Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет57/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   62

Н. Конаков



УРÖС уд., вэ., сыкт.; урес изь., вэ., печ. – мортлöн пöлыс, лов-вуджöр, висьöм мыччöдысь, пемöс либö лэбач мыгöра неминуча йылысь юöртысь. Видзöд орт.
УСПЕННЕ ЛУН быдлаын; Оспожа лун печ. – Вежа Енмамлöн Успенньö, важ ног моз 15. лун.

Йöзкостса видз-му овмöс календарын коми Успенньö лун вöлi йитчöма вундöм эштöдöмкöд, кöть и збыль вылас вундылiсны и сёрöнджык на, торйöн нин войвыв комияс. Печора катыдын Успенньö лунсянь заводитлiсны кыйны дозмöрöс. Тайö луннас быдлаын гажöдчылiсны, пасйылiсны кык вежонся видз помасьöм. Том войтыр сьывлiсны-йöктылiсны. Водзтi Успенньöсянь заводитлiсны кытшöн йöктыны и роч йöз.

Межадорса олысьяс Успенньö лунö ньöблiсны öшкöс, куканьöс либö ыжöс. Асывнас öбедня дырйиыс найö бипурасьлiсны вичко дорын да пулiсны яйсö. Öбедня бöрас яйсö посньöдлiсны воръясын. Кык-куим мужичöй лэптылiсны яйсö амбар вылö. Амбар гöгöрыс виччысисны чукöртчöмаяс. Ставöн лэптылiсны юр весьтаныс чышъянъяс да шапкаяс да зiлисны кыйны амбар вывсяньыс шыблалан яйсö.

Литература: Конаков 1993, Сахаров 1989.

Н. Конаков



УТКА быдлаын (< роч ); чöж вэ., уэ., изь., печ.; тшöж уд., изь.

Косысь – думиургъяслöн, мам-чужтысьлöн да лэбач образлöн прототип, но сылысь торъя культсö абу пасйöма. Но сылöн эмöсь кутшöмсюрö сакральнöй элементъяс. Тадз, удораса комияс чайтлiсны, мый васа вермö пöртчыны косысьö. Сылысь морöс лысö видзлiсны вуджöр туйö енпöвъяс дорын. Косысь вöлi чужтöм символöн. Сюмöдысь либö пуысь вöчлiсны косысь мыгöра сов дозъяс. Сов доз мышкас серпасавлiсны косысь пиянöс. Сов дозъяссö вöчлiс пырджык ачыс месайыс. Сов дозъясыс вöлiны быттьöкö тыр-бур олöм видзысьясöн. Найöс эз сетлыны ни эз вузавлыны. Косысь мыгöра сов доз быть вöлi невесталöн приданнöйöн. Косысь мыгöраöн жö вöчлiсны и кыдз пу йöгысь сур юан дозъяс. Косысь юръясöн мичмöдлiсны öключинаяс, гежöдджыка – керка да мукöд стрöйба öклупеньяс. Керка лэптiгöн медводдза кер визьяссö пуктытöдзыс ен ув пельöс улас сюйлiсны косысь борд.



Литература: Белицер 1958, Жеребцов 1971, Сидоров 1924.

Н. Конаков



ЧАРД вэ., печ., скр. (< öтувперым *ćar ‘трачкöм, грымалöм, таркöдöм’); чардой перым-коми; чардби вэ., скр., п.-к.; чарби вс., л., шс.; чаризби лет. (< коми чар + би); чарньöв п.-к. (< коми чар + ньöв); вирб уд.; вирд ем., уэ., уд., п.-к., вэ.; вирдыш п.-к.; вирдби уэ.; гым шс.; гымби уд.; гымньöв скр., уд.; гымньöл вэ., печ., п.-к.; гымньöö вэ., ем., изь.; енби лет., лл.; молни изь.; молний изь. (< роч); юг вс. (< öтувперым *jg ‘югыд’).

