Теми лекцій з дисципліни «Філософія»
1. Про предмет філософії та її місце в науковому знанні
|
2. Вчення про буття (онтологія)
|
3. Теорія пізнання (гносеологія) та методологія наукового пізнання
|
4. Антична філософія.
|
5. Філософія епохи Середньовіччя та філософія доби Відродження
|
6. Філософія Нового часу та Просвітництва
|
7. Німецька класична філософія
|
8. Сучасна західно-європейська філософія та особливості української філософської думки
|
9. Витоки та особливості української філософської думки
|
|
Теми семінарських занять з дисципліни «Філософія»
|
|
Практичне заняття 1: Специфіка античної філософії
- досократична філософія: ідеї, школи, персоналії;
- філософія Геракліта;
- Сократ та сократичні школи;
- філософія Платона;
- філософія Аристотеля.
|
|
Практичне заняття 2: Вчення про буття. Буття людини та Бога у філософії епохи Середньовіччя
- матерія та субстанція;
- простір і час;
- буття як проблема;
- Бог, світ та людина у вченні Августина Аврелія;
- Філософія П’єра Абеляра: співвідношення віри та розуму.
- Фома (Тома) Аквінський (Аквінат): вчення про буття, людину та її душу;
- В. Оккам та його принцип позбавлення зайвих сутностей;
- питання про універсалії: суперечка номіналізму та реалізму.
|
|
Практичне заняття 3: Особливості філософії епохи Відродження (Ренесансу)
- головні ідеї та постаті;
- скептицизм Мішеля Монтеня як постійні творчі пошуки («Есе» або «Опыты»);
- Піко делла Мірандола про людину;
- Ніколай Кузанський про збіг протилежностей (людина, Бог, світ та всесвіт);
- Якоб Бьоме: контрасти «так» та «ні» як розгадка зла;
- Джордано Бруно: повернення від надприродного пізнання до пізнання природи;
- Етика Ніколо Макіавеллі.
|
|
Практичне заняття 4: Філософія Нового часу: Західноєвропейська філософія ХVII-XVIII ст.
- індуктивізм та експериментальне знання Ф. Бекона;
- свобода волі та фаталізм у вченні Томаса Гоббса;
- дуалізм у філософському вченні Рене Декарта;
- розмисли Блеза Паскаля про релігію;
- Бенедикт (Барух) Спіноза: монізм та пантеїзм;
- Дж. Локк: поняття про tabula rasa (проблема пізнання чи проблема тлумачення ідей?);
- Готфрід Вільгельм Ляйбниць: «Монадология»; плюралізм, теодицея;
- Джордж Берклі про відносність сприйняття;
- Давид Г’юм (Юм): вчення про причинність (детермінізм), ідеї та враження.
|
|
Практичне заняття 5: Філософія Нового часу: епоха французького Просвітництва
- Вольтер (Марі Франсуа Аруе): відношення до церкви та віри;
- Руссо, Жан-Жак: про положення людини у природі та державі;
- Дідро, Дені: межа між людиною та твариною;
- Гольбах, Поль: матеріалізм.
|
|
Практичне заняття 6: Філософія Нового часу: німецька класична філософія
- Кант, Іммануїл: про буття та пізнання; вчення про мораль та проблема релігії;
- Фіхте, Іоган Готліб: від критичного методу до суб’єктивного ідеалізму, науковчення;
- Шеллінг, Фрідрих Вільгельм Йозеф: натурфілософія, трансцендентальний ідеалізм, філософія тотожності;
- Гегель, Георг-Вільгельм Фрідрих: діалектика, логіка, розум в історії;
- Фейєрбах, Людвіг: обґрунтування матеріалізму та етичне вчення
|
|
Практичне заняття 7: Західна філософія кінця ХІХ-початку ХХ ст.: некласична філософія, філософія життя
- Шопенгауер, Артур: поняття про волю та світ, етичні уявлення;
- Кіркегард (Кьеркегор), Серен: екзестенційне мислення, критика раціоналізму;
- Ніцше, Фрідрих: ідея надлюдини, поняття про мораль, влада;
- Бергсон, Анрі: інтелект та інтуїція, поняття про матерію та тривалість;
|
|
Практичне заняття 8: Філософія поч. ХХ ст.: екзистенціалізм та позитивізм
- Гайдеґер (Хайдеггер), Мартін: основні категорії, час, як найсуттєвіша характеристика буття, мова як оселя буття;
- Ясперс, Карл: філософія та філософування, рівні буття (екзистенція, трансценденція, пізнання Бога);
- Сартр, Жан-Поль: поняття свободи, гуманізм;
- Вчення позитивізму та неопозитивізму: О. Конт, Р. Карнап, Б. Рассел, Л. Вітгенштайн, К. Поппер).
|
Література для практичних занять
Практичне заняття 1:
Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985
Джохадзе Д.В. Основные этапы развития античной философии. – М., 1977
Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1979
Кесиди Ф. Гераклит. – СПб.: Алетейя. 2004. – 217 с.
Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. – М., 1972
Материалисты Древней Греции: собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура. – М., 1955
Соколов В.В. Античная философия. – М., 1958
Фрагменты ранних греческих философов. – М.: Наука, 1989
Чанышев А.И. Начала философии. – М., 1982
Практичне заняття 2:
Августин Блаженый. Исповедь. – М., 1992
Аверинцев С.С. Порядок космоса и порядок истории в мировоззрении раннего средневековья // Античность и Византия. – М., 1975. – С. 266-285
Боэций. Утешение философией и другие трактаты. – М., 1990
Горак Г.І. Філософія. – К., 1998
Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии. – М., Энигма, 1997
Краткий очерк истории философии. – М., 1981
Мир философии: книга для чтения: в 2 ч. – М., 1991
Ориген. О началах. – Самара, 1993
Основи філософії: Навч. посібник / П.І. Гнатенко, В.Б. Окороков, В.І. Пронякін, О.О. Осетрова. – К.: Вища освіта, 2009 . – 335 с.
Соколов В. В. Средневековая философия. – М., 1984
Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики, 2001. – 816 с.
Фома Аквинский. Сумма против язычников. – Долгопрудный, 2000
Практичне заняття 3:
Бруно Д. Избранное. – Самара. 2000
Горфункель А. Гуманизм и натурфилософия итальянского Возрождения. – М., 1977
Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії. – Львів, 2001
Кузанский Николай. Сочинения в 2 т. – М., 1979-1980
Макиавелли Н. Государь. – М., 1999
Монтень Мишель. Опыты. В 3-х кн. – М., 1979-1980
Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII веков. – М., 1979
Соколов В.В. Очерки философии эпохи Возрождения. – М., 1962
Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979
Тажуризина З.А. Философия Николая Кузанского. – М., 1972
Философия эпохи Возрождения и реформации. Хрестоматия. – М., 1996
Шабанова Ю.А. Трансперсональная метафизика Мастера Экхарта. Дн-вск, 2005
Юсим А. Этика Макиавелли. – М., 1990
Практичне заняття 4:
Асмус В.Ф. Декарт. – М.: 1956
Асмус В.Ф. Френсис Бэкон. – М. 1965
Беркли Д. Сочинения. – М.: «Мысль», 2000. – 560 с.
Богомолов А.С. Критика субъективно-идеалистической философии Дж. Беркли. – М., 1959
Быховский Б.Э. Беркли. – М., 1985
Васильев В.В. Влияние Лейбница на философию Юма // Историко-философский ежегодник – 92. – М., 1994
Гайденко П.П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой: Учебное пособие для вузов. – М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 2000. – 456 с.
Гайденко П.П. Монадология Лейбница и кантовское понятие «вещи в себе» // Этика Канта и современность. – Рига, 1989. – С. 91-121
Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XVII-XVIII вв.). – М., «Наука», 1987
Декарт Р. Сочинения в 2 т. Т.1. – М.: Мысль, 1989. – 654 с.
Декарт, Рене. Метафізичні розмисли . – К.: Юніверс, 2000. – 304 с.
Заиченко Г.А. Дж. Локк. – М.. 1988
Лейбниц Г. В. Монадология // Сочинения в 4-ти томах. Т.1. – М.; «Мысль», 1982, - с. 413-429.
Лейбниц Г. В. Начала природы и благодати, основанные на разуме. // Сочинения в 4-ти томах. Т.1. – М.: «Мысль» 1982, - с. 404-412.
Лейбниц Г. В. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленной гармонии // Сочинения в 4-х томах. Т.2. – М.: «Мысль», - 1983. – с. 84 -100.
Лейбниц Г. В. Опыты теодицеи о благодати божией, свободе человека и начале зла // Сочинения в 4-ти томах. Т.4. – М.: «Мысль» 1982. – с. 49-52.
Лейбниц Г. В. Размышления о сочинении г-на Гоббса, опубликованном на английском языке, о свободе, необходимости и случайности // Сочинения в 4-ти томах. Т.4. – М.: «Мысль» 1982. сс. 416-426.
Локк Дж. Опыт о человеческом разумении (книга четвертая) // Сочинения в 3-х т. Т.2. – М.: Мысль, 1985. – сс. 3-201. – 560 с.
Локк Дж. Сочинения в 3-х т.: Т. 1. – М.: Мысль, 1985. – 621 с.
Любимов Н.А. Философия Декарта. – СПб.; 1886
Нарский И.С Давид Юм. – М., 1973
Нарский И.С. Философия Д. Юма. – М., 1967
Паскаль Б. Мысли о религии. – Мн: Харвест, - М.: АСТ, 2001. – 224 с.
Соколов В.В Философия Спинозы и современность. – М., 1964
Соколов В.В. Бытие, познание, человек и общество в философской доктрине Т. Гоббса // Гоббс. Т. Сочинения. Т.1 – М.: 1989
Соколов В.В. Западноевропейская философия XVIII века. – М.: Высшая школа, 1973
Спиноза Б. Этика. Избранные произведения. Т.1. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1957. – сс. 359-618. – 631 с.
Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики, 2001. – 816 с.
Стрельцова Г.Я. Паскаль и европейская культура. – М.: 1994
Субботин А.Л. Френсис Бэкон. – М., 1974
Фишер К. История новой философии. Т.1 – СПб., 1906
Юм Д. Трактат о человеческой природе, или попытка применить основанный на опыте метод рассуждения к моральным предметам // Сочинения в 2-х т. Т.1. – М.: Мысль, 1965. – 847 с.
Практичне заняття 5:
Верман И.Е. Жан-Жак Руссо. – М., 1976
Вольтер М.Ф.А. Философские повести и рассказы, мемуары и диалоги. Т. 1-2., М.-Л., 1931
Державин К.Н. Вольтер. – М., 1946
Дидро Д. Собрание соч. в 2-х т. – М.-Л., 1935-47
Кузнецов В.Н. Вольтер и философия французького Просвещения XVIII в. – М., 1965
Манфред А.З. Три портрета епохи Великой французской революции: Ж.-Ж. Руссо, Г.Р. де Мирабо, М. Робеспьер. – М., 1976
Руссо Ж.-Ж. Избранные сочинения в 3-х т. – М., 1961
Практичне заняття 6:
Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М., Наука, 1973
Бакрадзе К.С. Система и метод Гегеля. – Тб., 1958
Гайденко П.П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой: Учебное пособие для вузов. – М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 2000. – 456 с.
Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XVII-XVIII вв.). – М., «Наука», 1987
Гегель Г.В.Ф. Собрание сочинений т. 1-14. – М.-Л., 1929-1958
Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., Мысль, 1986
Гулыга А.В. Шеллинг. – М., 1982
Деборин А.М. Л. Фейербах. – М.-Л., 1929
История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978
Кант И. Антропология с прагматической точки зрения // Соч. в 6-ти томах. Т.6. «Мысль» - М., 1986. – сс. 349-587. – 743 с.
Кант И. Всеобщая и естественная история и теория неба // Соч. в 6-ти томах. Т.1. 1963, - М.: «Мысль» – с. 250-252.
Кант И. Грезы духовидца, поясненные грезами метафизика // Собр. соч. в 6-ти томах, Т.2.: «Мысль». – М.; 1964. cc. 291-360. – 511 с.
Кант И. Из «лекций по этике» // Этическая мысль. Научно-публицистические чтения. 1990. – М.: Политиздат, 1990, с. 296-323.
Кант И. Критика практического разума // Сочинения в 6-ти т. Т.4. Ч.1. – 544 c.
Кант И. Критика способности суждения // Сочинения в шести томах. (Под общ. ред. В. Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана.) – М., «Мысль», 1966. Т.5. сс. 161-530. – 564 с.
Кант И. Критика чистого разума / Пер. с нем. Н. Лосского сверен и отредактирован Ц. Г. Арзаканяном и М. И. Иткиным; примеч. Ц. Г. Арзаканяна. – М.: Изд-во Эксмо, 2006. – 736 с. (репринтное издание по 3-му тому Канта из собр. соч. в 6-ти томах, 1964; без предисловия Т. И. Ойзермана и примечаний редакции).
Кант И. Критика чистого разума // Сочинения в шести томах. (Под общ. ред. В. Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана.) – М., «Мысль», 1964. Т.3. - 799 с.
Кант И. О форме и принципах чувственно воспринимаемого и умопостигаемого мира // Собрание сочинений в шести томах. Т.2. «Мысль». – М.; 1964. –сс. 381-426. – 511 с.
Кант И. Об изначально злом в человеческой природе // Сочинения в шести томах. (Под общ. ред. В. Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана.) – М., «Мысль», 1965. Т.4. Ч.2. – cc. 5-58. – 478 с.
Кант И. Основы метафизики нравственности // Сочинения в шести томах. (Под общ. ред. В. Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана.) – М., «Мысль», 1965. Т.4. Ч.1. сс. 219-310. – 544 с.
Кант И. Ответ на вопрос: что такое Просвещение? 1784. // Соч. в 6-ти томах. Т.6. «Мысль» - М., 1986. – сс. 25-36. – 743 с.
Кант И. Первое введение в критику способности суждения // Сочинения в шести томах. (Под общ. ред. В. Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана.) – М., «Мысль», 1966. Т.5. сс. 65-160. – 564 с.
Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей появиться как наука // Сочинения в шести томах. (Под общ. ред. В. Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана.) – М., «Мысль», 1965. Т.4. Ч.1. – с. 67-218. – 544 с.
Кант І. Критика практичного розуму. - К.: Юніверс, 2004. – 238 с.
Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII начала XIX вв. – М., 1989
Лазарев В.В. Философия раннего и позднего Шеллинга. – М.: 1990
Лазарев В.В. Шеллинг. – М., 1976
Мир философии: книга для чтения: в 2 ч. – М., 1991
Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к «Науке логики». – М., 1984
Нарский И. С. Логика антиномий Канта // Философия Канта и современность. М., «Мысль», 1974. с. 72-103. – 468 c.
Нарский И.С. Кант. – М., Мысль, 1976
Овсянников М.Ф. Философия Гегеля. – М., 1959
Ойзерман Т. И. Главные философские направления. - М.: Мысль, - 1984. - 303 с.
Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики, 2001. – 816 с.
Фейербах Л. История философии. Т. 1-3. – М., 1974
Фихте И.-Г. Ясное, как солнце сообщение широкой публике о подлинной сущности новейшей философии // Сочинения. Работы 1792-1801 гг. М.: Ладомир, 1995. – сс. 525-593. – 655 с. ISBN 5-86218-216-0.
Фихте И.-Г. Несколько лекций о назначении ученого // Сочинения. Работы 1792-1801 гг. М.: Ладомир, 1995. – cc. 481-524. – 655 с. ISBN 5-86218-216-0.
Фихте И.-Г. О понятии наукоучения или так называемой философии // Сочинения. Работы 1792-1801 гг. М.: Ладомир, 1995. – сс. 231-276. – 655 с. ISBN 5-86218-216-0.
Фихте И.-Г. Основа общего наукоучения (на правах рукописи для слушателей) // Сочинения. Работы 1792-1801 гг. М.: Ладомир, 1995. – сс. 277-480. – 655 с. ISBN 5-86218-216-0.
Фишер К. Гегель, его жизнь, сочинения и учение. – М.-Л., 1933
Шеллинг Ф. В. Й. Сочинения в 2-х т.: Т.1. - М.: Мысль, 1987. - 637 с.
Элез Й. Проблема бытия и мышления в философии Л. Фейербаха. – М., 1974
Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец немецкой классической философии // Маркс К., Энгельс Ф., Соч., Т. 21
Практичне заняття 7:
Асмус В.Ф. Бергсон и его критика интеллекта // Историко-философские этюды. – М., 1984
Бергсон А. Два источника морали и религии. – М., 1994
Бергсон А. Творческая эволюция. Материя и память. – Мн.: Харвест, 1999. – 1408 с.
Гайденко П. Трагедия эстетизма. – М.. 1970
Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. Новая онтология ХХ века. – М.. 1997
Кьеркегор С. Наслаждение и долг
Кьеркегор С. Повторение. – М., 1997
Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993
Мир Кьеркегора. Русские и датские интерпретации творчества Серена Кьеркегора. – М., 1994
Ницше Ф. Сочинения в 2-х т. – М.. 1990
Соловьев В.С. Идея сверхчеловека // Соловьев В.С. Сочинения в 2-х т. Т.2. – М., 1988
Фишер К. Артур Шопенгауэр. – М., 1986
Шопенгауэр А. Избранные произведения. – М., 1992
Шопенгауэр А. Собр. сочинений в 5 томах. Т.1. – М., 1992
Ясперс К. Ницше и христианство. – М., 1994
Практичне заняття 8:
Антология мировой философии. Т.1-4. – М., 1969-1972
Витгенштейн Л. Философские работы. Ч. 1-2. – М., 1994
Канке В.А Философия. Исторический и систематический курс. – М., 1996
Рассел Б. Мудрость Запада. – М., 1998
Сартр Ж.-П. Стена. Избранные произведения. – М., 1992
Философия. Учебн. особие /под. ред. Овсичнюка Г.В. – К., 1994
Философия: ученик для высших учебн. заведений. – Р-н-Д., 1997
Хайдеггер М. Избранное. – М., 1993
Ясперс К. Всемирная история философии. – М., 2000
Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991
ас. каф. філософії Жадяєв Денис Володимирович
Достарыңызбен бөлісу: |