Селекція Стабілізація та виділення більш продуктивних генотипів



Дата29.08.2022
өлшемі3.89 Mb.
#460066
Сучасні генетичні дослідження в аквакультурі 2


студента 1 курсу ОС “Магістр”
спеціальності “Водні біоресурси та аквакультура”
факультету тваринництва та водних біоресурсів
Національного університету біоресурсів та природокористування України Любченка Євгенія Сергійовича
Сучасні генетичні дослідження в аквакультурі (на основі матеріалів І. М. Стецюка)
Продукти харчування від світової аквакультури
Проблема
  • Підвищення ефективності
  • відтворення
  • вирощування
  • Збереження

Стосується
Ефективність
  • Відповідність абіотичних чинників
  • Дотримання біотехніки
  • Імунно-фізіологічний стан
  • Індивідуальні особливості
  • Загрозливі тенденції
  • Погіршення екологічного стану

Відтворення водних об’єктів біоти
  • Забруднення навколишнього середовища
  • Ускладнення екологічного стану водойм

Незворотні зміни
Масштаби цих проблем зростають
  • Підвищення
  • продуктивності об’єктів аквакультури
  • рентабельності господарств
  • планового ведення рибних ресурсів
  • ефективного використання рибних ресурсів

Постійна робота
Забезпечення
  • плідниками
  • рибопосадковим матеріалом

Враховуючи це, є
  • Необхідність застосування методів генетичної структури об’єктів вирощування

Основні методи генетичної структури в аквакультурі:
аналіз поліморфізму довжинрестрикційних фрагментів ДНК
Основні методи генетичної структури в аквакультурі:
аналіз поліморфізму за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР)
Основні методи генетичної структури в аквакультурі:
IRAP, REMAP та iPBS
У вирішенні питань рибогосподарських підприємств мають значення:

Першим етапом є
  • Виявлення породоспецифічних особливостей

Пошук нових підходів удосконалення можливостей риб повинен охоплювати:

Екологічні фактори змінюють:
  • ознаки
  • властивості
  • Одним з методів підвищення продуктивності риб є застосування програм схрещування
  • Цим зумовлена актуальність вивчення генетичних особливостей
  • Дослідження, яке потребує параметри об’єктів вирощування, є можливим на основі специфічних методик.
  • Використання маркерних генів вже увійшло в рибництво

Актуальним завданням є розробка генномної селекції в рибництві.
  • Завдання генетичного моніторингу

Підтримка генетичного різноманіття
Збереження біорізноманіття
Ці завдання можуть вирішити:
  • Вивчення генетичної структури популяцій можливе за використання генетико-біохімічних систем
  • Це можливо використати для оцінки і моніторингу змін у генетичній структурі інтродукованих популяцій.
  • Поліморфізм маркерів

маркування племінних стад
збільшення ефективності проведення селекційно-племінної роботи
  • Генетичні паспорти дозволяють ідентифікувати риб до групи популяцій.
  • ДНК-маркери є інформативними.

Висновки
  • Комплекс сучасних прийомів дає змогу контролювати і конструювати генотипи
  • Це забезпечує ефективність відтворення, підвищення продуктивності і розробку корекції схем технології вирощування.

Список використаних джерел
Стецюк І. М. Використання сучасних генетичних досліджень в аквакультурі. Збірник матеріалів 75-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні технології у тваринництві та рибництві”. К. : НУБіП України, 2021. С. 45-46.
Список використаних джерел
Тарасюк С. І., Бєлікова О. Ю., Колісник С. О. Актуальність молекулярно-генетичних досліджень в аквакультурі. Проблеми екологічної біотехнології.. 2018. № 1. С. 1-24. URL: https://cutt.ly/tHWgkz8
Дякую за увагу!

Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет