Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру інструкція

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ

ІНСТРУКЦІЯ

географічних назв і термінів Італії

Київ - 2001

УДК 528 (06)

ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Італії.
Вид. 1 - К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001.

Інструкція є нормативним документом, що видається з метою упорядкування передачі українською мовою географічних назв і термінів Італії в різних наукових, навчальних, довідкових, інформативних і картографічних виданнях тощо.

Інструкція призначена для використання в установах, організаціях та підприємствах, діяльність яких пов’язана із застосуванням географічних назв.

Інструкція розроблена Державним науково-виробничим підприємством “Картографія”.

Уклав Ю.І.Лоза. Редактор В.З.Пономаренко.

Інструкція схвалена і рекомендована до видання Національною радою з географічних назв.

© Мінекоресурсів України, 2001

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ця інструкція визначає основні правила передачі українською мовою італійських географічних назв. У її основу покладено принцип фонетичної транскрипції.

1.2. Назви географічних об’єктів Італії та італійські назви Корсіки, Швейцарії (кантон Тічіно) передаються українською мовою з максимальним наближенням до звучання цих назв у мові-джерелі, тобто італійській мові.

1.3. Географічні назви Сардінії, де поруч з італійською вживається також сардінська мова, передаються згідно з правилами цієї інструкції.

1.4. Для назв області Трентіно-Альто-Адідже, де офіційно вживається подвійне написання (італійською та німецькою мовами), вибирається тільки італійський варіант назви.

1.5. Французькі назви прикордонних із Францією частин території Італії (Валле-д’Аоста, П’ємонт) передаються за правилами передачі французьких назв. Для подвійних назв області Валле-д’Аоста (італійських та французьких) вибирається тільки італійський варіант назви.

1.6. Правила передачі цілої низки об’єктів, щодо яких склалася стійка традиція передачі українською мовою, описано у розділі 4 “Традиційні назви”.

1.7. В інструкції подано орієнтовний список основних географічних термінів та інших слів, які входять до складу географічних назв Італії (додаток 1), перелік головних скорочень, що зустрічаються на географічних картах Італії (додаток 2) і короткі відомості про граматику італійської мови (додаток 3).
2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ ЛІТЕР ТА БУКВОСПОЛУЧЕНЬ
2.1. Таблиця передачі українською мовою літер та буквосполучень італійської мови:

№ з/п	Італійсь-ка літера або букво-сполу-чення	Передача українсь-кою мовою (у дужках –фонетич-ний знак )	Позиція у слові	Приклади	Примітки
1	2	3	4	5	6
1.	а а	я [ ja ] а [ a ]	у дифтонгу ia: а) на початку слова та у буквосполученнях aia, eia, oia, uia б) завжди після ch, gh, sch та у більшості випадків після b, f, p та інших приголосних в) у закінченні ia після приголосного, окрім c, cc, g, gg після gn, gli в усіх інших випадках	Iazzo – Яццо Baia – Бая Aquileia – Аквілея Moiano – Мояно Chianciano – К’янчано Ghiare – Ґ’яре Piave – П’яве Diaccetto – Дьяччето Lombardia – Ломбардія Pavia – Павія Ostia – Остія Brescia – Брешя Romagna – Романья Cagliari – Кальярі Allerona – Аллерона Ivrea – Івреа Asti – Асті Perugia – Перуджа Ghisonaccia – Ґізоначча
2.	b	б [ b ]		Alba – Альба
3.	bb	бб [ bb ]		Abbadia – Аббадія
1	2	3	4	5	6
4.	с с	k ч [ t ]	перед a, o, u та приголосними перед e, i	Caserta – Казерта Falconara – Фальконара Cuneo – Кунео Cremona – Кремона Cesena – Чезена Montalcino – Монтальчіно Ciampino – Чампіно	Про передачу сполучень sc, sce, sci див. п. 34 таблиці Сполучення cia, cio, ciu, передаються відповідно ча, чо, чу
5.	cc cc	кк [ kk ] чч [ tt ]	перед a, o, u та приголосними перед e, i	Lucca – Лукка Roccolino – Рокколіно Caccuri – Каккурі Acclavio – Акклавіо Lecce – Лечче Caracci – Караччі Ajaccio – Аяччо	Сполучення ccia, ccio, cciu передаються як чча, ччо, ччу
6.	ch	к [ kk ]	перед e, i (в інших позиціях в італійських назвах не зустрічаєть­ся) у кінці слова (назви Сардинії)	Chiusi – К’юзі Cherasco – Кераско Sarroch – Саррок
7.	cch	кк [ kk ]	перед e, i (в інших позиціях в італійських назвах не зустрічається	Bacchi – Баккі Rocchetta – Роккетта Bardonecchia – Бардонекк’я Comacchio – Комаккйо
8.	d	д [ d ]		Domodossola – Домодоссо­ла
9.	dd	дд [ dd ]		Maddalena – Маддалена
10.	e e	є [ je ] [ je ] е [ e ] [ e ]	у буквосполученнях ie (як на початку, так і в середині слова) та je у всіх інших випадках	Ievoli – Єволі Ierna – Єрна Orvieto – Орв’єто Fiesole – Ф’єзоле Jesi – Єзі Erchie – Ерк’є Trieste – Трієсте (Трієст) Enna – Енна Paesana – Паезана Ficulle – Фікулле
11.	f ff	ф [ f ] фф [ ff ]		Foligno – Фоліньо Montefalco – Монтефалько Offlaga – Оффлаґа
12.	g g	ґ [ g ] дж [ dz ]	перед a, o, u та приголосними, за винятком l (у сполучен­ні gli) та n (у сполучен­ні gn) перед e, i	Grosseto – Ґроссето Gaeta – Ґаета Gorgona – Ґорґона Glera – Ґлера Gerosa – Джероза Giglio – Джільо Giarre – Джарре Castelgiorgio – Кастель-джорджо Ferulargiu – Феруларджу	Про передачу спо­лу­чень gli, gn див. пп. 15, 16 таблиці Сполучення gia, gio, giu передаються як джа, джо, джу
13.	gg	ддж [ddg]	перед e, i (у інших по- зиціях не зустрічається)	Foggia – Фодджа Reggello – Редджелло Reggio – Редджо Lussarggiú – Луссардджу	Сполучення ggia, ggio, ggiu пере- даються дджа, дджо, дджу
14.	gh	ґ [ g ]	перед e, i (у інших по- зиціях не зустрічається)	Ghemme – Ґемме Voghera – Воґера Cadoneghe – Кадонеґе
1	2	3	4	5	6
15.	gli gli	ль [ l] льї [ i ]	між голосними а) у кінці слова; б) всередині слова пе- ред приголосною; в) у разі, коли gli є ар- тиклем	Pitigliano – Пітільяно Castiglione – Кастільоне Paglia – Палья Cagli – Кальї Figline – Фільїне Tione degli Abruzzi – Тьоне-дельї- Абруцці
16.	gn	нь [ n ]		Bologna – Болонья Foligno – Фоліньо Cuorgné – Кворньє Castagnetoli – Кастаньєтолі
17.	h	не пере- дається		Santhiá – Сантья Rho – Ро	Про сполучення ch, gh див. відповідно пп. 6 та 14 таблиці
18.	і і	і [ i ] й [ i ]	між приголосними; у ненаголошених закін- ченнях ia після приго- лосних, крім c, cc, ch, g, gg, gh, gl, sc, sch; у ненаголошеному за- кінченні ii у наголошених закін- ченнях (наголос на i) ia, io, ie, у поєднанні з го­лос­ними, коли дифтонг не утворюєть­ся, або у дифтонгах ia, ie, io, iu після r, попе­ре­ду якої стоїть ще одна приго­лос­на у сполученнях ai, ei, oi (як у дифтонгах, так і у простих сполученнях цих літер); у сполучних формах прийменника з артик- лем (ai, dei, nei, coi, sui); у сполученнях aio, eio, oio, uio; на початку слова пе- ред o	Rimini – Ріміні Ivrea – Івреа Calabria – Калабрія Liguria – Ліґурія Gabii – Ґабі Venaria – Венарія Chorio – Коріо Boarie – Боаріе Friuli – Фріулі Triora – Тріора Brianza – Бріанца Briaglia – Бріалья Priorato – Пріорато Trieste – Трієсте (Трієст) Airasca – Айраска Menai – Менай Beinasco – Бейнаско Pompei – Помпей Coimo – Коймо Borsoi – Борсой Riva dei Tar-quini – Ріва-дей-Тар-квіні San Demetrio nei Vestini – Сан-Деметріо-ней-Вестіні Faiolo – Файоло Roio del Sangro – Ройо-дель-Санґро Iotti – Йотті Ioffredo – Йоффредо Cassano Ionio – Кассано-Йоніо Rocсella Ionica – Роччелла Йоніка	Передавати подвійне ii українською мовою треба через одне i відповідно до італійської вимови На цей приклад див. також правила пе- редачі екзонімів
1	2	3	4	5	6
	і і і і	ь ’ (апостроф) ї не пере- дається	у дифтонгу io та суфік- сах iolo, ione, ia їх по- хідних після ch, gh, sch, губних b, f, p, v, m та після r (коли попереду цієї літери стоїть голосна, або на початку слова) у дифтонгах ia, ie, io, iu та суфіксах iago, iale, iasco, iato, iano, iaro та їх похідних після зубних t, d, z, n, s, та l, gl у дифтонгах ia, ie, iu та суфіксах iago, iale, iano, iasco, iato, iero та їх похідних після ch, gh, sch, губних b, f, v, p, m та після r (коли попереду цієї літери стоїть голосна або на початку слова) якщо на i падає наго- лос і ця літера знахо- диться після голосної після c, cc, g, gg, sc перед a, e, o, u; перед a, e, u на по- чатку слова; у сполученнях aia, eia, oia, uia, aie, eie, oie, uie, aui, eiu, oiu, uiu	Chioggia – Кйодджа Gubbio – Ґуббйо Piombino – Пйомбіно Viotto – Вйотто Mióglia – Мйолья Oriólo – Орйоло Riola – Рйола Montegabbione – Менте­ґаббйо­не Tiana – Тьяна Sieti – Сьєті Ziona – Цьона Landiona – Ландьона Monterubiaglio – Монте- руб’яльо Godiasco – Ґодьяско Annunziata – Аннунцьята Moncalieri – Монкальєрі Chiusi – К’юзі Orvieto – Орв’єто Biella – Б’єлла Pienza – П’єнца Fiumicino – Ф’юмічіно Ghiare – Ґ’яре Ischia – Іск’я Marrubiu – Марруб’ю Amiata – Ам’ята Rieti – Р’єті Lauriano – Лаур’яно Luino – Луїно Preitoni – Преїтоні Montepulciano – Монте­пуль­чано Riccione – Річчоне Mussingiua – Муссінджуа Marsciano – Маршяно Brescia – Брешя Iazzo – Яццо Ierna – Єрна Iunchi – Юнкі Aquileia – Аквілея Pistoia – Пістоя Savoia – Савоя Paiere – Паєре	При передачі цих назв укр. мовою не- обхідно пам’ятати, що io передається як ьйо, а ia, ie, iu – відповідно – ья, ьє, ью Якщо на i падає на- голос, то воно пере- дається: Santa Lucia – Санта Лучія
19.	j j	й [ j ] не пере- дається	у буквосполученні jo (як на початку, так і в середині слова) перед a, e, u	Joppolo – Йопполо Jolanda di Savoia – Йоланда-ді-Савоя Volpajola – Вольпайола Jacurso – Якурсо Jazzi – Яцці Jesolo – Єзоло Juvara – Ювара Ajaccio – Аяччо Pricoju – Прікою	Служить ознакою йотованості
20.	k	к [ k ]		La Kalura – Ла-Калура Karuscia – Карушя	Літера k відсутня в італійській абетці, але зустрічається у деяких запозиченнях із інших мов
1	2	3	4	5	6
21.	l l	л [ l ] ль [ l ]	перед голосними перед приголосними та в кінці слова	Lugano – Луґано Lecce – Лечче Lombardia – Ломбардія Bolzano – Больцано Volta – Вольта Castel Giorgio – Кастель Джорджо
22.	ll ll	ль [ l ] лл [ ll ]	у скорочених формах	Castell’Arquato – Кастель- Арквато Reggio nell’Emilia – Редджо-нель-Емілія Orbetello – Орбетелло Cittá di Castello – Чітта-ді-Кастелло
23.	m	м [ m ]		Modena – Модена Campania – Кампанія
24.	mm	мм [ mm ]		Maremma – Маремма Grottammare – Ґроттамма­ре
25.	n	н [ n ]		Narni – Нарні Novara – Новара
26.	nn	нн [ nn ]		Nanno – Нанно Annunziata – Аннунцьята
27.	о	o [ o ]		Orvieto – Орв’єто Domodossola – Домодоссо­ла
28.	p	п [ p ]		Pisa – Піза Spoleto – Сполето
29.	pp	пп [ pp ]		Oppia Nuova – Оппія-Нуова Copparo – Коппаро
30.	q	к [ k ]		Querceto – Кверчето San Quirico – Сан-Квіріко Acquafredda – Акквафредда	Вживається завжди у поєднанні з u (qu)
31.	r	р [ r ]		Ravenna – Равенна Cremona – Кремона
32.	rr	рр [ rr ]		Carrara – Каррара Barrea – Барреа
33.	s	с [ s ]	на початку слова перед голосними; на початку чи всере­ди­ні слова перед приго­лосними, окрім b, d, g, l, m, n, v; у кінці слова; після приголосного пе- ред голосним; у складних словах, ко- ли перший компонент закінчується на голос- ний, а другий почина- ється на s, після якого йде знову голосний	Salerno – Салерно Senigallia – Сеніґаллія Siusi – Сьюзі Sferracavallo – Сферрака- валло Scorzo – Скорцо Postua – Постуа Pittaus – Піттаус Nuraminis – Нурамініс Bolsena – Больсена Marsala – Марсала Frasassi – Фрасассі Montesanto – Монтесанто Roccasicura – Роккасікура	Про передачу бук- восполучення sc див. п. 34 таблиці
1	2	3	4	5	6
	s s	з [ z ] або [ s ] з [ z ]	на початку та всереди- ні слова перед b, d, g, l, m, n, v між двома голосними	Sdruzzina – Здруцціна Sgurgola – Зґурґола Slingia – Злінджа Smerillo – Змерілло Snive – Зніве Besnate – Безнате Bellosguardo – Беллозґвар­до Cesena – Чезена Pisa – Піза Fiesole – Ф’єзоле Chiusi – К’юзі Casale – Казале Varese – Варезе Seveso – Севезо Montignoso – Монтіньйозо
34.	sc sc	ск [ sk ] ш [  ]	перед a, o, u перед e, i	Scapoli – Скаполі Montefiascone – Монтеф’яс­ко­не Scubina – Скубіна Brescia – Брешя Scezze – Шєцце Marsciano – Маршяно Sciolze – Шьольце Mascioni – Машьоні Bisceglie – Бішєльє	Буквосполучення scia, scio, sciu передають­ся від­по­відно як шя, шьо, шю
35.	ss	сс [ ss ]		Massa – Масса Caltanisseta – Кальтаніссе­та Chivasso – Ківассо Assisi – Ассізі
36.	t	т [ t ]		Treviso – Тревізо Potenza – Потенца
37.	tt	тт [ t t ]		Ottone – Оттоне Battipaglia – Баттіпалья
38.	u u u	ю [ ju ] в [ w ] у [ u ]	у дифтонгу iu: а) після ch, gh, sch та приголосних, окрім g, c та буквосполучення sc; б) на початку слова та у буквосполученнях aiu, eiu, oiu, uiu у буквосполученнях qu, gu, cu перед голосною, за якою йде відразу приголосна або ненаголошена i у всіх інших випадках	Chiusi – К’юзі Marrubiu – Марруб’ю Piuzzo – П’юццо Iutizzo – Ютіццо Ruiu – Рую Qualso – Квальсо Acquapendente – Акквапенден­те Gualtieri – Ґвальтьєрі Guiglia – Ґвілья Cuorgne – Кворньє Cuile – Квіле Cuotto – Квотто Cuasso – Квассо Guaitella – Ґвайтелла але Cuiaru – Куяру Guietta – Ґуєтта Quiesa – Куєза Udine – Удіне Friuli – Фріулі Perugia – Перуджа Gennargentu – Дженнарджен­ту
1	2	3	4	5	6
39.	v	в [ v ]		Viterbo – Вітербо Valverde – Вальверде Savona – Савона Villa – Вілла
40.	vv	вв [ vv ]		Sovvieco – Совв’єко
41.	w	в [ v ]		Widmann – Відманн	Зустрічається у за- позиченнях із інших мов (німецької, анг- лійської тощо)
42.	x	кс [ ks ]		Xirbi – Ксірбі Xitta – Ксітта Tacchixeddu – Таккікседду	Зустрічається у сар- динських назвах, рідше – у інших наз- вах Італії
43.	y	і [ i ]	передається як i (див. п.18)	Villa Fanny – Вілла Фанні Oyace – Ояче Pyrgi – Пірджі	Зустрічається у за- позиченнях та деяких італійських назвах
44.	z z	ц [ ts ] дз [ dz ]	у всіх позиціях	Venezia – Венеція Cosenza – Козенца Catanzaro – Катандзаро Zerba – Дзерба	Правил передачі z та zz не існує. Для пе- редачі українською мовою необхідно використовувати словники та інші джерела
45.	zz zz	цц [ tts ] ддз [ ddz ]	у всіх позиціях	Varazze – Варацце Arezzo – Ареццо Mezzolombardo – Меддзоломбардо Castel’Azzara – Кастель- Аддзара

2.2. Знаки ´ (accento acuto) та ` (accento grave) вказують на наголос у відповідному слові чи на відкриту вимову голосних e та o.

Наголос в італійській мові не постійний, але найчастіше падає на передостанній склад. Назви, що закінчуються на наголошений голосний, мають графічний наголос – ` (accento grave).

Forlі́ – Форлі́

Santhiá – Сантья́

Cantu ́ – Канту́

3.2.1. Перекладаються терміни:

а) коли назва – іменник (за винятком випадків, приведених нижче у пп. 3.2.2 (б) і 3.2.2 (в):

Lago di Garda – оз. Ґарда

Isola del Giglio – о. Джільйо

Monte Cavallo – г. Кавалло

Golfo di Castellammare – зат. Кастелламмаре

б) коли вони зустрічаються на картах без назв (напр., sorgente – джерело; rifugio – притулок у

В такому разі ці терміни пишуться з маленької літери. Перекладаються також інші подібні терміни, що зустрічаються досить часто на топографічних картах (monumento – пам’ятник; ospedale – лікарня тощо);

в) коли ці терміни означають річки та інші водотоки (fiume, torrente, fosso, rio, riviera тощо), а

також термін monti (гори), у випадку, коли назва є іменником або відіменниковим

прикметником:

Fiume Belice – р. Беліче

Torrente Nestore – р. Несторе

Rio Marina – р. Маріна

Canale Pontesano – р. Понтесано

Fosso dell’Osa – р. Оза

Monti Reatini – гори Реатіні

Monti della Laga – гори Лаґа

3.2.2. Транскрибуються терміни:

а) коли назва – прикметник:

Lago Maggiore – оз. Лаґо-Мадджоре

Punta Nera – мис Пунта-Нера

Monte Petroso – г. Монте-Петрозо

Cima Alta – г. Чіма-Альта

б) коли назва вказує на тип ландшафту, місцевості, урочища незалежно від того, якою

частиною мови передано назву:

Piana del Fucino – П’яна-дель-Фучіно

Agro Romano – Аґро-Романо

Castelli Romani – Кастеллі-Романі (ландшафтна назва)

Maremma Pisana – Маремма-Пізана

Riviera di Ponente – Рів’єра-ді-Поненте

Murge Tarantine – Мурдже-Тарантіне

Pineta Giovinazzi – Пінета-Джовінацці

в) коли назва означає гірську вершину, додатково характеризуючи її (corno, pizzo, piz – пік;

vetta, cima – вершина, testa – кругла вершина тощо):

Pizzo Martello – г. Піццо-Мартелло

Cima di Fojorina – г. Чіма-ді-Фойоріна

Vetta di Ron – г. Ветта-ді-Рон

Testa di Liconi – г. Теста-ді-Ліконі
3.3. Терміни, що позначають тип сільського поселення (masseria, casa, case, casale, borgata, villaggio тощо), у передачі не відтворються:

Borgata Serranova – Серранова

Masseria Cocucci – Кокуччі

Casale Mauro – Мауро

Case Monticello – Монтічелло

Podere Ravaneddu – Раванедду

Monte di Muggio – г. Монте-ді-Мудджо

Reggio nell`Emilia – Редджо-нель-Емілія

Monterosso al Mare – Монтероссо-аль-Маре

Lido dei Pini – Лідо-дей-Піні

Nuraghe s`Orculanu – Нураґе-с’Оркулану

Guardia de is Morus – Ґвардія-де-іс-Морус

На початку назви артиклі та прийменники також транскрибуються – у тих випадках, коли на це є відповідні офіційні дані (списки поселень, ґазетири):

La Morra – Ла-Морра

La Spezia – Ла-Спеція

поселення

Il Fondo – Іль-Фондо

Lo Staglio – Ло-Стальо

Le Mosse – Ле-Моссе

L`Isolotto – о. Л’Ізолотто

– вдп. Ле-Марморе
Cascata delle Marmore

Le Marmore

La Maiola – Ла-Майола (гірський масив)

Якщо у різноманітних італійських джерелах певні об’єкти зустрічається як з артиклем, так і без нього, то в українському написанні артиклем можна знехтувати:

– Конке
Le Conche

Conche
3.5. У термінах, що перекладаються, а не транскрибуються (див. п. 3.2.1), службові слова – прийменники та форми прийменник + артикль (del, della, dello, degli, agli, sugli тощо) відкидаються:

Lago di Garda – оз. Ґарда

Isola del Giglio – о. Джільо

3.6. У італійській мові складні назви пишуться як окремо, так і разом: Monte Gabbione чи Montegabbione, Pietra Santa або ж Pietrasanta тощо.

Відповідно до цього, ті назви, що в італійському джерелі пишуться разом, в українському написанні також подаються аналогічним чином:

Portomaggiore – Портомадджоре

Pradalunga – Прадалунґа

Назви, написані окремо, в українському написанні даються через дефіс:

Rio Secco – Ріо-Секко

Pietra Rossa – П’єтра-Росса
3.7. При передачі складних назв українською мовою всі елементи цих назв необхідно писати через дефіс:

Pieve di Compresseto – П’єве-ді-Конпрессето

San Mauro a Mare – Сан-Мауро-а-Маре

Pian d`Osteria – П’ян-д’Остерія

Portopalo di Capo Passero – Портопало-ді-Капо-Пассеро
3.8. Всі основні елементи багаточленних назв пишуться з великої літери незалежно від їх написання у джерелі, а службові слова (артиклі, прийменники), що містяться усередині назви, – з малої:

Poggi del Sasso – Подджі-дель-Сассо

Gorgo al Monticano – Ґорґо-аль-Монтікано

Beata Vergine del Covolo – Беата-Верджіне-дель-Коволо

Bazzano Inferiore

Marina di lu Impostu – Маріна-ді-лу-Імпосту

Коли назва починається з прийменника або артикля, в українському написанні ця назва пишеться з великої літери незалежно від написання в оригіналі:

La Casaccia – Ла-Казачча

La Cassa – Ла-Касса

Monte tra le Serre – г. Тра-ле-Серре

Li Punti – Лі-Пунті

L’Aquila – Л’Аквіла

Poggio d’Olmo – Подджо-д’Ольмо

Monte s’Elidone – г. Монте-с’Елідоне

У решті ж випадків апостроф замінюється на дефіс:

Giano dell’Umbria – Джано-дель-Умбрія

Castell’Umberto – Кастель-Умберто
3.10. Часто в італійських картматеріалах допускається вживання скорочених форм окремих елементів назв (M^te – Monte, P^ta – Punta тощо – див. скорочення у додатку 2).

В українському ж написанні такі скорочені форми необхідно заміняти на повні:

M^te Puria – Монте-Пурія

P^ta Licosa – Пунта-Лікоза

Bazzano Sup. – Баццано-Суперйоре

Pian di S.Martino – П’ян-ді-Сан-Мартіно

а) San – перед іменами чи назвами чоловічого роду, що починаються з приголосних, окрім sp, st:

S.Nicola – Сан-Нікола

S.Giorgio – Сан-Джорджо

S.Quirico – Сан-Квіріко

S.Siro – Сан-Сіро

б) Santa – перед іменами чи назвами жіного роду, що починаються з приголосних:

S.Barbara – Санта-Барбара

S.Maria – Санта-Марія

S.Croce – Санта-Кроче

S.Domenica – Санта-Доменіка

в) Santo – перед іменами чи назвами чоловічого роду, що починаються із sp, st:

S.Stefano – Санто-Стефано

S.Spirito – Санто-Спіріто

S.Stino – Санто-Стіно

г) Sant’ – перед іменами й назвами чоловічого та жіночого роду, що починаються з голосних:

S.Andrea – Сант-Андреа

S.Anna – Сант-Анна

S.Elena – Сант-Елена

S.Ippolito – Сант-Іпполіто

Alpi Альпі Альпи

Appennino Аппенніно Апенніни

Bonifacio, Bocche di Бокке-ді-Боніфачо протока Боніфачо

Campagna di Roma Кампанья-ді-Рома Римська Кампанья

Campano, Arcipelago Арчіпелаґо-Кампано Кампанський архіпелаг

Corsica, Canale di Канале-ді-Корсіка Корсіканська протока

Egadi, Isole Ізоле-Еґаді Еґадські острови

Eolie (Lipari), Isole Ізоле-Еольє (Ліпарі) Еольські, або Ліпарські о-ви

Firenze Фіренце Флоренція

Genova Дженова Ґенуя

Genova, Golfo di Ґольфо-ді-Дженова Ґенуезька затока

Ionio, Mar Мар-Йоніо Іонічне море

Italiana, Penisola Пенізола-Італьяна Аппенінський півострів

Ligure, Mar Мар-Ліґуре Ліґурійське море

Malta, Canale di Канале-ді-Мальта Мальтійська протока

Mantova Мантова Мантуя

Mediterraneo, Mar Мар-Медітерранео Середземне море

Messina, Stretto di Стретто-ді-Мессіна Мессінська протока

Metallifere, Colline Колліне-Металліфере Тосканські Рудні гори

Milano Мілано Мілан

Napoli, Golfo di Ґольфо-ді-Наполі Неаполітанська затока

Padana, Pianura П’янура-Падана Паданська рівнина

Padova Падова Падуя

Pelagie, Isole Ізоле-Пеладже Пелаґські острови

Piemonte П’ємонте П’ємонт

Ponziane, Isole Ізоле-Понцьяне Понціанські острови

Puglia Пулья Апулія

Roma Рома Рим

Salerno, Golfo di Ґольфо-ді-Салерно Салернська затока

Sardegna Сарденья Сардінія

Sardegna, Canale di Канале-ді-Сарденья Сардінська протока

Sardegna, Isola di Ізола-ді-Сарденья о. Сардінія

Sicilia Січілія Сіцілія

Sicilia, Canale di Канале-ді-Січілія Сіцілійська протока

Sicilia, Isola di Ізола-ді-Січілія о. Сіцілія

Tevere Тевере Тібр

Tirreno, Mar Мар-Тіррено Тірренське море

Torino Торіно Турін

Toscano, Arcipelago Арчіпелаґо-Тоскано Тосканський архіпелаг

Trasimeno, Lago Лаґо-Тразімено Тразіменське озеро

Trieste Трієсте Трієст

Vaticano, Cittá di Чітта-ді-Ватікано Ватикан

Veneta, Pianura П’янура-Венета Венеціанська рівнина

Veneta, Laguna Лаґуна-Венета Венеціанська лаґуна

Venezia, Golfo di Ґольфо-ді-Венеція Венеціанська затока

Vesuvio Везувйо Везувій
4.5. За правилами екзонімів передаються:

1) Назви окремих частин гірських систем Альп та Апеннін: Західні Альпи (Alpi Occidentali), Центральні Альпи (Alpi Centrali), Східні Альпи (Alpi Orientali), Приморські Альпи (Alpi Marittime), Пеннінські Альпи (Alpi Pennine) чи Тоскано-Емільянські Апенніни (Appennino Tosco-Emiliano), Маркські Апенніни (Appennino Marchigiano) тощо.

2) Назви історичних об’єктів, зокрема давньоримського періоду: Колізей (Colosseo), Квірінал (Quirinale), Гераклея (Eraclea), Канни (Canne), Аппієва дорога (Via Appia), Римський форум (Foro Romano), Марсове поле (Campo di Marte) тощо.

Додаток 1 до п. 1.7 інструкції