1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання
жүктеу/скачать 1.43 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Релігійна організація
- Церква
- Секта
| Релігійні організації. Носії певного віросповідання формують релігійну спільноту (сукупність релігійних груп), яка має певну організаційну структуру. Тому до основних елементів релігії належать і релігійні організації.
Релігійна організація — об'єднання послідовників певного віросповідання, цілісність і єдність якого забезпечується змістом віровчення, культом, системою організаційних принципів, правил і ролей. Найважливішими завданнями релігійних організацій є донесення до віруючих певних норм і правил поведінки, формування у них певної мети, цінностей та ідеалів. Це досягається виконанням низки функцій: 1) виробленням систематизованого віровчення; 2) розробленням системи його захисту й утвердження; 3) управлінням культовою діяльністю; 4) контролем і вжиттям санкцій у випадку неточного виконання релігійних норм; 5) підтримкою зв'язків із державним апаратом та світовими організаціями. Набір релігійних організацій у всіх конфесіях різний. Наприклад, у християнстві, найбільшій (за кількістю носіїв) світовій релігії, є три типи релігійних організацій: церква, секта, деномінація. Церква (гр. kyriake — Господній дім) — релігійна організація зі складними централізованими та ієрархізованими стосунками між священиками і віруючими, що виробляє, зберігає, передає релігійну інформацію, організовує та координує релігійну діяльність і контролює поведінку віруючих. Церква, як правило, має багато послідовників. Цьому значною мірою сприяє наявність у кожної людини можливості стати її членом, відсутність постійного і чіткого контрольованого членства, анонімність послідовників. Характерними рисами церкви є: 1) наявність спільного віровчення і розробленої догматики (Символу віри); 2) релігійна діяльність (культова і позакультова); 3) система управління, що ґрунтується, як правило, на ієрархічному принципі й авторитаризмі. У багатьох церквах прийнятий поділ їх членів на духовенство і мирян. Секта (лат. seco — розділяти або лат. sehta — вчення, напрям) — релігійне об'єднання, що відокремилося від панівного в країні релігійного напряму і конфліктує з ним. Секта — це загальна назва різних об'єднань віруючих, які сформувалися як опозиційні течії. Характерними рисами секти є: 1) сувора дисципліна й індивідуальне членство; 2) відокремлення від інших релігійних об'єднань; 3) проповідь винятковості своєї релігійної доктрини, істинного шляху порятунку»; 4) прояв опозиційності й нетерпимості щодо інакомислячих; 5) відсутність поділу на духовенство і мирян, проголошення рівності всіх членів організації; 6) яскраво виражене прагнення до духовного зростання шляхом суворого дотримання морального кодексу і ритуальних дійств. Головною особливістю секти є прагнення зробити релігію внутрішнім світом віруючого. жүктеу/скачать 1.43 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|