Методичні рекомендації для проведення Першого уроку з проблеми формування в дітей навичок здорового способу життя, розробки уроків, позакласних заходів, маршрути

Маршрут стежки від ОЦЕНТУМ виводить на галявину. Галявина – невеличка ділянка лучної рослинності серед лісу. Під впливом постійної присутності людини тут збереглися переважно трав’янисті рослини, стійкі до витоптування. Найбільш поширені злаки: тимофіївка лучна, лисохвіст луговий, райграс високий, тонконіг гребінчастий, а також представники інших родин. Добре помітний тут перехід між лучною і лісовою рослинністю – узлісся. Дерева узлісся з боку лісу мають звичайну крону, а з боку галявини густе гілля і листя по всьому стовбурі – своєрідну «завісу», – яка допомагає підтримувати в лісі особливий мікроклімат. Навесні чи влітку при переході з галявини у ліс ви обов’язково відчуєте зниження температури і збільшення вологості.

Стежка виводить на яскравий, покритий лучними травами і кущами схил. Південний схил прикрашають живописні кущі жовтої акації, бузини, телії, жимолості, жасмину. Навесні на схилах з’являються квіти мати-й-мачухи, але з кожним роком ця лікарська рослина зустрічається в парку все рідше. У травні трав’яний килим увесь вкритий квітами кульбаби звичайної, влітку цвітуть молочай гострий, будяк звичайний, лопух павутинний, ромашка пахуча, зрідка звіробій продиравлений. До пізньої осені цвітуть яскраво-блакитні квіти цикорію. Зійшовши донизу, можна побачити горбики свіжо викинутої землі, що свідчить про присутність крота звичайного, який веде активний спосіб життя, поїдаючи велику кількість личинок, червів та інших безхребетних. Саме у цій смузі можна побачити яскраво забарвлених метеликів – жовті лимонниці, денне павлине око, голубінки, махаон, який занесений до Червоної книги України. Звідси відкривається прекрасний вид на річку Сугоклею, її рукотворну дамбу та водосховище.

Спускаючись вниз зі схилу, ми потрапляємо на берег річки Сугоклеї, її ширина від 23 метрів, через 1 км впадає в річку Інгул. Сугоклея – права притока річки Інгул. Біля берега водойми звичні зарості очерету, рогозу широколистого й вузьколистого, лепешняку плавучого. На мілководді, майже біля самого берегу зарості сусака зонтичного, стрілолисту. На поверхні води та й в її товщі живуть дрібні водяні квіткові рослини – ряска мала і елодея канадська.

Водяні рослини є частиною життєвого середовища для тварин водойм. Тут справжнє дозвілля для дрібних рибок. Особливо навесні видно цілі зграйки рибної малечі в прозорій воді між стеблами рослин. Тут вони ховаються від ворогів, відкладають ікру, розвиваються. У річці Сугоклея водяться: дрібний рачок дафнія, карась срібний, бичок підкам’янистий, колючка дев’ятиголкова, гірчак європейський.

Водне плесо річки вкривають рослини з плаваючими листками – водяний горіх і водорості. Цікавим об’єктом для спостереження є молюски. У прісній водоймі поширені: беззубка, скойка, перлівниця звичайна, дрейсена річкова (клас двостулкові); лужанка, котушка роговидна, ставковик великий (клас черевоногі).

Поширеними мешканцями водойми є комахи, серед них бабки, метелики.

Сонячного тихого дня у воді зграйками крутяться описуючи кола і спіралі вертячки, а на поверхні води ковзають водоміри. У товщі води, перебираючи довгими ногами, піднімається на поверхню жук-плавунець, повільно плавають серед заростей великі жуки-водолюби. Крім риб поширені земноводні і плазуни.

Можна зробити зупинку біля Сугоклеївських джерел, попити чистої смачної води. Біля самого берега розташовується пояс прибережних рослин: сусак, стрілолист, частуха, цикута отруйна. На мілководді зростає: рогіз звичайний, очерет звичайний, комиш, а серед зеленої трави жовтіють зірочки жовті, рідше зустрічається ряст, фіалка запашна.

Озброївшись біноклем, цікаво спостерігати за водоплаваючим птахом – курочкою малою. У заростях верболозу, очерету, осоки знайшли собі притулок качка-крижень, лиски. Зустрічається тут також пастушок водяний, а у вербових кущах розносяться дзвінкі трелі солов’я, можна побачити на стежині й інші види птахів.

Видовий об’єкт № 6 – «Острівок».

Залишивши джерела, ми прямуємо вздовж річки Сугоклея і зупиняємось біля невеличкого острівка, який знаходиться посередині річки. Вздовж берега річки і на острівці спостерігається діяльність ондатри – цінного хутрового звіря, який занесений до Червоної книги.

Тут можна зробити невеликий перепочинок і помилуватися природою. Поруч невелика галявина з береговою рослинністю, а далі ви можете спостерігати «бурелом». Кілька років тому були повалені могутні дерева ясеня, дуба і верби. Так і залишились вони тут як пам’ятник силам природи.

Видовий об’єкт № 7 – «Болото».

Біля невеличкого болота, яке знаходиться на лівому березі річки в теплу погоду можна побачити цікавих мешканців: вуж водяний, вуж звичайний (клас Плазуни); жабу озерну, жабу гостроморду (клас Земноводні). А на широких листках рослин зручно розташувалась зелена квакша, на лапках якої є маленькі присоски. Також діти мають змогу познайомитись з черепахою болотяною, а на сухих сонячних місцях найчастіше зустрічається ящірка прудка з ряду Лускаті. В цьому місці своєрідний варіант болотної рослинності. Осокові цинози займають порівняно невеликі площі, переважає осока загострена, окремі смуги і плями утворює осока пухирчаста.

На вологому ґрунті помітні сліди різних лісових мешканців, а трохи вище, на сухому місці багато будиночків і нір сліпака звичайного. На довгих ногах, як на ходулях, ходять по болоті у пошуках їжі лелека білий або чорногуз.

Видовий об’єкт № 8 – «Ліс».

Тут ми ознайомимось більш детально з будовою лісу, складом рослин, що ростуть в ньому, їх вертикальним розподілом. Це типова ділянка дерев в нашому міському саду. Помітна чудова особливість наших дібров – багатоярусність. Найвищий ярус займають дуб і ясен (дерева з великими пірчастими листками), другий ярус – клен, акація, третій – зріджений ярус, так званий підлісок – кущі (шипшина собача, глід, терен), четвертий ярус – лісові трави. Багатоярусне розташування рослин, при різній висоті й тіневитривалості, дозволяє їм вловлювати майже кожний сонячний промінчик, що досягає поверхні землі. У підліску ділянок, що залишились вільними від чагарників, зростає кілька видів тіневитривалих рослин. Серед них ранньовесняні рослини – ефемероїди – проліска дволиста, гусяча цибулька, ряст Маршалла, анемона жовтецева. Красенем травневого лісу є тюльпан дібровний, дуже чисельний, але його квіти можна побачити рідко через знищення заради букетів. А конвалія травнева саме у такий спосіб знищена зовсім. Навколишня територія густо населена птахами. Навесні і влітку тут можна почути пісню іволги, соловейка, сойки, сороки. А взимку тут знаходять своє пристанище дикі голуби і ворони.

Навчально-дослідна земельна ділянка комунального закладу «Кіровоградський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» – це своєрідна лабораторія під відкритим небом, площа якої 2 га. На навчально-дослідній земельній ділянці розміщені відділи: польових, овочевих, плодово-ягідних культур, квітково-декоративний, колекційний.

Особливу увагу слід звернути на колекційну ділянку, де вирощуються типові представники основних сільськогосподарських культур. Присутні тут також і рідкісні та зникаючі види місцевої флори.

На ділянці лікарських рослин ми знайомимось з їх оздоровчими властивостями та технологією вирощування рослин, серед яких: ехінацея пурпурова, меліса, ромашка лікарська, полин гіркий, подорожник великий, деревій, цикорій звичайний, любисток, м’ята перцева, валер’яна лікарська.

Познайомившись на маршруті з флорою та фауною своєї місцевості, діти мають змогу зайнятися практичною природоохоронною роботою: розчистити джерельця, звільнити від сміття ділянки проростання первоцвітів та лікарських рослин, закріпити прибережну смугу насадженням верби та калини.

Література:

1. 
   Заповідні куточки Кіровоградської землі. – Колектив авторів під заг. ред. д. б. н. Т.Л.Андрієнко. – Київ: Арктур-А, 1999.
   
2. 
   Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідух – К.: Глобалконсалтинг, 2009.
   
3. 
   Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І.А. Акімова – К.: Глобалконсалтинг, 2009.
   

керівник гуртка Знам’янської ЗШ І-ІІІ ступенів № 3 Знам’янської міської ради, керівник громадської огранізації «Туристично-краєзнавчий клуб «Чорнолісся»;

вчитель основ здоров’я Знам’янської ЗШ І-ІІІ ст. № 3 Знам’янської міської ради

Туризм є одним з найпопулярніших видів відпочинку. Подорожуючи, люди пізнають історію, культуру, звичаї як своєї Батьківщини, так й інших країн, а отже, не лише відпочивають, а й збагачуються духовно.

На базі Знам’янського краєзнавчого музею у 2010 році було створено громадську організацію «Туристично-краєзнавчий клуб «Чорнолісся» (засновники: Т. Кулик, В. Голіков, В. Корчагін, О. Корчагіна), метою якого було визначено розвиток краєзнавчого та спортивно-оздоровчого туризму.

Серед пріоритетних завдань: розвиток і популяризація різних видів туризму, здорового способу життя; заняття фізичною культурою і спортом; екологічне, патріотичне та моральне виховання молоді; здійснення туристичних, екологічних, краєзнавчих та комплексних подорожей, змагань, зльотів; організація конференцій, зустрічей, семінарів, круглих столів тощо.

Значну увагу члени клубу приділяють розробці та популяризації походів рідним краєм, серед яких найбільш популярні:

Туристичний маршрут «Від витоків р. Інгулець». У даному поході брали участь учні 5-9-х класів ЗШ І-ІІІ ст. № 3 та НВК «ЗШ І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей» м. Знам’янки. Стартував маршрут у с. Копані Знам’янського району, далі через села: Топило, Кучерівка, Цибулеве, Чорноліска, Веселий Кут, Калинівка, а фініш відбувся у с. Дмитрівка. Довжина маршруту – 47 км. Усі учасники походу успішно подолали вказаний шлях.

У верхів’ї центральної балки біля села Топило підземні джерела пробивають землю – так народжується річка Інгулець. Спостерігати за цим було надзвичайно цікаво. Комплексна пам’ятка природи має загальнодержавне значення.

Окрім прекрасних краєвидів рідного краю уздовж русла річки, ми познайомилися ще і з пам’яткою історії – Мельгунівським курганом (Лита Могила), розкопки якого дали початок скіфознавству. Описати стан курганів на шляху маршруту було одним із завдань нашого походу. Колись цим маршрутом разом з дітьми любив мандрувати один із засновників пішохідного туризму в нашому місті – Олег Малицький. Ми сьогодні продовжуємо славні традиції пропаганди здорового способу життя та залучення молоді до активного відпочинку шляхом ознайомлення з історико-культурною спадщиною і природним середовищем нашого краю.

Туристичний маршрут «Таємниці Чорного озера». Цікавим також є маршрут: м. Знам’янка – с. Водяне – Чорноліське городище – озеро Берестувате. Довжина озера – майже кілометр, а в найширшому місці воно розливається на 100 метрів. Береги озера мають багату та різноманітну фору. Особливу увагу привертають дивовижні рослини-релікти: рогоза, папороть, бугри сфагнуму, зозульниця та інші. На водній поверхні озера розташувались зелені плаваючі острови, утворення яких залишається загадкою. Водяться в озері лише невеличкі золотисті земляні карасики, яких не зустрінеш у жодному із навколишніх ставків. І, навпаки, в озері не приживаються інші види риб. Живиться озеро, швидше за все, за рахунок підземних джерел, адже навіть у найбільшу спеку рівень води залишається сталим. Вода в ньому завжди чиста і холодна. Маршрут до озера пролягає через Чорноліське городище, яке дало назву чорноліській культурі. Це найпівденніше з городищ чорноліської культури, яке знаходилось на колишньому кордоні між землеробськими племенами та степовими (кіммерійцями). Відноситься воно до передскіфського періоду історії України (ІХ-VІІ ст. до н.е.). Городище має складну систему оборонних споруджень – три лінії валів і ровів, які добре збереглися.

Велосипедний туристичний маршрут «Русло р. Інгулець». Клубом «Чорнолісся» було розроблено велосипедний маршрут з міста Знам’янка через села Дмитрівка, Диківка, Ясинуватка, Оліївка та Протопопівка. Розпочати маршрут пропонується з відвідування міського краєзнавчого музею, де можна дізнатися про наш край. Із с. Дмитрівка до с. Протопопівка подорож проходить вздовж русла р. Інгулець. У с. Дмитрівка в 1752-1764 роках стояла 17 рота Новосербського Гусарського полку (кінного). Інша назва села – Дмитрівський шанець.

У с. Диківці Знам’янського району в тихому відлюдному та віддаленому від населеного пункту місці, на височині, розташовано єдиний жіночий монастир у Кіровоградській області. Як монастир ця обитель існує з 1997 року і носить назву Богоявленський сімейний. В XVIII ст. на цьому місці був храм. Сьогодні у Диківській обителі живуть 25 монашок та 5 дівчаток.

Між с. Оліївкою та с. Протопопівкою знаходиться кар’єр з йодованою водою. За розповідями людей вода має лікувальні властивості, тому на озері в теплу пору року завжди багато відпочиваючих, навіть з інших регіонів.

Велосипедний туристичний маршрут «Козачий спомин». Цікавим виявився велосипедний похід вихідного дня за маршрутом: м. Знам’янка – с. Цибулеве – с. Веселий Кут – с. Плоске – с. Дмитрівка – м. Знам’янка. Його також рекомендується розпочати із краєзнавчого музею, далі, через описані раніше Чорноліське городище та озеро Берестувате. У Цибулевому цікавою буде екскурсія (або зупинка на ночівлю) в зеленій садибі Володимира Вознюка. Села Плоске й Дмитрівка відомі своїм козацьким минулим. Протягом маршруту місцевість постійно змінюється від лісистої (м. Знам’янка – с. Цибулеве – с. Плоске), до степової (с. Плоске – с. Дмитрівка – м. Знам’янка).

Розділ IV.

РАДИМО ВИКОРИСТОВУВАТИ

(Додаткова інформація для педагогів)

А.А. Добровольська,

учитель української мови та літератури

Новоукраїнської ЗШ І-ІІІ ступенів №4

Новоукраїнської районної ради

Ви, звичайно, всі пам’ятаєте, що алкоголізм – це не лише ганебне, але й страшне явище. А ще – це і хвороба,якої можна уникнути. У нелегкі хвилини згадайте слова Джека Лондона: «Хмільне завжди протягує нам руку, коли ми стаємо слабкими, коли ми стомлені, і вказує надзвичайно легкий вихід із скрутного становища. Але обіцянки ці брехливі: обмануте душевне піднесення, фізична сила, яку вона обіцяє, примарна; під впливом хмільного ми втрачаємо істинну уяву про цінність речей».

Якщо ви зрозуміли, то зробіть ще одне зусилля – ніколи не торкайтеся чарки. Пам’ятайте: здоров’я, радість і щастя у ваших руках! (91 слово)

Не пити, не курити, а здоровим жити

Дорогі друзі! Ви, звичайно, не один раз чули від дорослих про шкідливість вживання спиртних напоїв. І мали змогу переконатися в тому, що вже багато дорослих потрапили в тютюнову та горілчану залежність. Люди стали рабами нікотину, наркотику або ж горілки. Ще з давніх-давен ці шкідливі звички називали викрадачами здоров’я і розуму. Ми повинні знати, що в людини, яка зловживає алкоголем, розвивається грубість, егоїзм, моральна розбещеність. Горілка руйнує здоров’я, розслабляє волю, веде до повної деградації особистості й злочинності. Цього допускати не можна, адже нашій державі конче потрібні здорові морально і духовно люди. (90 слів)

З давніх-давен на Русі говорили: «Здоров’я, як і честь, треба берегти замолоду». Додамо: «Не тільки берегти, але й зміцнювати». Однією з найважливіших умов для цього, особливо в дитячому та юнацькому віці, є правильний режим дня.

До поняття «режим дня» належать: тривалість, організація й розподіл упродовж доби різних видів діяльності, відпочинку та харчування. Медики визначають такі основні компоненти режиму дня школяра: сон, перебування на відкритому повітрі, їжа, рухлива діяльність, особиста гігієна. Будь-яке порушення негативно впливає на здоров’я дітей. А вони, на жаль, трапляються дуже часто. (85 слів)
6 клас

Шкідливість тютюнового зілля

Паління – велике лихо. Доведено, що куріння тютюну призводить до виникнення різних захворювань, які спричиняють передчасну смерть людей.

Кожні чотири хвилини помирає людина, смерть якої зумовлена курінням цигарок. Курець живе на 6-8 років менше, ніж його ровесник, який не палить. Висновок один: паління – надзвичайне лихо і велика небезпека для здоров’я.

Боротьба з палінням тютюну передбачає збереження здоров’я людини і забезпечення її довголіття. Будемо сподіватися, що в майбутньому всі люди усвідомлять шкідливість тютюнового зілля і відмовляться від його вживання в ім’я цієї благодійної мети.

Пам’ятаймо слова китайського філософа Лао-то: «Той, хто може подолати іншого, – сильний, той, хто може подолати себе, – дійсно могутній». (100 слів)

Чому люди палять

«Звичка – друга натура» – саме цим можна пояснити куріння багатьох людей, які й раді були б кинути це нікчемне заняття, та не можуть себе побороти.

Звичка палити так міцно увійшла в побут, що на перший погляд може здатися необхідною життєвою потребою. Погляньте, як поспішають запалити курці, що вийшли з кінотеатру. Багато з них і години не можуть обійтися без цигарки. Палять уранці після пробудження, до і після їди, на відпочинку і під час напруженої праці, традиційного «перекуру» після фізичної праці і наприкінці дня – на сон грядущий.

Дуже швидко виробляється своєрідний рефлекс куріння, коли вигляд гарно оформленої пачки цигарок, запах ароматного диму та інші атрибути роблять молоду людину запеклим курцем. (108 слів)

У кожного з нас є друзі, і кожному приємно провести з ними годину-другу вільного часу. Друзі приходять, щоб провідати вас, поговорити про справи, обмінятися думками. І в кожного школяра, звичайно, утворюється своє коло друзів і знайомих, здебільшого з однокласників. Так народжується товаришування, дружба, згуртованість.

Не вино, а саме товариські почуття, спільність інтересів і мети – основа справжньої дружби. Дружба – один із найкращих проявів людських стосунків. А зустрічі «друзів» з метою пияцтва, як правило, наскрізь фальшиві. П’яні люди будь-якої хвилини можуть посваритися через якусь дрібницю, побитися, покинути іншого в біді. І, як свідчить досвід, у п’яних компаніях відбувається моральне і фізичне руйнування особистості. (104 слова)

7 клас

Про здоровий спосіб життя

Кажуть, щоб виростити Людину, треба давати їй чотири уроки на день упродовж десяти років. Ось ці уроки: Здоров’я, Любов, Мудрість та Праця.

Стан оптимальної працездатності як дорослої людини, так і школяра нерозривно пов’язаний з хорошим самопочуттям, з найкращим функціонуванням усіх систем організму. Здорова дитина із задоволенням і радістю включається в усі види діяльності: інтелектуально-пізнавальну, трудову, громадську, фізкультурну, ігрову… Вона життєрадісна, оптимістична, відкрита у спілкуванні з однолітками і педагогами. А це запорука успішного розвитку всіх сфер особистості, усіх її задатків і цінностей. Це і можливість самоактуалізації як мети виховання. Це, нарешті, щасливі діти і, як наслідок, задоволені своєю діяльністю педагоги.

Відомо, що основна мета життя – щастя. Але до нього веде одна дорога: міцне здоров’я. Без нього не може бути щастя. (124 слова)

У Чехії під час обговорення в парламенті Закону про захист від згубного впливу тютюну, алкоголю та наркотиків та Закону про рекламу, тютюнова компанія «Філіп Моріс», головний постачальник сигарет у цій країні, провела економічний аналіз, у якому стверджує, що куріння вигідне державі. По-перше, збільшуються надходження до бюджету від податків на цигарки. По-друге, економляться витрати на охорону здоров’я та соціальну сферу. Тобто люди помирають від тютюнопаління передчасно, відтак не треба державі витрачатися на пенсії та лікування літніх осіб. Отож, виявляється, тютюнові компанії, вбиваючи одну частину суспільства, дбають про благо інших громадян.

«Філіп Моріс» панує і на нашому ринку сигарет. Чи ж варто брати участь у цій цинічній грі?

А ось інше ставлення тютюнових виробників до курців: «Ми не куримо непотріб, ми лише продаємо його». (124 слова)

Хто не знає про доктора Фауста і його одвічного супутника й духовного супротивника Мефістофеля? Чудовий твір великого Ґете «Фауст» вивчають у школі, а однойменну оперу, мабуть, доводилося чути багатьом із вас.

Проте мало хто знає, що в легенді про Фауста був такий цікавий епізод. Після відкриття Америки Фауст у супроводі Мефістофеля побував у Новому Світі. Вони виявили там багато цікавого, зокрема небачені рослини і поміж них – тютюн. Вельми обізнаний, як завжди, Мефістофель заявив:

• 
  Корисна травичка, не лопух якийсь! Вона ощасливить Старий Світ. Хто хоч раз закурить, той не покине цієї забавки. Більше не говоритимуть про нас, чортів, що тільки ми одні вдихаємо дим і випускаємо його з ніздрів. Чи не натоптати вам тютюном люльку, шановний докторе?
  
• 
  Не треба. Забавка для дурнів, – рішуче відповів Фауст.
  

Найшкідливіша суміш у спирті – сивушне масло, суміш вищих спиртів.

Отруїтися при надмірному вживанні найлегше головним компонентом напою – етиловим спиртом. Смертельна доза – 11,7 г чистого алкоголю на кілограм живої ваги.

Всмоктування алкоголю здійснюється швидко, але виділяється він з організму дуже повільно.

У крові наявність алкоголю після вживання всередину навіть невеликої дози залишається постійною впродовж двох годин. У мозку алкоголь затримується до тридцяти шести-сорока восьми годин, а продукти його розпаду – до вісімнадцяти-двадцяти діб.

Нешкідливою і навіть корисною дозою для стимуляції розсмоктування тромбів лікарі вважають тридцять грамів спирту на день. І хоч печінка здорового чоловіка вагою вісімдесят кілограмів здатна переробляти вісімдесят грамів чистого спирту на день, лікарі все ж таки не радять переступати цей рубіж. Жіночий організм у змозі побороти без наслідків лише двадцять грамів. Алкоголь виводиться з організму зі швидкістю один грам чистого спирту за годину на один кілограм ваги тіла. (139 слів)

Головний дійовий компонент тютюну – нікотин. У хімічно чистому вигляді він являє собою прозору маслянисту пекучу рідину. Саме такий смак відчуває курець, тримаючи в руках недопалок, де осідає нікотин. У фільтрі цигарки може скупчитися така кількість нікотину, якої досить, щоб убити мишу. Фактично нікотин токсичний такою ж мірою, що й синильна кислота. Тому в незвичної до паління людини велика кількість викурених цигарок спричиняє тяжке отруєння, а іноді й смерть.

Нікотин – надзвичайно сильна отрута, яка діє переважно на нервову систему, травлення, а також на дихальну і серцево-судинну системи. Експерименти на тваринах ще в минулому столітті показали безперечний вплив нікотину на нервові реакції.

Нікотин, як з’ясувалося, впливає і на передавання імпульсу з нерва на м’яз. Великі дози нікотину діють подібно до відомої отрути – кураре, що паралізує м’язову систему. Отож, хоч нікотин діє значно слабше за кураре, спортсмени-курці ніколи не досягнуть тих результатів, які вони могли б мати в спорті, якби не отруювали свого організму. (153 слова)

Кожна викурена сигарета скорочує життя людини на п’ятнадцять хвилин. Чи ж не занадто дорого ми платимо за дуже сумнівне задоволення? Куріння прискорює процес старіння. Найбільше страждають від куріння жінки та діти. Чим молодшою почала людина курити, тим більшої шкоди вона собі завдає.

За своїми властивостями впливу на організм нікотин – це наркотик. Від куріння погіршується діяльність кори мозку, якість мислення, кмітливість, з’являється головний біль, запаморочення.

Встановлено, що нікотин є найсильнішою отрутою для серця. Він звужує судини серця та й усіх інших органів. Це значно погіршує кровообіг.

До уваги підлітків, які курять, аби набути мужності та солідності: куріння затримує загальний ріст організму.

Дівчата курять тому, що це, на їхню думку, красиво й модно чи, бажаючи сподобатись хлопцям. Який парадокс! Красиво, коли обличчя стає некрасивим? Красиво, коли смердить димом? Красиво швидше старіти й раніше помирати? Чи, може, стало модно кашляти? А що ж до «подобатись хлопцям», то вони якраз абсолютною більшістю запевняють, що їм дівчата з цигаркою зовсім не подобаються. (157 слів, з книги Анатолія Григорука «Чим хата багата»)