Уроку «Олександр Пушкін. „Пісня про віщого Олега\ »

(7-й клас)

Учитель світової літератури

Кременчуцької гімназії №5

імені Т. Г. Шевченка

Кущ Олег Миколайович

м. Кременчук

2007 рік

Тема: Олександр Пушкін. „Пісня про віщого Олега”

Мета уроку:

• 
  повторити відомості про життя та творчість О. Пушкіна; познайомити учнів з його твором „Пісня про віщого Олега”;
  
• 
  розвивати навички творчого сприйняття тексту;
  
• 
  виховувати інтерес до історичного минулого свого народу.
  

1) Що вам відомо про життя та творчість О. Пушкіна? Які твори він написав?

2) Що таке літературна балада?

IІІ. Повідомлення теми та мети уроку

ІV. Повідомлення навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Під час свого заслання Пушкін відвідав Київ – легендарну столицю першої слов’янської держави. Він відкрив для себе світ легенд Київської Русі. Поетову увагу привернула легенда про київського князя Олега. Він відвідав могилу князя, похованого на горі Щекавиці.

У Пушкіна виникає задум написати твір про князя Олега, і 1 червня 1822 року був закінчений вірш „Пісня про віщого Олега”.

2. Виразне читання балади.

3. Словникова робота.

Віщий – 1) здатний передбачати майбутнє; 2) мудрий, проникливий.

Хозари – напівкочові племена, що в І тис. н. е. жили у степах Південно-Східної Європи.

Царгород (Царград) – староруська назва Константинополя (сучасний Стамбул).

Отроки – підлітки до 15 років, князівська челядь.

Тризна – завершальний етап похоронного обряду, поминки по небіжчикові. Ця частина складалася спочатку із змагань, жертвоприношень, а пізніше – з поминальної учти.

Бранне (сідло) – від брань – війна, битва (тобто військове).

4. Бесіда.

1) Як ви думаєте, чому вірш називається „піснею”? (Оспівування легендарного героя, його життя, подвигів є характерним для цього жанру).

2) Знайдіть у вірші спільні риси з фольклорними творами. (Багато постійних епітетів, наявність чаклуна-ворожбита, що привносить у розвиток подій загадковість. Такі риси є характерними для казок., пісень).

3) Знайдіть у вірші характерні особливості жанру балади.

4) Які застарілі слова вживає поет у творі? З якою метою він використовує їх? (Прирік, мольба, владар, чоло, бранний, Царград тощо. Це допомагає поетові краще відтворити колорит часів існування Київської Русі).

5. Ідейно-художній аналіз балади.

1) Назва. „Песнь” – слово застаріле, старослов’янське. Епітет „віщий” вказує на зіткнення Олега із долею. „Віщим” називається і мова волхва.

2) Тема. Зіткнення людини з долею; взаємовідносини пророка і влади; трагізм людської долі.

3) Жанр. „Пісня про віщого Олега” побудована за принципом балади, хоча і з билиною має багато спільного.

4) Час і місце дії. Дохристиянська Русь; „у брега Днепра...”

5) Історичні умови. Похід на хазарів; „твой щит на вратах Цареграда…»; згадується Перун.

6) Сюжет.

7) Композиція. Практично немає позасюжетних компонентів. Сюжетно-композиційні елементи: експозиція (картина їдучого по полю Олега), зав’язка (зустріч із чудесником), розвиток дії, кульмінація (Олег бачить кості коня), розв’язка (смерть Олега), епілог (Ігор і Ольга на горбі). Значну частину оповіді займає діалог. Дія розгортається стрімко – оповідь лаконічна. Різкий скачок у часі («... и кудри их белы, как утренний снег...): за допомогою епітета „білий” Пушкін переносить читача на багато років уперед.

8) Засоби художньої виразності. Епітети: вещий Олег, неразумные хазары, буйный набег, верный конь (постоянный), тёмный лес, вдохновенный кудесник, любимец богов, могильная земля, могучий владыка, вещий язык, небесная воля, светлое чело, лукавый кинжал, грозная броня, бранное поле, верный слуга, весёлый звон стакана, ретивый конь, кудри белы, непробудный сон, жаркая кровь. Порівняння: «… И кудри их белы, как утренний снег/ Над славной главою кургана…»; «Как чёрная лента, вкруг ног обвилась…»

Метафори. Застарілі слова.

9) Ідея. Людина безсила при зіткненні із долею, із роком; неприємність, лихо може прийти звідти, звідки її зовсім не чекаєш.

V. Закріплення вивченого матеріалу. Завдання

Визначити тему, жанр, ідею, особливості композиції та стилю балади.