Тема. Вступ до теми. Езоп перший байкар



Дата04.07.2016
өлшемі411.5 Kb.
#177999





Вчитель початкових класів

Досяк Ірина Миронівна

Тема. Вступ до теми. Езоп – перший байкар. Езоп «Двоє приятелів та ведмідь».

Мета. Удосконалювати навички швидкого, правильного, виразного читання і усвідомлення прочитаного; збагачувати словниковий запас, формувати оцінні судження; розвивати увагу, уяву, зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова, мови.
Методично – дидактичне забезпечення уроку. Мультимедійне обладнання, мультимедійні засоби, дидактичний та роздатковий матеріал,аркуші для групової роботи, маркери, план – конспект уроку у вигляді мультимедійного проекту .
Хід уроку.

І.Організація учнів до уроку.

Любі діти, у наш клас

Завітали гості щирі.

Привітайте в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

Учні:

«Здоровенькі були, любі друзі!»

«Доброго вам здоров'я!»

Правда, чудові ці фрази?

Вони нас зближують із вами одразу.

Сьогодні, гадаю, якраз буде вчасно,

Щоб у нас був справді чудовий настрій.

Упоравшись із ділом, хіба нам не варто

Зустрітися з грою, змаганням і жартом!

Доброго дня та доброго вам здоров’я!
ІІ. Мовна розминка .

Дихальні вправи


  • Зараз ми з вами виконаємо деякі дихальні вправи, для того, щоб потренувати наші легені.

  • Вдихнули повітря носиком і видихнули теж через носик. (2-3рази)

  • А тепер вдихнули глибоко через ротик, на повні легені і видихнули теж через ротик. (2-3 рази).

- Що вам нагадує видихування повітря через ротик? (Ніби надуваємо кульки або мильні бульки).

- Давайте попробуємо уявити собі, що ми видуваємо мильні бульки, разом з ними всі наші страхи перед уроком. Згода ?


Розчитування.

Наступним етапом нашого уроку буде розчитування за поданим текстом у «Чарівній папці».


Робота з «Чарівною папкою».

Розмальовування.

Невдовзі дісталися приятелі лісу й пішли попід високими деревами. Аж раптом звідки не візьметься ведмідь. Один з приятелів, ледь його забачивши, кинувся до високого дерева і вмить видерся під самісінький вершечок. Він знав — ведмідь високо не вилізе.
(Учні кольоровими маркерами виконують вправу «Американські гірки.» Ліву частину тексту (по одному слову з кожного рядка)замальовують червоним кольором, праву частину - зеленим).
Читання кольорових доріжок.
3. Промовляння скоромовок.

  • Чи знаєте ви скоромовки?

  • Що ми називаємо скоромовкою?

(Жартівливий вислів, складений із слів для швидкісного читання)

  • А для чого потрібно промовляти їх на кожному уроці ?

(Щоб розвивати швидкісне читання)

  • Пригадайте скоромовку попереднього уроку.

Сидів горобець на сосні ,-

Заснув – і упав уві сні.

Якби він не впав уві сні,



Сидів би іще на сосні.

(Діти беруться за руки попарно і розповідають скоромовку на швидкість.)



Вивчення нової скоромовки.

  • Ведмедику-ледащо,

Вліз на пасіку нащо?

- Буду джмеликом дзижчати,

Буду мед я куштувати.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

Перевірка роботи домашніх груп.
Правила роботи в групах.


  • Працювати з гарним настроєм.

  • Вибрати лідера

  • Працювати злагоджено та оперативно.

  • Не заважати працювати іншим.

  • Виконати роботу до зазначеного часу.



Робота в групах.

- У вас на партах є завдання в конвертах . Візьміть завдання 1. Ви бачите два стовпчики з текстом. У першому стовпчику – слова, а в другому – їх пояснення в розсипку. Ваше завдання – з’єднати праву і ліву частину в одне ціле.





  • Байка - коротка розповідь з повчальним висновком – мораллю.

  • Прислів'я та приказки - короткі влучні образні вислови, часто римовані, в яких передано життєвий досвід народу.

  • Скоромовки – жартівливі вислови, вкладені із слів, важких для швидкого читання.

  • Загадка – короткий опис предметів, подій, явищ, які треба розпізнати за певною ознакою.

  • Легенди – невеликі за обсягом твори – розповіді.

1 учень.

Отже, з попереднього завдання ми дізналися, що байка – це невеличке, часто віршоване оповідання повчального змісту. У ній переважно діють тварини або неживі предмети. Вони вміють розмовляти і міркують як люди. Байка має бути дотепною і цікавою.


2 учень.

А зараз пропонуємо вам віртуальну подорож.

Уявіть собі чарівний острів у Егейському морі – одному з найкрасивіших морів світу. Це острів, де солоний подих моря змішується з пахощами сосен та ялин. На схилах гір каштанові, оливкові, помаранчеві гаї і, звичайно, виноградники, що дають славнозвісне самоське вино.
3 учень.

Серед предків сучасних самосів – славетний за давнини владар Полікрат, ще славетніші за нього математик Піфагор і поет Анакреонт. Але їхня слава не йде ні в яке порівняння зі славою байкаря Езопа. Його ім’я зустрічається у працях історика Геродота, що жив у 5 сторіччі до нашої ери.



4 учень.

Ви, напевне здогадалися, що мова піде про людину, яка жила так давно, що про неї не збереглося майже ніяких певних відомостей. Та , згідно переказам, жив він 2 з половиною тисячі років тому в давній Греції.



5 учень.

Давні греки вимовляли його ім'я інакше, ніж ми — Айсопос. Вони роз­повідали, що він був рабом - невільником, з походження не греком, а чужо­земцем — фракійцем чи фрігійцем,— дуже негарним на вигляд: у нього було, велике черево, здорова голова, а на спині горб. Але цей бридкий раб визначався неабияким розумом. Доля закинула його на острів Самос у Егейському морі, де його господарем став рабовласник Ксант, що вва­жав себе вченим-філософом, а насправді був обмеженою і дурною лю­диною.


6 учень.

Про мудрість Езопа складалися цілі легенди, які свідчили, що він був

далеко розумніший за своїх сучасників, а щоб вони могли скористатися з його розуму, він повчав їх своїми байками. У спадщину від давніх греків залишилася народам Європи цікава книга, яка називається «Повість про філософа Ксанта та його раба Езопа або Пригоди Езопа.» В ній згадується про те, що Езоп складав байки і записав їх острів для лідійського царя Креза, який хотів завоювати Самос.
7 учень.

Римський письменник 2 сторіччя нашої ери Авл – Гелій писав про Езопа так : «Він не випадково вважався мудрецем; бо всі свої корисні поради і настанови він давав без суворості і владності, ф вигадував дивні та цікаві притчі; розумно і прозоро обдумані історії передавав людям з якоюсь принадою до слуху.»






8 учень.




Майже всі народи світу мають свої байки, і що цікаво – серед них є багато схожих на сюжети, запозичені у Езопа, хоч і складено їх у різних краях за різних часів і різними мовами. У Росії в другій половині вісім­надцятого і в першій дев'ятнадцятого сторіччя складав віршовані байки славетний байкар Іван Андрійович Крилов. Франція пишається своїм байкарем Жаном Лафонтеном, який жив у сімнадцятому сторіччі. Його попередник – римський поет Федр, використав сюжети Езопа і зробив їх віршованими.


9 учень.
На Україні теж було чимало письменників, що складали свої байки за зразками давніх Езопових байок.

У вісімнадцятому сторіччі — Григорій Сковорода. У дев'ятнадцятому — Петро Гулак - Артемовський, Євген Гребінка, Леонід Глібов. У двадцятому — Остап Вишня і Степан Олійник.

У кожного з цих байкарів — від Езопа до Глібова — є схожі між собою байки і кожна по-своєму цікава.

Мандрують байки світом, переходять від народу до народу, і хоча було складено байку дві з половиною тисячі років тому, але живе вона серед нас і сьогодні.


10 учень.

З ім’ям Езопа пов'язаний вислів «езопівська мова»,тобто, мова натяків, недомовок, замаскованих думок автора. Настуні покоління письменників у певних історичних умовах часто користувалися цим прийомом.
11 учень.

Езоп був дитиною свого часу, віра в богів у нього поєднується із схилянням перед долею, від якої нібито людина втекти не може. Ця позиція автора байок певною мірою відбилася і на його творчості.


12 учень.

Герої Езопових байок – здебільшого звірі, тварини, рослини. Але насправді він зображує людей, викриваючи їхні вади – лукавство, брехливість, боягузтво, нещирість.

Байкар висміює й засуджує ці негарні риси, властиві деяким людям, протиставляючи їм правдолюбство, хоробрість, чесність.
13 учень.

Ми й досі не знаємо, чи справді Езоп був автором усіх тих байок, які йому приписують . Але він перший байкар, ім’я якого нам відомо. Напевно, байки створював народ, який був найпершим байкарем, ще давнішим за Езопа.


VІ. Актуалізація опорних знань.

Уроки професора Мороки.

1.Поясніть значення поданих слів.

Дорога пролягла – простягалася через ліс, поле…

Дати відсіч – захистити себе.

Забачивши – побачивши.

Видерся – виліз.

Марна справа – немає сенсу, не треба цього робити.

Додолу – до землі.

Затамував подих – завмер, перестав дихати.

Нажаханий – переляканий , наляканий.

Подався – пішов.

Оговтався – прийшов до тями.

Бурмило – жартівливе прозвисько ведмедя.


2. До поданих слів доберіть синоніми (робота у групах).

Нажаханий – переляканий, наляканий.

Подався – пішов, поплентався, побрів, пошкандибав, побіг, помчався, накивав п’ятами, погнав, поліз, порачкував.

IV. Повідомлення теми уроку.

Фізкультхвилинка.

Зорові вправи із застосуванням гри «Сонечко».


V. Робота над новим текстом.

  1. Первинне ознайомлення зі змістом твору.

  • Зараз ми прочитаємо байку. Думаю, що незрозумілих слів ви не зустрінете, оскільки ми їх опрацювали у професора Мороки.


Читання тексту учнями. Відповіді на запитання.


  1. Про що йдеться в тексті?

  2. Куди йшли друзі?

  3. Про що вони говорили?

  4. Як поводив себе перший приятель?

  5. Як поводив себе другий приятель?

  6. Хто зустрівся приятелям по дорозі ?

  7. Що трапилось з першим приятелем?

  8. Що трапилось з другим приятелем?

  9. Як діяв ведмідь?

  10. Які слова можна вважати прислів’ям?



Вправа «Мікрофон».(Учні пригадують прислів’я та приказки про дружбу та товаришування.)


  1. Нема товариша – шукай, а знайшов – бережи.

  2. Вірний приятель – то найкращий скарб.

  3. Не обгороджуй себе огорожею, а приятелями.

  4. Дружба і братство – дорожче багатства.

  5. Не купуй собі дім, а купи сусіда: хату купиш – сусіда не продаси.

  6. Не шануй підтакувача, шануй суперника.

  7. Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться.

  8. Друзі пізнаються в біді.

  9. В лиху годину пізнаєш вірну людину.

  10. У друга вода солодша, ніж у ворога мед.

  11. З добрим дружись, а лихих стережись.

  12. З ким поведешся, од того й наберешся.

  13. Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

  14. Хто до кого пристає, таким і стає.

  15. скажи мені, хто твій товариш, - тоді я скажу, хто ти.

  16. З добрим поживеш – добро переймеш, а з лихим зійдешся – того й наберешся.

  17. Хто з псами лягає – з блохами встає.

  18. Від сухого дерева й сире горить.

  19. Від одного гнилого яблука увесь віз гниє.

  20. Паршива вівця все стадо спаскудить.

  21. Злі компанії і доброго чоловіка зіпсують.

  22. Не роби нікому того, що тобі не мило.

  23. Коли хочеш приятеля позбутися. То позич йому грошей.

  24. Поміч у свій час, як дощ у засуху.



Групова робота. Складання плану. Визначення головної думки твору.

Характеристика героїв.

Складання асоціативного куща.

переляк здивування блідість



поміркованість




1 приятель

(повільний)

розгубленість

впевненість

тривожність сонливість

мудрість спокій

впорядкований




мовчазний



спритний


розумний



уважний

2 приятель

(швидкий)


хитрий
сміливий

боягуз



Вибіркове читання.


  1. Прочитайте питальні речення.

        • - А чи не спіткає нас яке лихо в путі? – питає один.

        • - Ану ж нападе дикий звір?

        • - Ну, а тепер розкажи, що тобі шептав на вухо бурмило?

        • - Отак і сказав? – здивувався приятель.


2. Прочитайте речення з числівниками.

  • Двом приятелям випало одного разу йти вкупі з села до міста.

  • - А чи не спіткає нас яке лихо в путі? – питає один.

  • Коли що й трапиться. – нас двоє, будь – кому дамо відсіч.

  • Один з приятелів, ледь його забачивши, кинувся до високого дерева і вмить видерся на самий вершечок.

  • Другий ішов трохи позаду й розглядав по боках.


3. Прочитайте речення, в яких є займенники 1 особи однини.


  • - Коли б ти знав, як я злякався за тебе.

  • - Сказав. Щоб я ніколи не ходив нікуди з приятелями, які в скруту кидають мене самого і чимдуж тікають, рятуючи власну шкуру.


Групова робота.
Завдання 2.
З даних іменників утвори похідні дієслова та прикметники.
Звір – звіріти, звірячий.

Голова – головний, головувати.

Дихання – дихальний, дихати.

Нюх – нюхати, нюхальний.

Життя – життєвий, жити.

Закріплення змісту тексту.

Робота над текстом.


  • З яких частин складається текст?

  • Зачитайте основну частину.

  • Зачитайте кінцівку.


Цікаві оповідки.
Ведмеді

Перші ведмеді з’явилися на Землі приблизно 10 – 15 млн. років тому назад. Клишоногий, Топтигін – як тільки не звуть бурого ведмедя. На жаль, ліси вирубують, і там, де раніше господарювали клишоногі, нині й слід їхній захолов. Та їм залишилися тайга та широколисті ліси, де живуть ці великі звірі. Їм пощастило вижити, незважаючи на те, що дедалі ближче до місць їхнього помешкання наближаються дороги, селища і міста. Найбільше ведмедів у сибірських лісах, на Камчатці, Алясці та в національних парках, їх охороняють. Підвид бурих ведмедів, що мешкають у Північній Америці, має назву гризлі. Американські гризлі більші наших ведмедів.

Прямим пращуром бурого ведмедя вважають етруського ведмедя, який, на жаль, вимер. Достеменно відомо, що бурі ведмеді з'явилися попервах у Євразії і тільки згодом акліматизувалися в Північній Америці та Африці.

Ці тварини живуть на самоті й уникають товариства інших ведмедів. Свою територію в лісі вони мітять, лишаючи характерні задирки на деревах. Обравши чимале дерево на межі своєї ділянки, звір здирає з нього кігтями кору - для сусідів це певний знак: місце зайняте, не потикайся. Сутички дорослих самців закінчуються бійками, а супротивники часто завдають один одному серйозних поранень. Такі герці трапляються наприкінці травня, у шлюбний період, коли кавалери змагаються за прихильність ведмедиці. Переможець залишається з обраницею лише на декілька тижнів, опісля знову живе на самоті, не піклуючись про долю подруги та майбутнього потомства.

ПОЇВ ТА Й ПО ВСЬОМУ

Бурі ведмеді всеїдні. Навесні вони залюбки ласують молодою хвоєю та травою. Улітку, коли трава грубшає, ведмедики обирають соковитіші рослини та ягоди. Восени вони їдять горіхи та всілякі плоди. Рослинний раціон поповнюють комахами, дрібними гризунами, пташиними яйцям: усім, що можна роздобути без особливих зусиль. Хижаками ведмеді стають мимоволі, переважно навесні, коли рослин ще обмаль. У цю пору вони здатні напасти на свійську худобу або, скажімо на диких оленів. Удар ведмежої лапи настільки сильний, що може проламати череп навіть лосеві.

Узимку ведмеді вкладаються спати в барліг. Зимову квартиру клишоногий заздалегідь влаштовує, вистилаючи травою і листям. Барлогом може стати великий виворотень, купа вітролому, невеличкі печери серед скель. Вхід у барліг звір завалює гілками та землею. Накопичивши жир, ведмідь здатен проспати з жовтня по травень. У теплішому кліматі зимова сплячка коротша або її взагалі немає. Ведмежий сон сторожкий. Якщо тварину взимку стривожити й примусити залишити притулок, вона не повернеться на старе місце, а вирушить на пошуки барлогу чи взагалі не ляже спати. Ведмедя, що прокинувся або взагалі не залягав у сплячку через голодне літо називають шатуном. Шатун украй небезпечний, голод перетворює його на безжалісного хижака - він нападає на всіх звірів і навіть на людину, від якої зазвичай триматися на відстані. Узимку ведмедиця народжує крихітних малят вагою 300-400 г. Лише за місяць вони розплющують очі. Усю зиму дітки ссуть молоко матері, яка в цей час спить, одначе вона часу прокидається, щоб опікуватися малечею. Ведмедиці - ніжні матері. Три роки вони поруч зі своїми дитинчатами: вирощують, виховують та навчають їх.

Резерв.

Вправа «Мімірічі». Мімічні хлопчики. Лист героєві.

Вчитель показує обличчя хлопчика. Яке речення прочитає цей хлопчик?


VI. Підсумок уроку.

Продовж речення:



Байка вчить …

Я буду…

VIІ. Домашнє завдання.

  • Виразно і уважно читати байку.

  • Записати прислів’я і приказки про працю та навчання.


Розмальовування у вільну хвилину.










Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет