Апостроф
Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом.
Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:
1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, В’ячеслав, Стеф’юк.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо .
Примітка 1. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.
Апостроф у словах іншомовного походження
1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:
а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є.
б) Після кінцевого приголосного в префіксах: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.
в) у географічних іншомовних назвах після губних. Задньоязикових і р, а також після префіксів, що закінчуються приголосним перед я, ю, є, ї: В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв; перед йо апостроф не пишеться : Муравйово
Примітка: Коли я, ю позначають сполучення м’якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань.
2. Апостроф не пишеться:
а) Перед йо: курйоз, серйозний.
б) Коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв’є, Рюдберг.
Позначення м’якості приголосних
Коли пишеться Ь
1. Ь пишеться:
а) Після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: вісь, ґедзь, кінь, мідь, наморозь, палець, суть, швець; близько, восьмий, ганьба, Грицько, дядько, кільце, молотьба.
б) Після м’яких приголосних у середині складу перед о: дьоготь, дзьоб, льон, сьомий, трьох, тьохкати.
2. а) У словах на:
1) -зький, -ський, -цький; -зькість, -ськість, -цькість; -зько, -сько, -цько; -зькому, -ському, -цькому; -зьки, -ськи, -цьки: близький, вузький, волинський, донецький; близькість, людськість; близько, військо, багацько; по-французькому (по-французьки), по-українському (по-українськи), по-німецькому (по-німецьки).
Примітка. У словах баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский (плоский), порский, різкий і похідних утвореннях: боязкість, в’язкість, баско, різко тощо знак м’якшення не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-.
2) -енька, -енько, -онька, -онько; -енький, -есенький, -ісінький, -юсінький: рученька, батенько, голівонька, соколонько; гарненький, малесенький, свіжісінький, тонюсінький.
б) Після м’якого л перед наступним приголосним: їдальня, кільце, ковальський, пальці, рибальство, сільський, спільник.
Примітка. Не ставиться м’який знак після л у групах -лц-, -лч-, коли вони походять із -лк-: балка — балці, галка — галці, галченя, монголка — монголці, Наталка — Наталці, Наталчин, рибалка — рибалці, рибалчин, спілка — спілці, спілчанський, але: Галька — Гальці, Гальчин.
в) У родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи І відміни й середнього роду на -нн(я), -ц(е) II відміни: друкарень, їдалень, крамниць, матриць, пісень, робітниць, стаєнь; бажань, знань, кілець, місць, сердець і серць.
г) У дієслівних формах дійсного та наказового способу: будить, будять, здається, косить, косять, коситься, робить, роблять, робиться, ходить, ходять; будь, будьте, винось, виносьте, виносься, кинь, киньте, стань, станьте, трать, тратьте
Коли Ь не пишеться
Знак м’якшення (ь) не пишеться:
1. Після р у кінці складу або слова: вірте, кобзар, лікар, перевір, секретар, тепер, школяр, Харків.
2. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий): інженер, інший, кінчик, менший, тонший, Уманщина; волинський, громадянський, освітянський, селянський; громадянство, селянство. Але: бриньчати, доньчин, няньчин, няньчити та ін., бо в твірних основах між приголосними виступає ь: бренькіт, донька, нянька.
3. Після м’яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші м’які приголосні: вінця, кінцівка, користю, ланцюжок, радість, світ, свято, слід, сміх, сніг, сніп, сьогодні, танцювати, щастя; але: різьбяр (і різьбар), тьмяний і похідні від них.
Примітка. Коли ь уживається у формі називного відмінка іменника, то він зберігається й у всіх інших відмінках; коли ж у називному відмінку його нема, то й в інших відмінках він не пишеться; пор.: Галька — Гальці, дівчинонька — дівчиноньці, письмо — на письмі, редька — редьці; але: галка — галці, сторінка — сторінці, пасмо — у пасмі.
4. Після л в іменникових суфіксах -алн-(о), -илн-(о): держално, пужално та ін., але в зменшених формах ь пишеться: держальце, пужальце й под.
5. Між подвоєними м’якими приголосними: буття, волосся, галуззя, гіллястий, життя, каміння, ллється, приладдя, сіллю.
6. Після д, н, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин: безбатченко, Панченко, Федченко; Радчук, Степанчук; Гринчишин, Федчишин, але після л пишеться ь: Михальченко, Михальчук.
7. Після ц у кінці – іменників чоловічого роду іншомовного походження: кварц, палац, паяц, Суец, шприц, а також у деяких вигуках: бац, буц, гоц, клац.
Ь у словах іншомовного походження
1. Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н:
а) Перед я, ю, є, ї, йо: адьютант, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї.
б) Відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон, але: залп, катафалк і т. ін.
в) Відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Базель, Булонь, Рафаель, але: бал, метал, рулон, шприц; Галац, Суец та ін.
2. Знак пом’якшення не пишеться перед я, ю коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль; Аляска, Дюма, Сю.
Тренувальні вправи
3. Апостроф пишеться в усіх словах рядка
А верхів…я, довір…я, різдв..яний, пов..язаний
Б круп..є, міжбрів..я, р..яска, з..юрмитися
В пів..ящика, верб…я, перемир…я, інтерв.'.ю
Г сузір..я, під..яремний, зв..язківець, б..юджет
Д зав..язь, роз…єднати, ін..єкція, бр..яжчати
2. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з м'яким знаком:
А кіл..кість, пот..мянілий, Уман..щина, ескадрил..я;
Б власниц..кий, нен..чин, боїш.ся, сяд..мо;
В павіл..йон, дон..чин, с..огодні, прос..ба;
Г їдал..ня, батал..йон, Акс..онов, матін.чин.
3. М'який знак пишеться в усіх словах рядка:
А брин..чати, дозвол..те, боягуз..кий, зган..бити;
Б кіл..цевий, красун.чик, монгол..ський, візуал..ний;
В різ..бяр, обвін..чати, виріз..бити, зат..марити;
Г павіл..йон, по-братерс..ки, на стежин..ці, Ізмаїл..ський;
Д устан..те, кур..йоз, на вишен..ці, неволен.ка.
4. М'який знак не пишеться в усіх словах рядка:
А міл..ярд, ойкан..ня, мен..ший;
Б Уман..щина, Поділ..ля, Бат..ківщина;
В безбат.ченко, змагаєш..ся, віс..ю;
Г ін..ший, жен..шень, спіл..чанський;
Д кин..мо, ріж..мо, насип..мо.
5. Позначте, у якому рядку всі слова пишуться з апострофом:
А м..ятний, роз..ятрений, присв..ята, пом..якшити;
Б кам..яніти, без..ядерний, кур..йозний, медв..яний;
В солов..ї, тьм..яно, кон..юктивіт, грав..юра;
Г пір..я, пів..ями, прив..ялений, п..єдестал.
2. М'який знак пишеться в усіх словах рядка:
А рибал..ство, погод.ся, прип'ят.ський, голівон..ці;
Б зателен..кати, красун..чик, купал..ський, виріз..бити;
В вигул..кнути, конс..єржка, зат..марити, нац..кувати;
Г кан..йон, ковз..кий, мал..ва, локальний;
Д консул..ський, обвін..чати, відгад..ко, крад..кома.
3. Позначте, у якому рядку всі слова пишуться без м'якого знака:
А тон..ший, ніч.., перелаз..мо, рибал..ці;
Б землян..ці, яблун..ці, ремін..чик, емул.сія;
В буквар.., брин..чати, т..мяність, чотир..ма;
Г Уман..щина, майбут..нє, мен..ший, бжіл..ці.
4. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом:
А В..ячеслав, кар..єра, пів..ящика, медв..яний;
Б верб..я, міжгір..я, дзв..якнути, без..ядерний;
В зв..ялити, кур..йозний, між..ярусний, круп..яний;
Г двох..ярусний, пів..яру, об..єкт, під.їжджати.
1) Замість крапок поставте м'який знак, де треба, поясніть написання.
Долон..., сукон..., міл...ко, в'яз...кіс...т..., для майбут...н...ого, повіс...т...ю, зав'яз...зю, слиз..кий, кул...ка, дон...чин, невіст...ці, русал...чин, волен...ка, пот...марився, насін...ня, різ...ба, гриз...ба, парасол...ка, парасол...чин, Хар...ків, кіл...кіс...т..., козац...кий, жмен...ка, у жмен...ці, у таріл...ці, бондар..., мен...ше, хвилин...ка, роздоріж...жя, вітал...ня, плат...ня, тон...ше, с...огодні, їдал...ня, нян...ка, різ...бяр, вір...те.
2) Перекладіть слова українською мовою, зіставте орфограми, поясніть спільні та відмінні риси.
Меньший, девятьсот, семьюдесятью, четырех, четирьмя, гордостью, поставьте, альянс, Рейкьявик, пюпитр, пьедестал, пятак, зелье, Полесье, мьшьяк, Поволжье, Запорожье.
-
Розподільний диктант
Слова з апострофом та без нього записати в дві колонки.
Кожум…яка, медв…яний, в…язь, дзв…якнути, комп…ютер, п…юпітр, п…юре, рутв…яний, краков…як, К…юківка, сузір…я, пор…ядність, фотоз…йомка, сер…йозний, з…їхатися, об…їждчик, від…ємний, прив…ялений, моркв…яний, св…ятковий, пів…яблука, пів…Європи, Мар…їно, до Лазар…я, Рум…янцев, мавп…ячий, брукв…яний, безправ…я, б…язь, міжгір…я, повітр…я, черв…як, без…ядерний, без…ідейний, ін..єкція, ад..ютант, д…Артаньян.
3. Робота з тестами
І. У якому рядку допущено орфографічну помилку
1. Дочці, книжці, зважся, пробудишся, просьба.
2. Бородьба, косьба, зцідити, вогкий, легкий.
3. Нігті, кігті, скинути, сфотографувати.
4. Казка, наслідки, дуб, вокзал, спитати.
5. Стомиться, з черги, з шибок, без клопоту, з джерела.
ІІ. У якому рядку допущено орфографічну помилку?
1. П'ять, пам'ять, в'язи, верб'я, черв'як.
2. Зв'язок, розм'якшити, бур'ян, міжгір'я, пір'я.
3. Матір'ю, з'явитися, з'їхати, без'язикий, тьм'яний.
4. В'ячеслав, торф'яний, краков'як, інтер'єр, бар'єр.
5. Кров'ю, солов'їний, кам'яний, пам'ятка, реп'ях.
III. У якому рядку всі слова пишуться з ь?
1. Кишен...ці, долен...ці, хуторян...ці, серден...ко, чотир...ох.
2. ремін...чик, мен...шість, сопіл...ці, дитин...ці, стіл...ці.
3. Встан...те, сміют...ся, Цар...ов, ган...ба, міл…йонер.
4. Кіл...кість, громад...ський, стан...ція, брун...ці.
5. Черешен...ці, виріз…блюється, с...омий, павіл...йон,
IV. У якому рядку всі слова слід писати з ь?
1. Дяд...ко, пис...мо, емал..., памороз..., рибал...ча
2. Постат..., близ...кий, бояз...кий, тон...кий, вуз… ко.
3. В'юн...кий, джерл...це, кружал...це, Ковал...чук, палац....
4. Палец..., Хар...ків, сім...сот, с...годні, утр...ох.
5. Одес...кий, брин...чати, стан...те, тр...ома, дз...об,
IV. У якому рядку допущено орфографічну помилку?
1. Інтер'єр, гравюра, бюрократизм, кур'єр, п'єдестал.
2. Капюшон, об'єкт, кар'єра, прем'єра, портьєра.
3. Бюджет, суб'єкт, Мольєр, компаньйон, комп'ютер.
4. Фельєтон, більярд, пюре, інтерв'ю, б'юро.
5. Ньютон, мільярд, п'єса, краков'як, ін'єкція.
V. У якому рядку в усіх словах чергування у з в розрізняє значення слів?
1. Враз, вживатися, втриматися, ударити, вступ.
2. Вклад, вправа, вступ, удача, враження.
3. Урожай, Україна, уранці, увечері, уже.
4. Взимку, умова, указка, ввійти, уболівати.
5. Вдома, увага, вбігти, уміти, Угорщина.
-
Записати і вставити пропущені букви.
Пташка красна своїм пір...ям, а людина — своїм знанням. (Нар. творч.) Посієш вчасно — збереш р...ясно. (Нар. творч.) Прип...явся як реп...ях до кожуха (Нар. творч.)
Достарыңызбен бөлісу: |