Біологічні особливості
Льон – рослина самозапильна. Запилення відбувається в нього, як правило, у результаті попадання на рильце маточки пилку з пильників тієї ж квітки.
У ясні, жаркі дні квітка льону розпускається о 5–4 годині ранку, а до 9–10 години пелюстки осипаються.
Як показали спостереження, у льону можливе і перехресне запилення. Цьому сприяє відкрита будова і яскраве забарвлення квіток, завдяки чому їх відвідують комахи, особливо бджоли. Крім того, пилок може переноситися з квітки на квітку вітром.
Взагалі при прохолодній погоді процеси розпускання квітки, запилення і запліднення дещо уповільнюються.
Через кілька днів після запилення і запліднення з зав'язі утворюється добре сформована коробочка.
Ріст і розвиток
Льон – рослина дводольна. Насіння, що потрапило в ґрунт, при сприятливій температурі і вологості ґрунту починає проростати, збільшуючи розміри сім'ядольних листочків і корінця зародка, живлення в цей час відбувається за рахунок ендосперму. У результаті оболонка насіння розривається. Корінець заглиблюється в ґрунт, а сім'ядольні листочки виходять на поверхню ґрунту. З моменту появи сходів сім'ядольні листочки під впливом світла зеленіють і починають поглинати з повітря вуглекислоту, необхідну для утворення органічних речовин рослин. Одночасно корінці льону починають засвоювати поживні речовини з ґрунту. Так починається ріст і розвиток лляної рослини.
Наступні послідовні етапи росту рослини називають фенологічними фазами. Фази росту характеризують морфологічні зміни та утворення нових органів рослини протягом її життя.
У льону-довгунця розрізняють наступні фази: 1) сходів, чи сім'ядоль; 2) «ялинки»; 3) бутонізації; 4) цвітіння і 5) стиглості. За зовнішнім виглядом і за швидкістю росту фази росту і розвитку легко розрізняються (рис. 3.6).
У фазі сходів льон має лише сім’ядольні листочки і невелику бруньку, з якої потім розвивається стебло з листками, квітками і плодами.
У фазі «ялинки» лляна рослина досягає висоти 5–10 см і має декілька (5–6) пар справжніх листочків. Сумарна тривалість фази сім’ядольних листочків і фази «ялинки» складає приблизно 15 і більше днів. Ці фази характеризуються відносно повільним темпом росту рослини у висоту.
Рис. 3.6. Фази росту і розвитку льону-довгунця:
1 – сходи; 2 – “ялинка”; 3 – бутонізація; 4 – цвітіння; 5 – стиглість
Після фази «ялинки» настає період швидкого росту (його іноді називають фазою швидкого росту, або фазою максимального приросту). У цей період, що продовжується й у фазі бутонізації, приріст льону у висоту досягає 3–6 см на добу. За даними ауксинографії В.Г. Дідори, приріст льону у висоту за 10 днів у період швидкого росту складає 34,4–60,8 см, тобто в середньому 4,6 см на добу, в той час як через 10 днів після сходів висота рослини становить лише 2,9–3,2 см.
У фазі цвітіння приріст льону у висоту значно уповільнюється і після закінчення цвітіння зовсім припиняється.
Фаза стиглості характеризується швидким одерев’янінням тканин стебла, що продовжується до повного дозрівання насіння. Зрозуміло, між перерахованими фазами немає різких меж і перехід з однієї фази в іншу відбувається поступово.
За багаторічними даними Центрального інституту прогнозів, середня тривалість міжфазних періодів у льону складає: від посіву до сходів – 8–11; від сходів до цвітіння – 44–48, від цвітіння до дозрівання – 30 днів, а усього від посіву до стиглості – 85–95 днів. Тривалість періоду від посіву до дозрівання залежить від сортових особливостей та абіотичних факторів (табл. 3.4).
Таблиця 3.4
Біологічні особливості льону-довгунця
№ п/п
|
Абіотичні фактори і біологічні особливості
|
Фізичні показники
|
1
|
Тепло:
– мінімальна температура появи сходів, °С
– оптимальна температура для посіву, °С
– температура, яка спричиняє пошкодження сходів, °С
– максимальна температура формування генеративних органів, °С
– сума активних температур за вегетаційний період, °С
|
+2–3
+6–7
−6–7
+16–18
1400–2200
|
2
|
Волога:
– транспіраційний коефіцієнт
– коефіцієнт водоспоживання,
– оптимальний гідротермічний коефіцієнт
|
450
375–400
1,6–2,0
|
3
|
Винос елементів живлення, кг на 1 ц продукції
– N
– P2О5
– К2О
– Са2О
|
1,3–1,5
0,37–0,52
0,62–1,37
0,37–0,92
|
4
|
Вимоги до реакції ґрунтового розчину
|
рН 5,9–6,2
|
5
|
Відношення до світла (довжина дня)
|
довгий день (12–16 годин)
|
6
|
Оптимальна щільність ґрунту, г/см3
|
1,21
|
7
|
Індекс листкової поверхні
|
3,5–4,5
|
8
|
Використання ФАР, %
|
0,5–2,5
|
9
|
Спосіб запилення
|
самозапильна
|
10
|
Орієнтовні строки посіву
|
друга декада квітня
|
11
|
Глибина посіву, см
|
1,5–2,0
|
12
|
Фази росту і розвитку, днів:
сходи
„ялинка”
швидкого росту
бутонізації
цвітіння
достигання (зелена, рання жовта, жовта і повна стиглість)
|
6−8
15−20
10−12
6−8
5−8
30−35
|
Достарыңызбен бөлісу: |