Уроку «Материки Землі»



Дата16.07.2016
өлшемі159.67 Kb.
#202648
түріУрок
Додатки до уроку «Материки Землі»

Додаток 1.

Історичні відомості про виникнення материків

Земля — одна з 9 планет, якi обертаються навколо Сонця i утворюють Сонячну систему.

Довжина екватора — 40075 км

Середня вiдстань вiд Землi до Сонця — 149600000 км

Середня вiдстань вiд Землi до Мiсяця - 385000 км

Поверхкя Землi 510000000 кв. км

Поверхня Свiтового океану —71 %

400 млн. рокiв тому iснував єдиний величезний материк. Близько 160 млн. рокiв назад величезної сили поштовхи iз внутрiшнiх шарiв земної кулi розтягнули земну кору й материк розколовся на 2 частини — Гондвану на пiвднi i Лауразiю на пiвночi.

Гондвана складалась iз теперiшнiх Пiвденної Америки, Iндiї, Африки, Австралiї i Антарктиди. Лауразiю складали теперiшнi Пiвнiчна Америка, Євразiя. Їх роздiляв океан Тетис. 7 млн. рокiв тому вiн розпався на Середземне, Чорне, Азовське, Каспiйське, Аральське моря. Близько 100 млн. рокiв назад Лауразiя розкололась надвоє, почав формуватися Атлантичний океан. Близько 80 рокiв назад Iндiя вiддiлилась i пересунулась на пiвнiч, замккувши океан Тенiс.

Подiл Гондвани завершився 40 млн. рокiв тому, коли Австралiя вiддiлилась вiд Антарктиди. Ще сьогоднi дивно чiтко i точно спiвпадають береговi лiнiї материкiв в мiсцях розломiв. Ще зараз материковi плити продовжують рухатись. Пiвнiчна Америка вiддаляється вiд Європи зi швидкiстю 8 см в рiк.



ЄВРАЗIЯ

Євразiя складається з 2 частин — Європи i Азiї. Азiя — древнє слово — означає схiд. Азiя займає 1/3 частину всiєї сушi. Територiю Азiї омивають води 3 океанiв — Пiвнiчно-Льодовитого, Індiйського, Тихого. Тут розташоване найбільше солоне озеро — Каспiйське i найглибше у свiтi прiсне озеро — Байкал.

Європа — грецьке слово — означає захiд. Кордон з Азiєю проходить по Уральських горах. В Європi знаходиться i наша прекрасна, квiтуча, рiдна Україна.

АМЕРИКА

Ця частина свiту розташована в захiднiй пiвкулi мiж Атлантичним i Тихим океанами. Вона подiляється на 2 материки — Пiвнiчну i Пiвденну Америку. Кордон мiж ними проходить через Панамський перешийок. Корiннi жителi обох материкiв — iндiйцi. Але їх залишилось зовсiм мало. Сьогоднiшнi американцi — потомки завойовникiв, переселенцiв з Європи.

Пiвденна Америка була вiдкрита експедицiєю Христофора Колумба в кiнцi XV на початку XVI столiття. Через весь материк протягнулась рiчка Амазонка. В її водах водиться хижа риба пiранья, зграя якої за декiлька секунд може розтерзати людину чи тварину. З пiвночi на пiвдень тягнуться гори Анди, в перекладi — мiднi гори. Тут видобувають олово, марганець, залiзо, золото, срiбло, алмази, нафту.

Пiвнiчна Америка омивається водами трьох океанiв — Пiвнiчно-Льодовитого, Атлантичного, Тихого. Тут багато визначних місцевостей — це знаменитий Нiагарський водоспад. На берегах Льодовитого океану палає пiвнiчне сяйво. 5 гiгантських прiсноводних озер утворюють низку Великих озер, з’єднаних одне з одним. У долинi рiчки Колорадо є нацiональний парк — царство камiння. Пiд час заходу сонця величезнi скелi нагадують то старовиннi замки, то фантастичних тварин.

Багато корисних копалин — газ, нафта, залiзо, мiдь, золото, срiбло. Ростуть пальми, кактуси, секвойя. Водяться бурi ведмедi, рисi, лiнивцi, антилопи.

В серпнi 1732 року вперше росiяни на ботi ,,Святий Гавриїл” пiдiйшли до берегiв Пiвденної Америки.



АФРИКА

Приблизно1 млн. рокiв тому утворився материк Африка (від латинської «африкус» - безморозний, той, що не знає холоду). Справдi, для бiльшої частини Африки подiл на зиму й літо є умовним. Але все ж для материка характернi значні природнi контрасти. Наприклад, на екваторi, де розташованi чи не найбiльшi в свiтi масиви вологих вічнозелених лісiв, у горах можна натрапити на багаторiчнi сніги. Найбiльшу пустелю земної кулi Сахару перетинає найдовша на планетi рiчка Нiл. В окремих африканських країнах роками не випадає жодної краплини дощу, а в інших - щодня бувають зливи. Африка займає перше мiсце за видобутком алмазiв i золота (800 т за рiк). Тут у лісах росте найсолодша в свiтi ягода, яка в 1500 разiв солодша за цукор i у 400 разiв — за сахарин.

У пустелi Намiб росте єдина в свiтi вiчнозелена рослина вельвiчія, у якої нiколи не опадає листя. Найбiльш швидконогих верблюдiв розводять у пустелi Сахара. Вони можуть пробiгати без їжi i води 200 км на добу. Ось така вона Африка — надзвичайна i досi загадкова.

АВСТРАЛIЯ

Материк Австралiя — найбільший острiв у свiтi i найменший материк. На ньому розташована лише одна країна, яка так i називається Австралiя. У вереснi 2000 року в австралiйському мiстечку Сiднеї проходили 25 олiмпiйськi iгри. Уманчанин Олександр Крикун привiз до рiдного мiста бронзову медаль за метання молота. В XVII столiттi голандськi мореплавцi вiдкрили 5 частину свiту — невiдому пiвденну землю, на їхнiй мовi це звучало так ,,Терра Аустралiс Інкогнiто”. Звiдси i назва Австралiя. 300 рокiв тому в Австралiї жили аборигени. Заселяючи та освоюючи Австралiю колонiзатори англiйцi повнiстю винищили її корiнне населення.

Дуже своєрiдна рослиннiсть цього материка. Це гiгантський евкалiпт, пляшкове дерево.

Цiкавий тваринний свiт. Це царство сумчастих тварин — ведмiдь коала, кенгуру, качкодзьоб, єхидна. Із птахiв — страус ему, хвилястi папуги.

В надрах — кориснi копалини — золото, срiбло, мiдь, залiзна руда, кам’яне вугiлля.

АНТАРКТИДА

Антарктида — шостий материк планети Земля. Вiн розташований на крайньому пiвднi i весь закований у льодовий панцир. Вiдкрили Антарктиду у 1820 роцi росiйськi мореплавцi Ф. Беллiнсгаузен i М. Лазарєв. Мiльйони рокiв назад, ще до появи на Землi людини, в Антарктидi було тепло, росли лiси i бродили гiгантськi тварини. Але потiм на Антарктиду насунувся древнiй льодовий щит. Надра материка зберiгають кориснi копалини — залiзну руду, золото, алмази, кольоровi метали. На узбережжi живуть пiнгвiни, в прибережних водах плавають кити, кашалоти, дельфiни, тюленi, морськi слони, морськi леопарди.

Влiтку t° повiтря -50° ,а взимку -90°. Вченi — дослiдники працюють там в масках i утепленому грiлками одязi. За мiжнародною угодою на території Антарктиди заборонено проводити будь-якi міроприємства вiйськового характеру. Це континент свiту.

Додаток 2.

Довідкове біро про материки

Євразія

Географ. Євразiя — материк, на якому ми живемо. Це найбiльший материк земної кулi. Вiн займає 2/3 части всього суходолу. Це єдиний материк, що омивається чотирма океанами. Вiн об’єднує двi частини свiту Європу i Азiю. Материк майже повнiстю знаходиться в Пiвнiчнiй пiвкулi. У Євразiї знаходяться найвищi гори — Гiмалайськi. Печера Оптимiстична на Тернопiльщинi є найдовшою в Європi i другою за довжиною в світі.

Клiматолог. На територii Євразiї є три теплові пояси: холодний, помiрний i жаркий. На пiвночi материка знаходиться тундра, зима там триває 8 - 9 мiсяцiв. Морози бувають до -50° С.

У Євразiї є пустелi. Це мiсця, де випадає дуже мало опадів. Температура сягає +50° С. Найбiльше опадiв випадає у вологих тропічних лiсах.



