Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет36/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   62

П. Лимеров



ОРТ АДДЗЫСЬ печ.. изь., вэ. – мукöд йöзлысь ортсö аддзыны вермысь морт.

Чайтлiсны, мый орт аддзысьöн вöлiны мукöд тöдысьяс. Ортсö аддзыны вермис кöть кодi, мунiс кö горт увтiыс либö гортсö кыскысь вöвлöн ныр увтiыс.



Н. Конаков
ОСЬЯС – перым-коми этногенетическöй мифса герой. Видзöд Ожъяс.
ОШ быдлаын.

Ош – пармаын медся вына да öпаснöй вöрпа. Мыгöрнас сiйö ёна мунö мортлань. Уна войтырлöн традицияа мöвпсямын ошлöн вöлi торъя мифологическöй статус. Комияслöн сiйö вöлi Енлöн пиöн да коркö овлiс енэжын. Öтчыд ош аддзис, мый öти нывбаба уськöдiс анькытш тусь джын, лэччис муö да сёйис анькытшсö. А Ен скöрмис да вöтлiс сiйöс енэжысь. Öтл. обса йöгралöн ош вöлi Торумлöн пиöн да лэччис муö кöрт чепöд либö сiйöс лэдзисны потанын. Ошлöн йитöдыс анькытшкöд – чужтанлун символкöд – эм и рытыв славяналöн мифологияын. Мöд коми миф версия серти, ош артмöма Микайлö нима мортысь. Сiйö мунöма вöрö да пондöма бауöн ветлыны пу колода кузя. Воöма вöрса да пöртöма сiйöс ошкö. Ошкыд гуöма нывбабаöс да пондöма сыкöд овны. Насянь и мöдöдчöма ош рöдыс. Перым-коми этиологическöй миф серти, Ен вöчöма ошкöс мукöд пемöсыскöд тшöтш. Медводз Ен вöчöма сёйысь тушаяссö, сэсся ловзьöдöма найöс. Мöд луннас сiйö вöчöма быдсяма бöжсö, медым пемöсъяс бöрйисны аслыныс бöжъяс. Ош дыр абу вермöма бöрйыны туяна бöж да бöжтöг и кольöма. Ен öктöма чуньяс костсьыс сёй колясъяссö да вöчöма ошлы бöж. Бöжыс артмöма кыз да дженьыд.

Перым-комияслöн эм аслыспöлöс миф му артмöм йылысь, кöнi ош петкöдчö рельеф вöчысьöн. Öдзыс муыс вöлöма тшöтшкöс. Кытыськö воöма ош да сарпалöма мусö. Тадзи артмöмаöсь нюръяс да кыръяс. Зыряналöн танi отсасьö и мамонт. Гашкö, перым-комияслöн селькупъяслöн моз жö мамонт да ош вермисны вежны öта-мöдсö. Перымса вöрпа стиля серпасъясын ош петкöдчö и кулöмаяслысь муюгыдсö видзысьöн: композицияас сiйö медулын, сы весьтын либö сы вылын морт юрлы. Öти вариантын сiйö мамонтлöн водзир кодь ыджыд чукля сюра. Ошлöн йитöд вылö кулöмаяслöн муюгыдкöд индö тшöтш и серпас, кöнi сiйö шондi паныд нуö мортöс мыш вылас. Мортыслöн морöсас гартлöс серпас. Буракö, танi серпасалöма кулöмалысь ловсö мöдар югыдö нуöм либö шаманлысь сэтчö ветлöм.

Мортöс ошкысь торйöдiс медводз певйыс. Коми мифын ош корöма Ен батьыслысь пев, но Ен абу сетöма, сы вöсна мый сэк пö ковмас сетны понлы ньöввуж да ньöвъяс, а мортлы бордъяс. Мöд версия серти, тайö жö корöмнас ош шыöдчöма вежа Микöла дiнö. Микöла абу жö сетöма, но та пайысь арын недыр кад чöж (ош чуалан лун) ошлы позьöма вöрын месаявны. Татшöм сяма жö мифъяс тöдiсны и обса йöгра да мукöд сибирса войтыр.

