Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, В’ячеслав, Стеф’юк.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.

2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.

3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо .

1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:

а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є.

б) Після кінцевого приголосного в префіксах: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.

в) у географічних іншомовних назвах після губних. Задньоязикових і р, а також після префіксів, що закінчуються приголосним перед я, ю, є, ї: В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв; перед йо апостроф не пишеться : Муравйово

Примітка: Коли я, ю позначають сполучення м’якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань.

2. Апостроф не пишеться:

а) Перед йо: курйоз, серйозний.

б) Коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв’є, Рюдберг.
Позначення м’якості приголосних

Коли пишеться Ь

1. Ь пишеться:

а) Після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: вісь, ґедзь, кінь, мідь, наморозь, палець, суть, швець; близько, восьмий, ганьба, Грицько, дядько, кільце, молотьба.

б) Після м’яких приголосних у середині складу перед о: дьоготь, дзьоб, льон, сьомий, трьох, тьохкати.

2. а) У словах на:

1) -зький, -ський, -цький; -зькість, -ськість, -цькість; -зько, -сько, -цько; -зькому, -ському, -цькому; -зьки, -ськи, -цьки: близький, вузький, волинський, донецький; близькість, людськість; близько, військо, багацько; по-французькому (по-французьки), по-українському (по-українськи), по-німецькому (по-німецьки).

2) -енька, -енько, -онька, -онько; -енький, -есенький, -ісінький, -юсінький: рученька, батенько, голівонька, соколонько; гарненький, малесенький, свіжісінький, тонюсінький.

б) Після м’якого л перед наступним приголосним: їдальня, кільце, ковальський, пальці, рибальство, сільський, спільник.

Примітка. Не ставиться м’який знак після л у групах -лц-, -лч-, коли вони походять із -лк-: балка — балці, галка — галці, галченя, монголка — монголці, Наталка — Наталці, Наталчин, рибалка — рибалці, рибалчин, спілка — спілці, спілчанський, але: Галька — Гальці, Гальчин.

в) У родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи І відміни й середнього роду на -нн(я), -ц(е) II відміни: друкарень, їдалень, крамниць, матриць, пісень, робітниць, стаєнь; бажань, знань, кілець, місць, сердець і серць.

г) У дієслівних формах дійсного та наказового способу: будить, будять, здається, косить, косять, коситься, робить, роблять, робиться, ходить, ходять; будь, будьте, винось, виносьте, виносься, кинь, киньте, стань, станьте, трать, тратьте
Коли Ь не пишеться

Знак м’якшення (ь) не пишеться:

1. Після р у кінці складу або слова: вірте, кобзар, лікар, перевір, секретар, тепер, школяр, Харків.

2. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий): інженер, інший, кінчик, менший, тонший, Уманщина; волинський, громадянський, освітянський, селянський; громадянство, селянство. Але: бриньчати, доньчин, няньчин, няньчити та ін., бо в твірних основах між приголосними виступає ь: бренькіт, донька, нянька.

3. Після м’яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші м’які приголосні: вінця, кінцівка, користю, ланцюжок, радість, світ, свято, слід, сміх, сніг, сніп, сьогодні, танцювати, щастя; але: різьбяр (і різьбар), тьмяний і похідні від них.

Примітка. Коли ь уживається у формі називного відмінка іменника, то він зберігається й у всіх інших відмінках; коли ж у називному відмінку його нема, то й в інших відмінках він не пишеться; пор.: Галька — Гальці, дівчинонька — дівчиноньці, письмо — на письмі, редька — редьці; але: галка — галці, сторінка — сторінці, пасмо — у пасмі.

4. Після л в іменникових суфіксах -алн-(о), -илн-(о): держално, пужално та ін., але в зменшених формах ь пишеться: держальце, пужальце й под.

5. Між подвоєними м’якими приголосними: буття, волосся, галуззя, гіллястий, життя, каміння, ллється, приладдя, сіллю.

6. Після д, н, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин: безбатченко, Панченко, Федченко; Радчук, Степанчук; Гринчишин, Федчишин, але після л пишеться ь: Михальченко, Михальчук.

7. Після ц у кінці – іменників чоловічого роду іншомовного походження: кварц, палац, паяц, Суец, шприц, а також у деяких вигуках: бац, буц, гоц, клац.
Ь у словах іншомовного походження
1. Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н:

а) Перед я, ю, є, ї, йо: адьютант, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї.

б) Відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон, але: залп, катафалк і т. ін.

в) Відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Базель, Булонь, Рафаель, але: бал, метал, рулон, шприц; Галац, Суец та ін.

3. Апостроф пишеться в усіх словах рядка

А верхів…я, довір…я, різдв..яний, пов..язаний

Б круп..є, міжбрів..я, р..яска, з..юрмитися

В пів..ящика, верб…я, перемир…я, інтерв.'.ю

Г сузір..я, під..яремний, зв..язківець, б..юджет

Д зав..язь, роз…єднати, ін..єкція, бр..яжчати

2. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з м'яким знаком:
А кіл..кість, пот..мянілий, Уман..щина, ескадрил..я;

Б власниц..кий, нен..чин, боїш.ся, сяд..мо;

В павіл..йон, дон..чин, с..огодні, прос..ба;

Г їдал..ня, батал..йон, Акс..онов, матін.чин.

А брин..чати, дозвол..те, боягуз..кий, зган..бити;

Б кіл..цевий, красун.чик, монгол..ський, візуал..ний;

В різ..бяр, обвін..чати, виріз..бити, зат..марити;

Г павіл..йон, по-братерс..ки, на стежин..ці, Ізмаїл..ський;

Д устан..те, кур..йоз, на вишен..ці, неволен.ка.

Б Уман..щина, Поділ..ля, Бат..ківщина;

В безбат.ченко, змагаєш..ся, віс..ю;

Г ін..ший, жен..шень, спіл..чанський;

Д кин..мо, ріж..мо, насип..мо.

5. Позначте, у якому рядку всі слова пишуться з апострофом:
А м..ятний, роз..ятрений, присв..ята, пом..якшити;

Б кам..яніти, без..ядерний, кур..йозний, медв..яний;

В солов..ї, тьм..яно, кон..юктивіт, грав..юра;

Г пір..я, пів..ями, прив..ялений, п..єдестал.

А рибал..ство, погод.ся, прип'ят.ський, голівон..ці;

Б зателен..кати, красун..чик, купал..ський, виріз..бити;

В вигул..кнути, конс..єржка, зат..марити, нац..кувати;

Г кан..йон, ковз..кий, мал..ва, локальний;

Д консул..ський, обвін..чати, відгад..ко, крад..кома.

Б землян..ці, яблун..ці, ремін..чик, емул.сія;

В буквар.., брин..чати, т..мяність, чотир..ма;

Г Уман..щина, майбут..нє, мен..ший, бжіл..ці.

Б верб..я, міжгір..я, дзв..якнути, без..ядерний;

В зв..ялити, кур..йозний, між..ярусний, круп..яний;

Г двох..ярусний, пів..яру, об..єкт, під.їжджати.

Долон..., сукон..., міл...ко, в'яз...кіс...т..., для майбут...н...ого, повіс...т...ю, зав'яз...зю, слиз..кий, кул...ка, дон...чин, невіст...ці, русал...чин, волен...ка, пот...марився, насін...ня, різ...ба, гриз...ба, парасол...ка, парасол...чин, Хар...ків, кіл...кіс...т..., козац...кий, жмен...ка, у жмен...ці, у таріл...ці, бондар..., мен...ше, хвилин...ка, роздоріж...жя, вітал...ня, плат...ня, тон...ше, с...огодні, їдал...ня, нян...ка, різ...бяр, вір...те.

Меньший, девятьсот, семьюдесятью, четырех, четирьмя, гордостью, поставьте, альянс, Рейкьявик, пюпитр, пьедестал, пятак, зелье, Полесье, мьшьяк, Поволжье, Запорожье.

1. 
   Розподільний диктант
   

Кожум…яка, медв…яний, в…язь, дзв…якнути, комп…ютер, п…юпітр, п…юре, рутв…яний, краков…як, К…юківка, сузір…я, пор…ядність, фото­з…йомка, сер…йозний, з…їхатися, об…їждчик, від…ємний, прив…ялений, моркв…яний, св…ятковий, пів…яблука, пів…Європи, Мар…їно, до Лаза­р…я, Рум…янцев, мавп…ячий, брукв…яний, безправ…я, б…язь, міжгір…я, повітр…я, черв…як, без…ядерний, без…ідейний, ін..єкція, ад..ютант, д…Артаньян.

І. У якому рядку допущено орфографічну помилку

1. Дочці, книжці, зважся, пробудишся, просьба.

2. Бородьба, косьба, зцідити, вогкий, легкий.

3. Нігті, кігті, скинути, сфотографувати.

4. Казка, наслідки, дуб, вокзал, спитати.

5. Стомиться, з черги, з шибок, без клопоту, з дже­рела.

ІІ. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

1. П'ять, пам'ять, в'язи, верб'я, черв'як.

2. Зв'язок, розм'якшити, бур'ян, міжгір'я, пір'я.

3. Матір'ю, з'явитися, з'їхати, без'язикий, тьм'яний.

4. В'ячеслав, торф'яний, краков'як, інтер'єр, ба­р'єр.

5. Кров'ю, солов'їний, кам'яний, пам'ятка, реп'ях.

1. Кишен...ці, долен...ці, хуторян...ці, серден...ко, чотир...ох.

2. ремін...чик, мен...шість, сопіл...ці, дитин...ці, стіл...ці.

3. Встан...те, сміют...ся, Цар...ов, ган...ба, міл…йонер.

4. Кіл...кість, громад...ський, стан...ція, брун...ці.

5. Черешен...ці, виріз…блюється, с...омий, павіл...йон,

1. Дяд...ко, пис...мо, емал..., памороз..., рибал...ча

2. Постат..., близ...кий, бояз...кий, тон...кий, вуз… ко.

3. В'юн...кий, джерл...це, кружал...це, Ковал...чук, палац....

4. Палец..., Хар...ків, сім...сот, с...годні, утр...ох.

5. Одес...кий, брин...чати, стан...те, тр...ома, дз...об,

IV. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

1. Інтер'єр, гравюра, бюрократизм, кур'єр, п'єдестал.

2. Капюшон, об'єкт, кар'єра, прем'єра, портьєра.

3. Бюджет, суб'єкт, Мольєр, компаньйон, комп'ю­тер.

4. Фельєтон, більярд, пюре, інтерв'ю, б'юро.

5. Ньютон, мільярд, п'єса, краков'як, ін'єкція.

1. Враз, вживатися, втриматися, ударити, вступ.

2. Вклад, вправа, вступ, удача, враження.

3. Урожай, Україна, уранці, увечері, уже.

4. Взимку, умова, указка, ввійти, уболівати.

5. Вдома, увага, вбігти, уміти, Угорщина.

2. 
   Записати і вставити пропущені букви.