Глухенька В. О., заступник директора нб хну інституційний репозитарій вищого навчального закладу як інструмент інформаційного забезпечення наукової діяльності установи
жүктеу/скачать 120.5 Kb.
|
| Глухенька В.О.,
заступник директора НБ ХНУ Інституційний репозитарій вищого навчального закладу як інструмент інформаційного забезпечення наукової діяльності установи Обмін науковими досягненнями з колегами по всьому світу – головне джерело розвитку науки. Але зростання цін на наукові журнали тільки гальмувало цей обмін. Саме тому на початку 20 століття з’явилось поняття відкритого доступу до інформації, що передбачає вільне використання інформації без будь-яких перешкод. Всесвітня мережа (World Wide Web) надає можливість науковцям робити результати їхніх досліджень доступними всім, всюди та повсякчас. Це стосується статей у наукових журналах, в тому числі й тих, які не передплачує бібліотека наукової установи, а також інших різновидів наукових публікацій – доповідей на конференціях, дисертацій, звітів про дослідження тощо. Науковці публікують результати своїх досліджень, щоб засвідчити свої права на ці результати, а також щоб надати можливість іншим на них посилатися. Жодна організація не може передплачувати всі наукові журнали в галузі, в якій працюють її науковці. Отже, дослідники не завжди вчасно дізнаються про важливі для них статті і не завжди мають можливості доступу до них. Відкритий доступ змінює цю ситуацію. Дослідницькі статті, розташовані науковцями у відкритому доступі, цитують набагато частіше, ніж статті з традиційних журналів. У більшості галузей науки рейтинг цитування зростає як мінімум вдвічі завдяки самоархівуванню. А подекуди і набагато вище. Отже, такий різновид відкритого доступу робить дослідження набагато впливовішими. Окрім того, життєвий цикл статті – коли дослідження публікують, читають, цитують і надалі розвивають в дослідженнях інших науковців – інтенсифікується та прискорюється, якщо результати дослідження доступні у відкритому доступі. На сторінках українських фахових видань багато уваги приділяється пропаганді руху відкритого доступу, загальним організаційним питанням створення інституційного відкритого архіву, технічним моментам підтримки роботи інституційних репозитаріїв (далі ІР). ІР стають все популярнішим видом спеціальних інформаційних ресурсів та послуг, які надають бібліотеки вищих навчальних закладів України. Всього у світі налічується 1650 діючих ІР ( з 3511 зареєстрованих). В Україні також успішно впроваджується цей інформаційний сервіс. Так, станом на листопад 2011 року в Registry of Open Access Repositories було зареєстровано 23 репозитарії українських вищих навчальних закладів, а станом на 1.10.2013 року їх нараховується вже 42 і це відіграє важливу роль у забезпеченні відкритого доступу до результатів наукових досліджень. Незважаючи на зростаючу кількість ІР в усьому світі, університети не поспішають оцінювати змістовне наповнення своїх електронних сховищ, часто беручи на зберігання матеріали недостатньо високої наукової якості. Попередні дослідження показують, що однією з причин такого стану є неналежна увага бібліотечних фахівців до вивчення та оцінки інформаційних потреб потенційних користувачів на етапі проектування роботи репозитарію . Найважливішим фактором, що впливає на зміст, оформлення, функціонування та фінансування інституційного цифрового сховища, є його місія. Отже, установі, яка готується долучитися до розвитку наукового комунікаційного середовища, потрібно мати чітко сформовану політику розвитку ІР. Основна мета інституційного репозитарію: - створення нової моделі наукової комунікації; - глобальна присутність наукових робіт установи та надання вільного доступу до них; - реальні показники якості наукової работи університету; - підвищення наукової, соціальної та економічної ролі установи. Введення в дію ІР дає вищому навчальному закладу високий ступінь контролю над результатами досліджень своїх співробітників, уможливлює керування їхніми науковими та навчальними матеріалами з найбільшою ефективністю. Це може здійснюватись як для постійного збереження результатів наукових досліджень співробітників без будь-якого передавання інформації про них, так і для демонстрації наукового потенціалу університету державному і приватному секторам для отримання додаткових коштів на проведення наукових досліджень чи поточного аудиту витрат. Дослідники можуть долучитися до підтримки руху відкритого доступу для отримання якнайкращого ефекту від своїх публікацій, самоархівуючи їх у репозитарії та суттєво збільшуючи таким чином читацьку аудиторію. Регулярну оцінку академічної веб-активності з метою популяризації ідей відкритого доступу проводить лабораторія Cybermetrics Lab, яка належить найбільшому дослідницькому центру Іспанії Consejio Superior Investigaciones Cienthficas (рейтинг інтернет-присутності Webometrics (Вебометрікс)). Цей рейтинг складається з 2004 року і публікується двічі на рік, в січні та липні. У найбільш загальному вигляді концепцію цього рейтингу можна сформулювати словами Біла Гейтса: "Якщо вас немає в Інтернеті, значить вас не існує". Університет не може на світовому рівні приваблювати талановитих студентів і викладачів (а, отже, готувати високоякісних фахівців), не будучи ефективно представленим в Інтернет-просторі. Відповідно, оцінка Інтернет-присутності може бути одним із можливих вимірів ефективності діяльності університетів у світовому масштабі. Рейтинг "Вебометрікс" ґрунтується на аналізі офіційних веб-сайтів навчальних закладів, тому до рейтингу включені лише ті університети, які мають власний незалежний веб-домен. Назви й адреси університетів отримуються із національних та міжнародних джерел, зокрема Universities Worldwide (univ.cc), All Universities around the World (www.bulter.nl/universities/), Braintrack University Index (www.braintrack.com), Canadian Universities (www.uwaterloo.ca/canu), UK Universities (www.scit.wlv.ac.uk/ukinfo), US Universities (www.utexas.edu/world/univ/state). При аналізі враховуються різні індикатори, які характеризують обсяг, помітність та вагомість Інтернет-присутності університетів. Загальний показник веб-впливу (Web Impact Factor, WIF) включає дані щодо кількості зовнішніх посилань на ресурс і xарактеристики сайту університету: розмір, помітність, "вагомі файли" та індекс цитованості . Автори проекту "Вебометрікс" підкреслюють, що наявність у ВНЗ власного сайту дозволяє спростити процес публікації наукових робіт викладачам та дослідникам в порівнянні з друкованими роботами і дає уявлення світовій спільноті про напрямки їх професійної діяльності. Загальновідомо, що он-лайнові публікації набагато дешевші, ніж паперові і мають більш широку потенційну аудиторію. Це покращує доступ до ресурсів університету, наукових, комерційних, політичних та культурних організацій, як у країні, так і за кордоном. Зрозуміло, що в найближчому майбутньому інформація в Інтернеті про наукові дослідження буде також важливим показником для оцінки наукової діяльності університетів, як і інформація в публікаціях у наукових журналах. Рейтинг ґрунтується на критеріях, які враховують веб- дані основного домена ВНЗ (кожен критерій має певний визначений коефіцієнт, відповідно до його ваги): 1. Цитованість (50%) – корінь квадратний з числа унікальних гіпертекстових посилань на сайт і домени. Цей критерій дає уявлення про потрібність та якість опублікованих на сайті матеріалів. Число зовнішніх посилань на сайт показує наскільки університет цікавий для людей зовні, є оцінкою відомості сайту, і таким чином, авторитетності цитованих з нього матеріалів. 2. Активність (50%) - помітність (PRESENCE 1/3). Загальна кількість веб- сторінок, розташованих в основному домені (включає в себе всі піддомени та директорії) університету, які проіндексовані в великих комерційних пошукових системах систем (Google); "- вагомі файли" (OPENNESS 1/3). Приймає до уваги загальне число файлів (PDF, DOC, DOCX, PPT), опублікованих в спеціалізованих джерелах відповідно до академічної пошукової системи Google Scholar; - висока якість (EXCELLENCE 1/3) Враховує якість продукції дослідницьких груп. Звісно, проект "Вебометрікс" (як і решта проектів) не є досконалим і має свої обмеження; автори рейтингу усвідомлюють можливість неадекватної представленості деяких країн і мов через обмеження можливостей пошукових систем. Але цей рейтинг спонукає замислитися над тими викликами, які постають перед університетами в умовах глобалізації та інтеграції освітніх систем різних країн. Хоча Інтернет-присутність університету не є прямим свідченням якості підготовки або наукового потенціалу, але вона вказує на міру включеності до світового інформаційного поля, авторитетність і резонансність діяльності університету, його потенціал в аспекті приваблення талановитих студентів і викладачів, популярність серед роботодавців, що є важливими аспектами ефективної діяльності у світовому масштабі. Таблиця 1. Рейтинг університетів світу за рівнем Інтернет-присутності (Вебометрікс): рейтинг університетів України
Scopus позиціонується розробниками як найбільша у світі універсальна реферативна база даних із можливостями відстеження наукової цитованості публікацій. Наукометричний апарат Scopus забезпечує облік публікацій науковців і установ, у яких вони працюють, та статистику їх цитованості. У багатьох країнах світу Scopus є одним із головних джерел даних для оцінки якості наукових досліджень та складання рейтингів суб’єктів наукової діяльності (дослідників, наукових установ, навчальних закладів) – як у масштабах однієї країни, так і в міжнародних масштабах. Зокрема, дані Scopus використовуються у рейтингах провідних університетів світу QS World University Rankings, а також у міжнародному рейтингу SCImago Institutions Rankings (див. таб.2). Таблиця 2. Українські науково-дослідницькі установи у рейтингу SCImago Institutions Rankings (місце за показником кількості публікацій)
- Output – кількість публікацій у базі Scopus за 2005–2010 роки; - IC – міжнародна співпраця (відсоток наукових статей, написаних у співавторстві із зарубіжними дослідниками); - Q1 – високоякісні публікації (відсоток статей, що були опубліковані у найбільш авторитетних наукових журналах світу); - NI – впливовість – нормована оцінка цитованості у відповідній науковій галузі (співвідношення між середньою науковою впливовістю публікацій певної установи і середньою впливовістю публікацій установ усього світу, в один і той самий часовий проміжок, у тій же предметній області, і щодо публікацій такого ж типу); - Spe – спеціалізованість публікацій (міра предметної зосередженості / різноманіття наукових публікацій); - Exc – висококласність (відсоток публікацій, що належать до 10% найбільш цитованих публікацій у галузі). В Україні проекти щодо використання бази даних Scopus для оцінки наукового потенціалу країни загалом та окремих суб’єктів наукової діяльності на рівні вищих органів державної влади почали реалізуватися у 2009 році. У червні 2009 року Президія НАН України ухвалила рішення щодо розгортання системи постійного моніторингу наукового потенціалу суб’єктів наукової діяльності України за показниками бази даних Scopus. Реалізація цього завдання була покладена на Національну бібліотеку України імені В.І. Вернадського. Станом на 27 грудня 2011 року до рейтингового оцінювання вищих навчальних закладів України за показниками бази Scopus, оприлюднених НБУВ, увійшло 97 вищих навчальних закладів. Найвищі сходинки за кількістю публікацій та цитувань отримали Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут". При визначенні рейтингу не береться до уваги кількість співробітників у тій чи іншій установі. Таблиця 3. Перші 10 позицій рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus
Першорядним завданням наукової бібліотеки Хмельницького національного університету (НБ ХНУ) було розроблення проекту-положення щодо функціонування інституційного репозитарію Хмельницького національного університету ElarKhNU (далі репозитарій ElarKhNU), визначення мети та завдань, створення його структури. Для зручної роботи користувачів структура архіву повторює структуру університету: фонд репозитарію включає в себе фонди факультетів, фонд бібліотеки та підрозділів, що входять до складу ХНУ, ретроспективу публікацій в наукових вісниках університету. Всі фонди поділяються на підфонди, що представлені кафедрами університету. Передбачається, що кожна кафедра може створювати тематичні колекції, які визначаються відповідно до видів документів, що включаються до репозитарію. Публікації в ElarKhNU поділені за фондами і зібраннями. Зібрання – об'єднання матеріалів, споріднених за певною ознакою (статті журналу одного випуску, методичні чи лабораторні розробки окремої кафедри, матеріали окремої конференції тощо). Фонди використовуються для групування таких зібрань: наприклад, зібрання випусків журналу в фонд журналу. Елементами фонду можуть бути інші фонди – наприклад, фонд факультету може включати фонди окремих кафедр. Безпосередньо у фонди додавати матеріали неможливо. Згідно з політикою репозитарію види документів, що входять до складу кожного підфонду, мають визначатися кафедрами самостійно. На 01.11. 2013 р. в репозитарії ElarKhNU налічується 640 документів, з них 40 – це статті надані професором Шалапко Ю.І., інші – публікації НБ та статті з наукових вісників ХНУ. Подані в ElarKhNU матеріали зберігатимуться і будуть доступними в мережі Інтернет протягом тривалого часу. Це накладає деякі вимоги щодо оформлення поданих документів. Повний бібліографічний опис, точне і якісне відтворення виду матеріалу – основні акценти при підготовці матеріалів перед внесенням їх в ElarKhNU. Основне призначення ElarKhNU – накопичення, систематизація та зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської спільноти, надання відкритого доступу до них засобами Інтернет-технологій, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства. Мета та завдання ElarKhNU: 1. Забезпечити місце і спосіб централізованого і довготривалого зберігання в електронному вигляді повних текстів творів. 2. Сприяти зростанню популярності університету шляхом представлення його наукової продукції у глобальній мережі. 3. Збільшити цитованість наукових публікацій працівників Хмельницького національного університету шляхом забезпечення вільного доступу до них за допомогою Інтернету. 4. Створити надійну і доступну систему обліку публікацій наукових робіт Інститутів, факультетів, кафедр та окремих працівників. Репозитарій ElarKhNU, орієнтований на науковців, викладачів, аспірантів та студентів, виконує наступні функції: 5. наукову, що спрямована на сприяння науково-дослідницькому процесу; 6. навчальну, що спрямована на сприяння навчальному процесу; 7. довідково-інформаційну, що спрямована на задоволення інформаційних запитів з різних галузей знань; 8. поповнення бібліотечного фонду оригінальними електронними документами та електронними копіями друкованих видань та їх збереження. Репозитарій створюється за допомогою програмного забезпечення відкритого доступу DSpace, розробки Массачусетського технологічного інституту, що підтримує протокол обміну метаданими ОАІ-РМН (Open Access Initiative Protocol for Metadata Harvesting), дозволяючи тим самим інтегрувати електронний репозитарій у міжнародні реєстри ROAR, Open DOAR та ін. Література 1. Назаровець С. Репозитарії вищих навчальних закладів України у системі наукової комунікації. [Текст] / С. Назаровець // Вісник книжкової палати. - 2012. - №8. - С.25-30. 2. Україна в дзеркалі наукометричної бази даних Scopus // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського : Веб-сайт. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/rating. — Назва з екрана. 3. Статистика використання електронних версій наукової періодики України Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського : Веб-сайт. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/stat.html. — Назва з екрана жүктеу/скачать 120.5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|