Комияслöн мöвпсямын ясыд мифа подув ошлöн вöлi неважöн на. Абумойда прозаын тöдчана пай босьтöны легендаяс да быличкаяс ошкö пöртчысь тöдысьяс йылысь. Паськалöма тшöтш сюжет нывбабаясöс гуöм йылысь. Ош видзö найöс гуас, вердö-удö, а сэсся лэдзö либö найö асьныс пышйöны. Чайтлiсны, мый гуöм нывбабаыс тшöкыда вöлi ошлы гöтырöн да налöн вöлi йылöм. Öти версия серти, Кудым-Ошлöн айыс вöлöма ош. Казьтылан бöрдöдчанкывъясын кулöмлöн метафораöн лоöны ош куöн вевттьöм öшиньяс, водз пельöсын вольсалöм ош ку либö сэнi пукалысь сьöд ош. Эскылiсны, мый зонмöн (вöралысь) нöбасьысь нывбабалы оз позь ветлыны вöрö, сы вöсна мый ош косялас рушкусö да перъяс пытшписö. Торъя вежöртас вöлi и ош лыяслöн да пиньяслöн. Лэптан выйын керка улö шыбитöм ош лыяс кайтлiсны месайыслы лёк олöм. А ошлöн пиньясыс вöлiны вына амулетöн да видзисны, шуам, кос доймöмысь да тшыкöдöмысь.

Вöралысьяс чайтлiсны ошкöс вöрса месай дiнö медматыса вöрпаöн либö весиг сылöн ипостасьöн. Кöнсюрö ош яй вöлi пежöн да сiйöс эз сёйны, буракö, сы вöсна мый ош вöлi йöзлы рöдвужöн. Эскылiсны, мый ош гöгöрвоö йöз сёрни и шыöдчыны кö сы дiнö бурöн, оз мöд куштыны вöралысьяслысь кыйдöс видзанiнъяссö либö босьтас кö мыйкö, то оз ставсö. Ош вылö кыйсьöмкöд вöлiны йитчöмаöсь торъя öбрадъяс. Кыйсьыны петтöдз вöралысьяс пöртъясын пулiсны ритуала сёян – рудзöг пызьысь юмов рок – да кольлiсны сiйöс вöр керка водзас, медым чöсмöдны ошкöс, а то кыйсьöмыс оз ладмы. Мöд луннас вöралысьлы некодлы эз позь висьтавны, мый пöртйыс куш. Виöм ошлысь колiс корны прöща: “Эн дивит, тадз нин тэныд шуöма”. Вöралысьяс шуöны, мый лёка лыйöм бöрын мöдысь лыйны ошкыслы оз позь, сы вöсна мый сiйö ловзяс, мед кöть и кувтöдз доймöма. Эскылiсны, мый медводдза кыйöм ошлöн сьöлöмыс сетлiс вöралысьлы повтöмлун водзö кыйсигъясö, сёйлiс кö вöралысьыс сьöлöмсö. Чайтлiсны, мый нелямынöд ош кыйöм торйöн нин öпаснöй.

А. С. Сидоров öти печораса сиктын вермис стöча гижны ритуала ош кыян церемониалсö. Материалыс торйöн нин интереснöй, сы вöсна мый тайö дзик öти гижöд ошкöд йитчöм ритуал комплекс йылысь. Сiйö сиктас ош кыйысьяссö бöрйылiсны гусьöн, торйöн нин нывбабаясысь да челядьысь. Ош кыйöмсö панысь вöралысь рöмдiгöн волiс бурджык вöралысьяс дiнö да кытшолöн юавлiс: “Кöсъя кытчöкö ветлыны, мунан он мекöд?” Вöралысьяс либö кöсйысьлiсны мунны, либö эз. Найö чукöртчылiсны вöр дорын кыйсянiнланьыс мунан туй вылын. Волiсны быть сiйö жö паськöмнас, кодын найöс сулiс корöмыс. Кодкö кö сёрнитчытöдзыс кодкöдкö узьлiс, мед кöть и аслас гöтырыскöд, сöстöммöдчылiс – пывсьылiс либö этша вылö вежлiс паськöмсö. Вöралысьяс сёрнитчылiсны кыйсян арт-лад йылысь да пасъяс йылысь, сы вöсна мый кыйсьöм помасьтöдзыс эз позь сёрнитны. Туйö петтöдз колiс мыссьыны мытыса ваöн, а шор ни нинöм кö матiгöгöрас эз вöв, соддзö босьтлiсны му да “мыссьылiсны” мунас.

Ошкöс виöм мысьт медводз колiс чегъявны пинь-гыжсö. Сöмын сэк сiйö збыльысь кувлiс. Пиньсö-гыжсö чегъявтöдзыс кö кыйсянiнас волiс кодкö öтдор, сыкöд юксьылiсны. Пиньсö-гыжсö чегъявтöдзыс ош кулöмлы радлыны эз позь: радлiс кö весиг кодкö, кодi сöмын кылiс лыйöм шысö, а эз вöралысьясыс, ошкыс вермис ловзьыны.

Ошкöс кулигöн морöссö восьтöм мысьт пыр жö колiс перйыны сьöлöмсö да вундыштны крестöн. Сэсся кульлiсны да вундылiсны юрсö. Юрсö да сьöлöмсö сатшкылiсны майöг йылö да тшукöдлiсны ош виянiнас. Мукöддырйиыс найöс öшйöдлiсны матi пу вылö. И сöмын та бöрын позис шуны, мый кыйсьöмыс помасис лючкиа. Но эз позь шензьыны, кутшöм кыйдöсыс госа да ыджыд.

Ошлысь вундылiсны кок сöнъяссö, а вундöм юр местаас кодйылiсны кузьмöс гурантор асыввывсянь рытыввылö. Ошлöн юрыс кö вöлi пöрöм пу вылын, то пусьыс пилитлiсны тор. Ош юрсö кузяланогыс пуктылiсны гуранас да шулiсны: “Со ми тэнö увлань юрöн гуалам, чужöмнад асыввылö, медым мöдысь он лок татчö”. Сэсся тыртлiсны муöн да талявлiсны. Сэсся гуалöм юрсö сайöдлiсны нитшкöн, колодаясöн да мыръясöн. Эжва катыдсаяс гуавлiсны ош юрлысö гидын либö гöбöчын, сы вöсна мый чайтлiсны, мый сiйö вöтлö лёк ловъясöс да висьöмъяс. Предание серти, водзтi гуавлöмаöсь и лыяссö. Ош колясъяссö гуалöм мысьт ставöн мунлiсны сиктö. Кусö вузалöм бöрын чöсмöдлiсны артельса юралысьöс, гуалысьöс да ош вылö медводдзаысь кыйсьысьясöс.

Комияслöн ошкöд йитчöм эскöмъяслöн колясъяс подув вылын позьö кывкöртöдавны, мый Асыв-Войвыв Европаын олысь вöрса войтыръяслöн коркö вöвлöма ош культ, кодi зэв матын сибирса войтыръяслöн ош культлы. Медводз колö пасйыны и ловъя, и кулöм ошкöс пыдди пуктöм; лыяссö, а торйöн нин юрлысö видзöм да гуалöм; кыйсьöмкöд йитчöм ритуалъяс.

Литература: Доронин 1924, Жаков 1901, Климов 1990, Лукина 1990, Микушев, Чисталев, Рочев 1971, Прокофьева 1976, Рочев 1984, Сидоров 1924, Сидоров 1928, Сорокин 1910/20, Старцев 1929, Fuchs 1924.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет