Програма навчальної дисципліни

Причини і привід війни. Її перебіг. Революція 4 вересня 1870 р. і проголошення Третьої республіки. Уряд національної оборони. Результати війни. Її внутрішні (для Франції й Німеччини) і міжнародні наслідки

Франція по завершенні франко-прусської війни. Повстання 18 березня 1871 р. і утворення Паризької комуни. Особливості політичного устрою Паризької комуни. Соціально-економічна політика комуни. Її падіння, оцінки суті й ролі в історії. Політична боротьба у Франції після франко-прусської війни. Конституція 1875 р. «Воєнна тривога» 1875 р. Суспільно-політичне становище Франції у 1880-1890-ті рр. Соціалісти. Французько-німецькі відносини. Колоніальна політика Франції у 1880-ті рр. Відносини Франції з Англією. Буланжизм. Панамська афера. Справа Дрейфуса. Зовнішня політика Франції у 1890-ті рр. Французько-російський союз. Суспільно-політичне життя у Францїї на початку ХХ ст. Утворення політичних партій. Політика урядів «лівого блоку» (1902-1906). Внутрішня політика кабінетів радикалів. Анархосиндикалізм у французькому робітничому русі. Президентство Р.Пуанкаре і зміцнення обороноздатності Франції. Особливості економічного розвитку Франції в останній третині ХІХ ст. і на початку ХХ ст.

Створення Німецької імперії. Її державний і політичний устрій. Зміни в економічному житті Німеччини після об’єднання. “Грюндерство” й економічна криза 1873 р. Канцлерство О. фон Бісмарка. Внутрішня та зовнішня політика Бісмарка в 70-80-ті рр. Упровадження протекціонізму. “Культуркампф”. Робітниче питання в політиці О.Бісмарка. «Винятковий закон» . Соціальне законодавство. Європейська політика Бісмарка в 1870-1880-ті рр. Колоніальна політика. Економічний розвиток Німецької імперії в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Німецька соціал-демократія на межі ХІХ-ХХ ст.. Внутрішня і зовнішня політика Німеччини у “вільгельмівську епоху”. Внутрішня політика. Ліберальні реформи. Економічних розвиток. Вплив особистості імператора на внутрішню і зовнішню політику. Німеччина в міжнародних кризах початку ХХ ст. Зміцнення обороноздатності Німеччини.

Особливості розвитку Великої Британії в останній третині ХІХ ст. Економічний розвиток Великої Британії в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Демократизація політичної системи в останній третині ХІХ ст. Політичні партії. Політика урядів лібералів в останній третині ХІХ ст. Розгортання ірландського національно-визвольного руху в кінці 1870-х – 1880-ті рр. Політика консервативних кабінетів останньої третини ХІХ ст. Соціальні суперечності у Великій Британії в останній третині ХІХ ст. Тред-юніони. Соціалісти. Робітниче питання на поч. ХХ ст. Утворення Лейбористської партії. Парламентські вибори 1906 р., повернення до влади лібералів. Соціальний реформізм ліберальних урядів – “ллойд-джорджизм”. Конституційна криза 1909-1911 рр. та парламентська реформа 1911 р. Загострення соціальних конфліктів напередодні війни. Ірландське питання і конституційна криза напередодні світової війни. Зовнішня політика Великої Британії в останній третині ХІХ ст. Колоніальна експансія. Англо-бурська війна. Зовнішня політика на початку ХХ ст. Англо-німецьке суперництво. Кінець політики “блискучої ізоляції”. Антанта.

Система дуалізму. Роль національних проблем у внутрішньому житті. Економічний розвиток Австро-Угорщини після встановлення дуалізму, його особливості в різних областях імперії. Суспільно-політичний розвиток Цислейтанії. Суспільно-політичний розвиток Транслейтанії. Криза дуалізму кінця ХІХ – початку ХХ ст. Виборча реформа початку ХХ ст., її наслідки. Зовнішня політика Австро-Угорщини.

Об'єднання Італії. Державний лад і політичний розвиток Італії після об'єднання. Правління “правої” та “лівої”. Відносини між державою і папським престолом. Економічний розвиток Італії після об’єднання. Сільське господарство і промисловість в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. Прихід до влади «лівої», її політика. «Криваве десятиліття» у 1890-ті рр. Внутрішня політика Ф. Кріспі. Зовнішня політика в останній третині ХІХ ст. Іредентизм. Робітничий та соціалістичний рухи в останній третині ХІХ ст. Анархізм. Італійська соціалістична партія. Поворот до лібералізму. «Ліберальна ера» початку ХХ ст. Економічний розвиток Італії на початку ХХ ст. Діяльність соціалістів в умовах «ліберальної ери». Зовнішня політика на початку ХХ ст. Італо-турецька війна, її наслідки.

Особливості економічного розвитку після громадянської війни і Реконструкції. Внутрішньополітичний розвиток США в останній третині ХІХ ст. Функціонування двопартійної системи. Основні проблеми внутрішньої політики. Соціальні рухи. Антимонополістичний рух. Виступи фермерів. Соціалісти. Зовнішня політика в останній третині ХІХ ст. Американсько-іспанська війна. Особливості економічного розвитку США на початку ХХ ст. Новий етап соціального протесту на початку ХХ ст. Робітничий рух. Масові демократичні рухи. Ліберальний реформізм, його соціальні та ідейні витоки. Діяльність урядів Т.Рузвельта, У.Тафта, В.Вільсона Президент В. Вільсон, його економічна політика. Зовнішня політика на початку ХХ ст.

Нові риси міжнародного розвитку в останній третині ХІХ ст. Результати і міжнародні наслідки франко-прусської війни. Система “озброєного миру” в Європі. “Союз трьох імператорів”. Франко-німецька “військова тривога” 1875 р. Міжнародні ускладнення у зв’язку з російсько-турецькою війною 1877 – 1878 рр. Австро-німецький союз (1879). Троїстий союз (1882). Австро-німецько-російська угода (1881).

Колоніальна експансія європейських держав у 70-90-і рр. і загострення суперечностей між ними. Англо-німецькі колоніальні протиріччя. Фашодський інцидент.

Балканська проблема і посилення напруженості в Європі в кінці 80-х років. “Договір перестраховки” (1887). Загострення російсько-німецьких відносин. Франко-російський союз (1891-1893). Перші війни за переділ колоніального світу – американо-іспанська (1898), англо-бурська (1899-1902), російсько-японська (1904-1905).

Загострення англо-німецьких протиріч на початку ХХ ст. Англо-французька Антанта. Перша марокканська криза (1905-1906). Англо-російська угода (1907).

Протистояння країн Троїстого союзу й Антанти в міжнародних кризах. Боснійська криза (1908-1909). Агадирський інцидент і друга марокканська криза (1911). Балканські війни (1912-1913). Зростання воєнної небезпеки. Розстановка сил на міжнародній арені до літа 1914 р.

Привід до війни. Сараєвське вбивство і липнева криза 1914 р. Розв’язання світової війни. Цілі воюючих держав. Військово-стратегічні плани противників. Військові дії й дипломатична боротьба в 1914 р. Східний і Західний фронти. Вступ у війну Японії. Боротьба коаліцій за нейтральні країни. Вступ у війну Туреччини. Воєнні події в 1915 р. на Східному і Західному фронтах. Вступ у війну Італії, Болгарії. Розгром Сербії. Близькосхідні театри воєнних дій. Військово-морські операції. Спроба Німеччини досягти вирішальних успіхів у 1916 р. на Західному фронті. Верденська битва. Вступ у війну Румунії. Операції на Італійському, Салонікському, Кавказькому, Месопотамському, Сирійсько-Палестинському фронтах. Дії на морі в 1916 р. Секретні угоди про умови територіального переділу світу. Хід війни в 1917 – 1918 рр. і її завершення. Лютнева революція в Росії і ситуація на Східному фронті. Вступ у війну США. Військові дії на Західному фронті. Військові дії на інших фронтах і на морі. Кампанія 1918 р. Брест-Литовський і Бухарестський мирні договори. Військові дії на Західному фронті. Поглиблення кризи в країнах німецького блоку. Капітуляція Болгарії, Туреччини, Австро-Угорщини. Капітуляція Німеччини, умови перемир’я. Результати і наслідки І світової війни.

Політична ситуація у воюючих країнах. Війна і державне регулювання господарського життя. Політичне й економічне становище і внутрішня політика Німеччини, Австро-Угорщини і країн Антанти (Англії, Франції, Італії). Соціальні проблеми воюючих країн. Нейтралітет США до 1917 р., його причини. Політична боротьба в США з питання вступу у війну. Продовження ліберального курсу реформ. Вступ США у війну. Державне регулювання економіки і трудових відносин. Політичні, економічні й соціальні наслідки війни для Німеччини, Австро-Угорщини, Великої Британії, Франції, Італії, США.

1. 
   Анархисты. Документы и материалы. Т.1. 1883-1916. - М., 1998.
   
2. 
   Бисмарк О. Воспоминания, мемуары: В 2 т. – М., Минск, 2002.
   
3. 
   Бисмарк О. Мысли и воспоминания: В 3 т. – М.,1940-1941.
   
4. 
   Молок А.И. Хрестоматия по истории Парижской Коммуны. – М., 1976.
   
5. 
   Практикум по новой истории 1871-1917. Учебное пособие. (Составитель Н.И.Кочегарова). – М.: Просвещение, 1989.
   
6. 
   Роллан Р. Воспоминания. – М.: Художественная литература, 1966.
   
7. 
   Сборник документов по истории нового времени. Экономическое развитие и внутренняя политика стран Европы и Америки 1870-1914 (Сост. П.И.Остриков). – М., 1989.
   
8. 
   Сборник документов по истории рабочего и социалистического движения стран Европы и США // Под ред. П.И.Острикова. – М., 1985.
   
9. 
   Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – М.: Юридическая литература, 1984.
   
10. 
    Хрестоматия по новой истории. 1870-1918 // Под ред. А.И.Молока. – Ч.2. – М., 1953.
    
11. 
    Хрестоматия по новой истории: В 2 ч. (Под ред. А.И.Молока, В.И.Орлова). – М., 1959.
    
12. 
    Хрестоматия по социально-экономической истории Европы в новое и новейшее время // Под ред. В.М.Волгина. – М.-Л., 1929.
    
13. 
    Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К., 1995.
    
14. 
    Юровская Е.Е. Практикум по новой истории (1870-1917). – М., 1979.
    

1. 
   Антюхина-Московченко В.И. Третья республика во Франции, 1870-1918. – М.: Мысль, 1986.
   
2. 
   Белькинд Л.Д., Конфедератов И.Я., Штейнберг Я.А. История техники. – М., Л., 1956.
   
3. 
   Бриггс, Эйза и Патриция Клэвин. Европа нового и новейшего времени. С 1789 года до наших дней. – М.: «Весь мир», 2006. – С.191-221.
   
4. 
   Васильев С. Очерки по истории естествознания. - Л., 1925.
   
5. 
   Ватлин А. Германия в ХХ веке. – М., 2002.
   
6. 
   Вентури Л. От Мане до Лотрека. - М., 1958.
   
7. 
   Всеобщая история архитектуры: В 12 т. – Т.10. Архитектура ХІХ – начала ХХ в. – М., 1972. Гальский Р., Резидер. Великие авантюры. История создания Суэцкого и Панамского каналов. – М., 1986.
   
8. 
   Германская история в новое и новейшее время: В 2 т. – Т.1. – М., 1970.
   
9. 
   Гомбрих Э. История искусства. – М., 1998.
   
10. 
    Гомбрих, Эрнст. История искусства. – М., 1998 (чи будь-яке інше видання).
    
11. 
    Горюнов В.С., Тубли М.П. Архитектура эпохи модерна: Концепции. Направления. Мастера. – СПб., 1994.
    
12. 
    Дейвіс, Норман. Європа. Історія / Пер. з англ. – К., 2000.
    
13. 
    Дейвіс, Норман. Європа. Історія. – К., 2000.
    
14. 
    Ерусалимский А.С. Бисмарк: дипломатия ми милитаризм. – М., 1968.
    
15. 
    Заваэс А. История Третьей республики (1870-1926). – М.-Л., 1930.
    
16. 
    Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Буржуазная философия середины ХІХ – начала ХХ в. – М., 1988.
    
17. 
    История Великобритании / Под ред. Кеннета О.Моргана. – М.: Весь мир, 2008 // http://royallib.com/book/morgan_red_kennet/istoriya_velikobritanii.html
    
18. 
    История Европы. – Т.5. – М., 2000.
    
19. 
    История Европы. – Т.5. – М., 2000.
    
20. 
    История зарубежного театра: В 4 ч. – Ч.2. – Театр Западной Европы и США (1789-1917) – М., 1984.
    
21. 
    История зарубежной литературы конца ХІХ – начала ХХ в. (1871-1917) – М., 1968.
    
22. 
    История зарубежной музыки. – Вып.4. Вторая половина ХІХ в. – М., 1983;
    
23. 
    История Парижской Коммуны 1871 г. // Под ред. А.З.Манфреда и др. – М., 1971.
    
24. 
    История Франции: В 3 т. / Под ред. А.З.Манфреда. – Т.2. – М., 1973.
    
25. 
    История ХІХ в./ Под ред. Лависа и Рамбо. – Т.6, 7. – М., 1939.
    
26. 
    История ХІХ в./ Под ред. Лависа и Рамбо. – Т.6, 7. – М., 1939.
    
27. 
    Кертман Л.Е. История культуры стран Европы и Америки. 1870-1917. – М., 1987.
    
28. 
    Кертман Л.Е. История культуры стран Европы и Америки. 1870-1917. – М., 1987.
    
29. 
    Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997.
    
30. 
    Комаров С.В. История зарубежного кино. Т.1 Немое кино. – М., 1965.
    
31. 
    Кретинин С.В. Карл Каутский (1854-1938): опыт переосмысления // Новая и новейшая история. – 1995. - №1,2.
    
32. 
    Лейди, Роберто. Грандиозная афера ХIХ века накануне развязки (Панамский канал) // За рубежом. – 1974. - №21.
    
33. 
    Ленін В.І. Пам'яті Комуни. – ПЗП. - Т.20.
    
34. 
    Либерализм Запада XVII-XX вв. (авт. коллектив: В.В.Согрин, А.И.Патрушев, Е.С.Токарев, Т.М.Фадеева. – М., 1995.
    
35. 
    Лун П. История социалистической партии во Франции (1871-1914). – М., 1923.
    
36. 
    Людвиг Э. Последний Гоггенцолерн (Вильгельм ІІ). – М., 1991.
    
37. 
    Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Атіка, 2004.
    
38. 
    Манфред А.З. Внешняя политика Франции (1871-1891). – М., 1952.
    
39. 
    Манфред А.З. Образование русско-французского союза. – М., 1975.
    
40. 
    Манфред А.З. Очерки по истории Франции. – М., 1958.
    
41. 
    Маркс К. Громадянська війна у Франції // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. 2-ге вид. – Т.17.
    
42. 
    Матвеева А.Г. Германская империя. 1870-1914. - М.: ИВИ РАН, 2002. – 162 с.
    
43. 
    Международное рабочее движение. Вопросы истории и теории: В 8 т. Т.2. – М., 1976; Т.3. – М., 1978.
    
44. 
    Миллер С., Поттхофф Х. Краткая история СДПГ. 1848-1990. – К., 2000.
    
45. 
    Модернизм. Анализ и критика основных направлений. – М., 1987.
    
46. 
    Молчанов Н.Н. Жан Жорес (1859-1914). – М., 1986.
    
47. 
    Музыка ХХ века, 1890-1945. Очерки: В 2 ч. – Ч.1. – М., 1976.
    
48. 
    Наринский М.М. Шарль Моррас и «Аксьйон Франсез» до первой мировой войны // Французский ежегодник. – 1976. – М., 1978.
    
49. 
    Овчаренко Н.Е. Две жизни Эдуарда Бернштейна // Новая и новейшая история. – 1994. - №3,4-5.
    
50. 
    Палмер А. Бисмарк / Пер. с англ. – Смоленск, 1998.
    
51. 
    Парижская Коммуна 1871 г. // Под ред. Ж.Брюа и др. – М., 1964.
    
52. 
    Петренко Е.Л. Карл Каутский: очерк социалистических воззрений. – М., 1991.
    
53. 
    Петренко Е.Л. Социалистическая доктрина Эдуарда Бернштейна. – М., 1990.
    
54. 
    Писарев Ю.А. Германский империализм и Балканы: роковые решения Вильгельма ІІ Гогенцолерна // Новая и новейшая история. – 1983. - №5.
    
55. 
    Полевой В.М. Двадцатый век: Изобразительное искусство и архитектура стран и народов мира. – М., 1989.
    
56. 
    Прицкер Д.К. Жорж Клемансо. – М., 1983.
    
57. 
    Рассел Б. Мудрость Запада: исторические исследования западной философии в связи с общими и политическими обстоятельствами.– М., 1998.
    
58. 
    Ревалд Д. История импрессионизма. – М., 1995.
    
59. 
    Ревалд Д. Постимпрессионизм. – М., 1996.
    
60. 
    Садуль Ж. Всеобщая история кино. - Т.2. - 1909-1914. — М., 1958.
    
61. 
    Садуль Ж. История киноискусства от его зарождения до наших дней. – М., 1957.
    
62. 
    Самарская Е.А. Жорж Сорель – вечный еретик // Новая и новейшая история. – 1994. - №2.
    
63. 
    Сарабаньянов Д.В. Стиль модерн: истоки, история, проблемы. – М., 1989.
    
64. 
    Сеньобос Ш., Метэн А. Новейшая история с 1815 г. - Ч.II. - СПб., 1905.
    
65. 
    Смирнов В.П. Франция в ХХ веке. – М., 2001. – С.44-47.
    
66. 
    Соколов Б. Германская империя: от Бисмарка до Гитлера.- М., Эксмо, 2003. - 480 с.
    
67. 
    Тарле Е.В. Европа в эпоху империализма / Соч.: В 12 т. - Т.5. – М., 1958.
    
68. 
    Терлиц Е. История киноискусства, 1895-1927. – М., 1968.
    
69. 
    Хальгартен Г. Империализм до 1914. Социологическое исследование германской внешней политики до первой мировой войны / Пер. с нем. – М., 1961.
    
70. 
    Хобсбаум Э. Век империи. 1875-1914. – Ростов-на-Дону, 1999 // http://www.twirpx.com/file/361047/
    
71. 
    Хобсбаум Э. Век империи. 1875-1914. – Ростов-на-Дону, 1999.
    
72. 
    Хобсбаум Э. Век капитала. 1848-1875. – Ростов-на-Дону, 1999.
    
73. 
    Цфасман А.Б. Буржуазные партии и рабочее движение в Германии. 1890-1914. – Челябинск, 1975.
    
74. 
    Черкасов П.П. Судьба империи: Очерк колониальной экспансии Франции в 16-20 ст. – М., 1989.
    
75. 
    Чубинский В.В. Бисмарк. Политическая биография. – М., 1988.
    
76. 
    Юренев Р.Н. Краткая история киноискусства. – М., 1997.
    
77. 
    Burnette, Joyce. Gender, Work and Wages in Industrial Revolution Britain. – Cambridge University Press, 2008.
    
78. 
    Clark, Kenneth. Civilisation. A Personal View. – New York and Evanston: Harper&Row, 1969. – P. 321-348.
    
79. 
    McNeill, William H. History of Western Civilization. A Handbook. – University of Chicago Press, 1969 // http://books.google.com.ua/books?id=a98qN3HHG9gC&pg=PA493&hl=uk&source=gbs_toc_r&cad=3#v=onepage&q&f=false
    
80. 
    The New Cambridge Modern History. – V.11. Material Progress and World-Wide Problems. 1870-1898. – Cambridge University Press, 1962.
    
81. 
    The New Cambridge Modern History. – V.12. The Shifting Balance of World Forces. 1898-1945. – Cambridge University Press, 1968.
    
82. 
    The New Cambridge Modern History. – V.13. Campanion Volume. – Cambridge University Press, 1979.
    

1. 
   Анархисты. Документы и материалы. Т.1. 1883-1916. - М., 1998.
   
2. 
   Бауер, Отто. Національне питання і соціал-демократія. – К., 2004.
   
3. 
   Бауер, Отто. Австрийская революция 1918 г. – М.-Л., 1925.
   
4. 
   Конституции и законодательные акты буржуазного государства XVII-XIX вв. – М., 1957.
   
5. 
   Практикум по новой истории. 1872-1917 (Составитель Н.И.Кочегарова). – М., 1989.
   
6. 
   Проблемы общественного прогресса и социалистического идеала в общественной мысли конца ХІХ – ХХ ст. Хрестоматия. Вып.1. – М., 1990.
   
7. 
   Реннер К., Гаммер О. Національна справа, інтернаціоналїзм, імперіалізм і соціалізм: Збірка статей К.Реннера й О.Гаммера. — Б. м., 1915.
   
8. 
   Сборник документов по истории нового времени. Экономическое развитие и внутренняя политика… 1870-1914 (Сост. П.И.Остриков). – М., 1989.
   
9. 
   Сборник документов по истории рабочего и социалистического движения стран Европы и США // Под ред. П.И.Острикова. – М., 1985.
   
10. 
    Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран / Под ред. З.М.Черниловского. – М., 1984.
    
11. 
    Хрестоматия по новой истории. 1870-1918 // Под ред. А.И.Молока. – Ч.2. – М., 1953.
    
12. 
    Хрестоматия по новой истории (1870-1918). – М., 1959.
    
13. 
    Хрестоматия по социально-экономической истории Европы в новое и новейшее время // Под ред. В.М.Волгина. – М.-Л., 1929.
    
14. 
    Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К., 1995.
    
15. 
    Юровская Е.Е. Практикум по новой истории (1870-1918). – М., 1979.
    

1. 
   Австро-Венгрия и словяно-германские отношения. – М., 1965.
   
2. 
   Байбакова Л.В. Двухпартийная система в США в период «позолоченного века». – М., 1996.
   
3. 
   Бриггс, Эйза и Патриция Клэвин. Европа нового и новейшего времени. С 1789 года до наших дней. – М.: «Весь мир», 2006. – С.191-221.
   
4. 
   Британская империя в ХХ веке/Под ред. А.М.Пегушева. – М., 2010.
   
5. 
   Виноградов К.Б. Дэвид Ллойд Джордж. – М., 1970.
   
6. 
   Виноградов К.Б. У истоков лейбористской партии (1889-1900). – М., 1965.
   
7. 
   Внешняя политика США в последней трети 19 ст./ Под. ред. В.К.Фураева. – Л., 1991.
   
8. 
   Галкин И.С. Австро-Венгрия и Италия в 1870-1914 гг. – М., 1952.
   
9. 
   Гершов З.М. «Нейтралитет» США в годы первой мировой войны. – М., 1963.
   
10. 
    Давидсон А.Б. Сессиль Родс и его время. – М., 1984.
    
11. 
    Ерофеев Н.А. Очерки по истории Англии, 1815-1917. – М., 1959.
    
12. 
    Исламов Т.М. Политическая борьба в Венгрии в нач. ХХ ст. – М., 1959.
    
13. 
    История Великобритании / Под ред. Кеннета О.Моргана. – М.: Весь мир, 2008 // http://royallib.com/book/morgan_red_kennet/istoriya_velikobritanii.html
    
14. 
    История внешней политики и дипломатии США (1867-1918). – М., 1997.
    
15. 
    История Европы. – Т.5. – М., 2000.
    
16. 
    История Италии: В 3 т. – Т.2. – М., 1970.
    
17. 
    История США: В 4 т. – Т.2. – М., 1985.
    
18. 
    Канделоро Дж. История современной Италии / Пер. с итал. – В 7 т. – Т.4,5. - М., 1975.
    
19. 
    Колпаков А.Д. Ирландия на пути к революции, 1900-1918. – М., 1976.
    
20. 
    Кравченко И.Н. США: внешняя политика в начале эпохи империализма.. – М., 1988.
    
21. 
    Краткая история Венгрии. С древнейших времен до наших дней / Под ред. Т.М.Исламова. – М., 1991.
    
22. 
    Куропятник Г.П. Фермерское движение в США от грейнджеров к Народной партии. 1867-1896. – М., 1971.
    
23. 
    Лан В.Т. США: от испано-американской до Первой мировой войны. – М., 1975.
    
24. 
    Либеральная традиция в США и ее творцы. – М., 1997.
    
25. 
    Лозинский С. Национальный вопрос и политические партии в Австрии. -М., 1907.
    
26. 
    Лозинский С. Царствование Франца-Иосифа: политический очерк современной Австрии. – Пг., 1916.
    
27. 
    Мазиано К.Ф. Итальянское рабочее движение на рубеже ХІХ и ХХ веков. – М., 1976.
    
28. 
    Мозолин В.П. Корпорации, монополии и право США. – М., 1966.
    
29. 
    Мортон А.Л. История Англии / Пер. с англ. – М., 1950.
    
30. 
    Невикс С., Комманджер Г. История США. – Н.Й., 1991.
    
31. 
    Освободительное движение народов Австрийской империи: период утверждения капитализма. – М., 1982.
    
32. 
    Очерки новой и новейшей истории США (Под ред. Г.Н.Севостьянова, др.): В 2 т. – Т.1. – М., 1960.
    
33. 
    Паррингтон В.Л. Основные течения американской мысли: В 3 т. – Т.3. – М., 1963.
    
34. 
    Писарев Ю.А. Освободительное движение югославских народов Австро-Венгрии, 1905-1914 гг. – М., 1962.
    
35. 
    Пристер Е. Краткая история Австрии. – М., 1952.
    
36. 
    Ратнер Н.Д. Очерки по истории пангерманизма в Австрии в конце ХІХ в. – М., 1970.
    
37. 
    Рубинштейн Е.И. Крушение Австро-Венгерской монархии. – М., 1963.
    
38. 
    Сивачев Н.В. США: государство и рабочий класс (от образования Соединенных Штатов Америки до окончания Второй мировой войны). – М., 1982.
    
39. 
    Согрин В. Политическая история США ХУІІ – ХХ вв. – М., 2001.
    
40. 
    Согрин В.В. Идеология в американской истории: от отцов-основателей до конца ХХ века. – М., 1995.
    
41. 
    Согрин В.В. Политическая история США. – М., 2001.
    
42. 
    Согрин В.В., др. Либерализм Запада XVII-ХХ вв. – М., 1995.
    
43. 
    Тарле Е.В. Сочинения: В 12-ти т. - Т.5. Европа в эпоху империализма. – М., 1958.
    
44. 
    Тейлор Дж. А. Габсбургська монархія 1809-1918. – Львів, 2002.
    
45. 
    Тіндалл Дж., Шай Д. Історія Америки. – Львів, 2010.
    
46. 
    Травин Д. Новый мир старой империи. Модернизация в Австро-Венгрии // Звезда. – 2002. - №8.– С.163-184.
    
47. 
    Трайнин И. Национальные противоречия в Австро-Венгрии и ее распад. – М.-Л., 1947.
    
48. 
    Турок В.П. Очерк истории Австрии. – М., 1962.
    
49. 
    Уткин А.И. Дипломатия Вудро Вильсона. – М., 1989.
    
50. 
    Уткин В.И. Теодор Рузвельт: политический портрет. – Свердловск, 1989.
    
51. 
    Фурсенко А.А. Борьба за раздел Китая и американская доктрина открытых дверей. 1895-1900. – М.-Л., 1956.
    
52. 
    Хатт А. Британский тред-юнионизм. – М., 1959.
    
53. 
    Хилкуит М. История социализма в Соединенных Штатах. – Пг., 1919.
    
54. 
    Хобсбаум Э. Век капитала. 1848-1875. – Ростов-на-Дону, 1999.
    
55. 
    Хобсбаум Э. Век империи. 1875-1914. – Ростов-на-Дону, 1999 // http://www.twirpx.com/file/361047/
    
56. 
    Цьольнер, Еріх. Історія Австрії. – Львів, 2001.
    
57. 
    Швейцер В.Я. Социал-демократия Австрии: критика политических концепций и программ. – М., 1987.
    
58. 
    Яхимович З.П. Внутренняя политика Италии в 1908-1914 гг. – М., 1973.
    
59. 
    McNeill, William H. History of Western Civilization. A Handbook. – University of Chicago Press, 1969 // http://books.google.com.ua/books?id=a98qN3HHG9gC&pg=PA493&hl=uk&source=gbs_toc_r&cad=3#v=onepage&q&f=false
    
60. 
    The New Cambridge Modern History. – V.11. Material Progress and World-Wide Problems. 1870-1898. – Cambridge University Press, 1962.
    
61. 
    The New Cambridge Modern History. – V.12. The Shifting Balance of World Forces. 1898-1945. – Cambridge University Press, 1968.
    
62. 
    The New Cambridge Modern History. – V.13. Campanion Volume. – Cambridge University Press, 1979.
    

1. 
   Архив полковника Хауза. - Т.1-4. - М., 1937-45.
   
2. 
   Бекер Р.С. Вудро Вильсон. Мировая война. Версальский мир. – М.- Пг., 1921.
   
3. 
   Белая книга: европейский кризис: дипломатическая переписка Англии, предшествовавшая войне. – Пг., 1914.
   
4. 
   Берти, лорд. За кулисами Антанты: дневник британского посла в париже, 1914-1919. – М.-Л., 1927.
   
5. 
   Бетман-Гольвег Т. Мысли о войне. М.-Л., 1925.
   
6. 
   Бюкенен Д. Мемуары дипломата. – М., 1925; 1991.
   
7. 
   Бюлов, Бернгард. Воспоминания. – М.-Л., 1935.
   
8. 
   Вильгельм ІІ. Мемуары. События и люди. 1878-1918. – М., Пг., 1923.
   
9. 
   Гогенлоэ Х. Мемуары князя Гогенлоэ. – М., 1907.
   
10. 
    Дневники и документы из личного архива Николая ІІ. – Минск, 2003.
    
11. 
    Желтая книга: документы, относящиеся к великой европейской войне 1914 г. – М.-Л., 1927.
    
12. 
    Заговор против мира: как была развязана империалистическая война в 1914 г.: факты и документы. – М., 1934.
    
13. 
    Игнатьев А.А. Пятьдесят лет в строю. М., 1950.
    
14. 
    Книга лжи: германская белая книга о возникновении германо-русско-французской войны. – Пг., 1915.
    
15. 
    Лихновский К.М. Моя миссия в Лондон 1912-1914. – Пг., 1916; Б.м., 1918.
    
16. 
    Ллойд Джордж Д. Военные мемуары. – М., 1934. – Т.1-6.
    
17. 
    Луи, Жорж. Записки посла. - М., 1925.
    
18. 
    Людендорф Э. Мои воспоминания о войне 1914-1915. - Т.1-2. – М., 1923.
    
19. 
    Марескотти, Альдрованди. Дипломатическая война. Воспоминания и отрывки из дневника (1914-1919) / Пер. с итал. - М., 1944.
    
20. 
    Мировые войны ХХ века. Кн.2. Первая мировая война. Документы и материалы / Отв.ред. В.К.Шацилло. – М., 2002.
    
21. 
    Нитти Ф.С. Европа без мира. - Т.1,2. - М., 1923-24.
    
22. 
    Палеолог М. Накануне мировой войны. М.-Пг., 1923.
    
23. 
    Палеолог М. Царская россия накануне революции. Т.1-3. М., 1923
    
24. 
    Палеолог М. Царская Россия во время мировой войны. – М.-Пг., 1923, М., 1991.
    
25. 
    Пуанкаре Р. На службе Франции. Воспоминания 1914-1915; 1915-1916. – М., 1924, М., Минск, 2002.
    
26. 
    Пуанкаре Р. Происхождение мировой войны. - М., 1924., М.1999.
    
27. 
    Пурталес Ф. Между миром и войной. Мои последние переговоры в Петербурге в 1914. - М.–Пг., 1928.
    
28. 
    Русско-германские отношения. 1873-1914. Секретные документы. – М., 1922.
    
29. 
    Сазонов С.Д. Воспоминания. – М., 1927.
    
30. 
    Синяя книга: сборник тайных документов, извлеченных из архива бывшено Министерства иностанных дел. – М., 1918.
    
31. 
    Сухомлинов В. Воспоминания. - М.-Л., 1929.
    
32. 
    Тирпиц А. Воспоминания. - М., 1957.
    
33. 
    Тирпиц А. Из воспоминаний. - М., 1925.
    
34. 
    Фош Ф. Воспоминания. Война 1914-1918. – М., 1939.
    
35. 
    Фрейд З., Буллит У. Томас Вудро Вильсон. 28-й президент США: психологическое исследование. – М., 1992.
    
36. 
    Хрестоматия по новой истории, 1970-1918 / Под ред. И.А.Молока, В.А.Орлова. – Ч.2. – М., 1953.
    
37. 
    Чернин О. В дни мировой войны. Мемуары. – М.-Пг., 1923.
    
38. 
    Черчилль У. Мировой кризис. М.-Л., 1932.
    
39. 
    Шацилло В. Первая мировая война. 1914-1918. Факты и документы. – М.: «Олма-ПРЕСС», 2003.
    
40. 
    Эрцбергер М. Германия и Антанта. Мемуары. – М.-Пг., 1923.
    

1. 
   Айрапетян М.Э., Кабанов П.Ф. Первая мировая империалистическая война 1914-1918 гг. – М., 1964.
   
2. 
   Александров В.В. Борьба империалистических держав за раздел Африки (1881-1914 гг.). – М., 1963.
   
3. 
   Боев Ю.А. Ближний Восток во внешней политике России (1838-1914 гг.) – К., 1964.
   
4. 
   Британская империя в ХХ веке/Под ред. А.М.Пегушева. – М., 2010.
   
5. 
   Бродський Р.М., Єнольський З.А. Нова історія країн Азії і Африки. – Львів, 1986.
   
6. 
   Васильев Л.С. История Востока. – Т.2. – М., 2001. – С.89-123 (Колонізація Африки).
   
7. 
   Вержховский Д.В., Ляхов В.Ф. Первая мировая война 1914-1918 гг. Военно-исторический очерк. – М., 1964.
   
8. 
   Виноградов В.Н. 1914 год: быть войне или не быть // Новая и новейшая история. – 2004. - №6.
   
9. 
   Виноградов К.Б. Мировая политика 60-70-х годов ХІХ века: события и люди. - Л., 1991.
   
10. 
    Внутриполитическая борьба в странах Запада в годы первой мировой войны. Межвузовский сборник. – Куйбышев, 1984.
    
11. 
    Восточный вопрос во внешней политике России. Конец XVIII – нач. ХХ в. – М., 1978.
    
12. 
    Всемирная история. Первая мировая война / А.Н. Бодак, И.Е. Войнич и др. – М., 2002.
    
13. 
    Вяземская Е.К., Данченко С.И. Россия и Балканы. Кон. XVIII в. – 1918. – М., 1990.
    
14. 
    Галкин И.С. Дипломатия европейских держав в связи с освободительным движением народов европейской Турции, 1905-1918. – М., 1960.
    
15. 
    Галкин И.С. Дипломатия европейских держав в связи с освободительным движением народов европейской Турции в 1905-1912 гг. – М., 1970.
    
16. 
    Гейдорн Г. Монополии. Пресса. Война. Исследование внешней политики Германии с 1902 по 1914 год. Роль прессы в подготовке первой мировой войны. – М., 1964.
    
17. 
    Германская история в новое и новейшее время: В 2 т. – Т.2. – М., 1970.
    
18. 
    Гершов З.М. «Нейтралитет» США в годы первой мировой войны. – М., 1963.
    
19. 
    Гершов З.М. Вудро Вильсон. – М., 1983.
    
20. 
    Гершов З.М. США и первая миривая война: внешняя политика США в 1917-1918 гг. – М., 1967.
    
21. 
    Гончар Б.М. Миротворча діяльність США в Європі напередодні Першої світової війни // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. – 2012. - Вип. 112. – С.7-10.
    
22. 
    Городня Н. Таємниці історії. Трагедія в Сараєво // Дзеркало тижня. – 2004. – 24.07. – С.21
    
23. 
    Городня Н.Д. Обставини розв'язання Першої світової війни очима сучасників // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. – 2005. - Вип.77-79. – С.4-7.
    
24. 
    Готлиб В. Тайная дипломатия во время первой мировой войны (Пер. с англ.) – М., 1960.
    
25. 
    Гуч Г. История современной Европы. – М., Л., 1925.
    
26. 
    Давидсон А.Б. Сессиль Родс и его время. – М., 1984.
    
27. 
    Дараган Н., Лангер Й. Распад Австро-Венгерской монархии // Советская этнография. – 1991. - №6.
    
28. 
    Дармштеттер П. История раздела Африки (1870-1919). – М.-Л., 1925.
    
29. 
    Дебидур А. Дипломатическая история Европы. – Т.2. - М., 1947.
    
30. 
    Джолл Д. Истоки первой мировой войны. – Ростов-на-Дону, 1998.
    
31. 
    Ерофеев Н.А. Очерки по новой истории Англии 1815-1917 гг. – М., 1959 // http://www.twirpx.com/file/531733/
    
32. 
    Ерусалимский А.С. Борьба держав за Балканы и проливы в конце ХІХ в. // Вопросы истории. – 1947. - №9.
    
33. 
    Ерусалимский А.С. Проникновение германского империализма в Китай на рубеже ХІХ и ХХ вв. // Вопросы истории. – 1960. - №9.
    
34. 
    Жебокрицкий В.А. Дипломатия империалистической Германии в связи с возникновением балканской войны 1912 г. // Наукові записки Київського держ. університету. – Т.8. – Вип.1. – 1949. – С.161-180.
    
35. 
    Жогов П.В. Дипломатия Германии и Австро-Венгрии и первая балканская война 1912-1913 гг. – М., 1969.
    
36. 
    Задохин А. Г., Низовский А. Ю. Пороховой погреб Европы. -- М.: Вече, 2000 // http://militera.lib.ru/h/zadohin_nizovsky/index.html
    
37. 
    Зайончковский П.А. Мировая война 1914-1918: В 2 т. – М., 1938-1939.
    
38. 
    Зусманович А.З. Империалистический раздел бассейна Конго (1876-1894 гг.). – М., 1964.
    
39. 
    Исследования по истории германского империализма начала ХХ в./ Отв. ред. Б.А.Айзин, Б.Гуче. – М., 1987.
    
40. 
    История Африки в ХІХ – начале ХХ в. – М., 1967.
    
41. 
    История германского колониализма в Африке. – М., 1983.
    
42. 
    История дипломатии: В 5 т. – Т.2. – М., 1963.
    
43. 
    История Европы. – Т.5. – М., 2000. – С.564-591 (Колоніальна політика європейських держав в ХІХ - на поч.ХХ ст.).
    
44. 
    История первой мировой войны 1914 – 1918: В 2 т. – М., 1975.
    
45. 
    История Франции: В 3 т. – Т.2. – М., 1973.
    
46. 
    История Японии. – Т.2. – М.: Институт Востоковедения РАН, 1998. (Гл.3. Русско-японская война. – С.183-214).
    
47. 
    Лемонон Э. Англия и Германия. – М., Л., 1925.
    
48. 
    Лихарев Д.В. Морские вооружения и милитаризм в конце XIX - первой трети XX вв. // Корабли и сражения. – 1995. - №1
    
49. 
    Людвиг Э. Последний Гоггенцолерн (Вильгельм ІІ). – М., 1991.
    
50. 
    Лютов И.С., Носков А.М. Коалиционное взаимодействие союзников: по опыту первой и второй мировой войн. – М., 1988.
    
51. 
    Мартыненко А.К. Позиция России в связи с провозглашением Болгарии в 1908 г. // Из истории русско-болгарских отношений. – М., 1958. – С.92-110.
    
52. 
    Международные отношения на Дальнем Востоке. – Кн.1. С кон.XVI до 1917 г. – М., 1973.
    
53. 
    Мировая война в цифрах. – М., Л., 1934.
    
54. 
    Мировые войны ХХ века. Кн.1. Первая мировая война. Исторический очерк /Отв.ред.Г.Д.Шкундин. – М., 2002.
    
55. 
    Мировые войны ХХ века. Книга 1. Первая мировая война. Исторический очерк. – М.: Наука, 2002.
    
56. 
    Молчанов Н.Н. Жан Жорес.(1859-1914). – М., 1986.
    
57. 
    Мортон А.Л. История Англии. Пер. с англ. – М., 1950.
    
58. 
    Мун П.Т. Империализм и мировая политика – М., Л., 1928.
    
59. 
    Нарочицкий А.Л. Великие державы и Сербия в 1914 г. // Новая и новейшая история. – 1976. - №4.
    
60. 
    Никитина И.А. Захват бурских республик Англией (1899-1902). – М., 1970.
    
61. 
    Нотович Ф.И. Дипломатическая борьба в годы первой мировой войны. – М., 1947. – Т.1.
    
62. 
    Павлович П.П. Авантюры русского царизма в Болгарии (Сб.док.) – М., 1935.
    
63. 
    Первая мировая война 1914-1918: сборник статей. – М., 1968.
    
64. 
    Первая мировая война. Пролог ХХ века. – М., 1998.
    
65. 
    Первая мировая война: дискуссионные проблемы истории. – М., 1994.
    
66. 
    Первая мировая война: политика, идеология, историография. Межвузовский сборник. – Куйбушев, 1990.
    
67. 
    Писарев Ю.А. Балканы и Европа на пороге первой мировой войны // Новая и новейшая история. – 1989. - №3.
    
68. 
    Писарев Ю.А. Великие державы и Балканы накануне первой мировой войны. – М., 1985.
    
69. 
    Писарев Ю.А. Германский империализм и Балканы: роковые решения Вильгельма ІІ Гогенцолерна // Новая и новейшая история. – 1983. - №5.
    
70. 
    Писарев Ю.А. Освободительное движение югославских народов Австро-Венгрии в 1905-1914 гг. – М., 1962.
    
71. 
    Писарев Ю.А. Тайны первой мировой войны: Россия и Сербия в 1914-1915 гг. – М., 1990.
    
72. 
    Полетика П.П. Возникновение первой мировой войны. Июльский кризис 1914 г. – М., 1964.
    
73. 
    Прицкер Д.К. Жорж Клемансо (1859-1914). – М., 1983.
    
74. 
    Пуанкаре Р. Происхождение мировой войны. – М., 1924., М.1999.
    
75. 
    Ротштейн Ф.А. Международные отношения в конце 19 в. - М., 1960.
    
76. 
    Рубинштейн Е.И.Крушение Австро-Венгерской монархии. – М., 1963.
    
77. 
    Сароли Ч. Англо-германская проблема. – М., 1915.
    
78. 
    Сахновский Е.В., Фисанов В.П. Британские историки о распаде Австро-Венгрии// Вопросы европейской историографии и источниковедения. – Омск, 1990.
    
79. 
    Субботин В.А. Англо-французское столкновение в Фашоде в 1898 г. // Американский ежегодник. История. – М., 1963.
    
80. 
    Субботин В.А. Колониальная политика Франции в Западной Африке (1880-1900). – М., 1959.
    
81. 
    Тарле Е.В. Европа в эпоху империализма // Соч.: В 12-ти т. - Т.5. - М., 1958.
    
82. 
    Тарле Е.В. Перед великим столкновением (К истории образования борющихся союзов) // Книга о войне. – Пг., 1915.
    
83. 
    Тейлор А.Дж. Борьба за господство в Европе. 1848-1918. – М., 1918.
    
84. 
    Трайнин И. Национальные противоречия в Австро-Венгрии и ее распад. – М.-Л., 1947.
    
85. 
    Туполев Б.М. Германский империализм в борьбе за “место под солнцем”. Германская экспансия на Ближнем Востоке, в Восточной Африке т в районе Индийского океана в конце ХІХ – начале ХХ в. – М., 1991.
    
86. 
    Туполев Б.М. Происходжение первой мировой войны // http://vivovoco.rsl.ru/VV/JOURNAL/NEWHIST/WAR11.HTM
    
87. 
    Уткин А.И. Дипломатия Вудро Вильсона. – М., 1989.
    
88. 
    Уткин А.И. Первая мировая война. – М., 2002.
    
89. 
    Уткин А.И. Черчилль: победитель двух войн. – Смоленск, 1999.
    
90. 
    Фей С. Происхождение мировой войны: В 2-х т. – М., Л., 1934.
    
91. 
    Фурсенко А.А. Борьба за раздел Китая и американская доктрина открытых дверей. 1895-1900. – М.-Л., 1956.
    
92. 
    Хальгартен Г. Империализм до 1914. Социологическое исследование германской внешней политики до первой мировой войны / Пер. с нем. – М., 1961.
    
93. 
    Хобсбаум, Э. Век империи 1875-1914. – Ростов-на-Дону, 1999. – С.164-208.
    
94. 
    Цьольнер, Еріх. Історія Австрії. – Львів, 2001.
    
95. 
    Чихачев П.А. Великие державы и восточный вопрос. – М., 1970.
    
96. 
    Щагалин Г.И. Военная экономика в первую мировую войну. – М., 1956.
    

1. 
   Назвіть важливі зміни в сфері економіки в останній третині ХІХ ст. порівняно з попереднім періодом (принаймні 5), чим вони були викликані
   

2. 
   Назвіть принаймні 10 видатних технічних винаходів кінця ХІХ - початку ХХ ст., авторів та роки цих винаходів (додаткові бали за авторів та роки цих винаходів).
   

3. 
   Розташуйте в хронологічній послідовності події французької історії
   

Утворення Паризької комуни

Запровадження протекціонізму у Франції

Справа Дрейфуса

Схвалення конституції Третьої республіки

Буланжистська криза

«Казус Мільєрана»

4. 
   Розташуйте в хронологічній послідовності події німецької історії
   

Початок масштабних соціальних реформ в Німеччині

Утворення Німецької соціал-демократичної партії (об'єднаної)

Початок політики культуркампф

Завершення періоду грюндерства

Запровадження протекціонізму в Німеччині

5. 
   Назвіть зовнішньополітичні й військові союзи, створені Бісмарком; роки створення та учасників цих союзів; які цілі переслідував Бісмарк, ініціюючи їх створення.
   

6. 
   Серед основних тенденції політичного розвитку провідних країн Європи останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. (вибрати правильну відповідь):
   

обмеження демократичних прав і свобод

поступове розширення демократичних прав і свобод

формування основ громадянського суспільства

7. 
   В кінці ХІХ ст. загальне виборче право існувало в таких країнах (вибрати правильну відповідь):
   

Велика Британія

Франція

Італія

США

8. 
   Характерними рисами імпресіонізму були:
   

основна увага до кольору, світла

прагнення без прикрас показати реальне життя

прагнення зафіксувати динаміку життя через свої враження від нього

- пануванням двох основних політичних партій, які формували уряди

- багатопартійністю

- відсутністю політичних партій

- наявністю політичних угрупувань, представлених переважно в парламенті, які не мали характеру сучасних політичних партій

- наявністю лише однієї партії сучасного типу за існування численних політичних угрупувань, не оформлених в політичні партії

- американський політик

- німецький канцлер

- німецький військово-морський діяч

- американський історик, геополітик

- британський історик, політолог

- постійна напруженість

- співробітництво

- періодичне загострення і нормалізація відносин

- відокремлення церкви від держави

- відокремлення церкви від держави лише в деяких регіонах

- політичні реформи

- соціальні реформи

- економічні реформи

- активна зовнішня політика

- авторитарне правління

1. 
   1861; 2) 1863; 3) 1865; 4) 1869; 5) 1877; 1879
   

1. 
   Розташуйте в хронологічній послідовності міжнародні події 1870-1880-х рр.
   
   • 
     Формування Троїстого союзу
     
   • 
     Німецько-австрійський військо-політичний союз
     
   • 
     Створення Союзу Трьох імператорів
     
   • 
     Російсько-турецька війна
     
   • 
     Російсько-французький союз
     
   • 
     Договір перестрахування
     
   • 
     Російсько-японська війна
     
   • 
     Французько-англійська Антанта
     
   • 
     Перша Марокканська криза
     

2. 
   Назвіть міжнародні наслідки франко-прусської війни (принаймні 5).
   

3. 
   У другій Балканській війні брали участь:
   

1. 
   Болгарія; 2) Сербія; 3) Румунія; 4) Чорногорія; 5) Греція; 6) Македонія; 7) Албанія
   

4. 
   Розставте в хронологічній послідовності:
   

• 
  вступ у війну Японії
  
• 
  вступ у війну Китаю
  
• 
  вступ у війну Великої Британії
  
• 
  вступ у війну Болгарії
  
• 
  вступ у війну Османської імперії
  
• 
  Вступ у війну США
  

5. 
   Коли було сформовано Антанту як військо-політичний союз?
   

6. 
   Який уряд існував в Італії на початку І світової війни?
   

7. 
   Коли у Франції створено «уряд священного єднання»?
   

8. 
   Назвіть основні військові операції і дипломатичні події 1918 р. (принаймні 5)
   

9. 
   Т.Делькассе – це…..
   

10. 
    Якою була позиція канцлера Австро-Угорської монархії Черніна щодо ведення війни?
    

1. 
   Особливості політичного і соціального розвитку провідних країн світу в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. (загальна характеристика)
   
2. 
   Важливі зміни в сфері економіки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. (загальна характеристика).
   
3. 
   Основні наукові та технічні винаходи кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст., їх вплив на подальший розвиток людства.
   
4. 
   Розвиток природничих і гуманітарних наук в останній третині ХІХ – на поч. ХХ ст.
   
5. 
   Основні течії та нові тенденції в мистецько-художній сфері в останній третині ХІХ – на поч. ХХ ст.
   
6. 
   Виникнення соціал-демократичних партій, їх ідеологія.
   
7. 
   «Казус Мільєрана» та публікація праці Бернштейна «Проблеми соціалізму і завдання соціал-демократії», їх вплив на подальшу діяльність соціалістичних партій.
   
8. 
   Державна політика розвинутих країн щодо «робітничого питання», соціальне і робітниче законодавство кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
   
9. 
   Причини, привід і хід франко-прусської війни. Її наслідки.
   
10. 
    Революція у Франції 4 вересня 1970 р. Уряд «національної оборони».
    
11. 
    Паризька Комуна. Особливості її державного устрою, соціально-економічної політики.
    
12. 
    Політичні сили і політична боротьба у Франції в 1870-і роки.
    
13. 
    Внутрішня політика республіканських кабінетів у Франції (1880-1890-і рр.).
    
14. 
    Політичні кризи у Франції в останній третині ХІХ ст.
    
15. 
    «Справа Дрейфуса» і політична криза у Франції в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
    
16. 
    Соціальні рухи у Франції в ост. третині ХІХ ст. – на поч. ХХ ст.
    
17. 
    Колоніальна політика Франції в ост. трет. ХІХ ст. - на поч. ХХ ст.
    
18. 
    Взаємовідносини між державою і церквою у Франції за урядування республіканців.
    
19. 
    Утворення політичних партій у Франції на початку ХХ ст..
    
20. 
    Правління урядів «лівого блоку» та радикалів у Франції на початку ХХ ст.
    
21. 
    Зовнішня політика Франції в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.
    
22. 
    Економічне життя Франції в останній третині ХІХ ст.- на початку ХХ ст. ХХ
    
23. 
    Зміни в розстановці політичних сил та внутрішній політиці Франції в 1912 – 1914 рр.
    
24. 
    Франція в роки І світової війни.
    
25. 
    Утворення Німецької імперії, її політична і партійна система.
    
26. 
    Внутрішня політика Бісмарка в 1870-1880-і роки. Культуркампф. Соціальне законодавство.
    
27. 
    Соціал-демократичний рух в Німеччині в останній третині ХІХ ст. «Винятковий закон».
    
28. 
    Економічний розвиток Німеччини в останній третині ХІХ. Грюндерство. Наслідки кризи 1873 р.
    
29. 
    Початок колоніальної експансії Німеччини.
    
30. 
    Німецько-французькі відносини в останній третині ХІХ ст.
    
31. 
    Система зовнішніх союзів Німеччини. Відносини в трикутнику Німеччина, Австро-Угорщина, Росія в останній третині ХІХ ст.
    
32. 
    Відставка Бісмарка. Перехід Німеччини до світової політики.
    
33. 
    Характер вільгемівської епохи. Соціально-економічний розвиток та зовнішня політика на поч. ХХ ст.
    
34. 
    Соціал-демократія в Німеччині на рубежі ХІХ – ХХ ст.
    
35. 
    Німецька імперія в міжнародних конфліктах на поч. ХХ ст.
    
36. 
    Зміни в розстановці політичних сил та внутрішній політиці Німеччини напередодні світової війни.
    
37. 
    Німеччина в роки першої світової війни.
    
38. 
    Промисловий та аграрний розвиток США після громадянської війни. Особливості розвитку Півдня і Заходу.
    
39. 
    Особливості економічного розвитку США на початку ХХ ст. Американський корпоративний капіталізм.
    
40. 
    Особливості функціонування державно-політичної системи в США в ост. третині ХІХ ст.
    
41. 
    Формування та діяльність профспілкових та політичних робітничих організацій в США в останній третині ХІХ - на поч. ХХ ст.
    
42. 
    Масові демократичні рухи в США в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст.
    
43. 
    Активізація зовнішньополітичного курсу США на рубежі ХІХ-ХХ ст. Особливості становища США у сфері світової політики.
    
44. 
    Виникнення в США ліберального реформізму. Реформаторська політика адміністрацій Т. Рузвельта і В.Тафта
    
45. 
    Президентські вибори 1912 р. в США. Політика адміністрацій В. Вільсона.
    
46. 
    США в роки нейтралітету (1914-1917 рр.).
    
47. 
    Вступ США у І світову війну та участь в ній.
    
48. 
    Особливості економічної еволюції Англії в ост. трет. ХІХ – на поч. ХХ ст.
    
49. 
    Ліберали і консерватори Англії в останній третині ХІХ ст. Їх внутрішня політика
    
50. 
    Колоніальна політика Англії в ост. трет. ХІХ ст.
    
51. 
    Соціальні суперечності в Англії в останній третині ХІХ ст. Робітничий рух і поширення соціалістичних ідей.
    
52. 
    Ірландське питання в Англії в ост. трет. ХІХ ст.
    
53. 
    Соціально-політичні проблеми в Англії на поч. ХХ ст. Соціальні реформи лібералів.
    
54. 
    Робітничий і соціалістичний рухи в Англії на початку ХХ ст..
    
55. 
    Ірландське питання та конституційна криза в Англії напередодні І світової війни.
    
56. 
    Зовнішня і колоніальна політика Англії на поч. ХХ ст. Політика блискучої ізоляції Англії та відхід від неї.
    
57. 
    Велика Британія в роки І світової війни.
    
58. 
    Політичний розвиток Італії після об’єднання. Правління “правої” та “лівої”.
    
59. 
    Економічний розвиток Італії в ост. трет. ХІХ – на поч. ХХ ст. Проблема Півдня
    
60. 
    Соціальні проблеми в Італії в останній третині ХІХ – на поч. ХХ ст. Діяльність соціалістів.
    
61. 
    Проблеми політичного та соціального розвитку Італії кінця ХІХ ст. „Криваве десятиріччя”.
    
62. 
    Зовнішня, в т.ч. колоніальна політика Італії в ост. третині ХІХ ст. – на поч. ХХ ст.
    
63. 
    «Ліберальна ера Джолітті».
    
64. 
    Італія в роки І світової війни.
    
65. 
    Особливості державного устрою Австро-Угорської монархії: система дуалізму.
    
66. 
    Національне питання в Австро-Угорській монархії.
    
67. 
    Економічний розвиток Австро-Угорській монархії в ост. третині ХІХ - на поч. ХХ ст.
    
68. 
    Внутрішній розвиток Цислейтанії і Транслейтанії в ост. третині ХІХ - на поч. ХХ ст.
    
69. 
    Діяльність робітничих і соціалістичних організацій в Австро-Угорській монархії в ост. трет. ХІХ ст. – на поч. ХХ ст.
    
70. 
    Міжнародне становище і зовнішня політика Австро-Угорської монархії в ост. трет. ХІХ – на поч. ХХ ст.
    
71. 
    Криза системи дуалізму в Австро-Угорській монархії на рубежі ХІХ-ХХ ст.
    
72. 
    «Ера Франца-Іосифа». Франц Фердинанд – спадкоємець престолу.
    
73. 
    Австрійсько-сербський антагонізм та його роль в загостренні міжнародної ситуації.
    
74. 
    Австро-Угорська монархія в роки І світової війни.
    
75. 
    Міжнародні відносини в Європі в 1870-ті роки. Союз трьох імператорів. «Військова тривога» 1875 р.
    
76. 
    Східна криза 1875-1878 рр. Російсько-турецька війна. Берлінський конгрес.
    
77. 
    Історія «Союзу трьох імператорів».
    
78. 
    Австрійсько-німецький союз 1879 р. та його роль в міжнародних відносинах
    
79. 
    Створення Троїстого союзу та його роль в системі міжнародних відносин.
    
80. 
    Посилення напруженості в Європі в другій половині 80-х рр. ХІХ ст. Договір перестрахування
    
81. 
    Німецько-російські відносини в кінці ХІХ ст. - на поч. ХХ ст.
    
82. 
    Колоніальне суперництво європейських країн у 1880-ті – 1890-ті рр. Стан територіального розподілу світу в кінці ХІХ ст.
    
83. 
    Створення французько-російського союзу.
    
84. 
    Суперництво великих держав на Далекому Сході в кінці ХІХ ст.
    
85. 
    Загострення англійсько-німецьких суперечностей на початку ХХ ст.
    
86. 
    Перші імперіалістичні війни
    
87. 
    Політика провідних держав щодо країн Латинської Америки і Карибського басейну на рубежі ХІХ - ХХ ст.
    
88. 
    Вплив російсько-японської війни на розвиток міжнародних відносин в Європі
    
89. 
    Англійсько-французька угода 1904 р. та її вплив на розвиток міжнародних відносин.
    
90. 
    Перша марокканська криза.
    
91. 
    Англійсько-російська Антанта та її вплив на розвиток міжнародних відносин.
    
92. 
    Боснійська криза та її наслідки.
    
93. 
    Друга марокканська (агадірська) криза та її наслідки.
    
94. 
    Балканські війни на поч. ХХ ст. та їх наслідки.
    
95. 
    Італійсько-турецька війна та її наслідки.
    
96. 
    Наростання воєнної небезпеки в Європі на поч. ХХ ст.
    
97. 
    Сараєвське вбивство. Липнева криза 1914 р. Розв’язання І світової війни.
    
98. 
    Причини і характер І світової війни. Цілі воюючих держав.
    
99. 
    Боротьба воюючих держав за союзників. Вступ у війну Японії, Туреччини, Італії, Болгарії та Румунії
    
100. 
     Хід і підсумки світової війни в 1914 р.
     
101. 
     Результати воєнної кампанії 1915 р.
     
102. 
     Хід воєнних дій в 1916 р., їх наслідки.
     
103. 
     Перебіг бойових операцій на завершальному етапі війни (1917 - 1918). Завершення та підсумки війни.