Вінницький Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
жүктеу/скачать 154.5 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А
- Тематика УДРС та НДРС
| МОЗ УКРАЇНИ
Вінницький Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією Затверджено на методичних зборах “_____”_________________ 2009 р. Зав. кафедрою проф. Мороз Л.В.
для організації самостійної роботи студентів V курсу медичних факультетів з інфекційних хвороб (1X – X семестр) Тема 18.2: Ускладнення при застосуванні ліків у практиці інфекціоніста: анафілактичний шок, сироваткова хвороба, Синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайєла Склала: асист. Медведєва Л.С. 2009 1. Актуальність теми: Протягом останніх десятиліть побічні впливи лікарських препаратів продовжують залишатися актуальною проблемою як клінічної медицини взагалі, так і практики лікаря інфекціоніста окремо. З багатьох тисяч лікарських препаратів, які використовуються зараз, неможливо назвати жодного, який разом з терапевтичним ефектом не мав би побічних впливів. Тому клініцисти різних спеціальностей практично завжди зустрічаються із хворими, у яких ускладнення фармакотерапії були або в анамнезі, або розвилися в процесі лікування. Лавиноподібному росту побічних ефектів фармакотерапії сприяє широке використання лікарських препаратів, не завжди по призначенню лікаря. Значний внесок у проблему алергізації населення вносять різноманітні харчові добавки, антибіотики й гормони, які перебувають у продуктах харчування. За період з 2001 по 2006 рік відділом фармакологічного нагляду державного центру МОЗ України отримано 8220 спонтанних повідомлень побічного впливу лікарських препаратів, що найчастіше виникають при використанні серцево-судинних (26%) і протимікробних препаратів (21%). Але ці відомості офіційної статистики неповні, тому що дійсна частота ускладнень при використанні ліків невідома. 2. Навчальні цілі заняття (з показником запланованого рівня сприйняття). 2.1. Студент повинен знати:
2.2. Студент повинен уміти:
3. Міжпредметне інтегрування.
4. Структурно-логічна схема змісту теми заняття. Схема патогенезу анафілактичного шоку.
Зв’язок алергена після його повторного введения и попередній сенсибілізації з реагентами (IgE) на поверхні мембран клітин-ефекторів (насамперед тучних клітин та базофілів) з наступною їх системною активацією та дегрануляцією. I  I. Патохімічна стадія
Викид та синтез тучними клітинами та базофілами медіаторів анафілаксії (гістамін, тромбоцитоактивуючий фактор, гепарін, серотонін, лейкотриєни, простогландини, серотонін, арилсульфатаза, калікреін, протеази та ін..). Медіатори анафілаксії (гистамин, тромбоцитактивирующий фактор, серотонин, гепарин, лейкотриены, простагландины,серотонин,арилсульфатаза, калликреин, протеазы й ін.)   
III.Патофізіологічна стадія. Вплив медіаторов анафілаксії на тканини та органи-мішені: судини,гладку мускулатуру бронхів, кишківника, матки, сечового міхура, на міокард, ЦНС. 
В анафілаксії. 
Підвищення Збільшення Порушення Бронхоспазм, проникнення вмісткості нервової ларингоспазм та розширення венозного регуляції гіперсекреція слизу, периферичних русла, зменшення- судинного набряк слизових оболонок судин,- відтоку- крові до серця тонусу ЦНС верхніх дихальних шляхів  
 
Гіпоксія тканин, метаболічний ацидоз і дихальний алкалоз, паді- ння артеріального тиску, набряк мозку, гостра дихальна н   едостатність, гостра ниркова недостатність смерть
- Анафілактичний шок (анафілаксія, анафілактична реакція, системна анафілаксія) – це системна алергічна реакція негайного типу, що виникає в результаті швидкого масивного Ige – опосередкованого виділення медіаторів із тканиних базофілів (гладких клітин) і базофілів периферичної крові при повторному контакті організму з антигеном (алергеном). У клінічній. практиці нерідко зустрічаються важкі шокові реакції, аналогічні по клінічній картині анафілактичному. шоку, але, що не мають у своєму патогенезі імунологічної стадії, тобто періоду сенсибілізації. Ці реакції називаються анафілактоідними. Вони протікають по механізмах псевдоаллергічних. - Синдром Лайєла – важка, гостра алергійна реакція, що характеризується бульозним ураженням шкіри й слизових оболонок, епідермальним некролізом і эксфоліацією шкіри; характерізується важкою інтоксикацією та порушенням функцій усіх органів і систем. Найчастіше цей синдром виникає при застосуванні антибіотиків пеніцилінової групи, ненаркотичних анальгетиків (частіше піразолонової групи), сульфаніламідів (частіше пролонгованих форм), на тлі вірусних або бактеріальних (рідше) інфекцій. Клінічні ознаки: - Зовнішній вигляд шкіри нагадує картину при опіку III ступені. - Епідермальный некроліз становить більш 10% шкіри (епідерміс і слизові оболонки відшаровуються по типу «рукавичок і носків» з утвором великих цианотично-червоних і ерозованих, різко хворобливих поверхонь, що кровоточать при дотику, через які пропотіває велика кількість рідини). - Ерозивно-виразкові поразки слизових оболонок у різних органах (ока, органи КШТ та сечостатевої системи). - У більш пізній термін захворювання – приєднання інфекційних ускладнень у зв'язку із втратою захисної функції шкіри та слизових оболонок. - Нудота й головний біль. - Фебрильная гарячка, аж до гіпертермії (до 38 – 41 º З). - Порушення свідомості. - Порушення водно-електролітного та білкового балансу. - Розвиток токсико-алергічного шоку. - Синдром Стивенса-Джонcона – найбільш важка форма бульозної поліморфної ексудативної еритеми, при якій відзначається (поряд з враженням шкіри) поразка слизових оболонок, і як мінімум, двох органів. Клінічні ознаки: - Гострий початок, фебрильна гарячка, артралгії. - Іноді відзначають продромальный грипоподібний синдром протягом від декількох днів до розгорнутої клінічної картини захворювання. - Поразка слизової оболонки порожнини рота у вигляді утвору міхурів і ерозій з сірим нальотом або покритих геморагічними кірками. - Поразка очей у вигляді катарального або гнійного кератокон´юнктивіта, ерозивні або виразкові поразки конюнктиви та роговиці. - У половині випадків відбувається ерозивне враження слизових оболонок сечостатевої системи, що може ускладнюватися стриктурами уретри в чоловіків, кровотечами із сечового міхура та вульвовагинітами в жінок. - Рідко розвиваються бронхіоліти, коліти, проктити.
- Початок захворювання через 1–3 год. після введення лікувального препарата.. - Кропивниця або плямисто- папульозна висипка, ангіоневротичні набряки Квінке. - Фебрильна гарячка (до 39ºС та вище). - Артралгії (частіше вражаються великі суглоби) та міалгії. - Лімфоаденопатії. - Залежно від перебігу хвороби тривалість симптомів від 7-10 днів до декількох тижнів. - У периферичній крові: лейкопенія, нейтропенія, підвищення кількості плазматичних клітин, збільшення ШОЕ. - У сироватці крові – зниження концентрації компонентів компліменту (особливо З3 і З4). - Сеча: протеінурія, мікрогематурія, гіалінові циліндри. - Рідко – синдром Гійєна-Барре (гостра запальна демієлонізуюча полірадикулоневропатія), гломерулонефрит, периферична невропатія, системний васкуліт.
5. Матеріали методичного забезпечення заняття: 5.1. Контрольні питання для індивідуального опитування: 1.Які можливі ускладнення після використання медичних препаратів у практиці інфекціоніста. 2.Етіологія ускладнень при використанні медичних препаратів у практиці інфекціоніста. 3.Патогенез виникнення побічних впливів лікарських препаратів. 4.Клініка та класифікація ускладнень застосування фармакотерапії в практиці лікаря-інфекціоніста. 5.Системні прояви побічних дій лікарських препаратів. 6.Побочні дії ліків з боку: шкіри, ШКТ, НС, ССС, ендокринної, сечостатевої систем. 7.Психічні порушення при ускладненнях фармакотерапії. 8.Анафілактичний шок. Патогенез. Клініка. Принципи лікування. 9.Синдром Стивенса-Джонсона. Патогенез. Клініка. Принципи лікування. 10.Синдром Лайєла. Патогенез. Клініка. Принципи лікування. 11.Сироваткова хвороба. Патогенез. Клініка. Принципи лікування.
А. Анафілактичним типом алергійної реакції Б. Гіперчутливістю вповільненого типу В. Цитотоксичним типом алергійної реакції Г. Імунокомплексним типом алергійної реакції
А. Анафілактичний тип алергійної реакції Б. Гіперчутливість уповільненого типу В. Цитотоксичний тип алергійної реакції Г. Імунокомплексний тип алергійної реакції
А. Нестерпність ЛП в анамнезі Б. Одночасне призначення двох і більш препаратів однієї групи В. Одночасне призначення двох і більше препаратів різних груп без розрахунку їх взаємодії Г. Усе перераховане вище
А. Синдром Лайєла Б. Синдром Стівенса-Джонсона В. Токсично-алергійний дерматит Г. Вітряна віспа
А. Сироваткова хвороба Б. Синдром Стівенса-Джонсона В. Синдром Лайєла Г. Екзема
А. Адреналіну Б. Еуфіліну Г. Дімедролу Д. Парацетамолу
А. Адреналін, допамін Б. Хлористий кальцій В. Пеніцилін 18.1.8. Алергійна реакція негайного типу: А. Анафілактичний шок Б. Кропивниця В. Синдром Лайєла Г. Синдром Стивенса-Джонсона
А. Сироваткова хвороба Б. Кропивниця В. Геморрагічний васкуліт Г. Анафілактичний шок
А. Синдром Лайєла Б. Синдром Стівенса-Джонсона В. Багатоформна ексудативна еритема Г. Кандидоз
А. Прийманні антибіотиків пеніциллінової групи Б. Прийманні ненаркотичних анальгетиків, частіше піразолонової групи В. Прийманні сульфаніламідів,частіше пролонгованих форм Г. Усе перераховане вище
А. Синдрому Лайєла Б. Синдрому Стивенса-Джонсона В. Синдрому Гійєна-Барре Г. Синдрому Лайма
А. Синдром Ландрі Б. Синдром Стивенса-Джонсона В. Синдром Лайєла Г. Синдром Гійєна-Барре
А. Гістаміна Б. Кінінів В. Простагландинів Г. Катехоламинів
А. Кропивниця Б. Астма В. Анафілаксія Г. Сироваткова хвороба
А. Імунокомплексний тип алергійної реакції Б. Цитотоксичний тип імунної реакції В. Гіперчутливість уповільненого типу Г. Анафілактичний тип алергійної реакції
А. Анафілактичним типом алергійної реакції Б. Гіперчутливістю уповільненого типу В. Цитотоксичним типом алергійної реакції Г. Імунокомплексним типом алергійної реакції
А. Гострий початок, фебрильна лихоманка Б. Катаральний або гнійний кератоконюнктивіт В. Розвиток дегідратаційного шоку Г. Ерозивне враження слизових оболонок
А. Припинити введення лікарського препарату , що викликав анафілактичну реакцію Б. Обколоти місце ін'єкції 1мл 0,1% адреналіну В. В/в струйно, потім крапельно глюкокортикостероіди Г. Усе перераховане вище
А. Виникає раптово після введення ЛП Б. Розвивається через 1-3 тижні після введення ЛП В. Кропивниця або пятнисто-папульозна висипка Г. Бульозна поліморфна ексудативна еритема
А. Гостра судинна недостатність Б. ДВС синдром В. Набряк мозку й легенів Г. Усе перераховане вище
А. Анафілактичний шок Б. Феномен Артюса В. Тромбоемболія легеневої артерії Г. Інфекційно токсичний шок
А. Допамін, адреналін, глюкокортикостероіди Б. Р-н глюкози В. Антигістаміні препарати Г. Антибактеріальні препарати
А. Сироваткової хвороби Б. Екземи В. Синдрому Лайєла Г. Синдрому Гійєна-Барре
А. Анафілактичний шок Б. Сироваткова хвороба В. Синдром Лайєла Г. Синдром Стивенса-Джонсона
А. Сироваткова хвороба Б. Синдром Стивенса-Джонсона В. Синдром Лайєла Г. Екзема
А. Геморагічний васкуліт Б. Кропивниця В. Анафілактичний шок Г. Сироваткова хвороба
А. Антибіотики пеніцилінової групи Б. Анальгетики В. Сульфаніламіди Г. Усе перераховане вище
А. Синдром Лайєла Б. Синдром Стивенса-Джонсона В. Токсично-алергійний дерматит Г. Вітряна віспа
А. Синдрому Гійєна-Барре Б. Синдрому Лайма В. Синдрому Лайєла Г. Синдрому Стивенса-Джонсона
А. Початок захворювання через 1-3 тижнів .після введення ЛС Б. Кропивниця або пятнисто-папульозна висипка, ангионевротичні набряки Квинке В. Артралгії й міалгіі Г. Усе перераховане вище
А. Алергійна реакція уповільненого типу Б. Алергійна реакція негайного типу В. Цитотоксичний тип алергійної реакції Г. Імунокомплексний тип алергійної реакції
А. Наявність обтяжливого алергологічного анамнезу Б. Одночасне призначення двох і більш препаратів однієї групи В. Одночасне призначення двох і більш препаратів різних груп без розрахунку їх взаємодіі Г. Усе перераховане вище
А. Адреналіну Б. Димедролу В. Гідрокортизону Г. Парацетамолу
А. Допамін Б. Адреналін В. Гідрокортизон Г. Антибіотики
А. Глюкокортикостероіди В. Антигістамінні препарати Г. Сульфаніламідні препарати
А. Анафілактичного шоку Б. Сироваткової хвороби В. Геморрагічного васкуліту Г. Кропивниці
А. Анафілактичного шоку Б. Синдрому Лайма В. Синдрому Стивенса-Джонсона Г. Кропивниці
А. Гійєна-Барре Б. Лайма В. Лайєла Г. Стивенса-Джонсона
А. Наявність обтяжливого алергологічного анамнезу Б. Одночасне призначення двох і більш препаратів однієї групи В. Одночасне призначення двох і більш препаратів різних груп без розрахунку їх взаємодії Г. Усе перераховане вище
А. Гістаміна Б. Кініна В. Простагландинів Г. Катехоламіна
А. Гістаміна Б. Кініна В. Простагландинів Г. Катехоламіна
А. Допамін Б. Адреналін В. Глюкокортикостероїди Г. Антибіотики
А. Бульозне ураження шкіри Б. Ерозивно-виразкові ураження слизових оболонок В. Розвиток дегідратаційного шоку Г. Приєднання вторинної інфекції
А. Гострий початок Б. Фебрильна лихоманка В. Катаральний кератокон´юнктивіт Г. Усе перераховане вище
А. Адреналін Б. Димедрол В. Еуфілін Г. Парацетамол
А. Припинити введення лікарських препаратів Б. Обколоти місце ін'єкції розчином адреналіну В. В/в увести допамін, адреналін, преднізолон Г. Усе перераховане вище
А. Синдром Лайєла Б. Синдром Стивенса-Джонсона В. Токсично-алергійний дерматит Г. Вітряна віспа
А. Анафілактичний тип алергійної реакції Б. Гіперчутливість уповільненого типу В. Цитотоксичний тип алергійної реакції Г. Імунокомплексний тип алергійної реакції
А. Анафілактичним типом алергійної реакції Б. Гіперчутливістю уповільненого типу В. Цитотоксичний тип алергійної реакції Г. Імунокомплексний тип алергійної реакції
А. Наявність обтяжливого алергологічного анамнезу Б. Одночасне призначення двох і більш препаратів однієї групи В. Одночасне призначення двох і більш препаратів різних груп без розрахунку їх взаємодії Г. Усе перераховане вище
А. Синдром Лайєла Б. Синдром Стивенса-Джонсона В. Токсично-алергійний дерматит Г. Вітряна віспа
А. Адреналіну Б. Димедролу В. Гідрокортизону Г. Парацетамолу
А. Адреналін, допамін Б. Пеніцилін В. Антигістамінні препарати Г. Хлористий кальцій
А. Кропивниці Б. Астми В. Анафілаксії Г. Сироваткової хвороби
А. Катехоламінів Б. Гістаміна В. Кінінів Г. Простагландинів
А. Гостра серцево-судинна недостатність Б. Набряк мозку В. ДВС-синдром Г. Усе перераховане вище
А. Епідермальний некроліз Б. Ерозивно-виразкові враження слизових оболонок В. Бактеріальні ускладнення Г. Дегідратаційний шок
А. Синдром Гійєна-Барре Б. Синдром Лайєла В. Синдром Стивенса-Джонсона Г. Синдром Лайма
А. Анафілактичний шок Б. Феномен Артюса В. Тромбоемболія легеневої артерії Г. Інфекційно-токсичний шок
5.4. Професійний алгоритм формування навичок та вмінь діагностики ускладнень використання ліків у практиці лікаря-інфекціоніста.
Рекомендована література. Возіанова Ж.І. Інфекційні й паразитарні хвороби. Т.3. – К.: Здоров'я.-2002. – 902 с. Інфекційні хвороби: Підручник /М. Б. Тітов, Б. А. Герасун, Л. Ю. Шевченко та ін. / За ред. М. Б. Тітова. — К. : Вища шк., 1995. — 567 с. Шувалова Е. П. і соавт. Інфекційні хвороби: Підручник. –М.: Медицина, 2001. –656с. Невідкладні стани. Анестезіологічна тактика, реанімація та інтенсивна терапія /Й. Канюк, В. Іванюшко. — Львів. Тзов “Діло” Лтд. , 1998. — 215 с. Грачова Н.М. Лікарська хвороба в клініці інфекційних захворювань. – М.: Медицина, 1978. – 199 с. Дранник Г.Н. Клінічна імунологія й аллергология: посібник для студентів, лікарівнінтернів, імунологів, аллергологов, лікарів лікувального профілю всіх спеціальностей. – 3-е изд., доп. – К.: ТОВ «Поліграф плюс», 2006 – 482 с. Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров'я. – К.: Київський міський науковий інформаційнооаналітичний центр медичної статистики, 2002. – 120 с. Імунопатологія й аллергология. Стандарти діагностики й лікування / Під ред. Р.М. Хаитова. – М., 2001. – 96 с. Клінічна аллергология: Керівництво для практичних лікарів / Під ред. Р.М. Хаитова. – М.: МедпресссИнформ, 2002. – 624 с. Клінічна імунологія й аллергология: Пер. с англ./ Під ред. Г. ЛолоралМолодшого, Т. Фишера й Д. Адельмана. – М.: Практика, 2000. – 806 с. МСКХ та споріднених проблем охорони здоров'я Х перегляду. – Женева (ВООЗ), 2001. – Т. 3. – С. 579. Новиков Д.К. Клінічна аллергология: Справ. посібник. – М.: Высш. шк., 1991. – 511 с. Паттерсон Р., Грэммер Л.К., Гринбергер П.А. Алергійні хвороби: діагностика й лікування: Пер. с англ. / Під ред. А.Г. Чучалина. – М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. – 768 с. 6. Матеріали послеаудиторной самостійної работи. Тематика УДРС та НДРС:
жүктеу/скачать 154.5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|
