Роз’яснення щодо існуючої нормативної бази по бджільництву

– внутрішньодержавним обігом продукції бджільництва;

– правилами розміщення, впорядкування пасік та порядком їх реєстрації;

– ветеринарно-санітарними вимогами щодо лікування та профілактики хвороб і отруєнь бджіл.

Державний комітет ветеринарної медицини України 15.09.2010 р. видав новий нормативний документ № 15-4-1-15/7905 щодо упорядкування внутрішньодержавного обігу бджолиного меду:

„Державний комітет ветеринарної медицини надає роз’яснення щодо порядку оформлення та видачі ветеринарних супровідних документів на мед та продукти бджільництва:

1. Супровідні ветеринарні документи (ветеринарна довідка, ветеринарне свідоцтво Ф-2) на мед та продукти бджільництва видаються лише у випадку наявності у власника, який звертається за документом, оригіналу ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку.

У ветеринарно-санітарному паспорті обов'язково повинна міститись інформація (не пізніше ніж за шість останніх місяців) щодо: характеристики пасіки, її ветеринарно-санітарного стану, епізоотичного благополуччя, лабораторних досліджень і лікувально-профілактичних заходів.

У супровідному документі обов'язково зазначати реєстраційний номер пасіки.

Кожна одиниця тари (місце) від партії меду, наданої до огляду, пломбується власником будь-яким доступним методом паперовою пломбою, із зазначенням на ній номера паспорта на пасіку, номера супровідного документа. Пломбу завіряти підписом особи, що видала документ, та скріплювати печаткою установи.

2. Підставою для видачі супровідних ветеринарних документів на мед, який направляється для реалізації на агропродовольчому ринку (партія не більше ніж 500 кг), або на підприємство з переробки, гомогенізації, розфасовки меду, вважати заяву (довільної форми) та оригінал ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку та безпосередній огляд партії меду. При цьому залишати копію паспорта на пасіку разом із корінцем ветеринарного свідоцтва (у разі видачі ветеринарної довідки, копію паспорта на пасіку підшивати окремо із заявою, на якій зазначати номер ветеринарної довідки та дату її видачі).

При оформленні документів на декілька партій меду, що надійшли за відповідними ветеринарними документами, видавати супровідний документ на загальний об'єм, з обов'язковим посиланням в особливих відмітках на первинні супровідні документи. При цьому звертати увагу на відповідність ваги та кількості одиниць тари меду із даними первинних ветеринарних документів, наявність та цілісність встановлених пломб.

У разі невідповідності даних – супровідний документ не видається до встановлення походження даної продукції.

3. Підставою для видачі ветеринарної довідки або ветеринарного свідоцтва Ф-2 на мед, розфасований в індивідуальну (споживчу) тару та маркований відповідно до Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", а також такий, що направляється до кінцевого споживача (крім агропродовольчих ринків), є експертний висновок, який підтверджує проведення досліджень у акредитованій за вимогами І8О 17025 лабораторії згідно з мінімальним переліком досліджень.

4. На агропродовольчих ринках до проведення ветсанекспертизи допускати лише ті партії меду, які супроводжуються ветеринарними документами, в запломбованій належним чином тарі, що підтверджує огляд та відповідність меду до даного супровідного документа.

Реалізація меду невідомого походження забороняється.

5. Проведення всіх вищезазначених заходів є обов'язковим та ніяким чином не повинно впливати на діючі розцінки щодо видачі ветеринарних документів, огляд партії меду тощо”.

Для встановлення контролю за внутрішньодержавним обігом меду Головний державний інспектор ветеринарної медицини 14.09.2010 р. підписав розпорядження №99:

„На виконання законів України "Про ветеринарну медицину" та "Про безпечність та якість харчових продуктів", враховуючи результати засідання круглого столу із виробниками продукції бджільництва, зобов’язую:

1. Провести, відповідно до чинних вимог, реєстрацію всіх існуючих на підконтрольних територіях пасік.

1.1. Заборонити переміщення бджіл та продукції бджільництва з пасік, які не мають ветеринарно-санітарного паспорта або даних за останні шість місяців стосовно характеристики пасіки, ветеринарно-санітарного стану пасіки, епізоотичного стану пасіки, лабораторних досліджень та інформації стосовно лікувально-профілактичних заходів.

2. Внести корегувальні зміни до планів роботи щодо проведення оглядів зареєстрованих пасік, разом з цим роз'яснювати та доводити інформацію згідно із додатком 1, про що зробити відповідний запис у ветеринарно-санітарному паспорті пасіки.

3. Зобов'язати офіційних (уповноважених) лікарів ветеринарної медицини підприємств, які займаються переробкою меду, його гомогенізацією та фасуванням для внутрішнього ринку або на експорт, зібрати інформацію стосовно позитивних випадків досліджень на наявність заборонених препаратів, відомчих лабораторій підприємств, узагальнити її та до 22.09.2010 надати згідно з формою, наведеною в додатку 2, до управління ветеринарно-санітарної експертизи та безпечності харчових продуктів Державного комітету ветеринарної медицини.

4. При відборі зразків згідно з планом Державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та інших забруднюючих речовин відбирати мед на всіх етапах заготівлі та виробництва.

5. Управлінню ветеринарно-санітарної експертизи та безпечності харчових продуктів Держкомветмедицини за результатами узагальнення отриманих даних скласти список пасічників та заготівельників меду, які становлять групу особливого ризику стосовно застосування заборонених препаратів у меду бджолиному, про що інформувати головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”.
П
Додаток 1
АМЯТКА ДЛЯ БДЖОЛЯРІВ

ветеринарно-санітарні вимоги, обов’язкові для виконання

1. Реєстрація пасіки за місцем проживання фізичної особи або за місцемзнаходженням юридичної особи відповідно до Порядку реєстрації пасік, затвердженому Наказом Міністерства аграрної політики України від 20.09.2000 № 184/82 та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 23.10.2000 р. за №737/4958.

2. Отримання ветеринарно-санітарного паспорта, племінного свідоцтва (сертифікату) відповідно до Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорту, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 20.09.2000 № 184/82 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.10.2000 р. за № 736/4957, який видається районним (міським) управлінням державної ветеринарної медицини після обстеження пасіки.

3. Ветеринарно-санітарний паспорт являється офіційним документом, який пред’являти при продажі і обміні воскосировини, купівлі вощини і є підставою для отримання ветеринарного свідоцтва або довідки.

4. При розміщенні, облаштуванні пасіки, утриманні, годівлі, розведенні бджіл дотримуватись вимог Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.201 р. № 9 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.02.2001 за № 131/5322.

5. Власникам бджолосімей, пакетів, маток, що перевозяться, видається ветеринарне свідоцтво (довідка) державною службою ветеринарної медицини. До перевезення на медозбір допускаються клінічно здорові бджолосім’ї, які піддавалися профілактичним обстеженням та обробкам а також клінічному огляду перед відправленням.

6. Пасіки піддаються ветеринарно-санітарному обстеженню, при необхідності протиепізоотичному, не менше двох разів на рік з одночасним відбором зразків підмору, розплоду бджіл та іншого матеріалу.

7. При встановленні заразних захворювань бджіл, пасіку оголошують неблагополучною та вводять обмеження на реалізацію продуктів бджільництва.

Обробку антибіотиками бджіл проводити до цвітіння медоносів.

„Пам'ятка для бджолярів. Рекомендації щодо лікувально-профілактичних заходів.

При лікуванні нозематозу використовують спеціальні препарати відповідно до настанов щодо їх застосування (фумагілін ДЦГ і сульфадимезин, нозапіцид та ін.).

Для обробки бджіл при вароозі застосовують зареєстровані в Україні препарати і способи, керуючись настановами щодо їх застосування (фольбекс ВА, апістан, апісан, байварол, акпін /неорон/, вароацид, таблетки апіваролю, санвар, піхтова, соснова, кропива олія, КАС-81, біпін, тактик, тепловий спосіб та ін.).

Перед обробкою хімічними засобами кожну партію препарату випробовують на трьох бджолиних сім'ях, різних за силою (слаба, середня, сильна). Якщо в сім'ях не спостерігається негативних явищ (велика загибель бджіл, ураження розплоду, зліт бджіл), то можна приступити до масової обробки бджіл. Якщо з'являється велика кількість загиблих бджіл, то використання препарату припиняється.

Літні обробки (з 25.07 до 05.08) проводять відразу після відкачування товарного меду, коли в сім'ях ще мінімальна кількість печатного розплоду. Обробки проводять 2–3 рази одним із затверджених препаратів (термічними смужками вароациду, акпіну (неорону), фольбексу ВА, апіваролу, апістану, байваролу, апісану).

Препарати використовують відповідно до настанов щодо їх застосування до початку підгодівлі бджіл на зиму. Одночасно з обробками проводять контроль її ефективності і визначають ступінь ураження бджіл кліщем, для чого в 2–3 вулики закладають на дно листи паперу чи картону або поліетиленову плівку, змазані вазеліном або олією. Після першої обробки через добу листи виймають і закладають нові. Цей контроль дозволяє з’ясувати інтенсивність інвазії і, відповідно, необхідну кількість обробок та ефективність препаратів.

Використання органічних кислот (щавлева, мурашина, молочна) проти вароозу рекомендоване після відкачування товарного меду і до початку підгодівлі бджіл на зиму, коли у вулику мало рамок із незапечатаним медом, тому що він сильно накопичує залишки органічних кислот після обробок;

Осінні (завершальні) обробки (з 15.10 до 01.11) проводять відразу після повного виходу розплоду (за відсутності печатного розплоду в бджолосім'ях). Обробки рекомендовано проводити водними аерозолями препаратів тактику або біпіну (обробки проводять при температурі повітря не нижче ніж 0ОС), затвердженими термічними препаратами (обробки проводять при температурі повітря +8...+10ОС), які застосовують відповідно до настанов;

Навесні після обльоту бджіл і встановлення температури повітря не нижче плюс +10...+12ОС рекомендується проведення діагностичних обробок 1–5 бджолосімей будь-яким затвердженим препаратом. Ці обробки дозволяють з’ясувати ефективність завершальних обробок і намітити план заходів боротьби з вароозом у новому сезоні.

Для того, щоб виключити появу стійкої популяції кліщів вароа на пасіках, необхідно кожні 3-4 року змінювати препарати однієї хімічної групи на іншу.

При використанні синтетичних піретроїдів (апістан, байварол та ін.) необхідно проводити заміну стільників у гніздах бджіл через кожні 2–3 роки.

Для підвищення життєдіяльності бджолиних сімей використовують білкові, мінеральні і вуглеводні кормові добавки (паста "Мікостат", біоспон, серпін, апітонус, ендонуклеаза бактеріальна) відповідно до настанов щодо їх застосування.

Дезакаризацію вуликів, бджолярського інвентарю, стільників проводять сірчаним газом, спалюючи 200 г сірки на 1 куб. м приміщення (контейнерів), де розміщений бджолярський інвентар, витримують 24 години, після чого приміщення провітрюють, а стільники перед закладанням у вулик промивають водою відповідно до п. 5.1 Інструкції з дезінфекції.

Акарапідоз (акароз)

Бджолині сім'ї неблагополучної пасіки піддають лікуванню одним із затверджених препаратів (термічними смужками вароациду, акпіну, неорону, фольбексу ВА, апіваролу).

При ураженні значної кількості пасік у сім'ях бджіл, уражених кліщем і підозрюваних у зараженні, весь розплід (крім стільників із засівом тільки яєць) видаляють із гнізд і перетоплюють на віск. Дно вулика накривають листом паперу, змазаним вазеліном, або ставлять сітчастий підрамник. Ці сім'ї ставлять у прохолодне приміщення (зимівник) на 3–4 дні. Формують гнізда, підставляючи чисті продезінфіковані стільники або рамки з вощиною і 2 рази обробляють бджіл концентрованою мурашиною кислотою по 30–50 мл, розливаючи у флакони із широкою горловиною або в поліетиленові кришки, діаметром 9 см, які ставлять біля верхніх планок "рамки. Кислоту вносять двічі, з інтервалом 12 днів, на 3–5 діб. Папір з опалими кліщами спалюють.

Бджіл оброблюють препаратами, ефективними при вароозі, відповідно до настанов щодо їх застосування, крім біпіну, варополу й інших препаратів, що містять амітраз. З метою зменшення преімагінальних стадій браул через кожні 10 днів розпечатують медові стільники, збирають і перетоплюють воскові кришечки”.