Методичні рекомендації для проведення Першого уроку з проблеми формування в дітей навичок здорового способу життя, розробки уроків, позакласних заходів, маршрути



бет1/18
Дата20.07.2016
өлшемі1.48 Mb.
#212258
түріМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського


Формула здорового способу життя
Розробки уроків, позакласних заходів та пішохідних екскурсійних маршрутів для проведення

Дня Знань та Першого уроку

в 2012/2013 навчальному році


Друкується за рішенням науково-методичної ради

Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

імені Василя Сухомлинського

КІРОВОГРАД

2012

ББК 74.00

Ф 79
Формула здорового способу життя: Розробки уроків, позакласних заходів та пішохідних екскурсійних маршрутів для проведення Дня Знань та Першого уроку в 2012/2013 навчальному році / Укладачі: Ю.В.Міцай, С.М.Пляка, Н.І.Дяченко, – Кіровоград: ФО-П Алєксандрова М.В., 2012. – 167 с.

Методичний посібник містить теоретичні та практичні матеріали, що висвітлюють сучасні підходи до виховання здорової творчої особистості.


У збірнику також подано методичні рекомендації для проведення Першого уроку з проблеми формування в дітей навичок здорового способу життя, розробки уроків, позакласних заходів, маршрути пішохідних спортивно-оздоровчих екскурсій Кіровоградщини та інший корисний інформаційний ресурс.

Орієнтовні розробки уроків та позакласних заходів різняться структурою та вибором методичних прийомів і форм роботи, що дозволить педагогам познайомитись з різною інтерпретацією загального підходу до формування навичок здорового способу життя, культури здоров’я школярів.

Методичний посібник розрахований на керівників освіти, методичні служби, педагогічних працівників, практичних психологів, соціальних педагогів та батьківську громадськість.

Рецензенти:




Довга Т.Я.

- доцент кафедри педагогіки початкової освіти та соціальної педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук;


Бондаренко С.В.

- доцент кафедри теорії і методики середньої освіти Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, кандидат педагогічних наук.

Відповідальна за випуск – Корецька Л.В.


ББК 74.00

Ф 79
© КОІППО, 2012

ЗМІСТ
Передмова………………………………………………………………………………..5
Розділ І.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
Міцай Ю.В. Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2012/2013 навчальному році з проблеми формування здорового способу життя………………7

Черній В.П. Історичний аспект розвитку ідеї формування

здорового способу життя школярів…………………………………………………..14



Коробов М.Г., Паскаль П.А. Формування стійкої позитивної мотивації

до занять фізичною культурою та спортом засобами футболу…………………….20



Чебоненко В.Ф. Психологічне здоров’я дітей та молоді……………………………24

Тараненко Р.К. Валеологія – інтегративна наука про здоров’я людини…………...27

Ковальов В.О. Розвиток олімпійського руху на Кіровоградщині…………………..30
Розділ ІІ.

НА ШЛЯХУ ДО ВЛАСНОГО ЗДОРОВ’Я

(Методичні розробки уроків та позакласних заходів)
Лисенко О.М. Здоров’я – найцінніший скарб

(Заняття-тренінг для учнів початкових класів та їх батьків)………………………..36



Рожко С.Ю. Обираємо здоровий спосіб життя

(Година спілкування для учнів 2-3 класів)…………………………………………...39



Дощенко Т.П. Народні традиції здорового способу життя

(Тренінг з елементами гри для учнів 2-3 класів)…………………………………….44



Коряченко Л.В. Абетка харчування

(Урок-гра для учнів 3 класу)…………………………………………………………..52



Борка О.В. Цікавими стежинами «Країни Міцного Здоров’я»

(Урок-подорож для учнів 3-4 класів)…………………………………………………58



Рак Л.Б. «Щоб здоров’я добре мати, слід про нього змалку дбати»

(Урок-проект для учнів 3-4 класів)…………………………………………………...65



Дощенко Т.П. Хочеш бути здоровим – рухайся!

(Урок-тренінг для учнів 3-4 класів)…………………………………………………..72



Димкова Л.М. Сторінками природознавства

(Інтегроване заняття для учнів 4 класу)……………………………………………...76



Болгарова М.М. Цінність і неповторність людського життя

(Урок-роздум для учнів 4 класу)……………………………………………………...80



Ружанська Т.В. Здоровим бути – круто!

(Бібліотечний урок-вікторина для учнів 5 класу)…………………….……………...83



Чорновол Н.І. Козацькі забави

(Спортивно-розважальна програма для учнів 5-7 класів)…………………………..89



Ларіонова О.М. Виховання культури почуттів

(Тренінг для учнів 7-8 класів)…………………………………………………………92



Пляка С.М., Садовничий Р.Я. Олімпійськими шляхами до здорового майбутнього

(Урок-подорож для учнів 7-9 класів)…………………………………………………95



Ткачонок Т.М. Репродуктивне здоров’я молоді: фактори впливу і ризики

(Година спілкування у 9 класі)………………………………………………………102



Чорновол Н.І. Від Олімпії до Лондона

(Олімпійський урок для учнів 8-11 класів)…………………………………………106



Коломоєць С.Д. Інтелектуальна ліга «Крок за кроком до здоров’я»

(Інтелектуальна гра для учнів 8-11 класів)…………………………………………111



Бондаренко Е.Е. Здорове харчування – свідомий вибір кожної людини

(Урок-дослідження для учнів 8-11 класів)…………………………………………114



Кизименко В.О. Інтелектуальна гра «Молодь обирає здоров’я»

(Для учнів 10-11 класів)……………………………………………………………..118



Тасенко Л.О. Озонові діри: міфи чи реальна загроза

(Урок-дослідження для учнів 9-11 класів)…………………………………………121


Розділ ІІІ.

АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК – ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я

(Пішохідні екскурсійні маршрути)
Алєксандров О.В. Географічний центр України: мандрівка краєм

(Пішохідний маршрут вихідного дня)………………………………………………129



Мажаєв Ю.В. Мандруємо разом – Олександрійщина запрошує

(Пішохідний похід для учнів 7-11 класів) ………………………………………….134



Вознюк В.А., Поліщук А.В. Козацькими шляхами села Цибулеве

(Пішохідна спортивно-оздоровча екскурсія вихідного дня)………………………135



Поркуян О.В. Екологічна стежка «Парк Перемоги»

(Екскурсія для учнів 5-9 класів)……………………………………………………..141



Корчагін В.В., Корчагіна О.П. Маршрутами клубу «Чорнолісся»

(Туристичні маршрути для учнів 5-9 класів)……………………………………….146


Розділ IV.

РАДИМО ВИКОРИСТОВУВАТИ

(Додаткові матеріали)
Добровольска А.А. Збірник диктантів «Здорове майбутнє Кіровоградщини»

(Для учнів 5-11 класів)……………………………………………………………….148



Макуха О.П., Загинайко О.А. Народна мудрість про значення здорового способу життя: прислів’я, приказки, загадки про здоров’я

(Для учнів 1-4 класів)………………………………………………………………...154



Бойко О.Ф. Формування культури здоров’я школярів

(Засідання методичного об’єднання класних керівників «Творчість»)…………..160



ПЕРЕДМОВА
«Пам’ятаємо, шановні колеги, що без нашої повсякденної і умілої турботи про здоров’я школяра не може бути й мови ні про гармонію фізичного і духовного, ні про гармонію мислі, почуттів, світогляду, моральних переконань, естетичних смаків і поглядів. Мудрий педагог є добрим генієм дитячого здоров’я». Ці слова педагога-земляка В.О. Сухомлинського залишаються актуальними і сьогодні, а проблема здоров’язбереження, утвердження здорового способу життя набула нового осмислення. Якщо раніше її вирішення пов’язувалося переважно з медико-біологічними або санітарно-гігієнічними факторами, то сьогодні доведено, що здоров’я людини – це цілісне, системне явище.

Тільки здорова людина має перспективу отримати належну освіту, стати добрим фахівцем, створити сімейний добробут, реалізувати свої кар’єрні і суспільні амбіції. Можна з упевненістю стверджувати, що можливості опанування навчального матеріалу залежать від здоров’я. Власне, вимогою сучасності є не лише володіння знаннями та певним набором умінь і навичок, а ще й усвідомлення життєвих цінностей, оскільки здоров’я через свою основоположну цінність є водночас і основою гармонійної життєдіяльності людини, й умовою саморозвитку та самовдосконалення особистості.

З метою формування культури здорового способу життя, презентації кращого досвіду здоров’язбережувальної діяльності педагогів регіону управлінням освіти і науки облдержадміністрації, обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського у 2012 році проведено обласний конкурс на кращі методичні матеріали «Здорове майбутнє Кіровоградщини».

Конкурс проводився за номінаціями: «Урок», «Тренінг», «Проект», «Спортивно-оздоровчі традиції», «Методичні орієнтири». Всього на конкурс було представлено 137 робіт педагогів навчальних закладів: Добровеличківського, Долинського, Знам’янського, Компаніївського, Маловисківського, Новгородківського, Онуфріївського, Новоукраїнського, Олександрівського, Олександрійського, Світловодського, Ульяновського, Устинівського, Новоархангельського районів та міст Кіровограда, Знам’янки, Олександрії, Світловодська.

До збірника увійшли розробки уроків переможців конкурсу «Здорове майбутнє Кіровоградщини»: О.Лисенко, Т.Дощенко, Л.Димкової, О.Борки, С.Рожко, О.Ларіонової, Л.Рак, Л.Коряченко, Ю.Мажаєва, В.Кизименка, Т.Ружанської та інших. Також авторами запропонованих матеріалів є відомі на Кіровоградщині педагоги: П.Паскаль, Л.Тасенко – переможці обласного конкурсу «Вчитель року»; С.Коломоєць – переможець педагогічної олімпіади «Обдаровані діти».

Уроки цікаві, логічно структуровані, містять сучасну інформацію, яка потрібна і учням, і вчителю. Їх зміст зорієнтований не лише на опанування учнями необхідних знань з питань збереження й зміцнення здоров’я, а й оволодіння ними спеціальними вміннями й навичками, що дозволяють людині не тільки робити правильні висновки, але й правильно діяти як у звичних, так і в нестандартних та кризових ситуаціях.

Серед матеріалів, читач знайде інформацію стосовно спортивних традицій регіону, історії олімпійського руху, досягнень спортсменів-олімпійців області, розроблених маршрутів спортивно-оздоровчих пішохідних екскурсій та екологічних стежок, авторами яких є керівники гуртків туристсько-краєзнавчого та екологічного напрямів – люди, різні за віком, інтересами (О.Алєксандров, Ю.Мажаєв, О.Поркуян, В.Вознюк, А.Поліщук, О.Корчагіна, В. Корчагін). Але всіх їх об’єднує прагнення у зміцненні та збереженні здоров’я дітей.

Матеріали, розміщені у збірнику, не містять готових рецептів на всі випадки шкільного життя, а лише пропонують орієнтири створення здоров’язбережувального освітньо-виховного середовища та творчої, доброзичливої атмосфери співпраці шкільної спільноти.

Сподіваємось, що запропонований посібник буде корисним для класних керівників, практичних психологів, соціальних педагогів, методистів, усіх тих, хто цікавиться питаннями здорового способу життя, а також спонукатиме їх до пошуку нових ідей та педагогічних рішень.

Розділ І.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
Ю.В. Міцай,

завідуюча навчально-методичним кабінетом виховної роботи та шкільних бібліотек Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського


МЕТОДИЧІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО УРОКУ

У 2012/2013 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ З ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
Серед життєвих цінностей сучасної людини перше місце посідає цінність життя і здоров’я. Останніми десятиліттями світова наука зараховує проблему здоров’я, в широкому розумінні цього поняття, до кола глобальних проблем, розв’язання яких зумовлює характеристики майбутнього розвитку людства.

Здоров’я є елементом індивідуальної культури життєдіяльності людини. Ця культура визначається рівнем розвитку вмінь і навичок, що сприяють збереженню, зміцненню і відновленню здоров’я людини, реалізації внутрішніх резервів її організму. Культура здоров’я відбивається у специфічних формах і способах життєдіяльності особистості, які виробляються, починаючи з раннього дитинства, і реалізуються протягом усього життя.

Низький рівень здоров’я молоді має низку конкретних причин. Серед усіх чинників, які так чи інакше впливають на стан і фізичного, і психічного здоров’я населення, й зокрема, молоді, найважливішою є поведінка. Цей показник перевершує вплив спадковості, навколишнього середовища та якості медичної допомоги. Найважчі хвороби в сучасних розвинутих країнах пов’язані з індивідуальними звичками, особливо постійними, які в сукупності часто називають способом життя. Поведінка людини дуже важлива для здоров’я, впливає на нього безпосередньо, через спосіб життя, або опосередковано – через економічні чи соціально-економічні умови, і є основною детермінантою здоров’я. Щоб вплинути на поведінку людини, необхідні зусилля як її самої, так і сім’ї і суспільства.

Важливе значення для вирішення означеної проблеми є навчання школярів відповідального ставлення до свого здоров’я та здоров’я людей, що їх оточують як до найвищих індивідуальних і суспільних цінностей, формування через освіту здорового способу життя.

Одним із шляхів досягнення цієї мети є проведення Першого уроку у 2012/2013 н.р. з проблеми формування навичок здорового способу життя. Цьогоріч Перший урок в навчальних закладах відбудеться в рамках оголошеного в Україні у 2012 році Року спорту та здорового способу життя, метою якого є орієнтація учнів на пріоритетність загальнолюдських цінностей життя і здоров’я, утвердження здорового способу життя як необхідної умови саморозвитку та самовдосконалення особистості.

Здоров’я дітей – головна мета суспільства, бо саме вони визначають майбутнє благополуччя країни, подальший економічний і духовний розвиток, рівень життя, культури, науки.

Постає запитання: що таке здоров’я?

У психолого-педагогічній літературі зустрічаються різні тлумачення сутності поняття «здоров’я», які радимо опрацювати у ході підготовки до Першого уроку. Пропонуємо декілька означень:

Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад (ВООЗ);

Здоров’я – нормальний психологічний стан і здатність людини оптимально задовольняти систему матеріальних і духовних потреб (В.П. Петленко);

Здоров’я – це перша і найважливіша потреба людини, що визначає його здатність до праці, гармонійний розвиток особи (М.С. Бєдний);

Здоров’я – це достатня функціональна активність системи саногенетичних механізмів організму, що забезпечують його оптимальну життєдіяльність у конкретних умовах оточуючого середовища (С.М. Павленко);

Здоров’я – це нормальний розвиток тіла, інтелекту, психіки індивідуума, що проявляється в адекватній емоціональній і моральній поведінці (Ю.Г. Антомонов);

Здоров’я – це сума резервних потужностей основних функціональних систем організму (М. Амосов);

Здоров’я – це результат взаємодії соціально-економічних, медико-біологічних і демографічних чинників (М.С. Бєдний);

Здоров’я – це взаємовідношення людини з оточуючим середовищем (Р. Дюбо);

Здоров’я означає свободу діяльності людини. Хвороба – обмеження свободи (О.М. Ізуткін);

Здоров’я – оптимальна стійкість до дії патогенних агентів, фізична, психічна і соціальна адаптивність до змінюваних умов життєдіяльності Г.Л. Апанасенко).

Як видно з наведених прикладів, здоров’я оцінюють за найрізноманітнішими ознаками. З позицій викладеного розуміння феномена здоров’я людини походить визначення поняття «здорового способу життя»: це все в людській діяльності, що стосується збереження, зміцнення здоров’я та оздоровлення умов життя. Складові здорового способу життя містять різноманітні елементи, що стосуються всіх сфер здоров’я – фізичної, психічної, соціальної і духовної.

У процесі підготовки до Першого уроку та подальшій роботі з утвердження здорового способу життя вчитель повинен дотримуватися таких принципів:



  • відповідність змісту роботи потребам особистості;

  • активізація зворотного зв’язку – надання можливості учням висловлювати свої думки та почуття;

  • добровільність – мотивувати та пропонувати, а не примушувати та диктувати;

  • позитивна спрямованість – зміцнення позитивної позиції особистості щодо власної спроможності підтримання оптимального стану здоров’я; опора на позитивні моменти – не стільки залякувати наслідками шкідливих звичок, скільки привертати увагу й посилювати симпатію до людей, які дотримуються здорового способу життя;

  • об’єктивність – інформація не повинна зводитися до формальних гасел; слід пам’ятати, що некваліфікована, необережна інформація може створити атмосферу таємничості та загадковості, спровокувати реакцію на «заборонений плід»;

  • врахування вікових та індивідуальних особливостей;

  • залучення батьків, медичних працівників, психологів, соціологів, юристів до пропаганди та сприяння утвердженню у свідомості учнів принципів здорового способу життя.

З урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх розвитку, зацікавленості, а також можливостей школи, позашкільного навчального закладу форми роботи, методи та методичні прийоми проведення Першого уроку можуть бути різноманітними. Рекомендуємо застосувати активні методи навчання, які залучатимуть переважну більшість учнів до широкого обговорення проблем здоров’я, спонукаючи їх до діалогу, дискусії.

У початковій школі урок доцільно провести у формі гри, подорожі за здоров’ям до лісу, парку, саду, річки, в поле. Для формування у школярів навичок здорового способу життя варто використовувати традиції українського народу. Здоров’я в нашій країні цінували здавна. Народ склав багато приказок, прислів’їв, казок, віршів, пісень, в яких вшановується та оспівується здоров’я. Варто використовувати народні ігри, руханки, спортивні естафети, змагання.

Суттєво допомагає закріпити і поглибити знання учнів з основ здорового способу життя метод інсценування, що має багато спільного з театром та викликає сильні почуття і, відповідно впливає на емоційно-вольову сферу особистості. Як один із найдавніших методів навчання, він є найбільш ефективним і сьогодні, бо забезпечує умови максимального наближення дидактичного процесу до дійсності. У ході підготовки й проведення уроку-інсценізації радимо залучати учнів-старшокласників, батьків, волонтерів та творчо використати потенціал агітбригад обласного конкурсу «Молодь обирає здоров’я», які успішно представляють літературно-музично-спортивні композиції (агітбригади: «Нова генерація» Бобринецького РБДЮТ; «Позитив» Новгородківського району; «ЗДОРОВО» Олександрівського РЦДЮТ; «Імідж» Успенської ЗШ Онуфріївського району; «Дивосвіт» Бережинської ЗШ Кіровоградського району тощо).

Наочність на уроці в початкових класах є обов’язковою. Це можуть бути малюнки («Здоров’я очима дитини», «За здоров’ям на природу», «Діти, рух, здоров’я», «Більше рухайтесь», «Радій життю», «Твої рідні»), українські загадки, прислів’я і приказки про здоров’я («Найбільше багатство – здоров’я», «Нема щастя без здоров’я», «Веселий сміх – здоров’я», «Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо») [2].

З метою утвердження здорового способу життя рекомендуємо провести День знань і Перший урок для молодших школярів, звернувшись до таких тем: «Здоров’я – найцінніший скарб», «Цікавими стежинами країною міцного здоров’я», «Абетка здорового харчування», «Хочеш бути здоровим – рухайся!», «Таємниці лікарських рослин», «Рослинки-здоровинки»; «Ми – за чисту планету», «Вчимося толерантності», «Цінність і неповторність людського життя», «Обираємо здоровий спосіб життя», «Вчись із насолодою», «Подорож країною ЗДОРОВ’ЯТКО», «Здорова родина – успішна країна».

При виборі форми проведення Уроку в основній школі вчителеві доцільно враховувати психологічні особливості підліткового віку, що характеризується становленням самосвідомості, відчуттям дорослості. Бажано розпочати урок із вступного слова вчителя, а потім перейти на діалогічний спосіб спілкування, надати можливість кожному учневі висловити свою думку про те, що є здоров’я для кожної людини, від яких факторів залежить здоров’я, як його зберігати та зміцнювати. Головним завданням на цьому уроці буде допомогти дітям зрозуміти «Хто я?», «Що значить моє здоров’я», знайти своє місце в безмежному світі та зорієнтувати жити здоровою щасливою людиною [2].

Активізації пізнавальної діяльності учнів сприятиме виготовлення плакатів, листівок, буклетів з їх наступною презентацією, обговорення українських приказок і прислів’їв, висловів видатних людей про здоров’я.

Широке впровадження тестів, анкет, демонструвань, рольових ігор приверне увагу учнів до актуальної проблеми, якою є формування, зміцнення і збереження здоров’я.

Серед форм роботи, що розвивають здоров’язбережувальну компетентність учнів основної школи, створюють атмосферу довіри та поваги, заслуговують на увагу [3]:



  • тренінгові заняття («Світ мого «Я», «Я – частинка людства», «Стань успішною людиною», «Мій темперамент»);

  • спілкування в колі («Шляхи побудови адекватної самооцінки», «Розкажи мені про себе», «Домінуючий мотив навчання», «Чому я собі не подобаюся?»);

- години спілкування («Бути здоровим – моє право», «Організуй себе сам», «Без добрих справ нема доброго імені», «З віри в себе – до творця своєї долі», «Вчись із насолодою»);

  • дискусії, диспути («Підлітковий вік – який він?», «Як спіймати птаха щастя?»);

  • мозковий штурм («Кохання – це…», «Як не опинитися в обіймах алкоголю?», «10 заповідей здоров’я», «Бути здоровою людиною – які переваги це дає?»);

  • ситуативні, рольові ігри («Непрохані гості», «Я вдома сам», «У гостях», «У громадському транспорті»);

  • діалог із самим собою;

  • презентація творчого задуму;

  • складання азбуки самовиховання та самооздоровлення;

  • створення особистого банку життєтворчих ідей.

Розглядаючи здоров’язбережувальну діяльність класного керівника, вихователя, пропонуємо звернути увагу на впровадження тренінгових занять.

Тренінг є ретельно спланованим процесом формування та поглиблення знань, відпрацювання умінь і навичок, зміни чи оновлення певних ставлень, поглядів і переконань. Тренінгові заняття як форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учнів, уже довели свою ефективність та полюбились школярам.

Складовою процесу повноцінного розвитку людини та її виховання, дієвим засобом утвердження здорового способу життя є фізична активність. Тому Перший урок може бути організований і проведений як спортивне свято, змагання, спартакіада, турнір, фестиваль «Краси і здоров’я», олімпійський урок.

Під час такого уроку варто розкрити значимість спорту, фізичного виховання, активного відпочинку щодо зміцнення здоров’я. Також можна звернути увагу учнів на те, що цивілізація і технічний прогрес сьогодення, звільнили людство від тяжкої, монотонної та примітивної фізичної праці, водночас, ускладнили йому життя, породивши гіподинамію – руховий голод, який призводить до багатьох захворювань. Досвід розвинених країн вказує на значення занять фізичною культурою і спортом, які розглядаються як найбільш ефективний засіб профілактики захворюваності, зміцнення генофонду та розв’язання інших соціальних проблем суспільства.

Учням цікаво буде дізнатись, яке місце займали фізичні вправи в житті видатних людей. Батько медицини Гіппократ, філософи Платон і Сократ, поети Софокл і Еврипід мали різні спортивні нагороди. Відважний підкорювач Північного полюсу Ф. Нансен здобув звання чемпіона Норвегії з бігу на ковзанах і лижах. Поет лорд Байрон був відмінним боксером і одного разу переплив протоку Дарданели. Лауреат Нобелівської премії в галузі біохімії Е. Чейн був олімпійським чемпіоном з вітрильного спорту. Біг став невід’ємною частиною життя видатного українського хірурга, академіка Миколи Амосова.

На Перший урок можна запросити відомих в області (районі, місті) спортсменів, їх тренерів, регіональних представників центрів фізичного здоров’я населення «СПОРТ ДЛЯ ВСІХ», громадської організації ветеранів фізичної культури, спорту та війни, представників інших спортивних установ. Варто ознайомити учнів зы спортивними традиціями регіону, організувавши відвідування «Народного музею спортивної слави Кіровоградщини» (СДЮШОР «Надія», вул. В. Пермська, 1, м. Кіровоград). Також доцільно зосередити увагу учнів на історії олімпійського руху, ознайомити з досягненнями спортсменів-олімпійців Кіровоградщини:



  • Руслан Мезенцев – Заслужений майстер спорту України зі спортивної гімнастики, срібний призер зі спортивної гімнастики XXVII літніх Олімпійських ігор (Сіднеї, Австралія, 2000 р.);

  • Олександр Симоненко – Заслужений майстер спорту України з велотреку, срібний призер XXVII літніх Олімпійських ігор (Сіднеї, Австралія, 2000 р.);

  • Ольга Тесленко – майстер спорту України міжнародного класу зі спортивної гімнастики, учасниця XXVI та XXVII літніх Олімпійських ігор (Атланта, США, 1996 р.; Сідней, Австралія, 2000 р.);

  • Тетяна Ярош – майстер спорту України міжнародного класу зі спортивної гімнастики, учасниця XXVII літніх Олімпійських ігор (Сідней, Австралія, 2000 р.);

  • Інна Нікітіна – майстер спорту України міжнародного класу з плавання, учасниця XXVII літніх Олімпійських ігор (Сідней, Австралія, 2000 р.);

  • Валентина Голенкова – майстер спорту України міжнародного класу зі спортивної гімнастики, учасниця XXІХ літніх Олімпійських ігор (Пекін, 2008 р.);

  • Максим Прокопенко – майстер спорту України міжнародного класу з веслування, учасник XXVIІІ та XXIХ літніх Олімпійських ігор (Афіни, Греція, 2004 р.; Пекін, КНР, 2008 р.);

  • Андрій Глущенко – майстер спорту України міжнародного класу з тріатлону, учасник XXVIІ, XXVIІІ та XXIХ літніх Олімпійських ігор (Сідней, Австралія, 2000 р.; Афіни, Греція, 2004 р.; Пекін, КНР, 2008 р.);

  • Алла Мальчик – майстер спорту України міжнародного класу, бронзовий призер ХІІ літніх Паралімпійських ігор (Афіни, Греція, 2004 р.) з легкої атлетики, чемпіонка XIII Паралімпійських ігор (Пекін, КНР, 2008 р.) у штовханні ядра та бронзовий призер у метанні диску;

  • Юрій Андрюшин – Заслужений майстер спорту України, бронзовий призер Х та ХІІ літніх Паралімпійських ігор (Атлатна, США, 1996 р.; Афіни, Греція, 2004 р.), чемпіон ХІ літніх Паралімпійських ігор (Сідней, Австралія, 2000 р.) з плавання;

  • Олег Мунц – Заслужений майстер спорту України, чемпіон VIII зимових Паралімпійських ігор (Солт-Лейк-Сіті, США, 2002 р.), бронзовий призер ІХ зимових Паралімпійських ігор (Турин, Італія, 2006 р.) з лижних гонок.


  • Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет