Конспект на «загальні» зустрічі 2015/16 Створені, щоб любити та бути у спільноті ( 4 )
жүктеу/скачать 60.26 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Від людської любові до божественної аґапе
- Ерос
- Перетворювати ерос у А ґ апе
- Покликання передавати Аґапе
- Через Христа ерос перетворюється в Аґапе
Створені, щоб любити та бути у спільноті (4)Від людської любові до божественної аґапеЛюбов оживляє й надихає сповнення всіх чеснот. Вона є «зв'язком досконалості»; вона є формою чеснот; вона їх виражає й упорядковує між собою; вона є джерелом і завершенням їх християнського практикування. Любов зміцнює й очищує нашу людську силу любові. Вона підіймає її до надприродної досконалості Божої любові. (пор. ККЦ 1827) ЕросІснує два основних види зв'язку між людьми й відповідно дві концепції любови. Перша, антична концепція, яка належить Платанові, визначає любов словом ерос, друга концепція, яку приймає християнство, це любов, що окреслюється грецькою мовою як Аґапе. Отже, існують ерос та Аґапе, два різновиди любови, які лежать в основі двох різних типів зв'язків між людьми. Платонівський ерос — це любов, яка любить те, що вона вважає вартим любови. Це емоційна любов. Якщо тобі хтось чи щось подобається через, наприклад, привабливий естетичний вигляд, якщо тобі з кимось чи з чимось приємно бувати, щось мати, то це все виникає лише внаслідок твоїх суто природних почуттів і є платонівським еросом. Ти любиш те, що приносить тобі приємність, із чим тобі добре. Це любов егоцентрична, бо у ній увесь час ідеться про тебе, про те, щоб тобі було приємно. Перетворювати ерос у АґапеОднак попри всі недоліки й обмеження цієї любови, попри її егоїстичність і непостійність, її не треба осуджувати чи придушувати. Вона пов'язана з природним порядком, який установив Бог, але який був порушений через первородний гріх. Треба її очищати й перетворювати на любов надприродну, суттєвим способом пов'язану з життям благодати, яка, згідно з Євангелієм і словами апостола Павла, віддзеркалює любов самого Бога. Про неї говориться в славнозвісному тексті апостола Павла з Послання до Коринтян: «Любов — довготерпелива, любов — лагідна, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла, все зносить, в усе вірить, усього надіється!». Така любов у грецькому оригіналі послання окреслюється терміном Аґапе. Бог є Аґапе. Кохає безкорисливо і прагне її розливати У християнській концепції Бог — це Аґапе, любов, яка сходить до людини й любить те, що не варте любови. Це любов спонтанна, яка вділяє себе тому, що є любов'ю. Аґапе — це безкорислива любов, що охоплює людину. Нам іноді здається, що Богові треба сподобатися, заслужити Його любов. Але ж Він любить тебе тому, що ти Його дитя, а не тому, що ти цього вартий. Аґапе — це любов творча, любов, яка любить не тому, що ти вартий любови, а для того, щоб ти був її вартий. Аґапе прагне творити в тобі добро, щораз більше добра. Той, хто отримує особливі благодаті від Бога, часто дивується, чому ними Бог обдаровував саме його. Адже любов Аґапе сходить на негідних, сходить на всіх нас, бо всі ми не гідні й усі потребуємо цієї творчої любови, що творить добро. Драма Бога, Який є любов'ю, полягає в тому, що Він не може розливати свою любов уповні, не може заповнити нею людської душі, яку безмірно любить. Бог постійно шукає таких відкритих сердець, у які Він міг би без міри виливати свою нескінченну любов. Для матері, яка любить, її дитина, хай якою бридкою вона є, завжди буде найліпшою у світі. І не важливо, скільки маєш недоліків, їх може бути безліч, вони можуть гнітити тебе, що несила вже буде витримати. Але ж Господь прагне обійняти тебе своєю любов'ю, прагне створювати в тобі любов, сходити на тебе, щоб з тебе, грішного й негідного, створити шедевр своєї любови. Покликання передавати АґапеЛюбов Аґапе, яка сходить на тебе згори, від Бога, і яку ти приймаєш завдяки своїй вірі, не може закінчитися в тобі. Ця любов, що є добром, мусить розливатися, мусить передаватися. Аґапе — це Христос, який живе в тобі і який через тебе й у тобі хоче любити інших. Людина, обдарована любов'ю Аґапе — безкорисливою любов'ю — сама стає любити, а точніше, Христос у ній стає любити інших. Аґапе — це не так емоційна любов, як любов волі, яка хоче обдаровувати добром. Міжособові зв'язки, які вона створює, є сильніші навіть за саму смерть. Неважливо, якою є інша людина — бридкою чи вродливою, приємною чи ні, з вадами чи без. Важливим є лише те, що любов хоче її любити, аби вона могла ставати ліпшою. Любов Аґапе, яка зростає в тобі відповідно до сходження у твоє серце Христа, часто виявляється у дрібницях, у жестах, у поглядах. Дуже важливо, щоб ти дарував цю любов своїм теплим поглядом, схваленням, захопленням, постійною доброзичливістю стосовно до іншої людини. (пор. РпВ) Через Христа ерос перетворюється в АґапеНасправді ж ерос і Аґапе – любов висхідна і любов низхідна – ніколи не можуть бути цілковито відокремленими одне від одного. Що більше, ці дві любові, навіть у різних вимірах, знаходять свою справжню єдність в одній реальності любові, то більше реалізується справжня природа любові як такої. Навіть якщо первісно любов-ерос є передусім ненаситною, висхідною – яка приваблює обіцянкою великого щастя, – то в міру наближення до іншої людини дедалі менше зосереджуватиметься на собі, шукатиме щастя для іншого, щораз то більше турбуватиметься про того, кого любить, даруватиме себе і бажатиме «жити для іншого». Саме в цей момент до любові-еросу додається вимір Аґапе; бо інакше ерос занепаде і втратить самого себе. З іншого боку, людина не може жити тільки в любові жертовній, низхідній. Людина не може завжди лише давати, а повинна також отримувати. Той, хто бажає дарувати любов, має і приймати її як дар. Справді, як говорив нам Господь, людина може стати джерелом ріки живої води. Та щоб стати таким джерелом, слід щоразу знову пити з того першого і єдиного джерела, що ним є Ісус Христос, з пробитого серця якого витікає Божа любов. (пор. Бенедикт XVI, DCE 7) пропозиція запитань для груп ділення: - де помічаю Божу “творчу любов, яка любить не тому, що я вартий любови, а для того, щоб я був її вартий”? - як Бог “відкриває моє серце - щоб Він міг би без міри виливати свою любов”? - коли помічав, як моя людська любов перетворюється у божественну – що “Христос у мені стає любити інших”? - наскільки свідомо і цілеспрямовано приймаю Любов “з того першого і єдиного джерела, що ним є Ісус Христос”? для медитації: Йн 7, 37-38. 19, 34; 1 Кор 13, 4-7; Кол 3,14 жүктеу/скачать 60.26 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|
+ТИ+МИ І БОГ конспект на «загальні»