студента 1 курсу ОС “Магістр”
спеціальності “Водні біоресурси та аквакультура”
факультету тваринництва та водних біоресурсів
Національного університету біоресурсів та природокористування України Любченка Євгенія Сергійовича
Сучасні генетичні дослідження в аквакультурі (на основі матеріалів І. М. Стецюка)
Продукти харчування від світової аквакультури
Проблема
- Підвищення ефективності
- відтворення
- вирощування
- Збереження
Стосується
Ефективність
- Відповідність абіотичних чинників
- Дотримання біотехніки
- Імунно-фізіологічний стан
- Індивідуальні особливості
- Погіршення екологічного стану
Відтворення водних об’єктів біоти
- Забруднення навколишнього середовища
- Ускладнення екологічного стану водойм
Незворотні зміни
Масштаби цих проблем зростають
- Підвищення
- продуктивності об’єктів аквакультури
- рентабельності господарств
- планового ведення рибних ресурсів
- ефективного використання рибних ресурсів
Постійна робота
Забезпечення
- плідниками
- рибопосадковим матеріалом
Враховуючи це, є
- Необхідність застосування методів генетичної структури об’єктів вирощування
Основні методи генетичної структури в аквакультурі:
аналіз поліморфізму довжинрестрикційних фрагментів ДНК
Основні методи генетичної структури в аквакультурі:
аналіз поліморфізму за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР)
Основні методи генетичної структури в аквакультурі:
IRAP, REMAP та iPBS
У вирішенні питань рибогосподарських підприємств мають значення:
Першим етапом є
- Виявлення породоспецифічних особливостей
Пошук нових підходів удосконалення можливостей риб повинен охоплювати:
Екологічні фактори змінюють:
- Одним з методів підвищення продуктивності риб є застосування програм схрещування
- Цим зумовлена актуальність вивчення генетичних особливостей
- Дослідження, яке потребує параметри об’єктів вирощування, є можливим на основі специфічних методик.
- Використання маркерних генів вже увійшло в рибництво
Актуальним завданням є розробка генномної селекції в рибництві.
- Завдання генетичного моніторингу
Підтримка генетичного різноманіття
Збереження біорізноманіття
Ці завдання можуть вирішити:
- Вивчення генетичної структури популяцій можливе за використання генетико-біохімічних систем
- Це можливо використати для оцінки і моніторингу змін у генетичній структурі інтродукованих популяцій.
маркування племінних стад
збільшення ефективності проведення селекційно-племінної роботи
- Генетичні паспорти дозволяють ідентифікувати риб до групи популяцій.
- ДНК-маркери є інформативними.
Висновки
- Комплекс сучасних прийомів дає змогу контролювати і конструювати генотипи
- Це забезпечує ефективність відтворення, підвищення продуктивності і розробку корекції схем технології вирощування.
Список використаних джерел
Стецюк І. М. Використання сучасних генетичних досліджень в аквакультурі. Збірник матеріалів 75-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні технології у тваринництві та рибництві”. К. : НУБіП України, 2021. С. 45-46.
Список використаних джерел
Тарасюк С. І., Бєлікова О. Ю., Колісник С. О. Актуальність молекулярно-генетичних досліджень в аквакультурі. Проблеми екологічної біотехнології.. 2018. № 1. С. 1-24. URL: https://cutt.ly/tHWgkz8
Дякую за увагу!
Достарыңызбен бөлісу: |