Порядок встановлення адміністративного нагляду визначається ст. 5 цього Закону. Зокрема, він встановлюється

Порядок встановлення адміністративного нагляду визначається ст. 5 цього Закону. Зокрема, він встановлюється:

– щодо осіб, зазначених у пункті «в» ст. 3 цього Закону, – в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцем проживання особи, звільненої з місць позбавлення волі, за поданням начальника органу внутрішніх справ.

У поданні має бути визначено обмеження, які пропонує встановити на підставі ст. 10 цього Закону відповідно начальник установи виконання покарань чи начальник органу внутрішніх справ щодо поведінки піднаглядного, та обґрунтування доцільності таких заходів.

Разом з поданням до суду надсилаються копія вироку та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою. На судове засідання викликається особа, щодо якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, а за її клопотанням – і захисник, а також представник органу, начальник якого вніс подання.

Розгляд питання починається доповіддю про зміст подання та матеріалів, що надійшли разом з ним, після чого заслуховуються пояснення осіб, які з’явилися на судове засідання. Після розгляду справи суддя виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення, після чого повертається в зал засідань й оголошує постанову про встановлення адміністративного нагляду та обмежень, які встановлюються щодо поведінки піднаглядного.

Постанова судді може бути оскаржена в установленому законом порядку. Постанова судді надсилається для виконання начальнику районного (міського) відділу (управління) внутрішніх справ за місцем проживання особи, щодо якої встановлено нагляд, а у випадках, передбачених пунктами «б» і «г» ст. 3 цього Закону, – начальнику установи виконання покарань.

Адміністрація установи виконання покарань постанову судді надсилає для виконання органу внутрішніх справ за вибраним піднаглядним місцем проживання в день його звільнення.

Адміністративний нагляд встановлюється у визначеному ст. 5 цього Закону порядку терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості.

У разі, коли є підстави вважати, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для суспільства, адміністративний нагляд за поданням відповідного органу внутрішніх справ може бути продовжено у визначеному цим Законом порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості.

Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду. Порядок здійснення адміністративного нагляду визначено у ст. 7. Адміністративний нагляд здійснюється міліцією. Осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а у разі необхідності у них беруть відбитки пальців. Працівники міліції зобов’язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенням ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають адміністративного нагляду.

Згідно з розділом 3 Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, здійснення адміністративного нагляду в міськрайвідділах ОВС забезпечується начальниками органів внутрішніх справ, дільничними інспекторами міліції, співробітниками карного розшуку, ДСБЕЗ, БОЗ, БНОН, ПС, слідчими та працівниками дізнання, черговою службою.

Правила адміністративного нагляду полягають у встановленні зазначеній категорії осіб певних обов’язків та обмежень.

До обов’язків піднаглядних належить (ст. 9 Закону) вести законослухняний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержуватися таких правил:

а) прибути у визначений виправно-трудовою установою термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх справ;

б) з’являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов’язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

в) повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;

г) в разі від’їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.

До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження:

а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;

б) заборона перебування у визначених місцях району (міста);

в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста);

г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.

Під час здійснення адміністративного нагляду суд за поданням начальника органу внутрішніх справ з урахуванням особи піднаглядного, його способу життя і поведінки може змінювати (зменшувати або збільшувати) обсяг обмежень, передбачених статтею 10 Закону.

Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ (стаття 8 Закону):

а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом;

б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.

Піднаглядний може сам подати клопотання про зняття нагляду з підстав, зазначених у пункті «а» частини першої цієї статті.

В інших випадках адміністративний нагляд автоматично припиняється:

а) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду;

б) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання;

в) у разі смерті піднаглядного.

Отже, діяльність дільничного інспектора міліції щодо здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, має чітку законодавчу та відомчу регламентацією. Це пов’язано, насамперед, з тим, що така діяльність полягає у примусовому втручанні у сферу прав та свобод людини.

Основні завдання та функції ДІМ щодо здійснення адміністративного нагляду. Дільничний інспектор міліції виконує роботу щодо здійснення адміністративного нагляду переважно в межах адміністративної діяльності. Адміністративна діяльність дільничних інспекторів міліції – це цілеспрямована, організуюча виконавча і розпорядча діяльність, яка полягає у безпосередньому, повсякденному, практичному здійсненні завдань і функцій держави щодо забезпечення громадської безпеки, охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю на адміністративній дільниці.

Служба дільничних інспекторів, серед інших служб ОВС, до повноважень яких належить адміністративна діяльність, займає особливе місце тому, що поєднує і забезпечує: охорону громадського порядку і громадську безпеку, дорожній рух в межах адміністративної дільниці, здійснює дозвільну систему, адміністративний нагляд, попереджує, припиняє та притягує до відповідальності осіб, які вчинили правопорушення, попереджує правопорушення серед неповнолітніх, охороняє приватну, державну, колективну й інші форми власності, забезпечує контроль за дотриманням правил перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства тощо.

- здійснення контролю за прибуттям і реєстрацією піднаглядних та осіб, які підпадають під дію Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»;

- взяття на профілактичний облік піднаглядних та ведення справ адміністративного нагляду;

- оформлення за наявності підстав матеріалів про встановлення адміністративного нагляду за особами, які підпадають під дію Закону;

- контроль дотримання піднаглядними правил адміністративного нагляду;

- залучення до здійснення адміністративного нагляду членів громадських формувань з охорони громадського порядку та громадських помічників;

- взаємодія з оперуповноваженими карного розшуку, патрульними нарядами міліції та іншими підрозділами.

Діяльність дільничного інспектора міліції полягає у:

1) нагляді за особами, які прибули з місць позбавлення волі із встановленими обмеженнями;

2) діяльності щодо оформлення матеріалів стосовно осіб, які підпадають під дію Закону «Про адміністративний нагляд»;

3) контролі за дотриманням і виконанням правил адміністративного нагляду.

При отриманні постанови про встановлення адміністративного нагляду на особу дільничний інспектор міліції оформлює на неї справу адміністративного нагляду. Ця справа фіксується в першій частині журналу реєстрації справ адміністративного нагляду, який зберігається у відділі (секторі) дільничних інспекторів міліції. Контроль за веденням справи адміністративного нагляду здійснює начальник відділу (сектору) дільничних інспекторів міліції, а в разі його відсутності – працівник, який відповідає за організацію роботи дільничних інспекторів міліції з раніше судимими особами.

Після реєстрації піднаглядного дільничний інспектор міліції заповнює на нього сторожову картку і направляє її до в адресні бюро областей та міста Києва,
а копію долучає до справи.

Начальник відділу (сектору) дільничних інспекторів міліції передає начальнику відділу (сектору) карного розшуку під підпис у журналі реєстрації справ адміністративного нагляду копію постанови судді про встановлення адміністративного нагляду щодо піднаглядної особи.

У разі ненадходження з УВП у десятиденний термін з дня звільнення піднаглядної особи постанови судді про встановлення адміністративного нагляду дільничний інспектор міліції, на дільниці якого фактично проживає така особа, готує до УВП запит про термінову висилку такої постанови.

У такому самому порядку розв’язуються питання щодо запиту справи адміністративного нагляду в разі переїзду піднаглядного за межі території обслуговування іншого міськрайвідділу.

Адміністративний нагляд здійснюється за місцем реєстрації піднаглядного. Начальник міськрайвідділу за письмовою заявою піднаглядного може дозволити йому тимчасове проживання (перебування) в іншому місці в межах території, яку обслуговує міськрайвідділ. При цьому дільничні інспектори міліції повинні взаємодіяти з оперуповноваженими карного розшуку, патрульними нарядами міліції та іншими підрозділами ОВС, громадськими організаціями та установами щодо припинення правопорушень піднаглядних.

Спільна діяльність ДІМ з іншими підрозділами міліції у галузі забезпечення режиму адміністративного нагляду здійснюється у напрямках:

• 
  спільне планування окремих напрямків діяльності щодо попередження та запобігання правопорушень з боку осіб, які перебувають під адміністративним наглядом;
  
• 
  спільне проведення заходів щодо виявлення й усунення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень адмінпіднаглядними;
  
• 
  постійний обмін усною і письмовою інформацією про поведінку осіб, які перебувають під адміністративним наглядом;
  
• 
  спільна підготовка і проведення інструктажів питань підвищення ефективності роботи щодо контролю за поведінкою піднаглядних.
  

Отже, адміністративний нагляд може бути встановлений за наявності двох умов:

а) систематичне порушення громадського порядку і прав інших громадян;

б) продовження такої поведінки після письмового попередження про припинення антигромадського способу життя і можливості встановлення адміністративного нагляду.

Під систематичним порушенням громадського порядку, прав громадян, громадської безпеки чи встановленого порядку управління слід вважати такі дії, що скоєно не менше 2-х разів протягом року, і хоча б один раз особа письмово попереджувалася працівниками міліції про необхідність припинення антигромадського способу життя і можливості встановлення адміністративного нагляду, та, незважаючи на попередження, знов вчинила правопорушення й була притягнута до відповідальності.

Коло порушень громадського порядку дуже широке. Перш за все, це дрібне хуліганство, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції або члена громадського формування з охорони громадського порядку, стрільба з вогнепальної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку. Сюди слід включити і правопорушення, пов’язані з зловживанням алкоголем, розпивання спиртних напоїв в громадських місцях, на виробництві, доведення неповнолітніх до стану сп’яніння тощо.

Під іншими правопорушеннями слід розуміти такі порушення, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку чи встановлений порядок управління (Глави 14 та 15 КУпАП). При скоєні особою, яка підпадає під дію Закону «Про адміністративний нагляд», правопорушення, що призвело до застосування адміністративного чи громадською впливу, дільничний інспектор міліції робить цій особі письмове попередження про недопущення ведення антигромадського способу життя та можливість встановлення відносно неї адміністративного нагляду.

Попередження виноситься на спеціальному бланку, де особа підтверджує своїм підписом факт попередження, і свідчить про роз’яснення їй вимог законодавства про адміністративний нагляд.

З метою отримання своєчасної інформації про вчинення правопорушення особою, яка підпадає під дію Закону, дільничний інспектор міліції зобов’язаний систематично контролювати її поведінку за місцем проживання (перебування) й роботи, не рідше одного разу на місяць перевіряти особу за довідковими картотеками правопорушників, використовувати інформацію приймальників-розподільників, чергових частин міськрайвідділів.

У разі, якщо особа, яка підпадає під дію Закону, незважаючи на письмове попередження органів внутрішніх справ, продовжує порушувати громадський порядок і права інших громадян, учиняє інші правопорушення, за які чинним законодавством встановлена адміністративна відповідальність, дільничний інспектор міліції доповідає про це рапортом начальнику міськрайвідділу для прийняття рішення про доцільність встановлення відносно неї адміністративного нагляду.

• 
  копія вироку суду про попереднє засудження до позбавлення волі;
  
• 
  довідка про перевірку на наявність судимостей;
  
• 
  характеристика особи та матеріали, які свідчать про вчинені особою правопорушення і накладені стягнення;
  
• 
  засвідчені копії протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності;
  
• 
  письмове попередження, винесене особі, стосовно якої може бути встановлено адміністративний нагляд;
  
• 
  пояснення правопорушника;
  
• 
  пояснення громадян, що характеризують поведінку особи;
  
• 
  пропозиції щодо застосування обмежень дій піднаглядному;
  
• 
  інші матеріали.
  

Для вирішення питання про встановлення адміністративного нагляду на судове засідання судом викликається особа, щодо якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, а за її клопотанням – і захисник, а також представник міськрайвідділу внутрішніх справ, начальник якого вніс подання.

Таким чином, детальна регламентація діяльності дільничного інспектора міліції щодо здійснення адміністративного нагляду має на меті дотримання прав і свобод піднаглядних, а також забезпечення законності під час застосування цього специфічного заходу адміністративного примусу.

Основний зміст цієї діяльності полягає у здійснені комплексу організаційних, профілактичних та адміністративно-юрисдикційних дій, спрямованих на попередження порушень громадського порядку особами, які перебувають під адміністративним наглядом, або відносно яких його може бути встановлено.

а) запитувати відомості про поведінку піднаглядного від адміністрації підприємства, установи і громадської організації за місцем його роботи і проживання, а також від громадян;

б) порушувати клопотання перед службою зайнятості населення про трудове влаштування піднаглядного, а також перед державними й іншими підприємства установами і організаціями про встановлення індивідуального або колективного шефства,

в) викликати піднаглядного для бесіди до міськрайвідділу, службового приміщення дільничного інспектора міліції, дільничного пункту міліції, громадського пункту охорони порядку. Такі бесіди можуть проводитися з запрошенням представників адміністрації підприємства, установи, громадської організації, а також родичів піднаглядного за їх згодою;

г) вимагати від піднаглядного усні та письмові пояснення з питань, пов’язаних з виконанням правил і обмежень адміністративного нагляду,

д) у будь-який час доби входити безперешкодно в жилі приміщення піднаглядного з метою перевірки.

Для забезпечення ефективного профілактичного впливу на осіб. які перебувають під адміністративним наглядом, дільничний інспектор міліції взаємодіє з членами спостережних комісій місцевих органів самоврядування та громадськими формуваннями.

Дільничний інспектор міліції проводить індивідуально-попереджувальну роботу з піднаглядними для запобігання випадків ухилення останнього від адміністративного нагляду. При отриманні відомостей про наміри піднаглядного ухилитися від адміністративного нагляду або вчинити правопорушення, дільничний інспектор міліції доповідає начальнику міськрайоргану внутрішніх справ пропозиції щодо посилення обмежень і контролю за поведінкою і способом життя такої особи.

Перевірка піднаглядного за місцем проживання здійснюється за участю представників громадськості у ввічливій, тактовній формі, яка не принижує його особистої честі і гідності, а також честі і гідності членів його сім’ї. Кількість перевірок за місцем проживання піднаглядного залежить від особи піднаглядного та інформованості дільничного інспектора міліції про дотримання цією особою правил адміністративного нагляду. Про результати перевірок дотримання піднаглядним правил і обмежень адмін. нагляду працівниками міліції робиться відповідна відмітка в листі контролю за додержанням встановлених обмежень піднаглядному або доповідається рапортом на ім’я начальника РВВС.

У випадку, коли піднаглядному встановлюються обмеження у вигляді явки в міліцію для реєстрації, то за письмовою вказівкою начальника міськрайвідділу таку реєстрацію здійснюють працівник сектору (відділу) дільничних інспекторів міліції, дільничний інспектор міліції, оперуповноважений карного розшуку або черговий по міськрайвідділу. Про реєстрацію робиться відмітка у спеціальному реєстраційному листку, який знаходиться у справі про адміністративний нагляд.

Якщо піднаглядний мешкає на значній відстані від міськрайвідділу, то йому з дозволу начальника міськрайвідділу може встановлюватись явка для реєстрації в службове приміщення дільничного інспектора, про що робиться відповідна відмітка в реєстраційному листку. Для реєстрації піднаглядні прибувають у визначене місце та у встановлений час. Дільничний інспектор повинен забезпечити присутність у приміщенні представників громадськості, які б у разі неприбуття на реєстрацію піднаглядного могли б засвідчити цей факт для подальшого вирішення питання про притягнення піднаглядного до адміністративної відповідальності.

З піднаглядним працівник міліції проводить бесіду і цікавиться його життям, здоров’ям, справами у сім’ї, питає, чи не змінив він місце проживання або роботи (якщо він працює), дає йому реєстраційний лист, в якому піднаглядний розписується з визначенням дати і часу. Бажано було б, щоб реєстрацію проводив тільки дільничний інспектор, на адміністративній дільниці якого проживає піднаглядний, оскільки цей працівник знає особу піднаглядного, його характерні риси, сімейний стан, взаємовідносини в сім’ї та з мешканцями будинку або вулиці, місце роботи. Ці обставини дають можливість правильно провести бесіду, щоб досягти позитивного виливу на поведінку піднаглядного.

У випадку виявлення одного з порушень правил адміністративного нагляду дільничний інспектор міліції складає протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 187 КУпАП. По кожному випадку виявленого порушення правил адміністративного нагляду працівник міліції складає протокол встановленої форми (ст. 254-256 КУпАП).

Належним чином оформлений протокол про порушення правил адміністративного нагляду направляється до суду за місцем проживання піднаглядної особи. До протоколу додається копія постанови про встановлення адміннагляду та про встановлення обмежень піднаглядному.

Наприклад, під час перевірки по місцю проживання піднаглядного о 22.25 год. при встановленні факту його відсутності, дільничний інспектор повинен скласти протокол за ч. 1 ст. 187 КУпАП.

Для складення такого протоколу необхідно:

• 
  впевнитися, що піднаглядного немає у будинку (квартирі) (оглянути всі приміщення);
  
• 
  прийняти пояснення від батька або матері піднаглядного, його дружини чи інших осіб, які перебувають у помешканні, чому він відсутній і де він знаходиться;
  
• 
  пояснити про наслідки, які настануть за порушення цього обмеження;
  
• 
  скласти адміністративний протокол за ст. 187 КУпАП;
  
• 
  засвідчити цей факт поясненнями представників громадськості, які брали участь у перевірці виконання піднаглядним правил адміністративного нагляду.
  

Служба дільничних інспекторів із моменту її виникнення і розвитку в системі органів внутрішніх справ була неодноразово реорганізована у плані визначення її підпорядкованості, що пов’язано з багатою функціональністю їхньої діяльності. Для визначення особливостей організації та діяльності роботи дільничних інспекторів міліції у містах та сільській місцевості було простежено історію розвитку цієї служби в структурному і функціональному аспектах. В результаті чого було встановлено, що історія створення і розвитку інституту дільничних інспекторів міліції свідчить, що найбільш доцільним варіантом організації служби дільничних інспекторів міліції визнавалося максимальне її наближення до адміністративних дільниць (за територіальним принципом). При розкритті теми проаналізовані норми Конституції України та інших законодавчих і нормативно-правових актів з питань діяльності даної служби. Це Закони України «Про міліцію», «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», «Про місцеве самоврядування в Україні», Про попередження насильства в сім’ї, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення закону стосовно протидії насильству в сім’ї», Укази Президента України, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України.