Тестування програмного забезпечення (англ. software testing) — це процес технічного дослідження, призначений для виявлення інформації про якість продукту відносно контексту, в якому він має використовуватись. Техніка тестування також включає як процес пошуку помилок або інших дефектів, так і випробування програмних складових із метою оцінки.
Тестування програмного забезпечення — процес перевірки відповідності заявлених до продукту вимог і реально реалізованої функціональності, здійснюваний шляхом спостереження за його роботою в штучно створених ситуаціях і на обмеженому наборі тестів, обраних певним чином.
Створювання, відновлювання файли з резервованих копій
Резе́рвне копіюва́ння або бека́п (англ. backup) — процес створення копії даних з носія (жорсткого диска, дискети тощо), призначений для відновлення цих даних у разі їх пошкодження або видалення.
Створення резервної копії даних надає можливість виконати відновлення інформації при втраті оригіналу, з якого було створено резервну копію. При цьому під втратою треба розуміти настання події, що призвела до зміни даних, після чого вони втратили цінність або були видалені з носія. Приклад: умисне завдання шкоди через видалення важливої для підприємства інформації.
Здійснювання відновлення видалених та пошкоджених розділів та файлів
Попри постійне підвищення надійності запам'ятовувальних пристроїв, втрата цифрової інформації залишається досить поширеним явищем. До основних причин втрати файлів належать помилки користувачів, проблеми із програмним забезпеченням (наприклад, комп'ютерні віруси), перебої у подачі живлення, а також апаратні збої. На щастя, уся інформація, що зберігається на цифровому носії, майже завжди підлягає відновленню.
Відновлення даних можна описати як процес отримання інформації, що знаходиться на запам'ятовувальному пристрої, доступ до якої неможливий стандартними засобами через її попереднє видалення або пошкодження цифрового носія.
Використовування програм емуляції оптичних дисків
Сьогодні більшість ігор і програмного забезпечення в інтернеті поширюються в вигляді файлів образу диска з розширенням ISO. Це дуже зручно, так як для того, щоб пограти в якусь новинку, вам не потрібно бігти в магазин і вистоювати в черзі за заповітною коробочкою. Але що тепер робити з скачаним файлом? Хоча його і можна записати на диск за допомогою будь-якої програми для запису, за допомогою спеціальних програм можна змусити систему Windows думати, нібито ми вставили звичайний носій.
Програмне забезпечення для емуляції дисків працює так, ніби на вашому комп’ютері встановлено кілька приводів CD/DVD. Такі програми дозволяють користувачеві (після монтування образу диску на віртуальний привод) запускати CD/DVD напряму з жорсткого диску. Це працює так само (або навіть краще), як і традиційний спосіб запуску дисків CD/DVD на «справжньому» (фізичному) приводі.
Залежно від програми-емулятора, на комп’ютері можна встановити п’ять-шість або навіть 10–20 віртуальних приводів, і все це не буде коштувати користувачу ані копійки, тоді як кількість фізичних приводів зазвичай обмежена одним-двома.
Достарыңызбен бөлісу: |
