Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет33/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   62

О. Уляшев



НИМТÖМ ТЕЛЯ-КÖР изьватас – кагалöн кöрпи-пöв.

Тадзи шулiсны кöрпиöс, кодöс силiсны пузчужöмалы. Сiйöс нимтылiсны кага мозыс жö. Кöрпиыс вöлi кагалöн пöвнас. Сылöн аскутöм сертиыс да дзоньвидзалун сертиыс тöдмавлiсны тьöзöыслöн водзö олöм йылысь. Кык арöс тыртöм бöрын нимтöм теля-кöр воштылiс торъя статуссö да лолiс мукöд гортса кöр кодьыс жö, сы вöсна мый арлыд сертиыс эз нин ладмы пöлыскöд.



Н. Конаков
НЬЫВ быдлаын; ньывпу быдлаын; ньыы изь., вэ.; ньыл сыкт., вэ.; ньы вэ.; нив уд.

Комияслöн чайтöм-гöгöрвоöмъяс серти, ньыв пырлiс нывбабалöн да улi семиотическöй ылдöсö. Пузчужöмалöн батьыслысь юавлiсны: “Ньыв али коз?” Ньыв кö, сiдзкö, ныв. Чайтлiсны, мый пуктыны кö месайыслöн кулöм бöрын керка дорас ньыв, то мужичöйяс оз нин лоны сiйö керкаас олысьясöн – регыд куласны. Вöралысьяс эз войколавны ньывпу улын, сы вöсна мый сы улын пö дзебсясьö чöрт, а Илля-пророк Енлöн тшöктöм серти зiльö сiйöс бырöдны чардбиöн. Дзебигöн горт пыдöсас вольсавлiсны ньыв лапъяс.



Литература: Сорвачёва 1977, ИИ ЧМ, ОУ ЧМ.

Н. Конаков



НЫВ СЮР ЧЕГÖМ печораса – том гöтырлысь “ныв вöлясö” символа босьтöм.

Ныв сюр чеглiсны, кор том гозъя медводдзаысь петлiсны öтув уджавны. Верöсыс помкатöг пондылiс ньöръявны том гöтырсö. Чайтлiсны, мый та бöрын гöтырыс бергöдтöг нин воштылiс “ныв вöлясö”.



Литература: Плесовский 1968.

Н. Конаков



НЫРТÖМ емваса – лёк вöчысь да висьмöдысь лов.

Ныртöмлысь нырсö вундiс öти нывбаба чарлаöн, кор сiйö мича зонмö пöртчöмöн сибöдчис нывбабаыслöн нёньяс дiнö, но мыйöнкö эрдöдiс ассьыс неморт сюрöссö. Сэксянь сэсся ныртöм водзöс мынтö нывбабаяслы – пуö зелля да сы отсöгöн висьмöдö челядьöс: ыстö чирейяс, ляти да мукöд висьöм.



Литература: Старцев 1929.

Н. Конаков



НЮР быдлаын.

Войвывса да сибирса уна войтырлöн му пуксьöм йылысь мифъясын нюрсö мыччöдöма хаос пасйысь символöн. Татшöм сяма жö чайтöм-гöгöрвоöмъяс эмöсь и коми мифъясын: “эз вöв му ни енэж, а вöлi нюр да нюрас вутшъяс...”. Нюр петкöдчö ва да му торйöдтöмлун метафораöн, кыдзи и мифа “пемыд” символизируйтö югыдлысь да пемыдлысь торйöдтöмлунсö, а “ру” – валысь да сынöдлысь торйöдтöмлунсö. Коми фольклорын демиургъяс вермöны петкöдчыны лягушаясöн: Öтчыд... нюрысь петöны кык лягуша, зэв öткодьöсь”. Нюркöд йитчöм олöм чужöм тема, буракö, тöдчöдöма коми космогониялöн персонифицируйттöм первоэлемент пасйысь кывйын – кык кывйысь артмöм ваняйт: ва да няйт.

Вöр кö петкöдчö коми фольклорын мöдар югыдкöд орчча территорияöн, то нюр лоö мöд ылдöс-кад метафораöн, кöнi ловъя мортлöн кок улас не сöмын зумыд му абу, но и кад мунöмыс вежсьö – чайтöны, мый нюрын дыр лоны оз позь, сы вöсна мый нюр выв турунъяс кольмöдасны да он мöд казявны кад мунöмсö.

Коми мойдъясын да быличкаясын эм лёк ловъясöн нуöмаясöс либö вошöмаясöс нюрысь аддзöм мотив. Пырджык найöс аддзöны пасьтöг либö косясьлöм паськöмöн да “кулöма нисьö ловъяöн” (сiдзкö, олöм да кулöм костын). Комияслöн нюр – тайö пеж кулöмаяслöн оланiн. Чайтöны, мый нюрын другöн ру петöм либö лöз би висьталöны лёк ловъяслöн петкöдчöм йылысь. Комияслöн лов йылысь чайтöм-гöгöрвоöмъясын кöдзыд лöз би символизируйтö морт ортлысь туйсö. Пасъям, мый ветлысь-мунысьяс сектаса важ крестлы юрбитысьяс гусьöн дзеблiсны кулöмаясöс нюрö да гуаланiнсö некыдз эз пасйывны. Керчомъяса комияс нюрлань нуöдысь туй вылö нюрас вошöмаясöс казьтылöм могысь сувтöдалöны крестъяс. Тайö крестъясыс вöлiны, буракö, тшöтш и вуджöр пыдди.

Комияс чайтöны, мый нюрö оз позь кольны некутшöм кöлуй ни паськöм, “а то нюрыс оз лэдз и он вермы гортад мунны”. Удорасалысь гижöма быличка, кöнi öтчыд мездысьяс кöсйöмаöсь петкöдны нюрысь вöралысьлысь шойсö, кодöс косявлöма сылöн нелямынöд ошкыс. Шойсö пуктöмаöсь вертолётö, но лэбзьынысö абу вермöмаöсь. Некымынысь видлöмаöсь лэбзьыны, сэсся öти сэтчöс лесник шуöма: “Тайö нюрыс миянöс оз лэдз, кöнкö, вунöдiм мыйкö”. И збыль, косöмаöсь да сюрöма вöралысьлöн вирöсь паськöм торъясыс да юрсиыс.

Уна финн-йöгра войтырлöн йöзкостса медицинаын – тшöтш и комияслöн – торъя бурдöдан да магияа вын вöлi урчитöм кадö нюрысь либö нюр бердысь чукöртöм турунъяслöн, вотöслöн да дзоридзьяслöн. Йöзкостса традицияын нюр выв быдмöгъяслöн галлюциногеннöй имитöмыс тшöкыда гöгöрвосьö мöдар югыдса либö мöдар югыд субердса вынъяслöн уджöн. Сэкжö коми нимкыв текстъясын тшöкыда паныдасьлöны висьöмсö либö тшыкöдöмсö “бöр нюрö” ыстан формулировкаяс. Нюр – тайö мöд ылдöс-кад (мöдар югыд, кольöм да локтан кад). Тайö гöгöрвоöмыс ясыда тöдчö комияслöн эскöмъясын, мый буретш нюрын позьö кокниа тöдмавны ассьыд локтан олöмтö. Та могысь нюрсьыс колö корсьны пос, кодi помасьö нюр шöрас. Колiс сувтны пос шöрас да шыöдчыны кöк дiнö: “Кöкö чойö, тунъясь-вöтась – кымын во ола”.

Комияслöн мöвпсямын нюр пыр сулалö олан ылдöслы паныд. И фольклор текстъясын, и быдлунъя олöмын нюр кузя мунöмыс öпаснöй, сэнi позьö паныдавны мöдар югыдсаясöс.

Литература: Ильина 1997, Конаков 1997, Налимов 1908, Попов 1938, АЧМ.

В. Шарапов



НЮР ЧУД перым-коми – нюрса лов-месай.
НЯНЬ быдлаын.

Нянь – вылi ритуала статуса подув сёян. Коми мифопоэтическöй традицияын кустöн быдмысь да муöдз шепта сю лоö “зарни нэмлöн” медтöдчана пасöн. Медводдза йöзлы няньсö сетiс Ен. Та понда няньыс быдмис ачыс. Сэсся шемöса нянь быдтöмыс бырö, а микро- да макрокосмослöн тэчасыс вежсьö. Тадзи помасьö “зарни нэм”. Сюыс лоö öти шепта. Перым-коми мифологияын няньсö выль ног быдтыны велöдö Кудым-Ош.

Эм чайтöм-гöгöрвоöм, мый сю быдмö муысь, кöнi куйлöны важйöз. Сiдзкö, сю быдмöм да муыслöн чужтанлуныс дзоньнас кулöмаяс сайын. Та понда сю кöдзöм ассоциируйтчö медвойдöр сю кулöмкöд, сюсö кулöмаяслöн муюгыдö ыстöмкöд. Мöдар боксянь, тувсов му выв уджъяс йитчöны му сусьöдöм идеякöд да сюыс лоö мужичöй лыз пыдди.

Кöдза заводитчигöн быть сöстöммöдчылiсны пывсянын да пасьтавлiсны сöстöм паськöм. Керкаысь петтöдз кевмысьлiсны öбразъяс водзын. Колiс сёйны öбразвывса нянь – öбраз сайын Ыджыд лунсянь видзöм нянь либö Ыджыд лунся кольк. Кутшöмсюрö сиктъясын кöдза дырйи вичко бердын вайлiсны вира вись. Сюсö кöдзтöдз кевмысьлiсны Енлы, сэсся бергöдчылiсны шойналань да шыöдчылiсны кулöмаяс дiнö – корлiсны бур няньпиян. Изьватас кöдзигас сьывлiсны удж йылысь сьыланкывъяс. Ритуал контекстын сьыланкывъясыслöн вöлi, дерт жö, чужтан нырвизь.

Но а вундöм ассоциируйтчылiс вайсьöмкöд. Кисьман-рушкуасян кад – “рудзöг дзордзалöм” – медся öпаснöй кадколаст. Йöзлöн туйтöм вöчöмъяс вермасны лёка имитны пытшпилы (шептасьысь сюлы). Та вöсна тайö кад чöжыс сюсö видзö мифа лов Пöлöзнича. Сiйö видзöдö, мед став ритуальнöй тшöктöмыс вöлi вöчöма.

Вундыны заводиттöдз Илля лунö кулöмаяслы вайлiсны вира вись. Тайö жö луннас мужичöйяс гöгöртлiсны муяссö да аттьöавлiсны кулöмаясöс няньпиянысь. Нывбабаяс чеглiсны öбраз водзын нянь да корлiсны кулöмаясöс пызан дiнö. Кулöмаясöс казьтылöмкöд вöлi йитчöма и медбöръя сю чукöрсö вундытöг кольöм. Сiйöс нимтылiсны Ен тошкöн. Выль сюысь пулiсны чомöр, мындакö сёйлiсны, а коляссö кулöмаяслы вылö кольлiсны боръяс.

Нянь пöжалöм вöлi нывбаба уджöн. Ковмылiс кö мужичöйлы пöжавны нянь, сылы быть колiс еджыд шапкаасьны. Тадзикöн сiйö быттьöкö лолiс нывбабаöн. Пöжасьны заводитлiсны нянь ловзьöдöмсянь. Ловзьöдöмöн нимтылiсны нянь шомöсын нянь кыпöдчöм. Тайö здуксяньыс тöдчöдчöны символа йитöдъяс нянь да мортлöн вир-яй да олöм костын. Няньыс кö лёка ловзьö – нывбабаыс висьмас. Кöлысь дырйи да нимлунъясö некымын нянь колiс вунöдны да не сюйны пачö; уль нянь вöлi шуда пасöн. Уль няньяссö оз позь лыддьыны, а то найö вуджасны Омöльлы. Верöс сайын нывбабалöн нимлунö кö медбöръя партияас пачö сюйтöг коляс сöмын öти нянь, а оз кык, сiдзкö, сiйö регыд коляс верöстöгыс. Уль либö сотчöм нянь кайтлiс неминуча, банйöма кö няньыс – мортыс тшöтш жö лоö банйöма да дзоньвидза. Ыджыд лунся нянь кö банйöма, то и котырлöн олöмыс во чöж лоö шуда.

Пачысь перйöм няньяссö пуктавлiсны нянь пöв вылö да вевттьылiсны нянь дöраöн. Чайтлiсны, мый тайö здукас няньыс кулö. Семантика боксянь нянь дöраыс танi саван пыдди. Медводдза няньсö чегöны, пуктöны öбраз джаджйö да чукöстöны кулöмаясöс. Няньяссö эз позь тэчны öта-мöд вылас. Эз кö тöрны няньясыс пöв вылас, позис сöмын дорышсö лэптыштны. Тайöс гöгöрвоöдлiсны сiйöн, мый “няньысь вылын весиг нянь оз вермы лоны”.

Няньлысь вылi сакральнöй статуссö тöдчöдöма и христианскöй символикаын, кöнi няньыс öткодявсьö “Кристослöн яйкöд”. Сiйöн и чайтлiсны няньсö Ен козинöн либö Еннас аснас. Тайö урчитö и няньлысь инсö öбразувса пызан помын. Чайтöны, мый усяс кö няньыс джоджö, тайöс кыласны Енлöн кокъясыс, муö кö усяс – юрыс. Пызан вылысь усьöм няньö эз позь сетны инмöдчыны каньлы, тайö пежалö няньсö. А. С. Сидоровлöн материалъяс серти, нянь вермö пасйыны эпитет шондiбан, кодöн позьö нимтыны сöмын Енмöс да медыджыд вежаясöс.

Календара öбрадъясын, олан цикл öбрадъясын да керка лэптан öбрадъясын нянь лоö ритуала сёянöн. Праздник лунъясö нянь пöжавны колiс быть, но торъя магияа вына вöлi Куття дырся, Ва вежöдан лунся да Ыджыд лунся нянь. Ва вежöдан лунöдз няньшомысь вундавлiсны пемöсъясöс да лэбачьясöс. Тайö чибö-чань нима пöжассö вайлiсны праздничайтан пызан вылö. Сiйöс пуктылiсны и енпöв джаджйö, а Куття бöрын вердлiсны подалы, медым сiйö вöлi дзоньвидза. Нянь йöртöдö пуктöм чибö-чань эз сет сюыслы тшыкны да видзис чужтан сылысь вынсö. Ва вежöдан лунö вежа ва вылын пöжавлiсны рудзöг пызьысь вежа нянь. Тайö вöлi бурдöдчанторйöн подалы. Ыджыд лунся прöскур да Ыджыд лунö вежöдöм нянь видзлiсны гöрд пельöсын öбразъяс сайын. Татшöм нянь тор колiс сёйны кöдзтöдз; Емва вылын посньöдöм прöскурсö соравлiсны кöйдыскöд, медым ёнмöдны кöйдысыслысь чужтан вынсö.

Нянь быть должен вöлi лоны кöлысь дырйи. Кикутöмсö вынсьöдлiсны öбразъяс водзын кевмысьöмöн. Эжва катыдын кикутiгас верöспуыс да гöтырпуыс мыччылiсны öта-мöдыслы пызан вомöн чышъянъяс да кутiсны найöс пельöсöдыс. Верöспуыслöн вежаньыс торйöдлiс чышъянъяссö нянь тупöсьöн. Эжва кывтыдын кöлысьöдзса лунö пызан вылö пуктылiсны нянь тупöсь да енпöв, кодöн сэсся бласлöвитлiсны гöтырпусö да верöспусö. Летка вылын гöтырпусö верöспуыслы сетiгас гöтырпуыслöн батьыс сетлiс сылы енпöв, а мамыс – нянь тупöсь. Вотчаын сьылöдны мунiгас гöтырпуыслöн айыс пернапасавлiс сiйöс нянь тупöсьöн да енпöвйöн. Перым-комияслöн сьылöдiгöн гöтырпуыслы питшöгас колiс видзны чери нянь. Бöрыннас гöтырпуыс да верöспуыс сёйлiсны чериняньсö. Сьылöдöм бöрас том гозъяöс паныдавлiсны няньöн-солöн, а сэсся бласлöвитлiсны енпöвйöн да нянь тупöсьöн. Кор том верöсыс медводдзаысь волiс гöтырыслöн ай-мам дiнö, тьöщаыс чöсмöдлiс сiйöс блинöн: воштiс кö гöтырпуыс нывпассö кöлысьöдзыс, том верöсыс кусыньтлiс блинсö нёль пельö, курччылiс шöрöдыс да öшöдлiс тувйö. Öтл. нывбаба яндзим нимтöны нянь тупöсьöн, пирöгöн, папуöн, папуркаöн.

Нянь зэв тöдчана и дзебан-кодралан öбрадъясын. Кулöм бöрас кулöмалы юрладорас пуктöны öзйысь сиська нянь, Летка вылын сиська гöгрöс няньсö пуктöны гортъяс кулöмалы кок улас. Кулöмакöд колльöдчыны волöны ас пöжасъясöн: ид няньöн, чери няньöн, шаньгаöн да мукöд пöлöс пöжасöн. Тайöн жö чöсмöдöны и месай-месаньыс кодрасигöн, а сiдзжö и сеталöны корысьяслы. Пöжас кындзиыс водзтi вайлiсны и сю, кодöс кисьтавлiсны лабичвывса ыджыд дозйö. Изьватас нывбабаяс корисны, медым кулöмаыс нуас вайöм сёянъяссö, тшöтш и няньсö, налöн кулöм рöдвужыслы. Емва вылын быд мортлы, кодi пыравлiс кулöмалöн керкаö, колiс сёйны нянь тор. Кодрасян пызан вылö вольсавлiсны ас кыöм пызандöра, пызан помас пуктылiсны нянь, бытьöн чери нянь да мукöд пöжас. Кулöмалысь ловсö колльöдiгöн нелямынöд луннас кулöмаöс вежысьыслы сетлiсны сёян, нянь, сур да колльöдлiсны сикт помöдзыс.

Кагаöс пыртiгöн гöсьтъяс вайöны сьöрсьыс пöжасъяс. Керка лэптан öбрадъясын нянь папуöн вöдитчисны керка ин да ен ув пельöс ин бöрйигöн. Чери нянь лэптылiсны матичыскöд, а сэсся пуксьылiсны ку вылö да артельöн сёйлiсны. Öбрадъясын нянь вöлi и вись пыдди вöрса да васа ловъяслы. Тадз, вöралысьлы колiс быд лун кигуг шыбитны биö нянь тор. Медводдзаысь чери кыйны петiгöн кыйсьысьяс шыбитлiсны ваö васалы нянь.

Няньöн вöдитчöны и вуджöр пыдди. Тöдчана няньлöн мучитчöмыс, код пыр сiйö мунö артмигас (öткодялöны Кристослöн мучитчöмкöд). Нянь пуктöны кага потанö, вöрын вöралысьяс видзöны няньсö юрлöс улын; медым видзны пищальсö тшыкöдöмысь, сiйöс октылiсны нянь пуляöн; чайтöны, мый нянь пуляöн позьö вины вöрсаöс, тунöс. Няньöн паськыда вöдитчöны тунасян практикаын. Кодöскö висьмöдöм либö виöм могысь сылöн символа серпасас лыйлiсны нянь пуляöн. Кутшöмсюрö висьöмъяс бурдöдiгöн нянь вылö лыддьылiсны нимкывъяс либö кевмысьлiсны. Сэсся няньсö сетлiсны сëйны висьысьыслы. Бурдöдчан магияын кутшöмсюрö вöчöмторъяс петкöдлöны йитöд нянь пöжалöм да кага чужтöм костын. Шуам, вежöм кага бурдöдiгöн сiйöс пöжавлiсны пачын. Вежöмасö кöртавлiсны нянь зыр бердö да куимысь сюйлiсны шоныд пачö. Та бöрын вежöмаыс “выльысь чужлiс”. Анотропейнöй магияын вöдитчылiсны и нянькöд йитчöм кöлуйöн. Тадз, нянь дöра да нянь зыр отсöгöн видзчысьлiсны гуысь чеччöм тунъясысь. Медым водзвыв видзчысьны зэрысь да шерысь, ывлаö колiс шыбитны нянь зыр, нянь пурт либö пач лыс. Куття дырйи гадайтчигъясö нянь да сыкöд йитчöм кöлуй отсöгöн йитчылiсны мöдар югыдкöд. Туйвежын кывзысьяс вевттьысьлiсны нянь дöраöн. Тайö вежöртлiс налысь символа кулöмсö (öтл. саванöн вевттьöм; пызан дöраöн вевттьöны и эпилепсияöн висьысьöс, “медым сiйö лöняс”), пасйылiс гадайтчысьяслысь да куття ловъяслысь ин ладмöмсö семантика боксянь. Сэкжö нянь пуртöн вöчöм кытш да юр весьтын нянь кутöм видзлiс гадайтчысьяссö куття ловъясысь. Гусьöн пöжалöм нянь дiнö нывъяс корлiсны верöспунысö. Гадайтчысь ныв сочень розь пыр вермис аддзыны кодлыськö рöксö-кулöмсö.



Литература: Белицер 1958, Ильина 1983, Сидоров 1928, Налимов. Материалы, АЧМ, ОУЧМ.

П. Лимеров
ОЖЪЯС – перым-коми этногенетическöй мифса герой.

Ожъяс да сылöн Осьяс вокыс вöлiны уна лыда войтырлöн юрнуöдысьясöн. Найö овлiсны ылын асыввылын. Овнысö вöлi лöсьыд: гöрны ни кöдзны оз вöлi ков, ставыс быдмис ачыс (“зарни нэм” тема вылö вариация). Вокъяс да налöн войтырыс юрбитлiсны скöр да горш Шурма енлы. Шурмалöн сёянöн вöлi морт яй, а юлiс сiйö шоныд ыж вир. Та понда быд вежон сылы сетлiсны кык зонкаöс, кык нывкаöс да куим ыжöс. Таысь сiйö тöждысис йöз понда да видзис найöс быд неминучасьыс. Но öтчыд висьсö ас кадö эз вайны. Шурма скöрмис да мöдöдiс йöз вылö ыджыдсьыс-ыджыд сьöд кырнышöс. Паськыд бордъяснас сiйö чужтiс гым, а вомсьыс ыпалiс би. Кырныш бырöдiс став йöзсö, а вокъясöс вöтлiс ылö рытывланьö. Медым найö бöр эз косны, кырнышыс гыжнас вöчис бöрöзда, кытi пондiс визувтны джуджыд да паськыд ю. Вокъяс вöчисны пур да вуджисны юсö. Но кырныш аддзис да вöтлiс найöс нöшта на ылöджык рытыввылö. Кырныш пышйöдiс найöс сьöд вöрöдз да дугдiс сэсся вöччынысö. Медым вокъяс эз вермыны бöр воöдчыны чужанiнас, сiйö нетшыштiс тычув да шыбитiс муö. Сыысь быдмис джуджыд из (Урал). Ожъяс да Осьяс овмöдчисны выльлаö. Насянь и лоис сэсся перым-коми войтыр.



Литература: Добротворский 1883.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет