Іппо кмпу імені Б. Д. Грінченка Байка як засіб засвоєння молодшими школярами морально-етичних норм

викладач кафедри методики та психології

дошкільної і початкової освіти

ІППО КМПУ імені Б.Д.Грінченка

Як відомо, одиницею соціальної поведінки виступає вчинок, який завжди звернений на оточуючих людей та співвідноситься з морально-етичними нормами, на основі яких виробляються суспільні цінності. Засвоєння морально-етичних норм молодшими школярами відбувається більш успішно за умови вмілого і систематичного опрацювання творів художньої літератури. Художні твори не тільки збагачують дитину знаннями про життя, а й уводять її в особливий світ людських почуттів та переживань, вчать розуміти внутрішній стан інших людей, мотиви їхніх вчинків, а тому сприяють засвоєнню морально-етичних норм.

Велике морально-етичне виховне значення творів художньої літератури полягає в тому, „що вони дають можливість увійти „всередину” життя, пережити ту його частину, яка відображена через призму певного світогляду. Найважливішим є те, що в процесі такого переживання створюються певні етичні оцінки, які мають більшу силу, ніж ті, які просто повідомляються” [6].

Художня література приводить дитину до усвідомлення морально-етичного смислу людських вчинків, тому «перші кроки, які робить дитина на шляху розуміння художнього твору, можуть справити суттєвий вплив на формування її особистості, на її моральний розвиток» [2, с. 76]. Особливо корисною для морального виховання, на наш погляд, є байка, оскільки саме в ній не тільки розкриваються різні людські вади – жадібність, брехливість, лицемірство, лінь тощо, а й показані наслідки тих чи інших вчинків.

Байка – алегорична розповідь. Програмою не передбачено ознайомлення з байками учнів першого і другого класів через урахування вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку, зокрема їхнього конкретного мислення. Тому з жанром байки діти ознайомлюються в третьому та четвертому класах.

Унікальність байки полягає в тому, що в ній акумульовано риси багатьох літературних жанрів: оповідання, вірша, казки, прислів’я та приказки. „Було б великою помилкою думати, що байка є обов’язково насмішка, або сатира, або жарт. Вона безкінечно різноманітна за своїми психологічними жанрами, і в ній закладене зерно всіх видів поезії”[1, с.136].

Але є в байки і особливі, притаманні тільки їй риси, які відрізняють її від інших жанрів:

• 
  будова байки: твір складається з двох частин, перша з яких зображує подію чи передає розповідь про неї, друга є мораллю. У більшості байок розповідна частина є своєрідним оповіданням з гострим конфліктом, ця частина часто будується у формі діалогу;
  
• 
  різноманітність персонажів байки: ними можуть бути як люди, так і тварини й рослини, а також предмети;
  
• 
  алегоричність розповіді, її повчальний характер.
  

Простота, художність, жвавість, гострота і мудрість думки – усе це надає байці великої виховної цінності. Разом з тим, обираючи для опрацювання байку, вчителеві варто пам’ятати, що не всі вони можуть бути включені в коло читання дітей молодшого шкільного віку, оскільки сюжет одних із них може бути недоступний для сприйняття дитиною молодшого шкільного віку, а інші містять зовсім недитячу мораль.

Байки, з якими молодші школярі ознайомлюються на уроках читання, є поетичними творами, тому необхідно вчити дітей спостерігати за ритмічною, лексичною та звуковою виразністю творів.

Успішна робота над байкою забезпечується притаманними цьому жанру картинністю описів, влучністю виразів, образністю характеристик персонажів,. Завдання вчителя – донести їх до учнів і засобами виразного читання тексту, і зосередженням уваги на тих прийомах, які використовує байкар для змалювання своїх героїв та їхніх вчинків - крилатих висловах, прислів’ях, якими насичені байки, оскільки ці прийоми допомагають оцінити риси персонажів, їхні дії та вчинки з морально-етичної сторони: „Що, братику, посіяв, те й пожни”, „Чужому лихові не смійся”, „Годі вам брехати та одно другого знічев’я вихваляти!”.

Завдяки своїй образності байки є чудовим засобом переконання. Влучне застосування крилатих виразів і прислів’їв допомагає дитині не тільки зрозуміти й оцінити вчинок героя з морально-етичної точки зору, а й сприяє виправленню недоліків у власній поведінці.

При вивченні байки не варто наголошувати на тому, що описувані в ній події є умовними. Ця умовність стане зрозумілою молодшим школярам, коли вони прочитають мораль байки і переконаються в тому, що застереження автора байки поширюється і на людей.

Перед читанням байки необхідно пояснити дітям ужиті в тексті твору незрозумілі їм слова та вирази. Перший раз байка читається без пояснень, оскільки вони заважатимуть цілісному сприйманню твору і руйнуватимуть враження від нього.

Зрозуміти суть і мораль байки учням допоможе бесіда, яку слід провести після читання. Мета такої бесіди - спонукати дитину до самостійних висновків і узагальнень.

При цьому не можна не згадати слова С.Маршака: „Художник-автор бере на себе тільки частину роботи. Останнє повинен доповнити своїм уявленням художник-читач. Автор повинен дати можливість читачу і глядачу бути повноправним учасником тієї реальності, яку створює художник. Читач стає учасником усього, що пережив і відчував поет. Саме на цих талановитих, чуйних, з творчою уявою читачів і розраховує автор” [3]. Задача учителя – вказати вірний шлях своїм учням у розумінні того, які морально-етичні істини хотів донести до читачів автор:

Л.Глібов „Лебідь, Щука і Рак”

Висміює, засуджує: егоїзм, незгоду, відсутність злагоди і однодумності у діях.

Мораль байки: Дурне безладдя лихо діє.

Хто винен з них, хто ні – судить не нам,

та тільки хура й досі там.

Л.Глібов „Чиж та Голуб”

Висміює, засуджує: байдужість, зазнайство, зарозумілість, зловтішність, насмішкуватість, самовдоволеність, самовпевненість, самозакоханість, похваляння, пихатість, чванливість.

Мораль байки: Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся!

Л.Глібов „Коник-стрибунець”

Висміює, засуджує: безтурботність, гультяйство, легковажність, лінь, необачність, непередбачливість.

Мораль байки: Хто кохав життя ледаче, непереливки тому.

Проспівав ти літо Боже, - вдача вже твоя така, -

А тепер танцюй, небоже, на морозі гопака!

С.Руданський „Вовки”

Висміює, засуджує: боягузтво

Мораль байки: У страху очі великі.

Езоп „Двоє приятелів і ведмідь”

Висміює, засуджує: двоєдушність, малодушність, боягузтво

Мораль байки: Друзі пізнаються в біді.

Л.Глібов „Зозуля й Півень”, І.Крилов „Зозуля й Півень”

Висміює, засуджує: лицемірство, нещиру вдачу, улесливість, фальш.

Мораль байки: Рука, як кажуть, руку миє.

Хоч мораль байки часом буває однозначна й догматична, дитину не можна позбавляти права висловити її розуміння та виказати її особистісне ставлення до прочитаного. У будь-якому випадку учень має право на особистісні оцінки сприйнятого.

Найбільш продуктивним методом є створення на уроці проблемної ситуації, у центрі якої – питання про відповідність між оповіддю і мораллю, різне тлумачення образів байки. Можливість подвійного тлумачення твору не тільки не знижує його цінності, а навіть підвищує її.

Таким чином, робота над байкою як засобом засвоєння морально-етичних норм молодшими школярами передбачає формування в них критичного ставлення до зображуваного, вироблення в них моральних оцінок з певних позицій, оскільки „байка – це не спосіб доведення готової істини, а „форма думки”, яка дозволяє цю істину вперше відкрити” [4, с. 511] .

1. 
   Выготский Л.С. Психология искусства. – М., 1987.
   
2. 
   Запорожец А. В. Психология восприятия ребенком-дошкольником литературного произведения: Тезисы докладов. — М., 1948, с. 73 –76,
   
3. 
   Маршак С. О талантливом читателе. — Соч., т. IV. М., 1960.
   
4. 
   Потебня А. А. „Эстетика и поэтика”, М., 1976.
   
5. 
   Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 – 4 класи. К.: Початкова школа. – 2006.
   
6. 
   Теплов Б.М. Психологические вопросы художественного воспитания // Советская педагогика. – 1946. - № 6.
   
7. 
   Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 3 класу. – К.: Освіта. – 2003.
   
8. 
   Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 4 класу. – К.: Освіта. – 2004.