Ботанiк. У тундрi з рослин поширенi мохи. Лише мiсцями ростуть маленькi деревця: карликовi берези i полярна верба. За тундрою величезні простори займає тайга - хвойнi лiси. У тайзi ростуть кедр сибiрський, модрина, ялина, ялиця. За тайгою розкинулись мішанi i листянi ліси. За лiсами великi площi займають степи. В Євразiї є пустелі, де росте саксаул, верблюжа колючка i пiщана осока. Найбагатша рослиннiсть на територіях Євразії, що ближче до екватора.

(Учень показує малюнки рослин, якi називає).

Зоолог. Тваринний свiт Євразiї дуже рiзноманiтний. Вiн стає багатшим з пiвночi на пiвдень. У тундрi водяться півнiчний олень, песець, подарна сова i бiла курiпка. Улiтку сюди прилiтають дуже багато птахiв — дикi качки, гуси, лебедi.

У тайзi тваринний свiт бiльш рiзноманiтний. Тут живуть вовки, лисицi, бiлки, рисi, соболi, бурi ведмедi, рябчики, тетеруки тощо.

У пустелях найвiдомiша тварина — верблюд. Водяться також джейрани, кулаки, варани, змiї, черепахи.

У тропiчних лiсах живуть індiйськi слони, носороги, крокодили, мавпи, удави, кобри, папуги, павичi.



(Бажано, щоб учень супроводжував свою розповiдь малюнками).

Гiдролог. Тут знаходиться найглибше озеро світу — Байкал, найбiльше озеро — Каспiйське, найменше море в світі – Мармурове і наймілкіше море - Азовське. Дуже багато річок, серед яких найбільша річка України Дніпро.

Північна Америка

Географ. Пiвнiчна Америка - третiй материк нашої планети за площею. Колись дуже давно Пiвнiчну Америку i Євразiю з’єднував Берингiв мiст. Пiвнічна і Пiвденна Америки утворюють одну частину свiту — Америку.

Зоолог. І тварини, i рослини, а можливо, і первісні люди переходили з одного материка на iнший. Тваринний i рослинний свiти Пiвнiчної Америки та Євразії дуже подiбнi.

Ботанік. Природа її дуже рiзноманiтна: гаї велетенських секвой, величезнi озера, областi грязьових вулканiв i гейзерiв. Природу материка дуже змінила людина. Тут найродючiшi у свiтi ґрунти. Рослина, яка зустрiчається тiльки в Північній Америцi, — дерево-гiгант секвоя, а тварина — бiзон.

Південна Америка

Географ. Вiдважний мореплавець Христофор Колумб ще три подорожi здiйснив до островiв Вест-Індiї, але так і не дізнався, що вiдкрив нову частину свiту - Америку. Її назвуть на честь флорентiйського вченого Амерiго Веспуччi, який перший довiв, що вiдкрита частина свiту не має нічого спільного з Азiєю.

Калейдоскоп природних рекордiв і особливостей Південної Америки.

1. Пiвденна Америка - материк парадоксiв: він найвологіший, і при цьому тут розмiщена найпосушливiша пустеля Атакама (у нiй по кiлька рокiв поспіль не буває дощу).

2. Тут протiкає найбiльш повноводна, широка і глибока річка свiту — Амазонка.

3. У Пiвденнiй Америцi розмiщений найвищий дiючий вулкан свiту Льюльяйльяко заввишки 6723 м (25° пд. ш., 68° эх. д.) i найвищий водоспад Анхель, розташовалий на річцi Чурун на висотi 1054 м.

4. У захiдний частинi материка щорiчно відбувається понад тисяча землетрусiв (Чилi занесена до Книги рекордiв Гіннесса за кiлькiстю землетрусiв), а в схiднiй частинi материка взагалi не знають, що це таке.

5. Територією материка тягнеться найдовший гiрський ланцюг планети — Анди.

6. Тут розташовується найбiльше високогiрне озеро Тiтiкака.

7. Тільки в Пiвденнiй Америцi мешкають: прiсноводний американський верблюд лама, велетенський удав анаконда, найбільший у свiтi хижий птах кондор i найменший птах колібрi, вага якого 2 г, найбiльш кровожерлива риба піранья й дивовижне латаття - вiкторiя регiя, листок якої дiаметром 2 м витримує вантаж до 50 кг.



Географ. Пiвденна Америка — найзагадковiший материк на сучаснiй картi свiту. Понад третину його територiї займає зелена пляма Амазонії. Щороку тут продовжують вiдкривати не тiльки новi види рослин, тварин, комах, але й новi племена iндiанцiв, якi живуть ще, як первiснi люди..

Це - найвологiший на Землi материк. Тут поряд з найбiльшою низовиною свiту простягся найдовший гiрський ланцюг, знаходяться найвищий на Землi вулкан, найвищий водоспад, найповноводнiша рiчка Амазонка, найсухiша пустеля Атакама, живе найменший птах — колiбрi (маса його 2 г).



Ботанік. Пiвденна Америка є батькiвщиною картоплi, томатiв, кукурудзи, арахiсу, бавовни, ананасiв.

Географ. Христофор Колумб вiрив у кулястiсть Землi, тому вирiшив досягти Індiї, пливучи у зворотному напрямку, через Атлантичний океан. Колумб так i не дiзнався про те, що вiдкритi ним землi — не Індiя. Офiцiйна дата відкриття Америки — 12 жовтия 1492 р., саме тодi моряки першої експедицiї побачили один з Багамських островiв: iндіанці називають його Гуанаханi, європейцi — Сан-Сальвадор. У 1498 р. берегiв Пiвденної Америки досягла третя експедицiя Колумба.

Чому ж вiдкритi Колумбом землi одержали iм’я Веспуччі? Рiч у тому, що саме Амерiго Веспуччi впродовж 1501-1502 рр. дослiджував схiдний берег вiд 5° до 25° пд.ш. і довiв, що ця земля — материк. Тому лотарингський картограф Вальдземюллер назвав цей материк його ім’ям, позначивши його на картi.

Потiм вiдбувалася колонiзацiя Пiвденної Америки iспанцями й португальцями. Це призвело до вiйн, знищення давньої культури iнкiв, утворення колоній.

Науковi дослiдження природи материка розпочалися у ХVПI ст. Значний внесок у дослiдження зробили англiйськi вченi Роберт Рiхард Шомбургк, Генрi Бейте, Чарльз Дарвiн, росiйськi вченi Олександр Іванович Воєйков, Микола Іванович Вавилов і багато iнших. Але найвидатнiшими були дослiдження нiмецького географа Олександра Гумбольдта. Результати експедицій мали настiльки велике значення для науки, що Гумбольдта почали називати «другим Колумбом». Вiн опублiкував результати своїх дослiджень у 30-томнiй праці «Подорож у рiвноденнi областi Нового Свiту». Ця сповнена пригод книга одержала назву «Нове вiдкриття Америки». Гумбольдт вiдразу помiтив, що рослиннiсть Пiвденної Америки не тiльки вiдрiзнялася вiд тiєї, до якої вiн звик у Європі, вона ще й змiнювалася на очах залежно вiд висоти: внизу — квiтучi тропiчнi рослини, а ближче до гiрських вершин – лишайники й мохи. Отже, Гумбольдт першим обґрунтував явище висотної поясностi. Його експедиція вiдкрила понад 3 тис. видiв рослин i понад тисячу видів тварин: тапiри, пекарi, крокодили, мавпи та птахи.



Австралія

Австралия — страна наоборот,

Она располагается над нами,

Там, очевидно, ходят вверх ногами,

Там наизнанку вывернутый год.

Там расцветают в октябре сады,

Там в январе, а не в июле лето,

Там протекают реки без воды,

Они в пустыне протекают где-то.

Там в зарослях следы бескрылых птиц.

Там кошкам в пищу достаются змеи.

Рождаются зверята из яиц,

А вот собаки лаять не умеют.

Деревья сами лезут из коры,

Там кролики страшней, чем наводненье,

Спасает юг от северной жары,

Столица не имеет населенья.

Географ. Австралiя — найменший материк планети, який знаходиться в Пiвденнiй пiвкулi. Її площа становить 3/4 території Європи. Пiдходи до Австралiї зi сходу дуже небезпечні через кораловi рифи, якi утворюють Великий Бар’єрний риф.

Австралiя — найвiддаленiший вiд iнших населених материкiв куточок Землi. Вiн знаходиться у Пiвденнiй пiвкулі. Це материк, де все навпаки: у липнi тут зима, а у січнi - лiто. Австралiя — найпосушливіший материк Землi. Пустелi займають близько половини його площi.



Геолог . Середня висота поверхнi Австралiї 350 м. Майже 90% материка - плоска рiвнина з пiднятими краями. На сходi простягаються гори Австралiї – Великий Вододiльний хребет.

Середня частина материка — низовина з озером Ейр.



Метеоролог (про погоду материка). Навколишнi моря й океани мають слабкий вплив на погоду Австралії. У деяких районах Західної і Пiвнiчно-Захiдної Австралiї протягом 5-6 мiсяцiв сухого сезону земля iнодi не отримує анi краплi води.

Гiдролог ( про внутрiшнi води Австралiї). Рiчки, якi стiкають з гiр зi сходу на захiд, несуть воду лише в дощовий перiод. В iншi пори року вони або пересихають, або перетворюються в розiрваний ланцюжок калюж та болiт. Найбiльшi рiчки — Дарлiнг, Муррей. Тiльки схiднi схили гiр Великого Вододiльного хребта отримують велику кiлькiсть вологи.

Найбiльшим озером Австралiї є озеро Ейр.



Ботанік. Дерева Австралiї скидають не листя, а кору. Ліси не дають тiнi, а крiзь заростi пустель доводиться пробиввтися з сокирою. Рослиннй свiт Австралії повнiстю залежить від кiлькостi опадiв. На пiвнiчно-схiднiй окраїнi материка простяглись тропiчні лiси з рiзноманiтних дерев. На узбережжi пiвнiчної половини Австралiї ростуть мангровi рослини.

Евкалiпт — це австралiйське дерево. Налiчується їх до 350 видiв. Евкалiпти зустрiчаються i у виглядi кущiв. Цi рослини широко використовуються в медицинi. Трапляється тут i пляшкове дерево, яке має товстий стовбур, де збирається багато води. Європейцi завезли в Австралiю дуби, тополi, фруктовi дерева та iншi рослини.

Зоолог. Австралiя — материк, де збереглися дуже рідкiснi тварини. Особливо цiкавi два види ссавцiв, якi відкладають яйця, - качкодзьоб і єхидна. Бiльшiсть Австралiйських ссавцiв належить до групи сумчастих. Малята тварин тут вилуплюються з яєць, а потім їх вигодовують молоком. Дитинчата народжуються малесенькими і матерi носять їх в сумках, поки вони не пiдростуть. Це - кенгуру, сумчастi бiлка, куниця, ведмiдь коала, сумчастий вовк і тасманiйський диявол.

До птахiв, якi живуть тiльки в Австралi, належать лiрохвости, казуари, смiтнi кури.



Еколог . Тварини, яких завезли європейцi, знайшли тут сприятливi умови для iснування. А деякi з них так розмножились, що стали справжнiм лихом для материка. Наприклад, кролики. З ними ведуть постiйну боротьбу, тому що вони завдають багато шкоди.

Антарктида

Скiльки криги в Антарктидi і свiтла!

Тут холоднiї свищуть вiтри.

Тут не видно нам звичного лiта,

Навiть влiтку мороз, холоди.

Географ. Як тiльки не називають Антарктиду: «королева холоду», «безлюдний континент», «край Землi» ... Це велетенська льодова пустеля. Антарктида — унiкальний континент завдяки своєму положенню.

Головна особливiсть — розташування в районi полюса; друга особливiсть — Антарктида розташована посеред Пiвденного Полярного кола.

На Пiвденному полюсi можна побачити тiльки один схід та один захiд сонця на рiк. Тут зареєстрованi найнижчі температури повiря на Землi, хоч сонячного тепла в полярний день надходить бiльше, нiж одержує Африка протягом року. Поверхня Антарктиди вкрита потужним шаром льоду, через що вона є найвищим Материком Землi.

Біолог.Тут немає постiйного населення. Справжнiми господарями континенту є науковцi з рiзних частин свiту. Людина знає вже багато про природу материка, але багато ще не розкрито.

Першим українцем, який побував у Антарктидi, вважається Антон Омельченко, учасник англiйської антарктичної експедицiї Роберта Скотта (1912 р.).



Африка

Географ. Пiсля того, як древнi римляни завоювали пiвденне узбережжя Середземного моря, з’явилась назва третьої частини свiту — Африка. Африка омивається 2 океанами — Iндiйським та Атлантичним. Навкруги пустеля. То жовтi пiски, то сiре камiння. Iмлисте небо дихає спекою, нi води, нi кущика зеленi. Це Африка.

Біолог.А далi — суцiльна стiна тропiчного лiсу — пройти через нього можна лише з сокирою. Тут завжди волого i похмуро. І цiлий рiк буяє зелень. Це теж Африка. Щедра природа Африки — кокоси, фiнiки, ананаси, апельсини, манго, кава, какао.

Зоолог. Багатий тваринний свiт — нiльський крокодил, лемур, хамелеон, гiєна, барс, слон, носоріг та iншi.

Геолог. А якi багатi надра. Пiд пiсками Сахари залягає нафта, на пiвднi — золото i алмази.

Додаток 4.

Сумчастi тварини

Серед тварин Австралії дуже цiкавi сумчастi, до яких належать майже всi австралiйськi ссавцi. Самки цих тварин народжують дуже маленьких дитинчат, якi підростають, перебуваючи в особливiй сумцi на животi матерi.

Таких сумчастих, як кенгуру, знають всi, але далеко не всi уявляють собi, що великий кенгуру, зрiст якого більше 2 м, народжує дитинча розмiром з волоський горiх. Висячи на соску, кенгуреня у «примусовому» порядку одержує молоко, що перiодично впорскується йому в рот стисканням спецiальних м’язiв. Кенгуренята, якi пiдросли, ще довго користуються маминою сумкою пiд час довгих переходiв або у випадку небезпеки.

Кенгуру мають прекрасне хутро, що високо цiнується, тому в деяких мiсцях їх значно винищили. У деяких районах Австралiї кенгуру безжалiсно винищують, оскiльки вони поїдають траву на овечих пасовищах.

Найбiльше дiстається рiдкiсному виду кенгуру — еуро. Цi тварини поїдають траву на тих самих пасовищах, що й вiвцi, а головне, користуються тими самими водопоями. А вода на австралiйських пасовищах — найбiльша цiннiсть, тому тваринники оголосили їм справжню вiйну. Щоб урятувати цей рiдкiсний вид кенгуру, вченi намагалися довести тваринникам його нешкiдливiсть. З цiєю метою протягом тривалого часу зоологи вивчали життя еуро. Декiлька тварин було закiльцьовано. Вдень i вночi автоматичнi пристрої стежили за водопоями, щоб з’ясувати, скiльки води випивають кенгуру.

У результатi таких дослiджень ученi визначили, що еуро можуть довгий час i навiть у спеку обходитися без води. Цi тварини добре пристосованi до життя в посушливих областях. При дуже високих температурах еуро риють ями,

ховаються в них i впадають у якусь подобу сплячки. Вони можуть обходитися не тiльки без води, але й без їжi.

Завдяки дослiдженням, проведеним зоологами, вдалося врятувати життя кенгуру, довiвши їхню нешкiдливiсть для сільського господарства в багатьох районах Австралiї.

Униз по стовбуру повiльно сповзає свiтло-сiрий коала. Не звертаючи на нас уваги, вiн продовжував спуск, поки не сів на землю. Потiм так само неквапливо, нiби увi снi, побрів до сусіднього евкаліпта, видерся на нього, вибрав собі гілку, зручно вмостився і почав жувати листя.

Його поведiнка нас не здивувала. Ми бачили чимало коал i знали, що цi миролюбнi тварини найбiльше у світі люблять спокiйно сидiти на деревi, спати або їсти листя. Але у коали дуже примхливий смак. З 350 видiв евкаліпта, вiдомих в Австралії, вiн обмежується приблизно дюжиною. (Дюжина – 12 штук). Якщо не буде потрiбних листкiв, коала загине вiд голоду, iнша їжа йому не пiдходить. Виявляється, у листi евкаліпта досить вологи, щоб коала мiг обходитися без води. Недарма його назва, узята з мови одного австралiйського племені, означас «не пити». Зрiст коали не перевищує 50 см, а маса зазвичай близько 10 кг.

Крiм кенгуру й коал, в Австралiї зустрiчаються сумчасті бiлки, куницi. Сумчаста куниця - лютий хижак, але вона приносить неоцiненну користь сiльському господарству, винищуючи кроликiв, тому полювання на сумчастих куниць заборонене.

Єхидна з першого погляду нагадує нашого їжака i розмiрами, i голчастим покривом. Щорiчно самка вiдкладає одне яйце, але не висиджує його, а виношує в особливiй сумцi на животi. Дитинча, яке вилупилося з яйця, лежить якийсь час у сумцi, живиться материнським молоком, що видiляється молочними залозами в сумку. Із сучасних ссавцiв тiльки у єхидни та качкодзьоба дитинчата виводяться, як у птахiв, з яйця.

Коли мама-єхидна шукає для себе корм, вона носить дитинча iз собою у своїй сумцi. Живляться єхидни мурахами, термiтами, хробаками. Їхнi видовженi щелепи позбавленi зубiв, однак довгий язик, вкритий липкою слиною, допомагає їм вiдправляти в рот мурах, житла яких вони руйнують довгими мiцними пазурами кiнцiвок. Єхидни ведуть нiчний спосiб життя. Удень вони сплять у норах, а вночi полюють.

Додаток 4.

Текст для презентації

Євразiя - материк, на якому ми живемо, - найбiльший на земнiй кулi.

Вiн має 2/3 частини всiєї сушi. Це єдиний материк, що омивається чотирма океанами i об’єднує двi частини свiту — Європу й Азiю.

На територiї материка є три тепловi пояси. Тому рослинний i тваринний свiт Євразii багатий i рiзноманiтний. В Євразiї ростуть сосни, ялини, дуби, ягiднi чагарники, кипариси, маслиновi дерева. У тундрi, тайзi, степах живуть оленi, бiлi ведмедi, вовки. А на пiвднi континенту — слони, носороги, тигри, крокодили.

Клiмат Євразiї теж надзвичайно рiзноманiтний. На пiвночi — холодний арктичний, а на пiвднi — жаркий тропiчний.

У Євразiї знаходяться найглибше озеро свiту — Байкал, найбiльше озеро — Каспiйське; найменше море в свiтi — Мармурове і наймiлкiше — Азовське.

Африка — другий за розмiром материк на Землi (вiд латинської ,,африкус” — без морозний, той, що не знаї холоду). Африка — найтеплiший материк, тому що майже весь лежить у жаркому поясi. А найжаркiше мiсце Землi, найбiльшу пустелю земної кулi — Сахару, перетинає найдовша на планетi рiчка Нiл. В окремих африканських країнах роками не випадає жодної краплини дощу, а в iнших щодня бувають зливи.

У саванах, пустелях i тропiчних джунглях Африки живуть зебри, антилопи, жирафи, леви, горили, шимпанзе. Тут у лiсах росте ягода, яка у 1500 разiв солодша за цукор, а в пустелi — єдина в свiтi вiчнозелена рослина вельвiчiя, у якої нiколи не опадає листя. Ось така вона Африка — незвичайна і загадкова!

Найзагадковiшим материком на сучаснiй картi світу є Пiвденна Америка. Понад третину його територiї займає зелена пляма Амазонiї. Щороку тут продовжують вiдкривати не тiльки новi види рослин, тварин, комах, а й новi племена iндiйцiв, якi живуть ще як первiснi люди.

Це — найголовнiший материк на Землi. Тут знаходяться найвищi на Землi вулкан та водоспад, найсухiша пустеля і найповноводнiша рiчка Амазонка. Цей материк є батькiвщиною картоплi, помiдорiв, кукурудзи, арахiсу, бавовни i ананасу.



Майже вiдокремлений екватором вiд Пiвденної Америки материк Пiвнiчна Америка. Вiн третiй за величиною на Землi. Природа материка дуже рiзноманiтна: гаї велетенських секвой, величезнi озера. Природу материка дуже змiнила людина. Тут найродючiшi в свiтi ґрунти.

Австралiя — найменший i найвiддаленiший вiд iнших населених материкiв куточок Землi. Це материк, де все «навпаки»: у липнi тут зима, а у сiчнi — лiто. Дерева Австралiї складаються не з листя, а кору. Тут водяться звiрi, якi вилуплюються з яєць — качкодзьоб i єхидна. Австралiя — найсухiший материк, пустелi займають близько його половини. До таких умов пристосувалися рiдкiснi рослини — евкалiпт, пляшкове дерево, а також тварини — сумчастий ведмiдь коала, кенгуру.

Антарктида... Чи не правда — кригою i холодом повiває вiд цiєї назви? Як тiльки не називають Антарктиду: королева «холоду», «безлюдний континент», «край землі»... Це велетенська льодова пустеля. Тут зареєстрованi найнижчi температури на Землi. Уся поверхня Антарктиди вкрита потужним шаром льоду. Справжніми господарями континенту є науковцi. Людина знає вже багато про природу материка, та ще багато не розкрито.

Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет