Відкликано хрещення й навіть шлюби

Принаймні 14 осіб загинуло під час сутичок, які відбулись між християнами і ісламськими бунтівниками у Центрально-Африканській Республіці. Події відбувались у відносно ізольованому місті Бангассу, 750 км від столиці країни. Християни організували мирний марш протесту проти постійних нападів, зґвалтувань, грабування і вбивств, якими займаються ісламісти з угрупування Селека. Ті в свою чергу принесли на маніфестацію зброю і відреагували хвилею насильства.  

Після недавнього нападу терористичного ісламістського угруповання «Боко Харам» на християн в Нігерії кардинал Джон Онаійєкан звернувся до ісламських лідерів із закликом виступити проти насильства. Він зазначив, що протягом всієї історії між християнами і мусульманами часто виникали конфлікти. Християнський світ поставив перед собою завдання покласти край насильству і мусульмани повинні зробити те ж саме.

Влада шкільного округу Джексон Сіті (штат Огайо) погодилася зняти зі стіни коридору однієї з державних шкіл зображення Ісуса і сплатити штраф у розмірі 95 тис. доларів. Підстава? Нараження учнів на «постійне страждання, серйозні та непоправні пошкодження і травми». Це наслідок тиску з боку атеїстів з Американського союзу громадянських прав.

У Сирії тривають переслідування християн. Бойовики зруйнували 60 храмів, півмільйона християн змушені були емігрувати з країни.

Більше 63 християнських пасторів та інших релігійних лідерів відбувають терміни в жахливих умовах в 4 таборах у В'єтнамі. Їх трудовий день може тривати до 14 годин, доступ до медичної допомоги є досить обмеженим. Всі вони засуджені на терміни від 5 до 18 років.

У Колумбії повстанці FARC (Революційної озброєної сили Колумбії) забороняють католицьким священикам проводити богослужіння і виганяють їх з парафій.

Сотні коптських християн взяли участь у молитовній ході зі свічками, що пройшла в Каїрі на честь другої річниці демонстрацій Масперо. У 2011 р. солдати єгипетських збройних сил вбили 28 християн, які протестували проти руйнування коптської церкви.

13 жовтня повідомляється, що  в Нігерії вбили місіонерку-мирянку. Афра Мартінеллі, 78-річна місіонерка, померла внаслідок серйозних поранень. Метою нападників був грабунок.

У своїй новій книзі «Світова війна проти християн» ватиканський аналітик Джон Аллен описує насильство над християнами по всьому світу, підкреслюючи величезні масштаби насильства проти найбільш переслідуваної в світі релігії. «Захист переслідуваних християн заслуговує того, щоб вважатися проблемою прав людини № 1», − розповів Аллен. (http://catholicnews.org.ua/)
БРУНО ФЕРРЕРО «МАЛИМИ КРОКАМИ»
Малі суперечки завжди викликають великі свари і незгоди. Багато розлучень починається від панчіх, забутих під ліжком. Але й велика любов виростає з малого.

Молодий студент, який прагнув працювати для добра людства, одного дня пішов до святого Франциска Салезія і спитав його:

- Що маю робити для забезпечення миру у світі?

Святий Франциск, посміхаючись, відповів йому:

– Не гримай так сильно дверима.

Тираж - 400 прим.

Департамент Патріаршої Курії Української Греко-Католицької Церкви

у справах душпастирства силових структур України
Вісник Київського гарнізону Випуск 14 від

"Господь - моя сила" 25 жовтня 2013 р. Б.




Любов до ближнього

Притчу про доброго (милосердного) самарянина розповів Ісус Христос, вона описується у Євангелії від Луки (10, 25-37) Нового заповіту Біблії.У притчі наводиться приклад безкорисливої допомоги людині, що потрапила у біду, від зовсім незнайомого перехожого-самарянина. Один єврей, законник, бажаючи виправдати себе (бо євреї вважали «ближніми своїми» тільки євреїв), запитав Ісуса Христа: «А хто ж мій ближній?» Щоб навчити людей вважати своїм ближнім всіх, хто би то не був, з якого роду не походив і якої б віри не був, а також щоб ми мали співстраждання і милосердя до всіх людей, подаючи їм посильну допомогу в їхній біді і нещасті, Ісус відповів йому притчею...

Багато благодійних організацій мають назву «Добрий Самарянин».
І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже: “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?” А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?” Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.” “Ти добре відповів”, сказав (Ісус), “роби це й будеш жити.”. Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?”. Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого. Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо. Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.

Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов й, побачивши його, змилосердився. Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним. На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся. Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?” Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя.” Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само.” 

1

ДОЗВОЛЬМО ГОСПОДУ ПИСАТИ СЦЕНАРІЙ НАШОГО ЖИТТЯ

У священика і левіта вже був свій план життя : вони хотіли самі писати свою історію. У них був "робочий план". На відміну від них цей грішник, самарянин "дозволив Богові писати сценарій свого життя: він змінив всі плани на цей вечір, бо Господь наблизив до нього цього бідного чоловіка, пораненого, кинутого на дорозі": "Я питаю себе і вас: чи дозволяємо  ми писати сценарій нашого життя Богові чи хочемо писати його самі? І це говорить нам про послух: чи слухняні ми Слову Божому? 'Так, я хочу бути слухняним!'. Але чи вмієш ти слухати це Слово, чути його? Вмієш ти знаходити Слово Боже в історії кожного дня, чи даєш керувати собою своїм ідеям, і не залишаєш місця для того дивного і несподіваного, що пропонує тобі Господь?. (http://ru.radiovaticana.va)

ІСТОРІЯ для роздумів «ПОТВОРНИЙ"

Насправді кіт цей був добрий. На людей ніколи не злився, хоча люди його не шанували. І звали його - Потворою. Не Ваською, не Барсиком - Потворою. Та, втім, і виглядав він страшно. А він, може, і розумів, що слово образливе, та на людей не ображався. Коли кричали "Потворо", нявчав у відповідь, навіть біг назустріч. Дива все чекав. Тільки дітям було заборонено до нього торкатися, а ті, хто постарші, на нього шикали.

Траплялося, його обманювали. Підкликали до себе, а замість їжі водою з відра обливали. Пам'ятаю, часто думав тоді: чому ми такі злі? Хочемо, щоб до нас ставилися по-людськи, щоб розуміли наші проблеми, а з тими, хто слабший - жорстокі і нещадні. Кіт, коли його поливали, терпів. Притискав вуха і покірно мок. Бувало, навіть терся об ногу, нявкаючи. Немов вибачався за те, що такий негарний, нікчемний, що викликає у людей ненависть. Він отримував стусани, його виганяли з передпокою, ніби зганяючи всю накопичену злість - за несправедливість нашого життя.

Один раз бідолаха хотів увійти в будинок, попросити на кухні їжі, але йому прищемили лапу дверима. Він потім кульгав, лапа заживала повільно, але все одно прощав людей, тягнувся до них. І, немов в покарання за те, що він такий беззлобний, хтось нацькував на Потворного сусідських собак. Кіт не зміг втекти або вистрибнути на паркан - підвела хвора кінцівка. Я був у кімнаті, почув його крики, майже людські. Вибіг на вулицю, відігнав дворняг - озлоблених, брудних, з породи тих, що стадом готові обгавкати кожного зустрічного, ховаючись під парканом. Але ніколи не полізуть у бійку з сильним противником.

Потворний лежав у калюжі крові, нерухомо. І я раптом подумав - він такий же, як ми, як я, як усі зломлені життям мешканці комуналок. Тільки не вміє ненавидіти. Підняв його на руки - обережно, дбайливо. Ніс додому, дуже боячись, що заподію йому біль, адже він страшенно страждав. Увійшов до кімнати, сам не знаючи, що робити. Він хрипів і задихався. Я сів на стілець, акуратно поклав його на коліна. Спробував погладити по голові, побоюючись, що заподію новий біль.

А Потворний раптом спробував замурчати. Так! Він не хрипів і не вив, він намагався муркотіти! Дякував за те, що приголубили. Людина дала йому крапельку тепла, нехай і перед смертю, - звір

намагався дякувати за це чудо, забувши про власний біль. Кіт помер у мене на колінах. Потягнувся головою, потертися об долоню. Виструнчився і завмер. Більше не дихав. Я перестав відчувати, як б'ється його серце.

Потім я довго сидів нерухомо, з мертвим котом на колінах. Все думав про нас, людей. Про те, як ми ставимося один до одного, та й не тільки один до одного - просто до тих, хто слабший. Цей

звір, якого звали Потворою, - нещасний каліка, що все життя шукав хоч крапельку тепла, - відкрив

мені щось дуже важливе. Я раптом прозрів: у багатьох з нас все нормально з фізичною оболонкою, з тілом, але жорстко покалічена душа. Потворний - так сьогодні можна сказати майже про кожного...

Образити слабкого може кожен. Це - найлегший шлях до "самоствердження". Результат - порожня оболонка, іменована людиною. (http://kyrios.org.ua)
Запам'ятай!

Крик - народжує грубість;
Обман - народжує недовір'я;
Непрощення – народжує озлобленість;
Посмішка - розтоплює лід;
Покаяння - пом'якшує покарання;
Прощення – приносить полегшення;
Відкритість - викликає довіру;
Турбота - наповнює життя змістом;
Посієш бажання – пожнеш вчинок;
Посієш вчинок – пожнеш звичку;
Посієш звичку – пожнеш характер;
Посієш характер - пожнеш долю.



ТИЖНЕВИЙ ОГЛЯД: ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ХРИСТИЯН (7.10 – 13.10)
Кількість переслідуваних християн сьогодні становить вже 100 чи 150 мільйонів. І це явище щоразу набирає сили. Християни не можуть мовчати перед обличчям переслідування своїх співбратів у світі.

Церква в Індії подає апеляцію у справі вироку суду в Пхулбані, котрий засудив до довічного ув’язнення сімох невинних християн. Таке покарання їм приписали за вбивство в 2008 році провідника індуїстів-націоналістів в Оріссі, а також чотирьох його товаришів. Однак фактом залишається те, що від самого початку у вбивстві призналась маоістична партизанка. Проте індуїстські фанатики звинуватили християн.

Щорічно, щонайменше, 700 християнок в Пакистані змушують приймати іслам і виходити заміж за мусульман. НВО регулярно фіксує випадки зґвалтувань християнок мусульманами і відмову місцевої поліції розслідувати ці злочини. Християни живуть в нестабільній країні, де численні ісламістські угруповання чинять тиск на владу.

У католицькій церкві в Алувіа, місті з населенням 25 000 осіб у південно-західному індійському штаті Керала, осквернили Дарохранительницю. У скоєнні блюзнірства підозрюють сатаністів.