндісініЈ нормалды“ын есептеу ›ажет.

42) T =0,01353 болатын ерітіндініЈ нормалды“ын есептеу ›ажет.

43) T =0,002914 болатын ерітіндініЈ нормалды“ын есептеу ›ажет.

44) T =0,02174 болатын ерітіндініЈ нормалды“ын есептеу ›ажет.

45)Массасы 1,2548 г болатын Їлгі йлшендісінен кЇкірт ›ыш›ылымен тиомочевинаны (NH₂)₂CS экстракциялады жЩне 0,0186М сынап нитраты (ІІ) ерітіндісініЈ 35,25мл-ін ж±мсап титрледі. ®лгідегі (NH₂)₂CS-тіЈ ( мол. масса 76,06) массалы› Їлесін (%) есептеу ›ажет.

46) NaOH ерітіндісініЈ нормалды“ы 0,09981. T . Есептеу ›ажет.

47) HCl ерітіндісініЈ нормалды“ы 0,09798. T есептеу ›ажет.

48) NaOH ерітіндісініЈ нормалды“ы 0,1021. T есептеу ›ажет.

49) T =0,03798 бол“анда, сонда T ›анша“а теЈ болады?

50) T =0,005727 бол“анда, сонда T ›анша“а теЈ болады?

51) T = 0,005643 теЈ болады. T табу ›ажет

52) =0,003645 теЈ болады. T табу ›ажет

53) 0,01 Н ерітінді Їшін К=0,9123. T есептеу ›ажет.

54) 0,05 Н ерітінді Їшін К=0,8549. T есептеу ›ажет.

55) 0,1046 н. HCl ерітіндісі берілген. T жЩне T аны›тау ›ажет.

56) T =0,004852 болатын кЇкірт ›ыш›ылыныЈ нормалды“ы мен T табу ›ажет.

57) 0,1 Н H₂SO₄ (К=0,9808) Їшін шынайы нормалды›ты, молярлы›ты, T жЩне T табу ›ажет.

58) Суда 28,00г х.т. КОН жЩне 40,20г х.т. NaOH ерітілді жЩне ерітіндініЈ кйлемі 1500 мл-ге дейін жеткізілді. Алын“ан ерітіндініЈ нормалды“ын есептеу ›ажет.

59) 550 л 0,1925 н. HCl ерітіндісіне титрі 0,02370 болатын 50,00 мл HCl ерітіндісін ›осылды.

60) 1л 0,5300 н. HCl ерітіндісіне 0,5000 Н ерітінді алу Їшін ›анша миллилитр су ›осу ›ажет?

61) Массасы 1,0000г болат йлшендісін ›ыш›ылдарда ерітті, болатта“ы хромды Cr₂O₇^2--ге дейін тоты›тырды жЩне алын“ан ерітіндіге 15,00 мл 0,2500 М Мор т±зыныЈ ерітіндісін ›осты. Мор т±зыныЈ арты› мйлшерін 0,1000М калий перманганаты ерітіндісініЈ (f _экв =1/5 KMnO₄) 25,00мл ж±мсап титрледі. ХромныЈ (f_{экв. Сr} = 1/3) болатта“ы массалы› Їлесін (%) есептеу ›ажет.

62) Массасы 0,2834 г мрамор йлшендісін 30,00 мл 0,3933 М HCl ерітіндісінде ерітті. љыш›ылдыЈ арты› мйлшерін титрлеуге 14,10 мл 0,4400 М NaOH ерітіндісі ж±мсалды. ®лгідегі ›оспалардыЈ массалы› Їлесін табу ›ажет.

63) 2,5 л 0,2 н ерітінді дайындау Їшін ты“ызды“ы 1,835 г/см болатын ›анша миллилитр H₂SO₄ (f_экв =1/2) ›ажет?

64) 500,00мл ерітінді дайындау Їшін ты“ызды“ы 1,19 г/см болатын 20,00мл HCl алынды. Алын“ан ерітіндініЈ нормалды“ын есептеу ›ажет.

65) 0,4217г бураны титрлеу Їшін 17,50 мл т±з ›ыш›ылы ж±мсалды. HCl ерітіндісініЈ нормалды“ы мен титрін есептеу ›ажет.

66) Сусыз соданы (х.т.) титрлеуге 20,00 мл 0,1М H₂SO₄ ж±мсау Їшін оныЈ ›андай йлшендісін алу ›ажет?

67) љымызды› ›ыш›ылын Н₂С₂О₄·2Н₂О титрлеуге 20,00 мл 0,1н. NaOH ж±мсау Їшін оныЈ ›андай йлшендісін алу ›ажет?

68) 0,6000 г Н₂С₂О₄·2Н₂О йлшендісін сыйымдылы“ы 100мл болатын йлшейтін колбада ерітті, алын“ан ерітіндініЈ 20,00мл-ін титрлеу Їшін 18,34 мл NaOH ж±мсалды. NaOH ерітіндісініЈ молярлы› концентрациясын жЩне оныЈ Н₂С₂О₄ бойынша титрін аны›тау ›ажет.

69) 20,00мл HCl ерітіндісін титрлеуге фиксаналдан дайындал“ан 19,20 мл 0,1 н. NaOH ерітіндісі ж±мсалды. HCl ерітіндісініЈ нормалды“ын есептеу ›ажет.

70) љ±рамында 92% NaOH жЩне 8% индифферентті ›оспалар бар 0,5341г сілті йлшендісін сыйымдылы“ы 100мл болатын йлшейтін колбада ерітті. Осы ерітіндініЈ 15мл-ін титрлеу Їшін 19,50мл ›ыш›ыл ж±мсалды. HCl нормалды“ын, титрін, T аны›тау ›ажет.

71) 15мл КОН ерітіндісін титрлеу Їшін 18,70мл HCl (T =0,002864) ерітіндісі ж±мсалды. КОН ерітіндісініЈ нормалды“ын аны›тау ›ажет.

72) љ±рамында 1,530 г NaOH бар ерітіндініЈ 20,00мл-ін тирлеуге 14,70 мл HCl (T =0,00380) ж±мсау Їшін ерітіндініЈ ›андай кйлемін алу ›ажет?

73) ФенолфталеинніЈ (pТ=9) ›атысуында 0,01 н. HCl ерітіндісін 0,01 н. NaOH ерітіндісімен титрлеудіЈ индикаторлы› ›ателігін есептеу ›ажет.

74) 0,91 н. HCl ерітіндісін 0,01н. NaOH ерітіндісімен бромфенолды кйктіЈ (рТ=3,8)›атысуында титрлеуге бола ма?

75) Метил ›ызылдыЈ (pТ=5) ›атысуында 0,1 н. NaOH ерітіндісін 0,1 н. HCl ерітіндісімен титрлеудіЈ индикаторлы› ›ателігі ›анша болады?

76) ТимолфталеинніЈ (pТ=10) ›атысуында 0,1н. NaOH ерітіндісін 0,1 н. HCl ерітіндісімен титрлеудіЈ индикаторлы› ›ателігін есептеу ›ажет.

77) Метил ›ызылдыЈ (pТ=5) ›атысуында 0,2 н. HCl ерітіндісін 0,2 н. NaOH ерітіндісімен титрлеудіЈ индикаторлы› ›ателігін есептеу ›ажет.

78) Метил ›ызылдыЈ (pТ=5) ›атысуында 0,1 н. HCl ерітіндісін 0,2 н. NaOH ерітіндісімен титрлеудіЈ индикаторлы› ›ателігін есептеу ›ажет.

79) КрезолфталеинніЈ (pТ=9) ›атысуында 0,2 н. HCl ерітіндісін 0,2 н. NaOH ерітіндісімен дЩл титрлеуге бола ма?

80) МетилоранждыЈ (pТ=4) ›атысуында 0,01 н. NH ерітіндісін 0,01 н. HCl ерітіндісімен титрлеудіЈ индикаторлы› ›ателігін есептеу ›ажет.

81)ФенолфталеинніЈ (pТ=9) ›атысуында 0,01 н. NH ерітіндісін 0,01 н. HCl ерітіндісімен титрлеуге бола ма?

82)Титрлеуге 22,00 мл HCl (T =0,003514) ерітіндісін ж±мсау Їшін ›анша NaOH йлшендісін алу ›ажет?

83) Сыйымдылы“ы 100,00мл болатын йлшейтін колбада техникалы› бураныЈ 2,0712 г йлшендісін ерітті. Алын“ан ерітіндініЈ 20,00мл-ін титрлеуге 21,80 мл HCl (T =0,003974) ж±мсалды. илшендідегі х.т. Na B O · 10 H O пайызды› мйлшерін есептеу ›ажет.

84) љ±рамында 3,1580 г техникалы› КОН бар ерітіндіні титрлеуге 27,45 мл HCl (T =0,07862) ерітіндісі ж±мсалды. ®лгідегі КОН-тыЈ пайызды› мйлшерін есептеу ›ажет.

85) Сыйымдылы“ы 100,00мл болатын йлшейтін колбада белгісіз заттыЈ 2,000г йлшендісін ерітті. Алын“ан ерітіндініЈ 25,00мл-ін титрлеуге 20,00 мл 0,4455 н. HCl ж±мсалды. Талданатын заттыЈ ›±рамында КОН немесе NaOH бар екенін аны›тау ›ажет.

86) Сыйымдылы“ы 100,00мл болатын йлшейтін колбада техникалы› натрий гидрототы“ыныЈ 0,3251г йлшендісін ерітті. Алын“ан ерітіндініЈ 25,00мл-ін титрлеуге фенолфталеинніЈ ›атысуында 18,40 мл, метил оранждыЈ ›атысуында 18,80 мл 0,1000 н. HCl ж±мсалды. ®лгідегі NaOH-тыЈ пайызды› мйлшерін есептеу ›ажет.

87) 25,00мл Їлгідегі кЇміс иондарын Ni(CN)₄ ^2- арты› мйлшерін ›осып цианидті кешенге байланыстырды. Бйлінген никель иондарын титрлеуге 43,70 мл 0,0240 М ЭДТА ерітіндісі ж±мсалды. ®лгі ерітіндісіндегі кЇмістіЈ концентрациясын (г/л) есептеу ›ажет. Мол. масса (Ag) 107.86.

88) љыш›ылдыЈ арты› мйлшерін титрлеу Їшін 19,50мл NaOH (T =0,002910) ерітіндісі ж±мсалуы Їшін, массасы 0,1234 г CaCO йлшендісін т±з ›ыш›ылыныЈ HCl (T =0,003814) ›андай кйлемінде еріту ›ажет?

89) 150,0мл жеміс шырынынан монохлорсірке ›ыш›ылын ClCH₂COOH кЇкірт ›ыш›ылымен ›ыш›ылдандыр“аннан кейін диэтилэфирімен экстракциялады. Сонан соЈ ›ыш›ылды NaOH-пен реэкстрагирледі. Алын“ан ерітіндіні ›ыш›ылдандыр“аннан кейін о“ан 40,00 мл 0,0489 М AgNO₃ ерітіндісі ›осылды. AgNO₃-тіЈ арты› мйлшерін 0,0515 М NH₄SCN ерітіндісініЈ 18,70 мл-ін ж±мсап титрледі. 500,0мл жеміс шырынында“ы ClCH₂COOH-тіЈ (мол. масса 94,45) мг-мен ал“анда“ы мйлшерін аны›тау ›ажет.

90) љ±рамында Na₂CO₃ жЩне NaHCO₃ бар 0,5000 г ›оспа“а 25,00 мл HCl (T =0,004000) ерітіндісін ›осты. љыш›ылдыЈ арты› мйлшерін титрлеуге 15,00 мл NaOH (T =0,002000) ерітіндісі ж±мсалды. Na₂CO₃ -тіЈ пайызды› мйлшерін аны›тау ›ажет.

91) 25мл Н₂S ерітіндісіне 50,00 мл 0,01960 н. J₂ (f_экв=1/2) ерітіндісін ›осты жЩне иодтыЈ арты› мйлшерін 11,00 мл 0,02040 н. Na₂S₂O₃ (f_экв=1) ерітіндісімен титрледі. Ерітіндідегі Н₂S-тіЈ концентрациясын (г/л) есептеу ›ажет.

92) Кобальтты никельдіЈ ›атысуында аны›тау“а ›ажетті зерттелетін ерітінді сірке ›ыш›ылымен жЩне KNO₂ ерітіндісімен йЈделді. K₃Co(NO₂)₆ тЇзілген т±нбасы сЇзілді, жуылды жЩне 50,00 мл 0,09950 н. KMnO₄ (f _экв= 1/5) ерітіндісінде ерітілді. Сонан соЈ, 20,00 мл 0,1040 н. FeSO₄ ерітіндісі ›осылды, оныЈ ›алды“ы 11,65 мл 0,009950 н. KMnO₄ (f _экв= 1/5) ерітіндісімен титрленді. Т±нбаныЈ еру реакциясыныЈ теЈдеуін жазу жЩне ал“аш›ы ерітіндідегі кобальттыЈ массасын есептеу ›ажет.

93) 5,0000 г пергидроль йлшендісі сыйымдылы“ы 50,00мл болатын йлшейтін колбада ерітілді. Алын“ан ерітіндініЈ 25,00мл-ін титрлеуге 37,43 мл 0,1 н. KMnO₄ (f_экв = 1/5, К=1,1240) ж±мсалды. ®лгідегі H₂O₂-ніЈ пайызды› мйлшерін аны›тау ›ажет.

94) љ±рамында 99,98% Fe бар 1,000г Їлгі йлшендісі ауаныЈ ›атысуынсыз H₂SO₄-те ерітілді жЩне 0,1000н. KMnO₄ (f_экв = 1/5) ерітіндісімен титрленді. Титрлеуге ›анша мл KMnO₄ ж±мсалды?

95) љ±рамында натрий фенобарбиталаты бар массасы 0,2438г Їлгі йлшендісі ›ыздыру кезінде NaOH ерітіндісінде ерітілді. Фенобарбиталатты санды тЇрде т±ндыру Їшін сірке ›ыш›ылымен ›ыш›ылда“аннан кейін 25,00 мл 0,0203 М Hg(ClO₄)₂ ерітіндісі еЈгізілді. Т±нба сЇзіп алынды, сЇзінді 250,0 мл-ге дейін с±йылтылды. 50,00мл сЇзіндіге MgY^2- ерітіндісініЈ арты› мйлшері ›осылды. Реакция бойынша Hg²⁺ + MgY^2- = Mg²⁺ + HgY^2- бйлінген магний иондары рН 10,0 кезінде 0,0121 М ЭДТА ерітіндісімен тирленді. Титрлеуге 5,89мл ЭДТА ерітіндісі ж±мсалды. ®лгідегі азоттыЈ(N) жЩне NaC₁₂H₁₁N₂O₃ массалы› Їлестерін (%) есептеу ›ажет. Мол. масса (N) 14.01; (NaC₁₂H₁₁N₂O₃ ) 253,99.

96) 10мл NiCl₂ ерітіндісіне дистильденген су, буферлік ерітінді жЩне 20,00 мл 0,01085 М ЭДТА ерітіндісі ›осылды. ЭДТА-ныЈ арты› мйлшері 0,01292 М MgCl₂ ерітіндісімен тирленді. Титрлеуге 5,47 мл MgCl₂ ерітіндісі ж±мсалды. NiCl₂ ерітіндісініЈ бастап›ы концентрациясын (г/л) есептеу ›ажет.

97) Сйндірілмеген Щкті нейтралдау“а титрі 0,007300 болатын 20,00мл HCl ерітіндісі ж±мсалуы Їшін ›±рамында 90% СаО жЩне 10% индифферентті ›оспалар бар сйндірімеген ЩктіЈ ›анша йлшендісін алу ›ажет?

98) љ±рамында галий (ІІІ) бар массасы 0,1500г талданатын сынама йлшендісін еріткеннен кейін алын“ан ерітіндіге рН 10,00 болатын буферлік ерітінді жЩне MgY^2- арты› мйлшері ›осылды. Бйлінген Mg-ді(II) эриохром ›араныЈ Т ›атысуында титрлеуге 5,91 мл 0,0701 М ЭДТА ерітіндісі ж±мсалды. илшендідегі галлийдіЈ массалы› Їлесін (%) есептеу ›ажет. ГаллийдіЈ молекулалы› массасы 69,72.

99) љ±рамында пиридин бар 10,00мл ерітіндіге CdCl₂-ніЈ спиртті ерітіндісі ›осылды. ТЇзілген т±нба Cd(C₅H₅N)₂Cl₂ сЇзілді, ерітілді жЩне аммиакты буферлік ерітіндідегі эриохром ›араныЈ Т ›атысуында 15,25 мл 0,01 М ЭДТА ерітіндісімен титрленді. Бастап›ы ерітіндідегі пиридинніЈ концентрациясын (г/л) есептеу ›ажет.

100) Кальций жЩне барий карбонаттарынан т±ратын массасы 0,2140г ›оспаны бейтараптау“а 15 мл 0,2 М HCl ерітіндісі ж±мсалды. љоспада“ы СаСО₃ жЩне ВаСО₃ массалы› Їлестерін (%) есептеу ›ажет.

Задачи

102) љорытпаныЈ 1,0000 г йлшендісі ерітілгеннен кейін T(КМnО₄ /Sb) = 0,006124 г/см³ болатын 42,50 см³ КМnО₄ ерітіндісімен титрленді. љорытпада ›анша пайыз сурьма бар?

103) ®лгініЈ 0,1700 г йлшендісі ерітілгеннен жЩне темір тоты›сыздандырыл“аннан кейін T (КМnО₄ /Fe) = 0,0001100 г/см³ болатын 38,4 см³ КМnО₄ ерітіндісімен титрленді. ®лгіде ›анша пайыз Fe₂О₃ бар?

104) љ±рамында 40,3% Na₂SО₃ бар 1,6 г натрий сульфатыныЈ техникалы› ЇлгісініЈ 20 см³ ерітіндісін титрлеуге С(1/5 КМnО₄) = 0,1000 моль/дм³ болатын КМnО₄ ерітіндісініЈ 10,00 см³-тен арты› емес кйлемі ж±мсалуы Їшін ›анша натрий сульфаты ерітіндісініЈ кйлемін алу ›ажет?

105) MgCl₂-ніЈ 0,3100 г йлшендісі сыйымдылы“ы 250 см³ болатын йлшейтін колбада ерітілді. Осы ерітіндініЈ 25,00 см³ кйлемін тирлеуге 10,35 см³ 0,0250 М ЭДТА ерітіндісі ж±мсалды. Т±здыЈ зерттелетін Їлгісіндегі MgCl₂-ніЈ массалы› Їлесін пайызбен аны›тау ›ажет.

106) Титрлеуге 20 мл 0,1 н. НСl ж±мсау Їшін, ›±рамында 40% СаО, 50% СаСО₃ жЩне 10% индифферентті ›оспалар бар заттыЈ ›андай йдшендісін алу ›ажет?

107) Титрлеуге Т(НСl) = 0,003820 болатын 15,00 мл НСl ерітіндісін ж±мсау Їшін, ›±рамында 60%
СаСО₃ бар кальциттіЈ ›андай йлшендісін алу ›ажет?

108) Техникалы› NaCl-дыЈ 2,4080 г йлшендісі сыйымдылы“ы 500 мл болатын йлшейтін колбада ерітілді. Алын“ан ерітіндініЈ 25,00 мл-ін титрлеуге 20,35 мл 0,1 н. AgNО₃ (К = 0,9860) ерітіндісі ж±мсалды. Ал“аш›ы т±зда“ы хлордыЈ пайызды› мйлшерін аны›тау ›ажет.

109) Техникалы› ВаСl₂-ніЈ 6,7000 г йлшендісі сыйымдылы“ы 1000 мл болатын йлшейтін колбада ерітілді. Алын“ан ерітіндініЈ 25,00 мл-ін титрлеуге Т (AgNО₃) =0,008048 болатын, 28,95 мл AgNО₃ ерітіндісі ж±мсалды. ®лгідегі хлордыЈ пайызды› мйлшерін аны›тау ›ажет.

110) КЇміс ›орытпаныЈ 1,7450 г йлшендісі HNО₃-те ерітілді жЩне ерітінді сумен 200 мл-ге дейін с±йылтылды. Алын“ан ерітіндініЈ 20,00 мл-ін титрлеуге 11,75 мл 0,05 н. NH₄SCN (К = 0,9344) ерітіндісі ж±мсалды. љорытпада“ы Ag пайызды› мйлшерін аны›тау ›ажет.

111) Техникалы› Na₂SО₃-тіЈ 1,4500 г йлшендісінен 200 мл ерітінді дайындалды. Алын“ан ерітіндініЈ 20,00 мл-ін титрлеуге, титрі As₂О₃ бойынша 0,002473 болатын 16,20 мл I₂ ерітіндісі ж±мсалды. ®лгідегі Na₂SО₃-тіЈ пайызды› мйлшерін аны›тау ›ажет.

112) I₂-ніЈ 1,00 мл-і 0,03000 г Na₂S₂О₃ -ке эквивалентті болатын I₂ ерітіндісініЈ титрі неге теЈ?

113) љорытпаныЈ 0,2000 г йлшендісі ерітілді, оны титрлеуге 100 мл-де 0,4103 г KSCN бар 39,60 мл ерітінді ж±мсалды. љорытпада“ы Ag пайызды› мйлшерін аны›тау ›ажет.

114) Техникалы› КВг-ныЈ 0,3838 г йлшендісі ерітілді жЩне Т(AgNО₃/Сl) = 0,003546 болатын 23,80 мл AgNО₃ ерітіндісімен титрленді. ®лгідегі КВг-ныЈ пайызды› мйлшерін аны›тау ›ажет.

115) ТемірдіЈ белгісіз тоты“ыныЈ 0,1000 г йлшендісін еріткеннен кейін жЩне металды Fe²⁺-ке дейін тоты›сыздандыр“аннан кейін титрлеуге 12,61 мл 0,09930 н. К₂Сr₂О₇ ж±мсалды. Талдан“ан тоты›тыЈ формуласы ›андай: FeO, Fe₂О₃ немесе Fe₃О₄?

116) К₂Сr₂О₇-тіЈ 0,1500 г йлшендісіне KI-тыЈ арты› мйлшері жЩне т±з ›ыш›ылы ›осылды. Бйлінген I₂ 21,65 мл Na₂S₂О₃ ерітіндісімен титрленді. Na₂S₂О₃-тіЈ нормалды“ын жЩне оныЈ йод бойынша титрін есептеу ›ажет.

117) К₂Сr₂О₇ ерітіндісіне KJ-тыЈ арты› мйлшері ›осылды жЩне бйлінген I₂ 48,80 мл 0,1000 н. Na₂S₂О₃ ерітіндісімен титрленді. Ерітіндіде ›анша грамм К₂Сr₂О₇ болды?

118) Техникалы› FeCl₃-ніЈ 4,8900 г йлшендісі сыйымдылы“ы 250 мл болатын йлшейтін колбада ерітілді. ЕрітіндініЈ 25,00 мл-не ›ыш›ыл ортада KI ›осылды. Бйлінген I₂ 32,10 мл 0,09230 н. Na₂S₂О₃ ерітіндісімен титрленді. ®лгідегі FeCl₃ -тіЈ пайызды› мйлшерін есептеу ›ажет.

119) НС1-да ерітілген Щк тастыЈ 0,1862 г йлшендісінен Са²⁺ СаС₂О₄ тЇрінде т±ндырылды. Жуыл“ан т±нба с±йылтыл“ан H₂SО₄-те ерітілді жЩне Т(KMnО₄/СаСО₃) = 0,005820 болатын 22,15 мл KMnО₄ ерітіндісімен титрленді. СаСО₃-тіЈ Щк таста“ы пайызды› мйлшерін есептеу ›ажет.

120) 20,00 мл NiCl₂ ерітіндісін титрлеуге 21,22 мл 0,02065 М трилон Б ж±мсалды. Никель т±зыныЈ концентрациясын (г/л) аны›тау ›ажет.