1.7. Соціально -педагогічний компонент реабілітації. Соціально-побутової компонент реабілітації.
Соціально - педагогічний компонент реабілітації передбачає організацію заходів педагогічної допомоги в соціалізації індивіда. Навчання передбачає надання допомоги людині в компенсації психологічних змін у формуванні позитивних установок на розвиток інших здібностей індивіда, що буде компенсувати його стан. Особливо важливий цей компонент при реабілітації осіб з обмеженими можливостями. У цьому випадку навчання має бути спрямоване на оволодіння інвалідом стандартними схемами поведінки і взаємодії, на освоєння інвалідом оточення і повноцінного існування в ньому. Навчання повинно включати адаптаційні консультування і організацію соціального участі інваліда, воно повинно підготувати інваліда до адекватних відповідей на вимогу оточення і активних дій на нього.
Соціально-побутової компонент реабілітації. Соціально-побутової компонент реабілітації стосується в основному інвалідів та включає в себе соціально-середову орієнтацію, соціально-побутову адаптацію і соціально-побутове влаштування.
Соціально-побутова адаптація - це система і процес визначення оптимальних режимів громадської та сімейно-побутової діяльності. Здійснюється головним чином по відношенню до інвалідів.
Заходи по соціально-побутової адаптації містять:
- інформування і консультування інваліда і його родини;
- «адаптаційне навчання інваліда і його родини;
- навчання інваліда: персонального догляду (самообслуговування);
- персональної безпеки; оволодіння соціальними навичками;
-забезпечення інваліда технічними засобами реабілітації та навчання користуванню ними; - адаптацію житла інваліда до його потреб.
Соціально-середова орієнтація також реалізується у відношенні інвалідів і являє собою систему і процес визначення структури найбільш розвинених функцій інваліда з метою подальшого підбору на цій основі виду суспільної або сімейно-громадській діяльності.
Заходи по соціально-середовищної орієнтації включають:
- соціально-середове навчання;
- навчання спілкуванню, соціальної незалежності, навичкам проведення відпочинку, дозвілля, заняттями фізкультурою і спортом;
- надання допомоги у вирішенні особистих проблем;
- соціально-психологічний патронаж сім'ї.
Соціально-побутова адаптація передбачає визначення оптимальних режимів громадської та сімейно-побутової діяльності в конкретних соціально-середовищних умовах і пристосування до них хворих та інвалідів.
Достарыңызбен бөлісу: |