Тема поета і поезії у творчості Лесі Українки. „Давня казка”
Мета: дослідити погляди Лесі Українки на призначення поета і поезії у суспільстві, а також, як дана проблема реалізується у творчості поетеси; застосовуючи проблемно-тематичний метод, проаналізувати поему „Давня казка”; дослідити особливості мови твору; розвивати вміння аналізувати художній твір, узагальнювати, робити висновки; удосконалювати навички роботи з художнім текстом, з науковою літературою, навички виразного читання; розвивати зв’язне мовлення; виховувати естетичні смаки, любов до рідного слова, повагу до талановитих людей, найкращі моральні якості.
Обладнання: підручник, художні тексти, виставка книг, ілюстрацій до твору.
Тип уроку: урок-дослідження.
Хід уроку
І Організаційний момент.
Сьогоднішній урок ми проведемо у формі дослідження. А предметом дослідження буде тема поета і поезії у творчості Лесі Українки і те, як ця тема реалізується в поемі „Давня казка”.
П Повідомлення теми та мети уроку.
Епіграфами до уроку будуть слова сучасної української поетеси – лірика, борця, громадянина – безкомпромісної Ліни Костенко.
Поети – це біографи народу,
А в нього біографія тяжка.
Митцю не треба нагород,
Його судьба нагородила.
Коли в людини є народ,
Тоді вона уже людина.
Ш Вступне слово вчителя.
Талановита, мужня і стійка, вірна дочка українського народу, захисниця його прав – Леся Українка жила і творила на зламі століть. Це, як відомо, час змін, переоцінки цінностей: суспільних, моральних, мистецьких...
Пропоную переглянути інсценізацію твору Лесі Українки „Божа іскра”, в якому постає питання: хто ж такий поет і чи потрібні поети народу.
Леся Українка „Божа іскра”.
Учитель. Божа іскра запала в душу маленької дівчинки, яку матуся Олена Пілка назвала ніжним і ласкавим іменем Леся Українка. Дворянка за походженням, вона до глибини душі перейнялася болем простого народу, по-справжньому страждала, бачачи його нужду і темряву. Вона відчула духовну єдність із ним і свідомо стала на захист своєї покривдженої, зневаженої нації.
В одному з листів Леся Українка писала: „Мені судилося жити в тяжку добу. Я знаю, яка тяжка й терниста путь українського літератора... Бувають часи, коли мені хотілось би стати капіталісткою... Що ж, коли належу до народу, у якого літератори мусять бути безсеребряниками або шукати іншої роботи чи іншого народу!..
Учитель. Скажіть, чому так говорила Леся Українка? Які були умови розвитку української літератури у той час?
Учитель. Але попри все, Леся Українка свідомо обрала цей тернистий шлях українського митця, літератора.
ІV Учнівські дослідження-повідомлення на тему: ”Погляди Лесі Українки на поетичне мистецтво і його роль у суспільстві” і „Як у творчості Лесі Українки реалізується тема поета і поезії”.
V Поетична хвилинка (під звуки фортеп’яно учні читають напам’ять уривки з поезій Лесі Українки „Поет під час облоги”, „Ритми – 1”, „Слово, чому ти не твердая криця?”).
VІ Актуалізація опорних знань.
Учитель. Чи не найвиразніше тема поета і поезії звучить у „Давній казці”.
Коли був написаний твір? (1893 р.).
Коли і де вперше надрукований? (1896 р. у львівському журналі „Житє і слово”).
До якої збірки увійшов? („Думи і мрії”, 1899 р.).
Визначте жанр твору.
Що таке поема?
Чому Леся Українка звернулась до жанру казки?
Що є казкового у творі? (Казковий зачин,тричі зустрічаються герої, три богатирі пішли на війну, три дороги ).
Який конфлікт покладено в основу твору?
Які проблеми порушує Леся Українка в поемі? (Завдання поета і поезії, вплив поетичного слова, проблему честі і гідності, визвольної боротьби, заперечення загарбницької війни).
Яка проблема є основною у творі?
VП Робота над проблемою „Завдання поета і поезії в суспільстві”.
Алгоритм розгляду проблеми:
- внутрішня краса поета;
- вплив поетичного слова, сила пісні;
- шлях поета, поет і народ;
- свобода творчості, поет і влада.
У зошитах учні послідовно записують кожен „крок” і після обговорення записують висновок).
Внутрішня краса поета.
Учні розкривають це питання. (Якщо виникають труднощі, то вчитель може скористатися наступними запитаннями).
Яким постає перед нами поет? Зачитайте його портретну характеристику.
Чому поет ніколи не був самотнім? Що так притягувало людей до нього, особливо молодь?
Якими моральними якостями володів поет?
Згадайте зустріч поета і Бертольда. Яким постає Бертольдо, а яким поет?
Що є багатством поета?
Як розуміє щастя поет, а як Бертольдо?
Отже, як зображені поет і Бертольдо? (Як антиподи).
Який висновок можна зробити? (Головне не зовнішня, а внутрішня краса).
Вплив поетичного слова, сила пісні.
Який вплив мають поетові пісні на людей?
Яке перше враження справив поет на Бертольда? Чому лицар назвав поета божевільним?
Як змінилась його думка про поета? Чому назвав поета ворожбитом?
Як вдруге зустрілись поет і Бертольдо? Що привело пихатого лицаря до поета?
Як поетова пісня вплинула на Ізідору?
Розкажіть про роль пісні і співців на війні. Про що були пісні? Зачитайте їх.
Чому почались нарікання у війську? Хто урятував Бертольда від ганебної смерті? Як?
Зачитайте пісню „одважного лицаря”. Який художній засіб використовує Леся Українка, що надає пісні такої сили впливу на воїнів? (Іронія).
Яка роль пісні у визвольній війні народу?
Як поет обстоював народні права? Що було його зброєю?
Чому Бертольдо так боявся цих пісень? До чого вони закликали? Зачитайте їх.
Отже, який висновок можна зробити? (Поетичне слово допомагає жити, здобувати перемогу на війні, боротися за народні права).
Шлях поета, поет і народ.
Розкажіть про стосунки поета і народу. За що усі любили поета?
Простежте, про що співав молодий поет і як з часом змінюється тематика його пісень. Чому?
Як розуміє своє завдання поет?
Чи можна стверджувати, що він був народним поетом?
Чому народ називає поета своїм отаманом?
У яких рядках звучить відповідальність поета перед народом?
Чому поет відмовився від пропозицій ситого і безбідного життя? Зачитайте його відповідь Бертольдовим слугам.
Як у творі показано спадкоємність поколінь? Хто продовжив справу поета?
Який висновок можна зробити? („Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани”).
Свобода творчості, поет і влада.
Що понад усе цінував поет?
Хто у творі є уособленням свободи, волі, а хто влади?
Чому поет допоміг Бертольдові закохати у себе Ізідору, хоч не звик „силувати Музу”, тобто писати на замовлення? Яку нагороду обіцяв Бертольдо і що відповів поет?
Коли Бертольдо згадує про поета? Чому так?
Чому Бертольдо намагається спіймати співця, хоче домогтися, щоб той йому служив? Що обіцяє поетові?
Чому Бертольдо думає, що це легко йому вдасться?
Прокоментуйте слова поета:
„Ви скажіть, що я не хочу
Слави з рук його приймати,
Бо лихую тільки славу
Тії руки можуть дати”.
Чим погрожував Бертольдо поетові? Зачитайте відповідь Бертольдовим слугам, коли вони вдруге прийшли уже з погрозами кинути поета до в’язниці. Як ви розумієте ці слова?
Чи зумів Бертольдо убити силу поетового слова?
Уявіть, що поет прийняв пропозицію Бертольда. Якою ви уявляєте його подальшу долю? Його поезію? Як би це вплинуло на його стосунки з народом?
Отже, до якого висновку ми дійшли? (Поет і в темниці може бути вільним, бо не зламати його внутрішньої свободи, нема кайданів на його вільне слово).
VШ Дослідницько-пошукова робота (за варіантами).
І варіант
Учитель. Неодноразово Леся Українка вживає слово лицар. Причому лицар Бертольдо і лицар поет. У вас на домашнє завдання було з’ясувати, яке лексичне значення слова лицар в українській мові і виписати у дві колонки риси лицаря поета і лицаря Бертольда.
Поет Бертольдо
Мужній самовпевнений
Сміливий боягузливий
Чесний недобрий
Безкорисливий корисливий
Вольовий зверхній
Талановитий пихатий
Має підтримку народу підступний
Отже, кого можна вважати справжнім лицарем?
Чому ж автор називає Бертольда лицарем? Який художній засіб використала Леся Українка? (Іронія – вживання слова в протилежному значенні). З якою метою використовується іронія?
II варіант
Виписати рядки, в яких ужито епітет золотий. З’ясувати, з якою метою Леся Українка вживає його? Що символізує золото у даному творі?
Золотих не хочу лаврів,
З ними щастя не здобуду.
Як я ними увінчаюсь,
То поетом вже не буду.
Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В золотії тонкі сіті.
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!
Учитель. За що мав би увінчатись поет золотими лаврами? Що символізують золоті сіті, золоті кайдани?
Ш варіант
Необхідно з’ясувати, що таке антитеза і знайти рядки, в яких використано цей художній засіб.
Що таке антитеза? (Антитеза – різке протиставлення дій, явищ, понять, образів з метою виділення, підкреслення якоїсь важливої риси. В основі антитези лежать антоніми).
Люди мучились, як в пеклі,
Пан втішався, як у раю.
В мужика землянка вогка –
В пана хата на помості.
Пан гуляв у себе в замку, -
У ярмі стогнали люди...
У мужички руки чорні,
В пані рученька тендітна...
Зачитайте антоніми. Які це антоніми? (Контекстуальні). З якою метою використано антитезу?
ІХ Підсумок.
1899 р. в листі до М.Павлика Леся Українка писала: „...я сама подібна до героя моєї „Давньої казки”, що то тільки мав талант до віршів, не позичений, а власний”. Готуючи поему до друку, поетеса викреслила все те, що нагадувало у співця про її власну недугу, прагнучи уникнути вузько біографічного звучання.
То які риси самої Лесі Українки є в поета з „Давньої казки”? (Мужність, стійкість, безкомпромісність, відданість народові, слово для поета – зброя, як і для Лесі Українки, шлях поета – це шлях самої Лесі Українки).
Які погляди Лесі Українки на завдання поета і поезії у суспільстві знайшли відображення в поемі? (Погляньте на висновки).
Скажіть, чому віддавна така увага у суспільстві до поетів?
Чому правителі, незалежно від часів і держав, намагаються всіляко тримати у полі зору митців?
Як ви думаєте, чи легко бути поетом? Чи достатньо лише уміння складати вірші чи писати прозу?
Що вам відомо про долю українських письменників, їх стосунки із владою у різні часи? Можливо, щось пригадаєте із зарубіжної літератури?
Що ви знаєте про долю українських митців 20 – 30 років? У чому вбачали своє завдання митці-шістдесятники?
Яка роль поета у сучасному суспільстві?
Чи позитивним є той факт, що багато митців йдуть у політику, прагнуть стати депутатами?
В одному з віршів Ліна Костенко пише: „В Червону Книгу запишіть поетів. Поети теж зникають на землі!” Чи згідні ви з таким твердженням? Як ви розумієте ці слова Ліни Костенко?
За історію людства були мільйони митців. А чиї імена залишаються в історії?
Х Заключне слово вчителя.
Я думаю, що сьогоднішній урок не залишив нікого байдужим. Чого навчився кожен із вас у поета з „Давньої казки”, у Лесі Українки?
ХІ Виставлення оцінок.
ХП Домашнє завдання.
Написати твір „Поет – друг і захисник народу”.
Сьогоднішній урок я хочу завершити словами Б.Олійника:
Та є у поезії вища мета,
Не звітна і владі небес:
„Зозуля йому відкувала літа,
А він уже в Слові воскрес...”
Підготувала Пришляк Наталія Володимирівна, учитель української мови та літератури СЗШ №1 м.Львова
Додаток 1
Погляди Лесі Українки на мистецтво слова
і його роль у суспільстві
У цей час у літературних колах точилася дискусія, у чому ж призначення мистецтва. Представники літературно-мистецької течії декаданс проголошували ідею „чистого мистецтва”, „мистецтва для мистецтва”, пропагували відхід від реалій життя і заглиблення у внутрішній світ переживань та ілюзій.
Леся Українка, наділена незвичайним творчим обдаруванням, говорила: „Артистизм я люблю понад усе. Хай живе мистецтво!” Але ще змолоду найвищим призначенням мистецтва вважала служіння суспільному прогресу, визвольним прагненням народу. На її думку, мистецтво повинно будити „віру в можливість краси життя”, „мати громадське значення”, а не „...бавити погляд і слух ситих, спокійних і загоджених людей”.
У листі до Івана Франка вона зазначала „поети... мусять гукати на майданах і «прорицати, аки одержимі, в той час, коли б хотіли в землю увійти від туги і замовкнути навіки.»
Народність митця Леся Українка розуміла не лише у відображенні народного побуту і звичаїв, а в глибокому проникненні у сутність народного життя, у правдивому відтворенні, у служінні мистецтва прагненням народу. А сам народ вона вважала творцем людської культури.
Додаток 2
Тема поета і поезії у творчості Лесі Українки
Митець, на думку Лесі Українки потрібен усім, хто прагне повноцінно жити.
Тема поета і поезії у творчості Лесі Українки є наскрізною. Вона звучить у віршах, поемах і навіть у драматичних творах; її порушувала Леся Українка у різні періоди творчості.
Уже в ранніх віршах „Пісня Brioso”, цикл „Сім струн”, поемі „Місячна легенда”, пізніше у „Давній казці” Леся Українка свідомо визначає роль художнього слова як зброї в боротьбі проти „грізних чорних хмар”, як сили, що повинна подолати „зиму”, тобто ненависне рабство і насильство. З цього часу образ зброї є домінуючим, а найяскравіше звучить у поезії „Слово, чому ти не твердая криця?”
Слово для поетеси – це зброя, але це і ліки від рабської сплячки (цикл „Сльози-перли”, „Ритми”), це і зоря надії на те, що в майбутньому будуть інші лунати пісні – „вільні, гучні, одважні та горді” (вірш „Зоря надії”).
Поет у Лесі Українки – це й співець-чарівник, і будитель душ, і вартовий рідного краю, який не дає народові дрімати в „темную ніч”, коли „скрізь лихо” (вірш „Поет під час облоги”).
Леся Українка добре усвідомлювала, що роль поета в Україні завжди була значною: він був не лише глашатаєм, речником, а й поводирем його. Про це йдеться у вірші „Пророк”.
Поет – це нащадок сміливця Прометея, який успадкував від свого предка „божу іскру” любові до людей і ненависті до гнобителів. Та й саму Лесю Українку часто називають дочкою Прометея.
Достарыңызбен бөлісу: |