Сценарій свята 80-річного ювілею школи Звучить весела музика, виходять діти. «В каждом маленьком ребенке»
жүктеу/скачать 134 Kb.
|
| Сценарій свята 80-річного ювілею школи
Звучить весела музика, виходять діти.(«В каждом маленьком ребенке») Ведучий І Справа була ввечері, Робити було нічого, Хто співав, а хто мовчав, Саша ніжкою махав.
Раптом всім сказала Оля: Оля - Ювілей сьогодні школі! Вже аж 10 років має, Ніби квітка розквітає! Ведучий І Тут обурився Максим: - Ні, не так, не 10 їй. Моя мама вчилась тут, Потім був ще й інститут. Далі я ще народився, В цій же школі опинився. Отже, їй не 10, точно, Знаю я це остаточно! Владислав - А татусь мені казав, Що піонером в школі став, Їй п’ятдесят тоді було, Святкувало все село! Поважні гості були тут, На честь школи був салют!
Тихо мовила Карина: Карина - Тут училась бабця наша, А бабусі 50. Значить, школі 60. Ведучий І - Стоп! Не треба сперечатись! В цьому треба розібратись. Що за шум і що за гам? Як не соромно всім вам? Руку краще підіймайте, Що не ясно – запитайте.
- Хто учився тут до нас? - Хто усі ці дяді, тьоті? - Привітать прийшов хто нас? Ведучий ІІ - Запитань багато в вас. Розібратись прийшов час. Ви на свято завітайте І історію пізнайте!
Доброго дня, любі друзі! Ведучий. Шановні гості та господарі свята! Ведучий. Із хвилини на хвилину у цьому залі розпочнеться урочистість, присвячена славетному ювілею нашої рідної школи. Ведучий. Сьогодні їй виповнюється 80років. Тож спочатку декілька слів про іменниницю. Ведучий. Ім’я – Липоворізька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Ведучий. Дата народження – рік 1932 Ведучий. Місце народження – с. Липів Ріг, вул.. Жовтнева, 2 Ведучий. Батьки: батько – відділ освіти Ніжинської районної державної адміністрації Мати – Ніжинська районна рада
Сімейний стан – мати-героїня. Діти – усі хлопчики та дівчатка, які навчалися, навчаються і будуть навчатися у ній. Ведучий. Близькі родичі – Чернігівська обласна державна адміністрація Ведучий. Далекі родичі – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Ведучий. Девіз нашої ювілярки: «Хто знання має, той мур ламає». Ось і познайомилися з іменнинецею. Першокласниця дзвонить дзвіночком. Вихід ведучих. Музика Ведучий. Золотою симфонією для вас прозвучала мелодія шкільного дзвоника як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися. Щиро вітаємо вас на цьому урочистому святі. Хай цей день наповниться спогадами давно минулих років… Пісня «Родина». Виходять батьки-випускники зі своїми дітьми Ведучий. О, благодатна осіння днина! Благословенна будь ота стежина, Що привела до школи на поріг І мамину дочку, і татового сина.
Школа – велика дитяча країна, В ній відкривається білий наш світ. Тут пізнає себе кожна дитина, І відправляється звідси в політ. Знань надається тут першооснова, Жити, дружити учились ми в ній. Школу скінчили та линемо знову В дзвінкоголосий і радісний рій. В школі так щиро сміятися вміли, Рішення легко приймалися в нас. Впевнено всі ми до мрії летіли… А повернутись не сила й не час…
Батьки за руку. Потім в школу, Щоб ми продовжували рід Й життя, не розірвалось коло. Спасибі, дорогі учителі, За те, що слово «мама» вчили нас писати, Читати грамотно і числа рахувати, За це вклоняємося Вам ми до землі. За те, що вчили нас любові і добра, Душі частинку кладучи в роботу. Та хоч цього не розуміла дітвора, Ви ніжність проявляли і турботу. Що маленькі зростом дуже, не зважайте, Ми вас доженемо, тож надію майте, Ще колись дорослі будемо стояти, А чи нас тоді ви зможете впізнати? Уклін доземний від усіх батьків Й подяка найщиріша, добра, світла. Ви заслужили щонайкращих слів, Бо наших діток ведете до світла. Звучить пісня («Родина») Ведучий. Сьогодні свято в нашій рідній школі Сюди прийшли її випускники, Яких, як мати рідна до порогу Вона випроводжала всі роки.
Ведучий. Дарувала ласку, ніжність і турботу Всі 80 минулих в праці літ, І от усі зібралися сьогодні Щоб принести їй свій палкий привіт.
Ведучий. Сказати щире, від душі спасибі І поклонитись низько до землі Хвилюючись, промовивши, про себе, О, як було тут хороше мені.
На нашому святі присутні ветерани педагогічної праці: _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Музика «Вчителі». Діти дарують квіти Ведучий. В усіх святкові, урочисті лиця І радісно стурбовані серця Сьогодні свято – 80 річчя, Матуся–школа наша, відміча.
І ми вітаєм щиро всіх присутніх Учителів, випускників, гостей. І хай залишиться у пам’яті майбутніх Наш славний і чудовий ювілей.
На святі присутні почесні гості ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Cьогодні тут на святі гості урочисті - Ми раді в нас на святі всіх вітать… І, мабуть, у хвилину цю врочисту Слова напуття хочуть нам сказать.
На нашому святі присутні випускники минулих років - ………………………………………. Ведучий. Із маківки степу так видно далеко, Каштани взяли у обійми село. Спішіть-поспішайте до рідної школи, Зігріту теплом не забудьте ніколи.
У далекі спогади верніться, В шкільну історію ввійдіть. Ви до школи серцем пригорніться, Дивний спокій для душі знайдіть. __________________________________________________________________ ІІ частина Вірш про школу (Харьковська К.) (На фоні музики «Может быть, пора угомониться»), слайди Липоворізька школо! У буднях і навчанні Проводиш кожен день із року в рік. Твоїх дітей щороку на світанні Підхоплює стрімкий життя потік. В селі ти є маленькою державою, Пишаємось не кількістю, а славою Тих учнів, яким «відмінно» поставило життя. Рідненька! Сьогодні ти нам скрашуєш буття. Поглянь, яка краса навколо… Шаную і люблю тебе, Липоворізька школо!
Майже на околиці села стоїть будівля. Це Липоворізька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, директором якої з 2008-2009 навчального року працює добра, тендітна,чарівна жінка. Ім’я цієї людини – Савченко Людмила Анатоліївна. Кожного ранку сюди поспішає малеча.
А коли ж вперше почалися заняття в школі? Це незабутня осінь 1932 року. Фото Семирічна школа, її директор Пущало Панас Якович. Фото Пропрацював в стінах рідної школи 30 років. У ті часи посаджений великий чудовий сад площею один гектар. У наші дні ми продовжуємо традицію висаджувати молоді дерева. Фото сучасного саду (на фоні звучання пісні «Журавлі») Ведучий. 1941-1943 роки – школа не працювала. Багато її випускників та учителів пішли на захист Вітчизни. Частина з них загинули на полях битви. (звучить пісня) Ведучий. 3 жовтня 1943 рік – школа відновила свою роботу. Понад 200 дітей жителів сіл Липів Рогу та Березанки знову сіли за парти, щоб оволодівати знаннями. У важкі, обпалені війною, роки працювали у школі вчителі: Чепела Марія Трохимівна, Єкименко Марія Петрівна, Красавчикова Тамара Олександрівна, Кулик Василь Михайлович, Даниш Вавиль Іванович. Фото вчителів Ведучий. Важко оцінити те, що зробили вчителі. А робили вони так багато – навчали, виховували, допомагали. Сидоренко Анастасія Олександрівна, Третяк Ганна Іванівна, Остапенко Марія Іллівна – протягом багатьох поколінь давали учням молодших класів міцні знання. Марія Іллівна неодноразово нагороджувалась за сумлінну працю. У _____ році була нагороджена нагрудним знаком «Ветеран праці». Фото Ведучий. Василенко Віра Петрівна – заступник директора, вчитель англійської мови, досвідчений класний керівник. Нагороджена Ленінською ювілейною медаллю. Фото Ведучий. Павлюк Ганна Миколаївна – вчитель хімії та біології, організатор суспільно-корисної праці та праці на ділянках. Фото Ведучий. Кулик Василь Михайлович – вчитель математики, знавець місцевого фольклору, історії села. Разом із Кучером Борисом Михайловичем, який пропрацював заступником директора з 1954 по 1977 рік, писали історію села, залучаючи до цього учнів. Робота по увіковіченню пам’яті загиблих у Великій Вітчизняній війні та тих, хто повернувся з перемогою сприяла патріотичному вихованню учнів. Фото Ведучий. Красавчикова Тамара Олександрівна – старший вчитель, вчитель російської мови та літератури. Під її керівництвом учні розвивали творчі здібності в драмгуртку, який представляв Ніжинщину на огляді творчих колективів у Чернігові. Його керівник – Красавчикова Тамара Олександрівна, нагорожена медаллю «За трудову доблесть» та Ленінською ювілейною медаллю. Фото Продовжує її справу Клименко Наталія Іванівна, яка керує драматичним гуртком «Надія», навчає дітей премудростям сценічної справи. Ведучий. Учасники літературно-драматичного гуртка представляють ________
прогресивного, що сприяло кращому вихованню учнів. Протягом багатьох років була керівником учнівського хору, який захищав честь школи на різноманітних оглядах художньої самодіяльності.
1955-1961 роки – директорами школи працювали Черняк Я.М., Чуріков О.М. Зробили великий внесок у добудову основного приміщення школи. Ведучий. 1964-1972 роки – директор школи Пінчук Андрій Іванович. Школа почала працювати в умовах продовженого дня, відкрито шкільну їдальню, здійснюється електрифікація. Фото Ведучий. З 1965 року працює їдальня. Відтоді почала працювати і група продовженого дня. Під керівництвом виховательки Кузьменко Галини Миколаївни були здійснені екскурсії в м. Канів, музей Коцюбинського, до м. Чернігова, у м. Київ у Софіївський собор. Фото Ведучий. 1972 рік – директор школи Попов Володимир Іванович. Він залишився в серцях наших односельців як високоосвічена людина, умілий керівник. Його життя обірвалося швидко і несподівано. Фото Ведучий 1976 рік – на посаді директора школи Кротенко Анатолій Юрійович. Здійснена реконструкція школи: проведено електроосвітлення, здійснена заміна пічного опалення на водяне, обладнано географічний та фізкультурний майданчики, реконструйовано харчоблок. Анатолій Юрійович нагороджений знаком «Відмінник народної освіти». Його дружина Любов Олександрівна працювала в школі учителем української мови та літератури. Фото Ведучий 1981 рік – почали навчатися діти-шестирічки. Було відкрито підготовчий клас. Навчала цих дітей Чепела Марія Павлівна. Фото Ведучий. 1982 -1983 навчальний роки, заступником директора працює Іванова Єфросинія Іванівна, а з 1987 року – її директор. Вона є зразком толерантності, працелюбства та вимогливості. Такою ж вона залишилася і сьогодні. Фото Слово надається Івановій Єфросинії Іванівні Ведучий. За ініціативою вчителя російської мови та літератури Білоус Лариси Олексіївни у 1983 році був створений шкільний музей, експозиція якого стала результатом творчого пошуку членів історико-етнографічного гуртка. І сьогодні учні школи продовжують традиції вивчення народних звичаїв та обрядів. Учні школи з 2007 по 2010 роки були призерами та переможцями обласного та республіканського турів Всеукраїнської історико-етнографічної експедиції «Україна вишивана» під керівництвом заступника директора школи Скрипки Ірини Василівни. Фото Ведучий. 1990 рік – директор школи Мордашов Михайло Григорович. Фото Справжній господар. У ці роки побудований парник, проведена вода до приміщення школи та їдальні. Велика увага приділялась фізичному розвитку школярів. На придбаних ним тенісних столах і до цього часу проводяться турніри. Школа пам’ятає свого директора. Щорічно у лютому-березні проводиться турнір з настільного тенісу пам’яті Михайла Григоровича Мордашова під керівництвом учителя фізичної культури Клименка Михайла Сергійовича. Сьогодні ми хочемо згадати теплим словом тих, хто пішов із життя, залишивши у наших серцях світлий слід.
Тим, кого немає, вічний мир і сон. Мить одна – мовчання. Низький їм уклін.
Їх ми пам’ятаєм, знаєм, що були… Школярів, як мами, у цей світ вели.
Нас не полишає потяг до вітрил. Хочеться летіти, бачити усе І дива творити – для країни це. Адже квітнуть землі. Діти – кращий цвіт. Рух цей безперевний – тож життя цініть! Сучасне фото Ведучий. 1983-1999 роки – відбувається зміна поколінь. На заслужений відпочинок ідуть учителі, які багато років пропрацювали в школі: Василенко Віра Петрівна, Кулик Василь Михайлович, Остапенко Марія Іллівна, Кучер Борис Михайлович, Ткаченко Софія Іванівна. Ведучий Віра Михайлівна Гриб віддала школі більше 30 років, виховуючи молодших школярів. Ведучий Софія Іванівна Ткаченко – майстер своєї справи. Працювала вчителем математики та молодших класів. Фото Ведучий. У 1980 році вчителем фізики було призначено Шапоренка Олександра Івановича. Молодий енергійний учитель переобладнав фізичний кабінет, який було визнано кращим у районі. Технічними засобами користувалися у кабінеті з пульта управління, а по всій школі були створені точки радіозв’язку. За сумлінну працю його було нагороджено значком «Відмінник народної освіти». У даний час працює директором Кунашівського навчально-виховного комплексу. Фото Дитинство – час нагальних запитань, Яких у кожного із нас завжди багато, Час набуття всіх необхідних знань, Коли усе на світі хочеться пізнати. Це час в житті найперших відкриттів, Випробувань, а ще експериментів. Це час пізнання світу знань та відчуттів, Коли ти мрієш завтра стать студентом.
На зміну вчителям-пенсіонерам проходить плеяда молодих вчителів: Пінчук Тетяна Іванівна, Простантинов Ігор Вадимович, Баран Людмила Миколаївна, Будовський Євген Володимирович, Нешта Володимир Васильович, Сьомка Олена Леонідівна, Рацин Наталія Борисівна, Сидоренко Галина Федорівна, Кулик Марія Олексіївна. Фото Чепела Аліна. Осяяння благословенна мить. Ливоровізький край. Я у тобі зростала. Вбирала в душу пісню верховіть І світло нив, і барви буйнотрав’я. Ця мить одна, одна на всі літа, Коли відчула я на вільному роздоллі – Це рідний край, земля моя свята, Вже інших не судила мені доля. Тут осяйнула все я з днів дитинних, Із пісні материнської красу ввібрала, Що Липів Ріг мій – лиш частка України, Тому й священною земля для мене стала. Ведучий. Мрія здійснилася. І з аудиторії до стін рідної школи повертаються в якості вчителів колишні її випускники: Клименко Наталія Іванівна Кулик Валентина Григорівна Рибка Валентина Василівна Дерека Валентина Володимирівна Клименко Михайло Сергійович Кулик Григорій Віталійович Чепела Лариса Павлівна Ступак Олександр Григорович Шевченко Лариса Анатоліївна Ковнер Тетяна Анатоліївна Ібрагімов Ренат Равільович Фото учителів Учень. Душа у кожного щемить А погляди ідуть по колу… Вже вічному сьогодні вчить – Ступак Іванович Микола.
В ній справедливості без міри… Поеми пише і вірші, Торкаючись святої ліри. А наші рідні вчителі Були найрозумніші в світі, І ми дорослі, як малі, Їх мудрим поглядом зігріті. Ведучий 1994 рік – директор школи Ступак М.І., колишній її випускник. Значна увага приділяється творчому розвитку вчителя і учня. Високий авторитет серед учнів, учителів, батьків сприяє тому, що багато друзів Миколи Івановича стають спонсорами, тому поліпшується матеріально-технічна база школи. У школи з’являється спонсор – Сидоренко Іван Григорович, уродженець нашого села, який нині проживає в США. Фото Ведучий 1999 рік - наймолодший за всю історію директор Ріпа Михайло Миколайович. Запам’ятався молодий директор своїм юнацьким запалом, позитивною енергетикою. Розпочата нова сторінка в історії школи – комп’ютеризація. Фото Ведучий 2001 рік – на посаді директора Охонько С.М., вчитель української мови та літератури. Її учні неодноразово були переможцями та призерами районних олімпіад, зокрема Ізбенко Анна та Паливода Інна. Нині вони студенти. Неповторний голос Софії Миколаївни неодноразово звучав у стінах школи та перед жителями села зі сцени сільського Будинку культури. Фото Звучить пісня у виконанні Охонько Софії Миколаївни Ведучий 2002 рік – директор школи Черненко Т.В., вчитель історії. Відновлюється робота шкільної їдальні, зміцнюється матеріальна база школи, в тому числі і за спонсорські кошти І.Г.Сидоренка. Тетяна Віталіївна запам’яталася учням і батькам як прекрасний учитель історії, що прищеплював любов до свого предмета. Її уроки змістовні та захоплюючі, а учні Тетяни Віталіївни - призери та переможці районних та обласних олімпіад. Саме її учениця - Чепела Аліна - 2 роки поспіль стає переможцем обласної олімпіади з історії, учасницею всеукраїнської олімпіади. Фото Слово надається Черненко Тетяні Віталіївні Ведучий. 2005 рік – 2008 рік – повертається в стіни рідної школи Ступак М.І., який активно продовжує роботу, розпочату раніше. Ведучий. У 2009 році пішов на заслужений відпочинок Нешта Володимир Васильович. 25 років він пропрацював у нашій школі. Прийшов сюди після закінчення вузу, працював і учителем фізкультури, і фізики, основ безпеки життєдіяльності. Декілька років обіймав посаду заступника директора школи з навчально-виховної роботи. Його учень Семенченко Володимир став переможцем районної олімпіади з фізики. Ведучий. У 2010 році на заслужений відпочинок іде Шулежко Валентина Миколаївна. Пропрацювала в школі зовсім недовго. Її учениця Дяконенко Альона виборола перемогу в міжрайонному конкурсі «Людина і ліс», подарувала школі «караоке». Ведучий. У 2011 році на заслужений відпочинок пішов Ігор Вадимович Простантинов, який пропрацював у школі учителем музики більше 25 років. Учні допомагали йому носити важенний акордеон та інші інструменти. Ми раді бачити Володимира Васильовича, Валентину Миколаївну та Ігоря Вадимовича в стінах школи. Пісня у виконанні Клименка М.С. та Простантинова І.В. Ведучий На 1 вересня 2012 року в школі навчається 44 учні, працює 13 вчителів, які мають фахову освіту. Педагогічне звання «старший учитель» мають 3 педагоги, 7 – вищу кваліфікаційну категорію, 2 - першу; 2 - другу ; 2 - спеціалісти. Фото Ведучий. Учителі школи продовжують роботу своїх попередників. Ми вивчаємо традиції нашого народу, відтворюємо їх, учимо дітей з повагою відноситися до історії. Ведучий. Вашій увазі пропонуємо відеоматеріали роботи драматичного гуртка школи під керівництвом Клименко Наталії Іванівни. Відеофільм «Українські вечорниці» Ведучий. Протягом багатьох років кожного із нас зустрічали з посмішкою та увагою наші вчителі. Цікаво, чи хто-небудь з вас порахував скільки разів він переступив шкільний поріг, щоб пізнати таїну книжкової і людської мудрості? Ведучий. За рік, поспішаючи на перший урок, ми переступаємо шкільний поріг 175 разів. А якщо порахувати перерви, уроки фізкультури, трудового навчання, а потім помножити на 175 днів та на 9 років! Уявляєте, яка математика! Ведучий. Любі вчителі! Благословенна ваша праця, що допомагає душі кожної дитини розкритися, немов квітці. Нехай ваше життя буде осипаним пелюстками добра, любові, вдячності, розуміння, поваги, здоров’я і всього, що потрібно таким працьовитим і невтомним людям, як ви. 1 ведучий. Шановні вчителі! Сьогодні в нас свято. Зібралось гостей тут і друзів багато, Дозвольте, шановні, усіх привітати, Міцного здоров’я й терпіння міцного, Везіння людського усім побажати. А ще вам – натхнення й учительських злетів, Уславлення вічного наших поетів.
– Зі святом! – скидає осінь жовтий лист. – Зі святом! – уклонилися доземно Зірки учителю за розум й хист! – Зі святом! – пахне п’янко руту й м’ята. – Зі святом! – голубіє небокрай! Учителю, дозволь тобі віддати Пошани й дяки пишний коровай. Це тобі квітують в жовтні айстри, Хризантем тобі цей зріс букет. Це від погляду твого, мій майстре, Завмирає літ страшних ракет.
Хай безсмертним ім’я твоє буде В вічній і нев’янучій красі!
Проходять роки… Учні прощаються зі школою, ідуть у нове життя. Скільки прекрасних справ на рахунку випускників нашої школи. Вони працюють лікарями і вчителями, юристами і бухгалтерами, продавцями і перукарями, будівельниками і механізаторами, шоферами і столярами. Ми можемо гордитися, що з випускників, які прийшли на цю зустріч є багато людей, які знайшли своє місце в житті, стали добрими спеціалістами і поважаними людьми Знов вечірня зоря зійшла тихо над гаєм. Юний місяць в степу до дівчини моргає, На травицю шовкову впала срібна зоря, І шепоче із вітром вся тендітна краса. Липів Ріг, Липів Ріг – Це дитинства мого тихий смуток. Сто шляхів, сто доріг – Та до тебе лиш серцем прикута. Вийду в поле, всміхнусь і землі поклонюся по пояс, Із криниці нап’юсь, що струмочком біжить в чистім полі, Де кохання моє заквітчалось юністю весен І зозуля кує на життєвих моїх перехрестях. Ведучий. Ви чули посвяту рідному селу Рудик Галини Михайлівни. Вона більше 10 років очолювала батьківський комітет школи, а з 2002 по 2010 рік була головою Липоворізької сільської ради. Добра господиня, любляча дружина, турботлива матуся і бабуся… Вона завжди відгукувалася на наші прохання і допомагала у вирішенні багатьох проблем шкільного життя. Слово надається Рудик Галині Михайлівні Ведучий. Без знань немає ЛЮДИНИ, немає ГРОМАДЯНИНА. Немає майбутнього. Отже, біля витоків незалежної України стоїть учительство. І поки вона свідоме своєї місії, свого обов’язку, Україна матиме талановитих хліборобів і поетів, кібернетиків й економістів, менеджерів і філософів, співаків і математиків… Знання – це зброя в боротьбі за день завтрашній. Треба здобувати їх уперто й самовіддано. Здобувати з радістю. Ведучий. Гордістю людини будь-якої професії є молодь, яка продовжує традиції своїх наставників. Багато випускників школи стали учителями, і працюють вони не тільки у рідному селі. Серед них
Слово надається Ступак Валентині Іванівні Вклонімось серцем до землі Нашій матусі – рідній школі! Хай вчаться діточки малі І дякують щасливій долі. Наш Липів Ріг, зелений гай… І дуб Шевченків коло нього, Остра небесний водограй… Ріднішого нема нічого.
Ведучий. Спливають роки... ІНТЕРВ’Ю
Ведучий. Роки… Чом ви не журавлі, чом з вирію не можна вас вернути, Чом несете у себе на крилі все те, що неможливо позабути? Ведучий. Шкільна пора. Чи не закохувалися хлопчаки у дівчаток із русявими кісками, а дівчата – у хлопців. Запам’яталися першим сказаним словом «люблю», а той просто якоюсь такою не до часу серйозною думкою «вона буде моєю дружиною». І вже ніякі хизування не могли втрутитися в цю думку, яка миттю махнула крилом і зникла , здавалося, на завжди. Ведучий. А чи часто згадують шкільне життя подружні пари випускників, імена яких вписані в історію школи як, пари котрі знайшли свої половинки у рідному класі. Ведучий.
Ведучий. Чи знаєте ви, що в житті нашої школи теж можна віднайти цікаві факти. Ведучий. Факт перший. Сьогодні працюють на вчительській ниві подружжя Клименків Михайла Сергійовича та Наталії Іванівни. ФОТО
Завжди відгукнеться і допоможе вам у справах ремонту Пінчук Олександр Григорович. Він допомагає всім у нашій школі, а найперше – своїй дружині Тетяні Іванівні. Ведучий. Як ми любимо в холодну зиму перебувати у теплому приміщенні, я ще краще – коли в таку пору смачний сніданок чи обід чекають на тебе. Працює кочегаром у школі Кулик Віталій Миколайович, а його дружина Віра Віталіївна кухар нашої їдальні. ФОТО
ФОТО
Працює в Колісниківській школі учителем початкових Пінчук Надія Олександрівна в другому поколінні, переймаючи досвід у своєї мами – Пінчук Тетяни Іванівни. Виступ Ведучий. Наша школа – світла оселя, у якій завжди панують порядок і чистота. Дбайливі руки працівників – господарників кожного дня піклуються про те, шоб тут було затишно і приємно навчатися та відпочивати. У кожного з вас у пам’яті «тьотя Валя», «тьотя Галя», «тьотя Рая», які постійно щось терли, мели, мили. Ведучий. А ще багато хто із вас пам'ятають запах шкільної котлети зі скибочкою хліба, смачні пончики за 5 копійок, які готували дбайливі господині – тьоті Галі. Ось і сьогодні: якщо діти зголодніли, про них завжди піклуються працівники шкільної їдальні – тьотя Віра і тьотя Свєта. А як уміло організовували роботу персоналу школи «тьотя Шура», Петро Захарович. Ми раді бачити вас серед гостей і всі вдячні вам за турботу про учнів, про нашу школу. Усім присутнім у подарунок учні нашої школи дарують танок Звучить мелодія пісні «Через годы, через расстояния…» Директор школи. Є на планеті дороге серцю місце – рідна школа. Схиляються до самої покрівлі сиві тополі, тихо кружляє дух споминів. Уожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти. І так багато років... обличчя.. обличчя.. обличчя... Але ти, школо, пам’ятаєш їх усіх. Скуйовджених і охайних. Бешкетників і сором’язливих. Веселих і сумних. Ти – начало всіх начал. Так будь же завжди благословенна! Нехай від споминів про тебе світлішають обличчя, розлагоджуються зморшки. Хай вічно звучать слова : «Здрастуй, школо!»
Повертайтеся в будь-який час! Вона вас не забуде ніколи, Двері завжди відкриє для вас. жүктеу/скачать 134 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|