Тема. Композиція і стиль, художні особливості, значення роману



Дата20.06.2016
өлшемі133.59 Kb.
#149860
Скиба Ірина Іванівна – вчитель світової літератури, спеціаліст І категорії
Тема. Композиція і стиль, художні особливості, значення роману Альбера Камю «Чума»

Мета: завершити роботу над аналізом роману А.Камю “Чума”, розглянути міфічно багатоплановий образ чуми в романі; допомогти учням визначити особливості композиції, індивідуального стилю письменника; обговорити антифашистський і екзистенціальний смисл роману; активізувати інтелектуальну та пізнаваль­ну діяльність учнів; виховувати непримиренність до зла, активну гуманістичну життєву позицію, інтерес до вивчення філо­софських поглядів письменника та світового літературно­го процесу.

Епіграф. Людина мусить залишатися вірною людському в собі;

повинна протистояти злу навіть у тому випадку, коли

немає ніякої перспективи і ніякої надії.

Альбер Камю

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань


    1. Фронтальна бесіда.

- Хто такий Альбер Камю? Що ви про нього можете сказати? Слайди 1,2

  • Розкажіть про історію створення роману «Чума».

(Перші начерки до роману «Чума» були зроблені Камю ще на початку 1941 р., коли він вчителював в Орані. Пер­ший варіант твору був завершений у 1943 р., але автора він не задовольнив, і робота над романом тривала, вбира­ючи новий життєвий досвід Камю, учасника руху Опору. Вийшов роман у післявоєнний час, 1947 року Він став завершеним втіленням того, що Камю осмислив і пережив у роки суворих випробувань, вираженням значних світо­глядних зрушень і відкриттям нових істин).

  • Слайд 3 Як сам Камю характеризував «Чуму» як твір? (Пояснюючи свій задум роману «Чума», А. Камю писав: «В обра­зі чуми я хочу створити атмосферу задухи, у якій ми всі перебували, атмосферу загрози й вигнання, у якій ми жили. Водночас я надаю йому ширшого значення в бутті загалом».)

2. «Мозковий штурм».

- Визначте символічне значення образу чуми. Слайд 4



(Фашизм, війна, беззаконня, фанатизм, трагічна людська доля, зло, абсурд, стихійне лихо, смерть, нескінченна поразка, абстракція)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. (На фоні шуму моря)

Закрийте очі. Уявіть, що перед вами безмежний океан, серед якого - величний айсберг.

1/3 частина льоду знаходиться під водою, а 2/3 – на її поверхні.

Так і головний зміст і сутність роману Камю не на поверхні, а в підтексті, який прихований автором.

Саме на сьогоднішньому уроці ми з вами подискуту­ємо і з’ясуємо, що таке «чума», у чому притчевість роману, його особливості та значення та що хотів сказати автор своїм твором.

III. Формування вмінь і навичок

1. Оголошення теми, мети і завдань уроку. Запис у зошити.

2. Евристична бесіда

- У чому особливості будови роману «Чума»?

Експозиція твору - хроніка тяжкого року в Орані. Пройшовши крізь міські ворота слідом за очевидцем того, як одного дня тут раптом вилізли з підвалів тисячі пацюків і спалахнула епідемія чуми, читач потрапив у сумні квартали, випалені сонцем.

Зав'язка - суперечка доктора Ріє з колегами і чиновниками, які не бажали глянути правді в обличчя і визнати, що вони мають справу з чумою.

Розвиток дії - створення санітарних дружин, спроби Рамбера втекти з Орана, досягнення чумою своєї вищої точки.

Кульмінація - винахід вакцини і врятування перших хворих.

Розв'язка - зняття санітарних кордонів, прихід до Орана першого потягу, смерть дружини лікаря, Ріє біля помираючого Тарру.

Фінал роману відкритий. Мабуть, через те, що знищити чуму неможливо, оскільки за певних умов вона знову повернеться

- Роман «Чума» називають романом – хронікою, романом – притчею, філософським романом? Доведіть, що це так.



(Робота в групах)

І група – філософський роман.

«Чума» Камю — роман філософський, і природно, що на першому плані в ньому філософська проблематика, філо­софське, тобто узагальнено-універсальне трактування зла в контексті людського буття. Саме так і осмислюється чума головними героями роману, інтелектуалами Ріє і Тарру устами яких найчастіше говорить автор. Для них чума, зло — це щось невіддільне від людини та її існування; найнебезпечніша ж вона тим, що навіть той, хто не хво­рий, все одно носить хворобу у своєму серці.

Роман «Чума» цікавий і як художнє явище. Написа­ний у підкреслено стриманій і об'єктивній манері, у формі хроніки однієї епідемії, а хроніка, чи роман-хроніка, як відомо, найбільш об'єктивізований жанр, спрямований передусім на фіксацію подій. Справді, роман «Чума» в його філософсько-інтелектуальному змісті можна розглядати як своєрідний авторський монолог, розбитий на окремі партії, вручені різним персонажам. Втім, це природна річ для філо­софського роману.
ІІ група – роман – притча.

За жанровою природою твір Камю належить він до поширеного в новітній інтелектуальній прозі жанру, що характеризується універсальністю й бага­тозначністю змісту. Фабула роману-притчі алегорична, вона позначена смисловою багатозначністю і несе в собі потенційну можливість «прикладання» до різних сфер дійсності, різних її явищ, процесів, структур.

Отже - це роман-притча, тому що його загальний зміст набагато глибший від поверхневого шару. Твір має загальнолюдсь­кий і «позачасовий» підтекст.

(Особливості стилю роману «Чума» ще раз підкреслю­ють спадкоємність творчості Камю, слідування традиціям поширеного в новітній інтелектуальній прозі жанру, що характеризується універсальністю змісту. «Чума» алего­рична, як стародавні міфи, як Біблія, але на відміну від стародавніх притч, які тяжіли до прямолінійних алегорій, вона відзначається смисловою багатозначністю. Читачі знаходять у романі відповіді на свої запитання. Роман-притча «Чума» у цьому розумінні наближається до міфу, стаючи надкультурним явищем (у тому розумінні, що на­лежить не до однієї якоїсь культури), стаючи загально­людським явищем).
ІІІ група – роман – хроніка.

Фабула роману «Чума» — хроніка чумного року в Орані і жахливої епідемії, яка вкинула городян у безодню страж­дань і смерті.

Композиція роману побудована у формі чіткого хронікального викладу подій, які подано в їх послідовному часовому перебігу, при цьому навіть розподіл частин твору приведений у відповідність до природного розподілу відрізків часу. А саме: усі події, викладені у романі, розгорталися протягом одного року. П'ять частин, з яких складався роман, майже точно розподілені за порами року і послідовно фіксували усі етапи наростання, загострення і спаду чумної епідемії. Навесні, в першій частині роману, чума вперше виявила свої страшні знаки у місті. Літо, події якого охопили друга і третя частини роману, - це період невпинного наростання і катастрофічного загострення масштабів епідемії. Восени - у четвертій частині роману - показано, як поступово епідемія стабілізувалася, не зменшуючи, але й не збільшуючи кількості своїх щоденних жертв. Нарешті на кінець грудня епідемія повністю зійшла нанівець.

(Жанр роману - хроніки ви­значив особливості твору. Підкреслена об'єктивність, що зумовила до­бір лексики, позбавленої яскравого емоційно-експресивного забарвлення, стриманий виклад подій та коментарів до них такі особливості мови й стилю роману. Але це ще й роман-притча, тому має глибший, ніж хро­ніка, зміст, загальнолюдський і «позачасовий» підтекст).

.

3. Слово вчителя.



У романі "Чума" зберігається точність і хронологічна послідовність у відтворенні подій. Проте це не звичайна хроніка, і події тут не звичайні. Образно-символічний, філософський плани роману вивищуються над планом соціально-подієвим. Перебіг подій, маски оповідачів, образи головних і другорядних персонажів існують лише для того, щоб спонукати читача з різних поглядів, під різними кутами подивитися на бунт людини проти безглуздя буття.

Д.С.Наливайко зауважує: "Безперечно, роман "Чума" в його філософсько-інтелектуальному змісті можна розглядати як своєрід­ний авторський монолог, розбитий на окремі партії, вручені різним персо­нажам, котрі, виступають носіями авторської ментальності, різних її аспектів і тенденцій. А це означає, що вони є передусім втіленням певної ідеї, в цьому їхня серцевина, їхня суть, хоч письменник і наділяє кожного індивідуальними рисами характеру".

4. Визначення філософської основи позиції героїв твору. Слайд 5 - 9

(Робота в групах з картками)

а) борці з чумою; (Ріє – обов’язок служби, Тарру, Рамбер – совість – вони інакше не можуть);

б) примиренці; (Грін, Панлю – помічники – добровольці);

в) герої, для яких чума благо; (Коттар).

Бернар Ріє. Образ лікаря став одним із центральних у творі. В романі він виступив як один з "літописців" - розповідачів, очима якого ми бачимо змальовані у творі події. Він походив із родини робітників, у нього смертельно хвора дружина, дбайливо ставився до виконання своїх лікарських обов'язків. Моральну позицію

Ріє визначив абсолютно безкомпромісне ставлення до лиха, перед лікарем, не стоїть питання: боротися чи ні з чумою. Ріє прекрасно розумів власну обмеженість і всю безперспективність боротьби з чумою і незважаючи на це без будь-яких вагань включився у цю боротьбу і боровся до кінця. Він здатний і на самопожертву, але у виконанні своїх обов'язків не бачив нічого героїчного.

Лікар розумів, що чуму не здолати, як не здолати і абсурдності світу, але сенс власного буття і буття кожної людини герой вбачав у тому, щоб не зламатися перед тиском безглуздя, не скоритись йому, спільними зусиллями протистояти йому і хоча б у цій ідеї людської солідарності віднайти сенс, який виправдає особисте існування кожного.
Жан Тарру - це також один з провідних персонажів роману і також герой-ідеолог і літописець чуми. Для нього чума - це не просто епідемія, локальне лихо, а символ людського буття взагалі. Ще до епідемії, визнавши людське життя зачум-леним, він намагався з цим боротися, протистояти усьому, що внесло в життя людини страждання і смерть. Герой став на боротьбу з чумою, організувавши в місті санітарні дружини. Впродовж майже всього роману постать Тарру залишала дещо загадковою і непевною, хоча саме він ініціював рішучі заходи, спрямовані на боротьбу з чумою. І лише, практично, в самому кінці роману розповів історію свого життя, яка пояснили його поведінку і характеризувала його світогляд. Дитинство і юнацькі роки літописця склалися цілком безхмарно. Його батько був помічником прокурора і пристойно забезпечував власну родину. Але одного разу хлопцю довелося бути присутнім на засіданні суду, де його батько вимагав смертного вироку для молодої людини. Тарру побачив переляк підсудного, відчув крижаний подих смерті, і світ відразу змінився в його очах.

З того часу він зненавидів світ, в якому люди вбивали один одного, безглуздий світ жорстокості і насильства, який від того часу асоціював для нього з чумою, а стан людини, що визнала правомірність і зверхність над собою такого стану речей - зачумленим.


Раймон Рамбер - паризький журналіст. Він приїхав до Орана, щоб написати репортаж про санітарний стан міста і, можна сказати, випадково потрапив до карантину, викликаного епідемією. Його першою думкою була мрія про втечу з ізольованого міста. У Парижі на нього чекала кохана жінка, і заради щастя з нею готовий був знехтувати тією спільною справою боротьби проти чуми, до якої закликав Ріє. Рамбера не можна назвати боягузом. З його слів дізнаємося, що він у складі інтернаціональних бригад брав участь у війні з фашистами в Іспанії. Думки про втечу появилися в нього не від страху. До втечі його спонукало кохання, яке він вважав найбільшою цінністю у житті. Але, незважаючи на те, що Оран чуже для нього місто, Рамбер приходить до усвідомлення того, що не можна залишатися байдужим до страждань ближнього.

Моральна позиція Рамбера також виявилася співзвучною поглядам Ріє та Тарру, але, на відміну від них, він прийшов до розуміння необхідності співчуття і солідарності не відразу, а в процесі важких моральних коливань і роздумів.


Жозеф Гран уособлював світ "маленьких людей", посягання і думки яких не сягали далеких філософських узагальнень. З роману дізналися, що через відсутність коштів не отримав диплома, який би засвідчував його освіту. Коли запропонували роботу дрібного службовця в мерії з низькою платнею, погодився. З тих пір упродовж 22 років у його житті майже нічого не змінилося. Він - людина безбарвна і навіть дивакувата. Через бідність його залишила дружина, але він сподівався її повернути і написав роман. Гран, для якого недосконалість світу асоціював виключно з невпорядкованістю власної долі, включився у боротьбу проти чуми без пафосних декларативних заяв, розглядав її як закономірне продовження своєї повсякденної, рутинної роботи.
Отець Панлю - герой-ідеолог - посів у романі особливе місце. Теза про абсурдність світу для нього принципово неприйнятна. Тому чуму, як джерело безладдя, священик у перших своїх проповідях співвідносив з карою Божою, що її насилало небо на грішників.
Не всі герої твору виступили як ідейні однодумці. Контрабандист Коттар поділив тезу про абсурдність світу, але, на відміну від інших, наслідки цього, активізованого чумою, суспільного хаосу його цілком влаштовували, оскільки виправдовували його діяльність і практично і теоретично. Перебуваючи у постійному конфлікті із законом, відчуваючи себе відчуженим у суспільстві, яке спирається на будь-який, хоча б елементарний порядок і встановлені ним моральні обмеження, Коттар ще до епідемії чуми спізнав цей стан зачумленості і тепер радів, що загальний стан зачумленості, який охопив місто, немовби вирівняв його з іншими мешканцями Орана. Саме з цих причин чума для нього - не загроза, а швидше - моральна союзниця, яка виправдала його дії і внесла сенс в його існування. Тому він не зацікавлений у боротьбі з нею. Словом, чума йому вигідна. Чоловіка самотнього і водночас нужденного своєю самотністю вона обернула на спільника. Бо він явний спільник, спільник, задоволений своїм становищем. Герой - співучасник усього, що підмічав: забобонів, недозволених страхів, болісної вразливості розтривожених душ. Коттар розумів, що повага і зацікавленість, яку виявили до його особи Ріє, Тарру, Рамбер або інші мешканці Орана, яких він забезпечив контрабандними товарами, тимчасова і зумовлена лише станом їхньої спільної зачумленості.

З цих причин (персональної зачумленості у світі, який прагнув позбавитися чуми) намагався позбавити себе життя на початку роману і з відчаю відкривав вогонь по перехожих, які в кінці роману раділи позбавленню міста від чуми.

- Які події впливали на формування поглядів?

- Як змінюється поведінка, настрої мешканців міста протягом роману?


“Тепер вже не стало окремих, індивідуальних доль,- пише А.Камю,- була тільки наша колективна історія, докладніше, чума та народжені нею почуття розподілялись усіма”.
Епідемія загострила у людей почуття об`єктивності та справедливості.
“Коли люди зрозуміли, що справи погані, всі разом згадали, що існують життєві радощі”,- пише А.Камю.
5. Слово вчителя з елементами бесіди

Прослуховування фрагментів сьомої (“Ленінградської”) симфонії Д.Шостаковича

Музику, яку ви щойно прослухали, створив один із мешканців Ленінграда, оточеного “коричневою чумою”.

І йдеться в ній про виникнення й наступ зла та про людський опір силам, що нівечать і руйнують.

«Чуму» Камю відносять до романів про антифашистсь­ку боротьбу й рух Опору, і для цього є свої підстави. Та й автор прямо проголошував: «Явний зміст «Чуми» — це боротьба європейського руху Опору проти фашизму». Го­ворив він і про те, що прагнув у романі «відбити атмосфе­ру задухи, в якій ми жили, атмосферу загрози й вигнан­ня, в якій скніли». Однак усім цим зміст твору далеко не вичерпується, навіть більше, акцент у ньому зміщено на трактуванні позачасових філософських проблем буття. «Водночас, — провадив Камю, — я поширив значення цього образу (образу чуми) на буття в цілому».

Це дає можливість уявити собі тих, кому судилося минулої війни зазнати страждань і душевних мук". Роман "Чума" не варто читати як твір реалістичний. Це не просто історія про жахливу хворобу, яка охопила місто Оран і знищила юрби людські. Хроніка зачумленого міста може прочитуватися як у плані метафоричному, так і в плані символічному. Війна, яка встановлює свої права у місті, впливає на свідомість, вчинки його мешканців. Слайд 10

- Як реагують мешканці на появу конаючих щурів?

- Що почувають жителі Орану, опинившись в ізоляції?

- Побут міста: нестача продуктів, довжелезні черги, обмеження в


постачанні електроенергії, запровадження комендантської години, -
які події це все нагадує?

- Які явища Другої світової війни нагадують події в Орані?


IV. Підсумок уроку.

1. Підсумкова бесіда.

- Які питання ставить перед героями образ чуми?

а) що таке життя;

б) що значить зберегти гідність перед наступом стихії зла;

в) що значить людське щастя;

г) що значить релігія. Слайд 11

- Які твори світової літератури співзвучні роману Альбера Камю «Чума»?



(Твір «Чума» А. Камю один із найвизначніших у цьому жанрі поряд із «Мобі Діком» Г. Мелвілла, «Процесом» Ф. Кафки, «Котлованом» А. Пла­тонова.

Відголоски роману "Чума" можна зустріти і в українській літературі, де під поняттям "чума" зображено насильницьку колективізацію та голодомор 1933 року, пекельні кола, влаштовані радянською системою. Це такі твори, як "Марія" Уласа Самчука, "Жовтий князь" В. Бар).

- Яке значення має роман А. Камю для розвитку світової літератури, світо­вого прогресу загалом? (У романі викладена давня й вічно нова «трагічнамудрість»: потрібно мати добру волю, щоб і в безнадійній ситуації, усупер­еч розуму, не зломитися під натиском лиха і не тільки вистояти, а й під­тримати в біді своїх близьких і далеких людей-братів.



«Чума» роман-попередження, роман-пересторога і це також робить його явищем загальнолюдським і надчасовим.)

2. Розв'язання проблемного питання.

- Хто, на вашу думку, переміг в екзистенційному двобої: люди чи чума?

3. Вікторина.

-Який жанр став підгрунтям роману? (притча)

-Продовжіть речення: “Притча-це …………( твір повчального характеру, який маї всеохоплюючий сенс)

- Чим роман відрізняється від притчі? (не тлумачиться зміст притчі)

-Яким жанром Камю ще називає роман “Чума”? (хроніка)

-Що називається хронікою? (запис історичних подій у хронологічній послідовності)

-Як ви розумієте вислів “погранична ситуація”? (ситуація кризи, вияскравлює абсурдність життя й ставить людину перед моральним вибором; ситуація кризи: у процесі ламання старих цінностей людина переглядає свої колишні відносини зі світом, в ній народжуються нові якості)

- Яка головна думка твору? Що хотів показати автор? Слайд 12 - 13

4. Виправити помилки.

-Роман “Чума” побудований як зібрання спогадів про епідемію (хроніка зачумленого міста)

-Місто Оран змальовується як прокляте місто грішників (типове провінційне містечко)

-Першим замовчування чуми наважився зруйнувати Рамбер. (Кастель)

- Камю був Представником символізму. (Екзистенціалізму)

- Події роману відбувається в місті Амстердам. (Оран)

V. Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи за творчістю Б.Брехта та А.Камю.
Закінчити урок я б хотіла такими радками (На фоні музики)

Щоб не здолали нас чума й нещастя,

Творіть добро – це вам завжди воздасться!

Про інших дбайте, відверніть напасті,



Тоді лиш будуть спокій в нас і щастя!





Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет