Планування ділянки

Планування ділянки

Архітектор: Безумовно! Кожна будівля,рослина,доріжка і навіть мала декоративна форма мають бути розташовані і ірієнтовані у відповідності з існуючою сітуацією, враховуючи не тільки біопатогенні зони а й енергетичний каркас Землі, до якого належать так звані лінії Хартмана та Куррі. Схематичне зображення геобіологічних мереж.які відображають енргокаркас Землі, наведене нижче. Прямокутна сітка Хартмана орієнтована на Півнень-Північ, Схід-Захід,з відповідними інтервалами 2,5 та 2,0 метрів (рис. 1)..А геобіологічна сітка Куррі має діагональну орієнтацію з інтервалами 5,0 та 4,0 метрів.( рис. 2) .Але безпосередньо на місцевості геомертічна чіткість сіток порушується і реальна картина ускладнується. Тобто,якщо зробити повне біолокачійне дослідження діпянки,то його результатом має стати карта, на якій відображен рівень біоптогенного стану ділянки, де у відповідному масштабі визначені плюсові та мінусові енергетичні ареали даної місцевості. Вона має вигляд гіпертрофірованого рельєфу (рис. 3).Це досить трудоміська справа, але завдяки цьому , ви маєте повне уявлення про енергетику ділянки і позбавляете себе від прикрих помилок, що до розміщення будівель, зонування ділянки, лідбору рослині і таке інше.

РАЯЧКО:Мені здається,що це уж надто складно, хіба неможна вирішувати ці питання простіше? Наскільки мене відомо, більшість людей, плануючи садибу, керуються просто здоровим глуздом.

Архітектор: Так, але наслідки цього вражають своєю негармонійністтю, безладністтю. хаотичністтю. Ми бачимо безліч прикладів коли хаос в душі у людини призводить до того, що вона стягує на свою ділянку безліч непотрібних речей,будівельних матеріаліалів і створює захоращене.середовище, в якому панує негативна енергія руйнування..Це можна пояснити:більшість мешканців міст, по-перше, були позбавлені можливості контакту з землею, безпосередньо з живим,а не ілюзорним життям. По-друге, взагалі ні мали можливостіі висловлювати свою думку, бачити світ, а тим більше щось власноруч створювати та втілювати свої мрії.Тому,не маючи певних надбань, досвіду, споруджувались непривабливі,еклектичні по архітектурі та незручні в екслуатації будівлі, які і зараз “прикрашають”так звані колективні сади. В деяких місцях вони мають вигляд марно витрачених будівельних матеріалів.Витративши багато зусіль, коштів людина, переводячи подих ,або задовольняється тим, що її мрія здійснилась, або, дивлячись на все це, доходить думки, що далеко не все з того,що вона наваяла можна залишити…І починаються перебудови Втягуючись в цей захоплюючий процес,людина занурюється в матеріальні проблеми і зовсім забуває про духовність заради надбання якої вона і знаходиться на Землі.А матеріально зафіксований хаотичний стан,в якому вана знаходилась на момент розпочаткування цієї справи,теж спрцьовує на деградацію. Замість того, щоб спілкуватися з природним гармонійним середовищем, яке сприяє вичищенню , вирівнюванню душевного стану людини на шляху до рівноваги, спокою, гармонії з собою, ближніми і оточенням, далі - з Всесвітом, людина замуровує себе у безвихід. В такій сітуації не те що вона не помічає таких, відносно ньюансних елементів негармонії, як невідповідність ландшафтної сітуації, а може спати безпосередньо в біопатогенній зоні і хворіти, не знаючи від чого.Наше завдання допомогати тим хто прагне створити гармонійне середовище,яке буде сприяти його духовному розвитку, в певній мірі випереджаючи існуючий рівень ії духовних досягнень, а вже самій особистості вибирати: те чи іньше рішення!

Спростити процес планувальної організації ділянки та уникнення грубих помилок можна

за допомогою вивчення рослинності,якщо всна присутня на цій тереторії.Досвідченний фахівць взмозі, ввчивши асортімент та стан існуючої розслинності, визначити кіслотність, склад грунтів, наявність води та споживчих ричовин і таке інше. А так звані геопатогенні зони, також видно по рослинах. Наявність одного виду рослини, що посіла всю ділянку (так звані бур’яни) показує те, що формування природнього біогеоценозу потрібно починати майже з початку – людина втрутилась вже в природний процес і порушила його. Залишились більш непримхливі та витривалі рослини.

. Екологи розробили програму: складаєш гербарій, закладаєш до комп’ютера, і він, для першого наближення, видає карту грунтів. Але комп’ютер не відчуває, він зробить це механічно. Надалі вирішувати господарю: садити рослини, яким підходять такі грунти, чи видаляти грунт, замінюючи на потрібний для бажаних насаджень.

Іноді зустрічаються ареали, на яких взагалі нічого не росте. Це привід замислитись, звернути на них увагу, з’ясувати причину (геопатогенна зона, перенакопичення певного виду енергетики, радіаційне зараження, існування пустот чи іншої причини на глибині під шаром грунту тощо).

. Тому до початку будівництва дуже доречно вивчити існуючий стан ділянки майбутньої садиби.

Іноді , завдяки відсутності інформації, досить складно визначитись з сітуацією напевно. В цьому випадку на допомогу можуть прийти старожили, яки відчувають рідну землю і виросли в цій місцевості, Зверніться до цих мудрих людей, і ви почуєте цілі історії краю, як причину стану даної ділянки землі..

Але, так чи інакше для створення гармонійного середовища, відповідаючого духовному рівню замовника,неохідна інформація не тільки про земельну ділянку, ай про людини чи родину , яка має тут мешкати .Так, наприклад,якщо людина народилась під знаком стихії води,то вона є ії прихільником і вода є для нєї певним приоритетом – їй подобається жити біля води,або мати своє мікроводоймище.А представники стихії повітря полюбляють жити на горі,пагорбі, чи відкритому просторі ,з розкритям панорами дальніх видів тощо.

Архітектор: Так, це перш за усе. Просторово-планувальна оганізація ділянки обумовлює створення:

- зручного заїзду,підходу до садиби,

• 
  зручних підходів до функціональних зон, окремих побудов, визначних місць;
  
• 
  мінімальне облаштування майданчиків для відпочинку з метою запобігання ушкодження природи довкілля;
  
• 
  забезпечити зручність догляду за цими місцями (прибирання, постачання необхідного для відпочинку).
  

Підраховано, що для забезпечення одної людини овочами на рік, потрібна ділянка приблизно 25 квадратних метрів. Труд на землі важкий, але сьогодні є розуміння, що ми самі перетворюємо його на каторжний, вирощуючи значно більше, ніж нам доцільно вживати. Тому все більш звичайними стає облаштування місць відпочинку в садибі.

Бажано на подвір’ї мати зелену галявину для ігор та відпочинку на траві дітей та дорослих. Якщо дозволяє площа ділянки, можна влаштувати спортивний майданчик з простими тренажерами для дорослих та спортивними спорудами для фізичного розвитву дітей різного віку.

Місце для вогнища (мангал для шашликів, споруда для приготування юшки на вогні) може стати улюбленим у вечірній час. На сьогодні фахівцями та аматорами розроблено безліч конструкцій облаштування таких майданчиків - від самих простих до більш незвичних.

Дитячий ландшафт для розваг. Якщо дітям не запропонувати вибір занять на подвір’ї, то спокою не чекайте. Дуже проста конструкція „павутиння” для самих маленьких та й усіх інших вікових категорій дітей. Просто, дешево й ефективно! Між чотирьма дерев’яними стовбурами (без кори, безпечних для дотику дітей) зроблено путанку з різнокольорового шнура. Зверху риболовна сітка – гамак, знизу риболовна сітка – батут для стрибків. Дитині впасти нікуди – вона весь час підстрахована сітками, вузли можна перев’язувати за бажанням дитини. Зручна драбинка допомагає залізти зразу нагору. Площа для цієї споруди потрібна не більше, ніж два на два метри.

Переносні лави-гойдалки з накриттям зараз доступні і за ціною, вже є скрізь у продажу, й придатні для відпочинку дітей та дорослих. Краще, щоб господарі або місцеві майстри, зробили навіть гойдалку для відпочинку не стандартною, а особливою, притаманною мотивам саме конкретній місцевості.

Якщо є щонайменша можливість створення водоймища, басейну чи водяних споруд (фонтанів, фонтанчиків, струмків, аквакамер з підсвіткою і бульбашками кисню тощо), навіть при наявності природних водоймищ, варто їх зробити. „Жива” вода покращує мікроклімат, робить ландшафт незвичним і сучасним, особливо в жарких умовах, за нею цікаво спостерігати всім, вона вигідно доповнить ландшафт.

Місце для тихого відпочинку може бути невеличким: просто майданчик з лавою чи альтанка, але в зручному привабливому озелененому місці.

„Хітом сезону” може стати декоративний сад-город. Колись декоративні сади були досить естетичновишукувані і привабливі..Це відбилось навіть у назві: садово-паркове мистецтво. Якщо відкинути звичні на сьогодні рамки влаштування, поєднати овочі з квітами, пряними і декоративними рослинами, то це буде найгарніша прикраса садиби. Врожай збільшується, а при правильному поєднанні рослин, вони майже не хворітимуть, і шкідники їх обминають. Можливо вас надихне приклад городу Вілландрі у Франції: онук в пам’ять про діда відновив декоративний город, і весь світ їздить зараз на це чудо подивитись (фото 2).

Садибу можуть прикрасити різного виду, розміру й призначення витвори декоративно-вжиткового мистецтва місцевих майстрів.

Народний календар, місцеві прикмети, обереги, цілющі рослини можуть додати колориту та тематики в прикрашанні садиби.

Людина сприймає оточення всіма огранами відчуття. Тобто, для більшого враження, за бажанням, можна супроводжувати відпочинок, їжу, роботу певною доречною музикою або співом. Доведено, що рослини краще родять, якщо їм іноді вмикати певну музику.

Особливості додасть нетрадиційний підхід в справі створення простору відпочинку. Навіть звичний тин може стати у нагоді при влаштуванні невеличкого місця тихого відпочинку.( фото 3.). Просто довкола яблуні, в тіньочку можна створити невеличку зону відпочинку з переносними стільцями, терасною квітникаркою, маленьким фонтанчиком-жабкою – фото 5. Довкола дерева праворуч пізніше розташувався секторний квітник безперервного цвітіння.

Архітектор: Давайте розглянемо варіант планування першої нашої ділянки, що є найскладнішаю для використання: тут і складний рельєф і проблематичність використання існуючої недобудови і таке іньше. По-перше,зонування. Парадна зона в даному випадку поєднує в”їзд, оскільки гаражі розміщено у передній частині першого ярусу будівлі, та два входи ( коридор описує дугу у внутришньому просторі будівлі) Тому доцільно створити клінкерне мощіння парадної зони в межах виступаючої частини будівлі, від одного ганку до друого, а відстань між мощінням та огорожею зайняти квітником. (рис.4).Господарську зону виділяти немає потреби, оскільки вона органично увійшла в саму споруду(гаражі, комори), а додатковий в'їзд на теріторію ділянки зроблено з протележної частини до спортивноого майданчика, що запланован у виглядік краплі.. Фактичо вся решта ділянки являє собою розширену зону відпочинку , де є і декоративний терасний сад-огород, і затишні місця,і декоративно акцентовані галявани.А головною прикрасою і родзинкою садиби стала Плавуча Альтанка. Це диво створено на місті недобудованого попереднім господарем котеджу , фундаменти і підвальна частина якого використані для відкритого басейну з бульбашками В середені басейну розміщена альтанка з мостками-переходами.Для створення затишної атмосфери плавуча альтанка захищена з трьох сторін(від вітрів,що поширені в цієї місцевостіц саме в північно-східному та південо-західному напрямках) декоративною стінкою з зеленню. Дерева та рослини розміщені і підібранні таким чином, щоб .створити цілющий, привабливий і взимку ландшафт. Це – нетрадиційне рішення,цілком відповідаюче кокретній сітуації, антиалергійне для власнихів цієї садиби.

Архітектор: .Звичайно, в цому і полягаї творчий процес:дослідити сітуацію якомога рительніше і визначитися зпочатку з головною, стратигичною ідеєю,а потім, працуючи по-факторно,розбирати кожен фрагмент, при необхідності уточнуючи, коригуючи загальну картину,але не відходячи від визначенної концепції.Наприклад, у другому варіанті опрацьовуеться ідея створення своєрідного повітряного середовища, в якому буде дуже комфртно людям, що народились під знаком повітря (Вагів, Близнюків, Водолія), бо для цієї стихії характерний відповідний рух енргій.Саме розташування будівліна “на ніжках” дозволяє повітрю вільно просуватися по ділянці. Планувальна організація теріторії побудована на принципі вільного, розмашистого просування від входу до кіньця ,“тилу” ділянки, де утворюється рел”єф-амфітеатр за допомогою зелених насадженьТут створюється декоративний басейн, прикрашений водяними рослинами і камінням, а також садиться родинне дерев,яке оточує радіальний декортивний город

.Вхід на ділянку утворюється двома доріжками, що перетинаються , символизуючи чоловіче та жіноче ( енергії інь та янь) ,а між ними розташовано квітник безпреривного цвітіння.( рис. 5.).Ліворуч від квітника –царівна ялинка, що прикрашає ділянку цілорічно,а осбливо яскрава вона на Новорічні Свята. Простір під будинком може використовуватись для відпочинку та захисту від спеки. Посеред ділянки галявина для розваг дітей та дорослих і майданчик , пристосований для спортивних занять В.куті ділянки , що утворють межі примикаючих сусідніх господарств передбачається кутовий мангал..Під плодовими деревами висаджуються пряні розслини та квіти, для запобігання хворобам і відлякування шкідників .

Господарська зона винесена в кут ділянки,що примикає до проїзду,. Це дає змогу компактно і зручно використати внутрішній простір і вивільнити теріторію для створення гармонійнго помешкання.

На третій ділянці впроваджена ідея перетікання ландшафту у внутрешній простір будинку, в зв’язку з чим, об’ємно-планувальне рішення житлового дому має відповідну западену, яку об’єіднує з будівлею колонада.

В першому віріанті планувальної організації цієї ділянки безпосереньо перед оселею,що розмещена в ії центрі,запроектовані будівлі господарського призначення,які візуально відокремлують житло з боку вулиці,залишаючи відкритим саму привабливу частину-колонаду з фіто- структурою. Таким чином з одногго боку посилюється естетично-художня виразність споруди,а з другого-створюється затишний простір між оселею та

господрськими спорудами, Це безумовно обумовлює відповідні вимоги що до їх архітектурно-художнього решення.

Парадна зона в цьому випадку значно розширюється та естетично здагачується.(рис.6).

При необхідності ,створується окрема господарська зона ,де розміщено гараж та сарай.Поруч з нєю маємо спортивний майданчик.В протележному від господарської зони куті запроектовано терасний декоративний город та, так зване родинне дерево, висадження та догляд за яким проводиться за певним рітуалом з участю всієї родини.

Другий варіант планувально-просторової організації ділянки передбачає повністтю відкриту парадну зону, що безпосередньо перетікає в в фіто-екстер’єрну частину будівлі, створуючи з нєю едине ціле.Таке рішення подобається людям, які впевнені в собі, життерадісні , відкриті до людей і природного оточення. Господарська зона передбачена у північно-східної частині ділянки, в куті садиби, а спортивний майданчик розміщено з протележного боку.(рис.7)По періметру садиби висажений сад. а в куті ,на перехресті суміжних ділянок,зростає вічнозелена ялинка,замикаюча діагональ:.парадна алея – дім-зона відпочинку.

Архітектор: Немає заперечень.Але я маю дати деякі роз’яснення щодо втілення цих ідей в життя.Оскільки ми маємо справу з певною частотою енергій,які працюватимуть в конкретних умовах , необхідно забезпечити технологичну чистоту експеріменту, тобто чистоту будівельного процесу. Не можна створювати на ділянці сміттезбірник, спочатку розворушити, розкопати та засмітити геть усю теріторію , а потім –закидати ями, заховати сміття. Весь процес створення гармонійного середовища має бути чітко спланований,продуманий. На кожному етапі будівництва необхідно не тільки ні порушувати гармоніасть простору,а підвищувати рівень його гармонізації за рахунок структуризації окремих елементів.

Так.спочатку треба вирішити (маючи план просторово-планувальної організації садиби),куди подіти грунт, що вийматиметься: чи вивозити його, чи використати для посилення існуючого рел’єфу, бо тут стикуються екологічні, естетичні, економічні питання… Наприклад, верхній,родючий шар грунту зовсім зайвий там,де планується мощення чи якесь іньше покриття,і- навпоки потрібен на городі,чи в ямах під деревами.Тому раціональне переміщення грунту-справа непроста, бо недоречно за кожним разом переміщати його змісця на місце: спочатку створити газон, потім його закидати , викопуючи ями під дерева ,або з траншеї під фундамент сараю,чи щось подібне. А таке трапляється нажаль дуже часто.

Необхідно так організувати процес перетворення ландшафту,щоб він весь час приваблював око, з кожним новим кроком поглиблював естетичну насолоду від вашої ділянки,тим більше,що сучасні технології будівництва дозволяють спруджувати домівку поступово,витрачаючи стільки будівельних матеріалів скільки необхідно щодня, ні створюючи складів та громізких будівельних майданчиків.

Рис.1 Енергетичний каркас Землі. Лінії Хартмана.

Рис.2 Сітка Куррі

Рис.3 Загальна об’ємна геопатогенна картина місцевості.

Рис.4Просторово-планувальна організація першої ділянки

Експлікація:

1 –Проектуєма житлова будівля

2 –Парадна зона

3- Зона відпочинку

4- Господарський майданчик

5- Спортивна зона

6.- Сусідні ділянки

7- Зона громадського відпочинку

8- Існуючий ставок

9- Терасний декоративний город

10-“Плавуча” альтанка

11-Захисний природний зелений масив

12-Декоративна захісна стінка

13-Ялинка

14-Родинне дерево

15-Кутовий мангал

16-Декоративний басейн

17-Внутрішне зелене природне подвір’я

18-Будівлі господарського призначення

Рис 5 Просторово-планувальна організація другої ділянки