Коми мифологияын чардби да гым – Енлöн прерогативаяс. Найö сылöн вöлiны му пуксьытöдзыс на. Тадз, öти мифын му пуксьöм йылысь висьтавсьö, мый кор Ен юсьöн, а Омöль токтыöн уялiсны океантi, найö вензисны, кодыслöн горыс ёнджык. Юсь горöктiс – таысь гымыштiс да гöгöра бердö лыйис чардби. Мöд мифын кык косысь вок (Ен да Омöль) сунлалöны саридзö олöм чужтан колькъясла, кодъясöс вайис налöн мамыс. Ен сунiс, Омöль кынтiс саридзсö, но Ен чардбиöн поткöдiс йисö. Öти перым-коми космогоническöй миф серти, гымöн-чардöн лои вöчöма Муыс. Öдзыс вöлöма сöмын ыджыд кымöр. Ен гымöн поткöдöма кымöрсьыс тор. Сiйö торсьыс и быдмöма Муыс. Зырян миф серти, гымсö вöчö синтöм айкöза, кодi олö енэжын Ен дорын. Сiйö изö изкиöн да зэлöдчöмсьыс пыр суртталö, а му вылын таысь гымалö. Öтл. сiдз шусяна индоевропа мифса айкöзалöн да гым вöчысьлöн йитöд. Кристос эскöм имитöмысь комияслöн паськалiсны чайтöм-гöгöрвоöмъяс, мый гым да чард кутысьыс – Илля пророк. Гымалö Иллялöн кык гöгыля доддьысь, кор сiйö пидзöс вылас сувтöмöн нёль вöлаöн гöнитö кöрт пос кузя. Гöнитiгас гöгыльяс увсьыс лэбöны киньяс и енэжыс востымалö. Кор гöнитö зэв öдйö, сяркöдö чардби.

Перым-коми мифологияын гымсö да чардбисö вöчö Илля пророк, но тайö кужöмсö сылы сетiс Ен. Öтчыд пророкъяс чукöртчöмаöсь гажöдчыштны, ставныс мичаöсь да ёнöсь, öтнас Илля косiник да мисьтöм. Мукöдыс серам выв лэптöмаöсь Илляöс, зэв пö омöль да мисьтöм. И Илля корöма Енлысь, мед сiйö сетас сылы вын, мичсö кö нин эз сет. Ен сетöма сылы тывкöрт да биа из. Илля вартöма тывкöртнас биа изъяс, таысь югнитöма чардби да гымыштöма. Мукöд пророкыс повзьöмаöсь да шуöмаöсь, мый сiйö наысь вынаджык.

Уна мукöд войтыр моз жö комияс чайтiсны, мый гымöн лыйлысьыс кыйö лёк ловъясöс, кодъяс дзебсясьöны ньыв улын да пожöм улын. Чардбиысь кö öзйылiс керка, кусöдчылiсны эз ваöн, а йöлöн да йöв суррогатъясöн. Зыряна чайтлiсны, мый чардбиöн лыйöм пулöн чагъясыс лöньöдöны дой. Чагъяснас лöньöдлiсны юр висьöм да пинь висьöм. Перым-комияс “гым шомöн” (чардбиöн сотöм пу торъяс) видзчысьлiсны туналöмысь да тшыкöдöмысь. Кодсюрöяс летчысьяс пиысь та могысь жö вöчлiсны “гым шомсьыс” вурун летан вуджъяс.

Эжва катыдса комияс чайтлiсны, мый биа из йитчöма енэж бикöд. Та вöсна медводдза гымöдз челядьлы эз тшöктыны пыртны сiйöс керкаö, а то чардби сотас керкасö.

Литература: Грен 1925, Добротворский 1883, Доронин 1924, Доронин 1947, Климов 1990, Рогов 1858, Сидоров 1924, Fuchs 1924. ОУ ЧМ.

Н. Конаков
ЧЕРАНЬ быдлаын (< öтувперым 2rań либö ćenar).

Комияслöн черань вöлi бур гагöн. Сiйö вуджöдалiс кулöмаяслысь ловъяссö сир биа ю вомöн. Нопъя черань вайлiс юöр кулöмаяссянь либö туй выв мортсянь. Удораса да Эжва катыдса комияс нопъя чераньöс аддзигöн шулiсны: “Нопъя черань, ноптö вай, мый юöр ваян?” Чераньöс эз позь вины. Виысьыслы чераньыс мынтылiс водзöс: мöскыслöн вöраыс пыктылiс (вöраыс чералö), а кулöм бöрас сылысь ловсö чераньыс эз вуджöд мöдар югыдö.

Черанькöд вöлi йитчöмаöсь чайтöм-гöгöрвоöмъяс уджачлун йылысь да таысь петысь тыр-бур олöм йылысь. Керкаад кö уна черань вез, сiдзкö, овмöсыд лоö зумыд да крепыд.

Литература: Кудряшова 1993, Сидоров 1928, ОУ ЧМ.

Н. Конаков
ЧЕРИ быдлаын.

Зыряна чайтлiсны, мый став черисö вöчис Омöль, но Ен вежыштiс найöс, и черияс лоины сылöн вöчöмторъясöн, а йöзлы позис найöс сёйны. Тадз, ёкышлы сiйö сетiс чорыд кучик, кельчилысь син гöгöрсö вöчис гöрдöн, йöршлы сетiс ёсь тшöть, сирлы юрас сюйис креста лы, а налимлы – куим ичöтик еджыд из. Öти перым-коми антропогоническöй мифын висьтавсьö, мый йöз чужисны чери пöкысь: öтчыд чери колис пöксö вадорö, пöксьыс чужис кык морт – ай да энь; найö дыр ветлiсны ичöтик козъяс пöвсттi, нинöм эз тöдны да быд лун висьтасьлiсны Ен водзын. Но öтчыд найö эз воны Ен дорö, а дзебсисны козъяс сайö, и нывбабаыс чужтiс кага. Таысь Ен найöс ёрис (библияса медводдза мыж тема кузя вариация).

Сакральнöйöн комияслöн вöлi сöмын сир. Но векжö чери кыйысьяс быд пöлöс чери кыйигöн кутчысисны урчитöм нормаясö, сы вöсна мый чайтiсны, мый черияс гöгöрвоöны морт сёрни. Медводдза кыйöм черилы юрас кокниндзиа вартлiсны чер тышöн, пуктылiсны пыж пыдöсö да шулiсны: “Пессьы, пессьы! Чукöст айтö, мамтö, пöльтö, пöчтö, пöрысь пöльтö, став рöдвужтö, а то мöдар югыдас öтнад гажтöмтчыны кутан, некодкöд лоö ризъявны-ворсны! Чукöст ставнысö!”. Удораса да обса комияс эскылiсны, мый вартiгас кö чериыс чипöстас, сiдзкö, бур кыйдöс лоö – тадзи сiйö корö мукöд черисö. Перым-комияс медводдза кыйöм черияс письыс бöрйылiсны дзоляджыкöс, ловйöн лэдзлiсны ваö да корлiсны, медым сiйö ыстас рöдвужсö. Артельöн чими кыйигöн печораса чери кыйысьяс тывсö кыскигас юралысьныслöн тшöктöм серти мыйкö босьтлiсны пинь костас – кодi турун сi, кодi чышъян помсö. Тадзи вöчлiсны сы вöсна, мый артеляс вермис лоны “чорыд сьöлöма” морт. Чимиыс вермис повзьыны да орöдны тывсö. А босьтас кö сiйö мыйкö вомас, сылöн “чорыд сьöлöмыс” лоö бергöдöма сы вылö, мый сылöн вомас. Кыйöм черисö колiс пыдди пуктыны, сiйöс эз позь кедзовтны, песны, сетны понъяслы да челядьлы ворсны. Торйöн нин кедзовтанаöн вöлi, шыбитлiсны кö черисö ывлаö. Интереснö, мый кор Эжваö воис стерлядь, кодöс чери кыйысьяс водзтiсö эз тöдлыны да синмö шыбитчана аслыспöлöслун пондаыс первосö öтдортiсны, сiйöс кыйигöн, мöдарö, торкалiсны став нормасö. Стерлядьсö кедзовтiсны, сьöлалiсны да кудзавлiсны сылы вомас, а сэсся ёрисны да шыбитлiсны бöр ваö. Печора вылын медводдза ыджыд черисьыс дзонь артельыслы вöчлiсны öбрада сёян. Сiйöс вилiсны эз пуртöн, а юрас изйöн вартöмöн. Керлiсны черисö пурттöг жö. Эжва катыдын йи кылалöм бöрын черисö кыйны петлiсны котыръяснаныс. Медводдза кыйöм черисьыс пулiсны юква да видзлiсны сiйöс кöзöдын мöд йи кылалöмöдз. Выль чери кыян кад восьтытöдз сiйöс сёйлiсны. Эжва катыдын жö чимисö шуöны прöста чериöн, а медводдза ловсö кыйöм мысьт петöны вадорö да пуöны сылысь юрсö.

Литература: Климов 1991, Конаков 1983, Мартюшов 1929, Налимов 1907, Сидоров 1928, Fuchs 1924, ЛГ ЧМ, МР ЧМ, ОУ ЧМ, ЮР ЧМ.

Н. Конаков
ЧЕРИ БÖЖА НЫВ – мифа преданиеса вауса.

Коми быличкаясын ваусалöн образыс паныдасьлö тшöкыдакодь. Тайö – чери бöжа кузь юрсиа нывбаба, пукалö вадорын да сынасьö. Сыкöд паныдасьлöмсö информаторыс прöстö фиксируйтö либö гöгöрвоö вöйöм ныв йылысь юöрöн. Но эм и важ грек сиренаяслöн сьылöм тема кузя вариация. Но коми фольклорын тайö зэв гежöд. Чери бöжа югыд кузь юрсиа ныв олö джуджыд йирын. Тыр тöлыся ясыд войясö сiйö петö васьыс, пуксьö вадорас, но бöжсö кольö ваас, сынасьö да мича горöн сьылö. Öти том зон кылöма сьылöмсö. Сьылöмыс сылы сэтшöма кажитчöма, мый сiйö кутöма волывлыны, а сэсся йöймöма.



Литература: Рочев 1984.

Н. Конаков
ЧЕР ÖШВАН перым-коми – висьöм помка тöдмалан сям.

Чер öшван öбрад нуöдлiсны йöзлöн либö подалöн висигöн, кор бурдöдчысьяс эз вермыны отсавны. Чайтлiсны, мый эз кö вöв тайö тшыкöдöм, сiдзкö, мыж – кулöмаяс накажитöны. Медым ставсö стöча тöдмавны, висьысьыс либö кодкö сылöн рöдвужсьыс мунлiс чер öшван отсöгöн гадайтчысь нывбаба-тöдысь ордö. Сьöрсьыс нулiс ичöтик нянь тупöсь да таг коль гöрöд. Тöдысьыс пуктылiс вайöмторсö енпöвъяс дiнö да босьтчылiс гадайтчыны пыр жö, воысьыс кö вöлi ылысь, либö куим лун мысти (медым няньыс да тагйыс вежасö унджык босьтасны), ас сиктса кö вöлi. Енлы кевмысьöм мысьт топöдлiс пач кунлöсын пöсь öгыръяссö öти чукöрö да шыбитлiс на вылö таг кольяссö. Тагйыс кö пондылiс трачкыны, сiдзкö, мыжыс збыльысь вöлi. Сэсся сiйö босьтлiс кöв йылö öшöдöм чер да лабичö пуксьöмöн воöдлiс черсö öтсьöктаö. Гадайтчыны дасьтысьлiсны и мöд ног. Нывбаба-тöдысь öбраз водзын öзтылiс сись, кöшö либö пöртйö чукöртлiс пачсьыс öгырсö да пуктылiс керка шöрас. Таг кольяссö шыбитлiс öгыр вылас да öшöдлiс черсö жар весьтас. XX нэм заводитчигöн мукöдыс пондiсны öшöдны чер пыддиыс енпöв. Черсö тшукöдлiсны чуркаö да чер ворпас öшöдлiсны кöв йылö енпöв (пырджык Мездысьлысь öбраз). Орччöн пуктылiсны нянь – чер öшван öбрадса быть атрибут. Чужисны тшöтш и мöд гадайтчан сямъяс, кöнi черыс дзик эз ков, но нимтiсны сiдзжö чер öшванöн. Енпöвсö öшöдлiсны нянь зыр бердö, а зырсö ладмöдлiсны пач труба бердö сiдз, медым енпöвйыс öшалiс пач вом весьтас. Нянь зыр пыддиыс вермис лоны и кутшöмкö бедь. Мукöддырйиыс тöдысьыс öшöдлiс енпöвсö аслыс чуняс да гадайтлiс пачысь кыскöм нянь тупöсь весьтын.

Ачыс гадайтчöмыс вöлi татшöм. Нывбаба-тöдысь воöдлiс “маятниксö” öтсьöктаö да пондылiс лыддьöдлыны висьысьлысь кулöма рöдвужсö. Мыжсö ыстысь кулöмаöс гаралiгöн черыс либö енпöвйыс лайкнитчылiс. Перым-комияслöн вöлi уна “важйöз места”, кöнi пö овлöмаöсь кулöмаяслöн ловъясыс. Гадайтчигöн тшöкыда лыддьöдлiсны тайö местаяссö, медым тöдмавны, кутшöм местаса важйöз дöзмöмаöсь. Висьмöдысьсö тöдмалöм бöрын тöдысьыс тöдмавлiс, кыдзи колö бурмöдны кулöмаяссö. Бара жö чер öшван пыр. Пырджык ковмылiс кодрасьны. Либö служитлiсны молибен “важйöз” понда.

Перым-комияс XIX нэм шöрын нин чер öшван дырйи лыддьöдлiсны эз кулöмаясöс либö “важйöз местаяс”, а вежаяслысь нимъяссö. Чер öшванöн индöм вежалöн вичкоын либö часовняын служитлiсны кулöмаяс кузя паникида. Либö вежаыслöн лунö висьысь керкаын кодравлiсны кулöмаясöс. Кодрасьны корлiсны став рöдвужсö. Кулöмаяслöн функцияясыс вуджисны вежаяслы: вежалöн вичкоын висьысьлöн дзоньвидзалун понда служитлiсны молибен либö пуктылiсны сись. Сисьясыс торъявлiсны, найöс вöчлiсны гез моз висьысьлöн ки либö кок кузяыс либö морт судтаöс, чайтлiсны кö, мый висьö дзоньнас организмыс. Татшöм сисьяссö сувтöдлiсны сöмын престольнöй праздникъясö.

Чер öшван вöлi паськыда тöдса перым-комияслы, тöдлiсны сы йылысь и лунвыв зыряна. Эжватас тöдмавлiсны висьöмлысь помкасö перна отсöгöн. Пернасö öшйöдлiсны нёль нянь торпыриг весьтö. Кулöмаяслöн “вöля” йылысь öшйöдöм черöн гадайтлiсны и йöгра, ненечьяс да энечьяс. Пöрысь нанай нывбабаяс висьöм помкасö тöдмавлiсны гез йылö öшйöдöм изйöн. Найö лыддьöдлiсны ловъясöс, мыжалысь нимсö шуигöн изйыс пондылiс лайкъявны. Тадзи жö кымын йитчылiсны ловъяскöд и мукöд войтыр.

Литература: Грибова 1964, Добротворский 1883, Рогов 1858, Сидоров 1928, Смоляк 1976, Соколова 1980.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет