СПИСОК
основних географічних термінів та інших слів, які входять до складу
географічних назв Італії
Італійське написання
|
Транскрипція
|
Переклад
|
1
|
2
|
3
| abbadia, abbazia аббадіа, аббація монастир, абатство
abbandonato аббандонато покинутий, залишений; що не вживається
abbeveratoio аббевератойо водопій
abetaia абетая ялиновий ліс
abisso абіссо провалля, прірва, ущелина
aceraia, acereto ачерая, ачерeто кленовий ліс
acqua акква вода, потік
acqedotto аккведотто акведук, водопровід
addiaccio (Апулія) аддьяччо кошара, хижа пастуха
aerodromo аеродромо аеродром
affluente аффлуенте притока
aggina адджіна загорода для худоби, пасовисько
agora аґора площа, ринок
agro аґро поле; територія; земля
aiguille (фр.) еґвій пік, шпиляста вершина
albergo альберґо готель
albo альбо білий
alpe альпе гора, вершина; гірське пасовисько
altezza альтецца підвищення, пагорб
alto альто високий
altipiano альтіп’яно плоскогір’я
alveo альвео русло річки; канал
ancoraggio анкорадджо якірна стоянка
ansa анса невеличка бухта, затока; коліно річки
antico антіко стародавній, давній
arcipelago арчіпелаґо архіпелаг
argine арджіне дамба, гребля, загата, насип
azienda ацьєнда, адзьєнда господарство, ферма, маєток
bacino бачіно басейн; док
bacu, baccu (Сардинія) баку, бакку глибокий яр з річкою
badde бадде долина
badia бадія абатство, монастир
baglio бальйо повітка, шопа
bagnasciuga баньяшюґа мілина
bagno баньйо водолікарня; бальнеологічний курорт
baia бая бухта
baita (Альпи) байта хатина у горах, притулок, сховище
balzo бальцо круча, прискалок
banco банко банка, мілина
baracca баракка барак
barena барена мілина
barra (bar, baro) барра (бар, баро) піщана обмілина
bassa басса низина, видолинок
basso бассо низький, нижній
bassofondo бассофондо мілина, мілководдя
bealera (П’ємонт) беалера штучний водотік, зрошувальний канал bec бек вершина, гора
becca, becco бекка, бекко пік, вершина
bergeria (П’ємонт) берджерія кошара
bianco б’янко білий
bivacco бівакко притулок у горах, хатина
bocca бокка прохід, перевал; гирло, протока
bocchetta боккетта перевал
bonifica боніфіка меліорована ділянка
borgata борґата селище, село
borghetto борґетто селище
borgo борґо селище, містечко; передмістя, міська околиця
borro борро яр; улоговина з річкою
bosco боско ліс; місцевість
braccio браччо рукав річки
bric (Ліґурія) брік гора, вершина
bricco (Сардинія) брікко гора, вершина
bruncu (Сардинія) брунку вершина, пік
buon, buono буон, буоно добрий
cs (скорочена форма
від casa) ка хутір
cala кала бухта
caldo кальдо гарячий, теплий, жаркий
caletta калетта бухта
cammino камміно шлях, дорога
campagna кампанья відкрита сільська місцевість; село
campanile кампаніле дзвіниця
campo кампо поле, табір
camposanto кампосанто церковний двір, цвинтар
canale канале канал, протока; ущелина; річка; долина
cantiere кантьєре верф, док
cantoniera кантоньєра будка, сторожка на залізниці
cantru кантру джерело
capanna капанна повітка, хатина, шопа
capo капо мис, вершина
capolungo каполунґо адміністративний центр, вузлова станція
cappella каппелла каплиця
casa каза будинок, житло
casale казале хутір
cascata каската водоспад
cascina кашіна сироварня
casella, casera казелла, казера будинок
casino казіно невеликий будинок, дача
castel, castello кастель, кастелло фортеця, замок
catena катена гірський ланцюг
cateratta катератта водоспад, поріг, шлюз
cava кава яма, кар’єр
caverna каверна печера
cavo каво печера; канал; порожній
cengia, cengio ченджа, ченджо гірський прохід
centrale elettrica чентрале елеттріка електростанція
centro чентро центр
cerreto черрето дубовий ліс
chalet (фр.) шале хатина, притулок (у горах)
chiatta к’ятта пором
chiavica к’явіка регулятор розподілу води
chiesa к’єза церква
chiusa к’юза шлюз
cima чіма гора, вершина
cimitero чімітеро кладовище, цвинтар
cimon чімон гора, вершина
circondario чіркондарйо округ (адм. од. 2 порядку)
cisterna чістерна водоймище, водосховище
citta чітта місто
col (скор. форма від colle) коль перевал
colatore колаторе невеликий зрошувальний канал
colle колле пагорб, невисока гора; перевал
colletto коллетто пагорб, невисока гора
collettore коллетторе водозбірний канал
collina колліна пагорб
colonia колонія колонія, селище
comba комба ущелина, вузька долина, вузький прохід
conca конка западина, улоговина; у Сардинії – гора, вер- шина
condotto кондотто канал
contrada контрада місцевість, край; район міста, широка вули - ця
convento конвенто монастир
corna, corno корна, корно вершина, пік
cornone корноне вершина, пік
corso корсо широка вулиця, проспект; дорога
corte корте хутір, двір
costa коста берег, узбережжя; схил, круча; хребет
cozzo (Півд. Італія) коццо скеляста вершина, скеля
cresta креста хребет, гребінь, кряж
croda (Венеція) крода вершина, пік
cuccuro, cuccuru (Сард.) куккуро, куккуру пік, вершина, гора
cuile (Сард.) квіле селище, село
darsena дарсена судоремонтна верф, плавучий док; басейн
dente денте гірська вершина
destro дестро правий
diga діґа гребля, дамба, мол
dirupo дірупо скеля; круча; крутий схил
distretto дістретто округ, район (адм. од.)
dolina доліна улоговина
dosso доссо хребет, кряж, гряда, пасмо; піщана балка
dugale, dogale
(Ломбардія) дуґале, доґале штучний водотік, рів; осушувальний канал duomo дуомо собор
ena (Сард.) ена річка, долина
erbaio ербайо лука
eremo еремо скит, хатина пустельника
fabbrica фабріка завод, фабрика
faro фаро маяк
fattoria фатторія ферма, маєток
fermata фермата залізнична станція, зупинка, платформа
ferrovia ферровія залізниця
fiume ф’юме річка
foce фоче гирло; ущелина, перевал, прохід
fondale фондале мілина
fondo фондо дно; ферма, земельне володіння
fontana фонтана джерело; фонтан
fontanile фонтаніле джерело
fonte фонте джерело
forca форка перевал; роздоріжжя
forcella форчелла перевал
forcola форкола перевал
foresta фореста ліс
forra (Пістоя) форра глибокий рів, рівчак (з водою)
forte форте форт, укріплення
fortezza фортецца фортеця, форт, укріплення
fortino фортіно невеликий форт, укріплення
fossa, fosso фосса, фоссо канава, рів; яма, жолоб, западина; річка
foxi (Сард.) фоксі гирло річки
funtanella (Сард.) фунтанелла джерело
galleria ґаллерія тунель
genna (Сард.) дженна перевал, гірський прохід
ghebo (Венеція) ґебо канал
ghiacciaio ґ’яччайо льодовик, глетчер
giogaia джоґая гірський ланцюг, гірський хребет
giogo джоґо сідловина, перевал
gias (Приморські Альпи) джас хатина у горах
gola ґола вузька долина, ущелина
goletto ґолетто гірський прохід, перевал
golfo ґольфо затока
gora ґора канава, іригаційний канал; водотік
gorgia ґорджа яр з річкою; ущелина, міжгір’я
gran, grande ґран, ґранде великий
grancia, grange, grangia ґранча, ґрандже, ґранджа заміський дім із фермою
gravina (Апулія) ґравіна яр з річкою
groppo (Апенніни) ґроппо пагорб, висота
grotta ґротта печера, грот
gruppo ґруппо гірський масив
guado ґвадо брід
guazzo ґваццо болото
iazzo (Апулія) яццо обора для худоби, хатина пастуха
idroscalo ідроскало гідроаеропорт
inferiore інферйоре нижній
isola ізола острів
isolotto ізолотто острівець
istmo істмо перешийок
laghetto лаґетто озерце
lagno (Півд. Італія) ланьйо арик, канал
lago лаґо озеро
laguna лаґуна лагуна, озеро
lama лама урочище; вирва, яма
landa ланда степ, рівнина; місцевість
largo ларґо широкий
levante леванте схід
lido лідо берег, пляж; у Венеції – низькі острови, що оточують лагуну
litorale літорале берег, узбережжя
luogo луоґо населений пункт, селище, місце
macchia макк’я чагарник; густий ліс, хащі; урочище
madonna мадонна свята Діва, Богоматір, мадонна (посвячення
церкви або монастиря)
maggiore мадджоре великий
malga мальґа хатина пастуха у горах; альпійське пасо-
висько
mare маре море
mandra мандра обора для худоби
maremma маремма марема, заболочена місцевість
marina маріна морський берег, узбережжя, пляж; пристань
marittimo маріттімо морський, приморський, прибережний
maschio маскйо башта фортеці, замок; гора, вершина
maso мазо село, селище; хатина
masseria массерія хутір, с-г. ферма
massiccio массічо масив
medau (Сард.) медау обора для худоби, хатина пастуха
medio медьйо середній
meridionale мерідьйонале південний
mezzo меддзо, меццо середній
miniera міньєра рудник, копальня
mitza (Сард.) мітца джерело
molino моліно млин
molo моло мол, хвилеріз, дамба
monasterio монастерйо монастир
montagna монтанья гора
monta монте гора
montigu (Сард.) монтіґу гора
monumento монументо пам’ятник
motta, motto (Тічіно) мотта, мотто висота, пагорб
municipio мунічіпйо муніципалітет
murgia (Апулія) мурджа невисока гора
naviglio навільйо судохідний канал
negro, nero неґро, неро чорний
nevaio невайо льодовик, снігове поле
nord норд північ
Nostra Signora Ностра-Сіньйора Богоматір, мадонна, (посвячення церкви,
монастиря, тощо)
novo, nuovo ново, нуово новий
nuraghe (Сард.) нураґе стародавня камінна споруда типу башти
occidentale оччідентале західний
officina оффічіна майстерня, завод
opificio опіфічо завод, фабрика, майстерня
oratorio ораторйо каплиця, молитовня
orientale ор’єнтале східний
oriente ор’єнте схід
orto орто город
ospedale оспедале лікарня, госпіталь
ospizio оспіцьйо богадільня, притулок
osservatorio оссерваторйо обсерваторія
osteria остерія таверна, корчма
ovest овест захід
ovile овіле кошара
padule падуле болото
paese паезе країна, місцевість; село
pala, palla пала, палла вершина, гора
palazzo палаццо палац
palude палуде болото, лагуна
pantano пантано болото
parrochia паррок’я церковна парафія, церква
passaggio пассаджо прохід, перевал
passo пассо перевал, гірський прохід; брід
paule (Сард.) пауле болото; озеро
penisola пенізола півострів
pescina пешіна сажалка
petriera петр’єра каменоломня, кар’єр
piaggia п’ядджа прибережна смуга, пляж
pian, piana п’ян, п’яна рівнина
pian, piano п’ян, п’яно рівний, плоский; рівнина, плато
pianura п’янура рівнина, низина
piazza п’яцца площа (міська)
picco пікко пік, шпиляста вершина
piccolo пікколо малий, маленький
pietra п’єтра камінь, скеля
pineta пінета сосновий ліс
piscina пішіна сажалка; водосховище, плавальний басейн
piz, pizzo піц, піццо пік, шпиляста вершина
podere подере ферма, господарство, маєток
poggio подджо пагорб, височина
polla полла джерело
polveriera польвер’єра пороховий склад
ponente поненте захід
ponte понте міст
pontile понтіле пристань, причал, причал для гідропланів
porta порта прохід, перевал; ворота
portella портелла перевал
porto порто порт, гавань
possessione поссессьйоне маєток
posta поста пошта; в Апулії – хатина пастуха, хутір
pozza поцца ставок
pozzo поццо криниця; шахта, свердловина
pra, prato пра, прато лука, левада
presa, presa d`acqua преза, преза д’акква гребля, сховище
promontorio промонторйо мис
provincia провінча провінція
punta пунта мис, пік
rada рада рейд
rapida рапіда поріг, бистрина
regione реджоне область; край, місцевість
rena рена пісок
renaio ренайо мілина, піщаний берег; піщаний кар’єр
rialto ріальто височина, пагорб
ricovero, rifugio ріковеро, ріфуджо притулок (у горах), сховище
rio ріо річка, джерело; канал (у Венеції)
rione рйоне район міста
riva ріва берег, набережна
riviera рів’єра морське узбережжя; річка
rocca, roccia рокка, рочча бескид, скеля
roggia родджа арик, невеликий зрошувальний канал
rosso россо червоний
rovine ровіне руїни
ruata (П’ємонт) руата група хат при дорозі
ruderi рудері руїни
ruscello рушелло джерело
sabbia сабб’я пісок
sacca сакка бухта, лагуна
salina саліна солончак; соляна копальня
san, santo, santa сан, санто, санта святий, свята
santu (Сард.) санту святий
santuario сантуаріо храм
sasso сассо камінь; скеля
sbarcadero, sbarcatoio збаркадеро, збаркатойо пристань
scafa скафа човнова переправа
scala, scalo скала, скало пристань
schiena, schina ск’єна, скіна гірський хребет
scogliera скольєра риф, пасмо скель або підводного каміння;
дамба, хвилеріз
scoglio скольйо скеля, підводний риф; бескид, круча
scolo сколо осушувальний канал
scuola сквола школа
secca секка банка, піщана мілина
sedda (Сард.) седда перевал, сідловина; гора
segheria сеґерія лісопильня, тартак
sella селла перевал, сідловина
selva сельва ліс, гай
seno сено бухта, невелика затока
sentiero сентьєро стежка
sepolcro сеполькро могила, гробниця
serbatoio сербатойо цистерна, резервуар
seriola (Ломбардія) серйола річка
serra серра гребля; перешкода; оранжерея, теплиця,
міжгір’я, ущелина; гірський ланцюг
settenrionale сеттентріонале північний
sinistro сіністро лівий
sobborgo собборґо передмістя
soglio сольйо гора, вершина
sopra, di sopra сопра, ді сопра верхній
sorgente сордженте джерело
sotto, di sotto сотто, ді сотто нижній
stabilimente стабіліменто підприємство, майстерня; установа
stagno станьйо ставок, озеро
stagnone станьйоне ставок, озеро
stazione стацьйоне залізнична станція, зупинка, вокзал
stazzo, stazzu стаццо, стаццу обора для худоби з хатиною пастуха
strada страда дорога
stretto стретто протока
sud суд південь
superiore суперйоре верхній
tabia (Венеція) табія повітка, сарай, обора для худоби
tagliata тальята порубка, просіка; земельна ділянка
taglio тальйо канал
tanca (Сард.) танка місцевість; обора для худоби
taverna таверна таверна
tempa, timpa (Півд. Італія, темпа, тімпа висота, пагорб
Сардінія)
tempio (мн. templi) темпйо (темплі) храм, собор
tempone, timpone темпоне, тімпоне висота, пагорб
(Півд. Італія)
tenuta тенута фільварок, маєток; місцевість
terme терме гарячі мінеральні джерела; водолікарня
terra терра земля, місцевість
testa теста гора, вершина, скеля
tetto (П’ємонт) тетто група хат при дорозі
tomba томба могила
tombolo томболо дюна
toppo топпо гора, вершина
torre торре башта; вершина
torrente торренте річка, потік
truc (П’ємонт) трук гора, вершина
traghetto траґетто переправа; перевал; пором
vaio (Верона) вайо річка, долина
val, valle валь, валле долина; річка; лагуна (Венеція)
valico валіко прохід, перевал; переправа
vallone валлоне широка долина; затока, бухта
varco варко прохід, перевал
vasca васка водоймище, басейн
vecchio веккйо старий
vedretta ведретта невеликий льодовик
vetta ветта гора, вершина
via віа вулиця; дорога
viale в’яле проспект, бульвар
villa вілла село, селище, вілла
villaggio вілладджо село, селище
vulcano вулькано вулкан
zucco цукко гірська вершина
Примітка. Усі іменники подані у формі однини, прикметники – у формі чоловічого роду однини. У назвах часто зустрічається форма множини. Рід прикметника залежить від роду означуваного іменника. (Про форми числа і роду іменників і прикметників див. Додаток 3.).
У дужках вказується район, де зустрічається термін, якщо він має локальне вживання.
Додаток 2 до п.1.7 інструкції
ПЕРЕЛІК
головних скорочень, що зустрічаються на
географічних картах Італії
A. – alpe, alpi
Abb. – abbazia
A.co – antico
Add. – addiaccio
Add.cio – addiaccio
Aerop. – aeroporto
Aig.lle – aiguille
Aig.lles – aiguilles
Alb. – albergo
Alb.go – albergo
Alb.i – alberghi
Alb.o – albergo
Alv.o – alveo
Anc.o – ancoraggio
Ant.ca – antica
Ant.co – antico
App.no – Appennino
Arc.go – arcipelago
Arg. – argine
Arg.ne – argine
Az.da – aziendaà
B. – baia, bosco
B.a – baia
Bar.ca – baracca
B.c – bric
B.ca – becca, bocco
B.co – banco, becco, bricco
Berg.a – bergeria
Berg.e – bergerie
B.gno – bagno
B.go – borgo
Biv. – bivacco
B.o – bosco
Boc. – bocca
Bocch.ta – bocchetta
Br. – bruncu
B.ra – bealera
B.ro – borro
B.ta – baita
B.te – baite
C. – canale, capo, casa, casale, col, colle
Ca. – casella
Camp. – campanile
Camp.le – campanile
Camp.li – campanili
Can. – canale
Can.le – canale
Cant. – cantoniera
Cant.a – cantoniera
Cant,ra – cantoniera
Cant.re – cantiere
Cap. – capanna
Cap.la – cappella
Cap.na – capanna
Cap.ne – capanne
Capp. – cappella
Capp.la – cappella
Casc. – cascata
Cas.la – casella
Cas.le – casale
Cas.li – casali
Cas.o – casino
Cas.ra – casera
Cas.re – casere
Cast. – castel, castello
Cat. – catena
Cat.na – catena
C.ba – comba
C.ca – conca
C.da – contrada
Ch. – chiesa
Ch.sa – chiesa
C.i – colli
Cimit. – cimitero
Cim.o – cimitero
Cim.ro – cimitero
Cist.a – cisterna
Ch.et – chalet
Cl. – cala, colle
C.la – casella
Cle., C.le – casale, colle, cuile
C.li – colli
C.ma – cima
C.na – cascina
C.ni – corni
C.no – casino
Col. – colonia
Coll.na – collina
Coll.re – collettore
Cont.a – contrada
Conv. – convento
Conv.to – convento
C.ra – casera
Cr.da – croda
C.re – casera
Cr.sta – cresta
Cr.ta – cresta
C.sa – casa
C.se – case
C.sta – costa, cresta
C.ta – citta, costa
C. te – corte
C.to – colletto
C.tto – colletto
Cuc. – cuccuru
Cuc.ru – cuccuru
C.va – cava
C.ve – cave
C.vi – cavi
C.vo – cavo
Czo. – cozzo
d. – di
D.na – darsena
Dol. – dolina
D.so – dosso
Dug. – dugale
F. – fiume, foresta
F.a – fermata, fossa
Fatt. – fattoria
Fatt.a – fattoria
F.ca – fabbrica
Fca – forca
F.ce – foce
Ferm.ta – fermata
Fla. – forcella, forcola
F.no – fortino
F.o – fosso
Font. – fontana
Font.le – fontanile
Font.li – fontanili
Font.na – fontana
F.ra – forra
F.sa – fossa
F.tem – fonte, forte
F.za – fortezza
G. – golfo
G.a – gora
Gall.a – galleria
G.de –grande
G.e – grange
G.gia – grangia
G.go – giogo
Ghiacc.io – ghiacciaio
Gh.io – ghiacciaio
Gna. – genna
Gr. – gran, grand, grande
Grp.o – gruppo
Gr.ta – grotta
Gr.te – grotte
Gta. – grotta
I. – isola
I.e – isole
Inf. – inferiore
Inf.ri – inferiori
Ippod. – ippodromo
I.to – isolotto
K. – chilometro, chilometri
L. – lago, lido
Lag. – laguna
Lag.a – laguna
Lag.ti – laghetti
Lag.to – laghetto
M. – macchia, maschio, monte
M.a – mandra, masseria
Mac.a – machhia, maschio, monte
M.chia – machhia
Mad. – Madonna
Mad.a – Madonna
Mad.na – Madonna
Magg. – maggiore
Mar. – marittimo
Mass. – masseria
Mass.a – masseria
M.au – medau
Merid. – meridionale
M.ga – malga
M.ghe – malghe
Mgia., M.ghia – murgia
Mgna., M.gna – montagna
Min.a, Min.ra – miniera
Min.re – miniere
M.lo – molo
M.na – marina
M.no – molino
Monast. – monasterio
Mon.to, Monum. – monumento
M.ra – miniera
M.te – monte
Mti. – monti
Mun., Munic. – municipio
M.za – mitza
Nav., Nav.o – naviglio
Naz. – nazionale
Nev. – nevaio
N.ghe – nuraghe
N.S. – Nostra Signora
Occid. – occidentale
Off., Off.na – officina
Opif. – opificio
Orat. – oratorio
Orient. – orientale
Osp. – ospedale, ospizio
Osserv. – osservatorio
Ost. – osteria
P. – piazza, pizzi, pozzo, punto
Pal. – palazzo, palude
Pal.de – palude
Pant. – pantano
Pant.no – pantano
Pass. – passaggio, passo
Pass.o – passaggio
P.oo – picco
Penis. – penisola
Pesc.a – pescina
Pgio, P.gio – poggio
Picc. – piccolo
Pir. – piramide
Plla. – portella
P.lo – piccolo
P.na – piana
P.no – piano
Pod.e – podere
Pod.i – poderi
Polv.a – polveriera
Port.la – portella
Poss.e – possessione
Poss.i – possessioni
P.rio – promontorio
P.so – passo
P.sta – posta
Pta., P.ta – porta, punta
P.te – ponte
P.to – porto
P.zza – piazza
P.zo – pizzo, pozzo
R. – rio
R.a – rada, riva
Rca., R.ca – rocca
R.gia – roggia
Ric. – ricovero
Rif. – rifugio
Riv. – riviera
Rogg. – roggia
Rov. – rovina
Rov.e – rovine
Rud., Rud.i – ruderi
S. – san, santa, santo, santuario
s. – sul
Sant.o – santuario
Sc. – scoglio
S.ca – secca
Sc.i – scogli
Sc.io, Sc.o – scoglio
S.da – strada
Segh. – segheria
Sep. – sepolcro
Sepol. – sepolcro
Ser. – seriola
Serb.io, Serb.o – serbatoio
Sett. – settentrionale
S.gno – stagno
S.la –sella
S.na – salina
Sobb. – sobborgo
Sopr. – sopra, di sopra
Sorg. – sorgente
Sorg.ti – sorgenti
sott. – sotto, di sotto
S.ra – serra
S.so – sasso
St. – stazione
Sta. – santa
Stab. – stabilimento
Staz. – stazione
S.te – sorgente
St.zi – stazzi
St.zo – stazzo
Sup., Sup.e – superiore
S.va – selva
T. – torre, torrente
Tav., Tav.na – taverna
T.ba – tomba
Temp. – tempio, tempone
Ten. – tenuta
Timp. – timpone
T.me – terme
Tne. – tempone, timpone
Torr. – torrente
Tpa. – tempa, toppa
T.re – torre
T.ri – torri
V. – val, valle, via
Vedr. – vedretta
Vgio. – villaggio
V.la – villa
V.le – valle, viale
V.ne – vallone
V.no – vulcano
V.o – vecchio
V.ta – vetta
V.te – vette
Примітка. Скорочення частин назв можуть бути розшифровані лише за допомогою карти.
Додаток 3 до п.1.7 інструкції
КОРОТКІ ВІДОМОСТІ
ПРО ГРАМАТИКУ ІТАЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Основними лексичними одиницями для утворення географічних назв є іменники та прикметники. Допоміжними лексичними одиницями є прийменники та артиклі.
Іменники і прикметники в італійській мові мають 2 роди (чоловічий та жіночий) і 2 числа (однина і множина). В окремих конструкціях, де представлені разом іменник з прикметником, вони повинні узгоджуватися у роді і числі:
Monte Bianco, Mare Adriatico, Laguna Veneta, Isole Lipari, Monti Tiburtini.
Рід іменників і прикметників
Головним формальним показником граматичного роду є закінчення. Іменники, що закінчуються на -o, у більшості випадків чоловічого роду:
il lago, il corno, il bosco.
Іменники, що закінчуються на -a, у більшості випадків жіночого роду:
la punta, la fontana, la grotta.
Іменники, що закінчуються на -e, можуть бути як чоловічого, так і жіночого роду:
il monte, il torrente, la regione, la torrente.
Іменники, що закінчуються на приголосний, відносяться до чоловічого роду:
il nord, il sud, l’ est, l’ ovest.
Існує ряд винятків, що не відносяться до географічної номенклатури.
Рід іменників, що означають неживі предмети – постійна категорія. Його зміна пов’язана, як правило, зі зміною значення:
il pozzo – колодязь, la pozza – калюжа.
Проте у географічній номеклатурі спостерігається вживання окремих термінів у формі чоловічого та жіночого роду із збереженням їх значення:
il corno – la corna, il becco – la becca, il piano – la piana та ряд інших. Деякі географічні терміни зустрічаються у скороченій формі:
pizzo – piz, piano – pian, colle – col, valle – val, prato – pra і т.і., що не призводить до зміни їх граматичного роду.
Прикметники в італійській мові діляться на 2 групи за формальними родовими прикметами:
1. Прикметники одного закінчення, що мають одну форму для чоловічого і жіночого роду – закінчення
-e:
Lago Maggiore – Isola Grande.
2. Прикметники з двома різними закінченнями -o для чоловічого та -a для жіночого роду:
Porto Azzurro – Grotta Azzurra
Monte Bianco – Punta Bianca.
Деякі прикметники кольору, утворені від іменників від без змін у формі, не змінюються ні за родами, ні за числами: Monte Rosa.
Число іменників та прикметників
Майже всі іменники і прикметники в італійській мові змінюються за числами.
Іменники чоловічого та жіночого роду, що мають у однині закінчення -o, -e, у множині приймають закінчення -i: il passo – i passi, il bagno – i bagni, la sorgente – le sorgenti, la valle – le valli.
Іменники жіночого роду, що в однині мають закінчення -a, у множині приймають закінчення -e:
la laguna – le lagune, la punta – le punte.
Виняток становить невелика група іменників на -o, що мають дві форми множини: архаїчне латинське закінчення -a і сучасне -i, причому відмінність у формі майже завжди супроводжується відмінністю значення. З географічної лексики у цю групу потрапляють два слова: il braccio – рукав річки, дослівно “рука” та il corno – гірська вершина, дослівно “ріг”. У множині ці слова мають такі форми:
i bracci – рукави річки та le braccia – руки;
i corni – гірські вершини, le corna – роги (тварин).
Зміна числа у деяких словах призводить до таких орфографічних змін:
– закінчення чоловічого роду -co, -go змінюються на -chi, -ghi:
il banco – i banchi, il bosco – i boschi, il lago – i laghi, (деякі іменники на -co, -go приймають у множині закінчення -ci, -gi; в географічній номенклатурі такі слова зустрічаються: il becco – i becchi);
– закінчення жіночого роду -ca, -ga змінюються на -che, -ghe:
la becca – le becche, la rocca – le rocche;
– закінчення -cio, cia, gio, gia змінюються на -ci, -ce, -gi, -ge відповідно:
la roccia – le rocce, il poggio – i poggi, la murgia – le murge (слово provincia має форми множини: provincie, province);
– закінчення чоловічого роду -io є ненаголошеним і змінюється на -i: lo scoglio – gli scogli;
у разі наголошеного “i” слово у множині має закінчення -ii: il pendio – i pendii;
закінчення -ii зберігається також після r:
il estuario – gli estuarii, il santuario – i santuarii.
Деякі іменники мають неправильні форми утворення множини.
Іменники, що закінчуються на наголошений голосний -á, -ú у множині закінчення не змінюють:
la cittá – le cittá, la virtú – le virtú
Прикметники, утворюючи множину, повторюють форми іменника з усіма орфографічними змінами: alto – alti, alta – alte, verde – verdi; bianco – bianchi, bianca – bianche; lungo – lunghi, lunga – lunghe.
Артикль, прийменники
В утворенні географічних назв часто беруть участь означені артиклі, а також різні прийменники. Неозначені артиклі у географічних назвах не зустрічаються.
В італійській мові означений артикль має такі форми:
перед нескладними приголосними:
il monte – i monti, il capo – i capi, il golfo – i golfi
il – чол. рід, однина
i – чол. рід, множина
l
перед s + приголосний, перед z і перед голосними lo scoglio – gli
scogli, lo zucco – gli zucchi, l’albergo – gli alberghi
o, ľ – чол. рід, однина
gli – чол. рід, множина
(іноді вживається у
формі li)
la casa – le case
l’aggina – le aggine
la, ľ – жін. рід, однина
le – жін. рід, множина
Перед голосним звуком наступного слова артиклі lo, la приймають скорочену форму l`.
Означений артикль, якому передує прийменник a, di, da, in, su, іноді з con, per, звичайно зливається в одне слово, утворюючи такі форми:
Однина
|
Множина
|
|
il
|
lo
|
la
|
l`
|
i
|
gli
|
le
|
a al allo alla all` ai agli alle
di del dello della dell` dei degli delle
da dal dallo dalla dall` dai dagli dalle
in nel nello nella nell` nei negli nelle
su sul sullo sulla sull` sui sugli sulle
con col – – coll` coi cogli –
per pel – – – pei – –
Поряд з формами col, pel, coi, pei вживаються форми з con i, per il, con i, per i.
Прийменники, що вживаються в географічних назвах, передають такі відношення і мають такі значення:
a – відношення місця – в, у;
відношення означення; для передачі прикмети
di – відношення родового відмінку часто вживається у назвах, щоб зв’язати географічний
термін з самою назвою;
da – відношення означення
in – відношення місця – в
su – відношення місця – на, над, у;
con – відношення зв’язку, належності – с;
per – відношення місця, спрямування – по, через, на.
Крім цих прйменників, в географічних назвах зустрічаються прийменники sopra – над, sotto – під,
tra – через, за.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Г.Голоскевич. Правописний словник. Харків, 1930 (перевидання 1994 р.).
2. Я.Рудницький, К.Церкович. Правописний словник української мови. Нью-Йорк – Монреаль, 1979.
3. Є.Онацький. Українсько-італійський словник.
Видання Українського Католицького Університету ім. Св.Климента.
Рим, 1977.
4. Є.Онацький. Італійсько-український словник.
Видання Українського Католицького Університету ім. Св.Климента.
Рим, 1977.
5. Українська Радянська Енциклопедія. Київ, 1977–1985.
6. Инструкция по русской передаче географических названий Италии.
Москва, 1977.
7. Battaglia, Salvatore. Grande dizionario della lingua italiana.
Vol. I-VIII (Libb.). Torino, 1961–1975.
8. Bertoni, Giulio e Ugolini, Francesco A. Prontuario di pronunzia e di ortografia. Torino, 1939.
9. Busnelli, Manlio Duilio. Guida per l`insegnamento pratico della fonetica italiana. Perugia, 1931.
10. Camilli, Amerindo. Pronuncia e grafia dell` italiano.
Firenze, 1965.
11. Garzanti. Dizionario della lingua italiana. Milano, 1972.
12. Porru, Vissentu. Dizionario sardu – italianu. Vol. 1–2.
Bologna, 1967.
З М І С Т стор.
1. Загальні положення 2
2. Правила передачі літер та буквосполучень 2
3. Передача географічних термінів і написання складених географічних назв 8
4. Традиційні назви 11
Додаток 1. Список основних географічних термінів та інших слів, які входять до складу
географічних назв Італії 13
Додаток 2. Перелік головних скорочень, що зустрічаються на географічних
картах Італії 21
Додаток 3. Короткі відомості про граматику італійської мови 24
Використана література 27
Достарыңызбен бөлісу: |