Міністерство освіти україни Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. сковороди



бет7/17
Дата29.06.2016
өлшемі0.8 Mb.
#164891
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17

p < 0,05 відносно 1-ї групи

Продукти ПОЛ проявляють негативний вплив на структуру і функцію клітинних мембран. Це пояснюють їх взаємодією з NH2-групами білків і фосфоліпідами, що приводить до утворення міжбілкових, міжліпідних і ліпід-білкових зв’язків, та порушення конформації клітинних мембран, до зниження в них активності ліпід-залежних ферментів. Зміна щільності клітинних мембран при цьому сприяє контакту білкових компонентів з протеїназами, що приводить до їх руйнування. Разом з тим продукти ПОЛ окислюють SH-групи до S-S-груп, що приводить до зниження активності ферментів клітинних мембран.

За даними ряду авторів [21, 31, 71, 77], продукти ПОЛ впливають на поділ клітин, окислювальне фосфорилювання, проникливість клітинних мембран, активність ферментів, синтез ейкозаноїдів. Із дією продуктів ПОЛ пов'язана фагоцитарна функція лейкоцитів [77].

У той же час, в наших дослідженнях встановлено, що збільшення рівня цинку в раціоні приводить до росту інтенсивності окисних процесів. Слід особливо відзначити, що і повне виключення добавки цинку з корму курей (2-а група 1-го досліду) привело до вірогідного підвищення рівня МДА у печінці. Таким чином, показано, що інгібуюча дія цинку потребує певного рівня його концентрації в раціоні і значна зміна її в ту або іншу сторону приводить до небажаних змін у рівні ПОЛ.

Таким чином, у результаті проведених досліджень показано, що збагачення раціону курей сірчанокислим цинком сприяє зниженню рівня перекисних сполук у тканинах.

Із літературних даних відомо про вплив вітаміну А на деякі сторони обміну фосфору, кальцію та цинку. Так, додаткові кількості вітаміну А підвищують інтенсивність обміну кальцію в тканинах. При нестачі вітаміну А навпаки зявляються порушення обміну кальцію в тканинах, порушується розвиток і формування кісток, а також спостерігається зниження рівня фосфору.

Проведені нами дослідження показали (табл. 3.9), що збагачення раціону додатковою кількістю цинку приводить до вірогідного підвищення рівня фосфору і особливо кальцію. Сумісне введення підвищених кількостей цинку і вітаміну Е ще значніше сприяє підвищенню рівня цих двох макроелементів.

У той же час, згодовування сульфату цинку з вітамінами практично мало позначилося на активності лужної фосфатази, як ферменту, до складу якого входить цинк. Це певною мірою свідчить про достатню Д-вітамінну забезпеченість організму птиці при використанні даних раціонів.



Таблиця 3.9

Вміст фосфору і кальцію у плазмі крові курей, які отримували різні дози цинку, вітамінів А та Е, мг%


Термін відбору проб

Групи


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Фосфор

75 днів досліду

4,48 0,3

5,20 0,1

7,28 0,4

6,0  0,1

5,88 0,4

6,60 0,2

7,92 0,3

6,8 0,2

5,72 0,3

7,55 0,2

Кальцій

75 днів досліду

24,4 0,9

24,8 2,1

30,4 1,7

30,4 2,2

28,4 1,2

25,2 0,8

28,8 0,9

30,8 1,5

34,8 1,4

34,8 2,2

Активність лужної фосфатази (одиниці Боданського)

45 днів досліду

2,4 0,3

2,9 0,2

3,0 0,1

2,7 0,2

2,5 0,2

2,6 0,2

2,9 0,1

2,8 0,1

2,3 0,2

2,5 0,2

p < 0,05 відносно 1-ї групи

Важливими показниками якості інкубаційних яєць є міцність шкаралупи, яка тісно пов’язана з обміном кальцію та фосфору. Відзначено тенденцію до збільшення міцності шкаралупи в групах курей, що одержували 1,5-2-кратну дозу цинку, і особливо в групах із підвищеною кількістю вітаміну А та Е (табл. 3.10), що підтвердило існуючі дані щодо впливу цинку на потребу і засвоєння кальцію з раціону.

При цьому вміст кальцію та фосфору у плазмі дослідних курей, які отримували підвищену кількість цинку разом з вітамінами А та Е, був вірогідно вищим порівняно з контролем.

Таблиця 3.10

Міцність шкаралупи яєць курей, які одержували різні рівні цинку

і вітамінів А та Е, кг/мм2


Термін відбору проб

Групи

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

30 днів

1,69 0,1

1,63 0,11

1,74 0,08

1,87 0,07

1,78 0,08

1,72 0,1

1,95 0,16

1,79 0,08

1,98 0,1

2,11 0,13

60 днів

1,56 0,16

1,48 0,14

1,74 0,15

1,77 0,10

1,87 0,14

1,86 0,15

1,83 0,17

2,00 0,24

1,96 0,4

1,74 0,14

p < 0,05 відносно 1-ї групи
3.2.4. Продуктивні якості курей залежно від різної забезпеченості їх організму цинком

Використання підвищеної кількості цинку разом з вітамінами Е і А привело до підвищення несучості птиці. Так, за період проведення досліду у контрольній групі несучість на початкову несучку становила 84 шт. яєць, тоді як у найкращих дослідних групах, наприклад у 3 гр. – 88,5; у 4-й – 86,1; у 5-й – 89,6; у 6-й – 84,3; у 7-й – 96,2. У той же час при виключені добавок цинку вона була дещо меншою контролю - на 2% і становила 82 шт. яєць. Але в літературі зустрічаються і інші данні про вплив підвищених кількостей цинку на продуктивні якості птиці, зокрема несучість курей. Так, Hussein A. S. et al. [197] повідомив, що використання більш високих рівнів цинку викликає деяке зниження несучості курей внаслідок зниження споживання корму, але не вказує яка була якість корму.

В наших дослідженнях причиною підвищення несучості може бути позитивний кореляційний зв’язок між цинком та вітамінами А і особливо Е. Токоферол краще засвоюється організмом птиці разом з цинком. А статева система особливо чутлива до рівня вітаміну Е в раціоні [82, 91, 135, 192]. Аналіз літературних даних свідчить про те, що як гермінативна, так і ендокринна функція сім’яників тварин залежить від рівня вмісту вітаміну Е [82]. А згодовування курям-несучкам комбікорму із зниженим вмістом вітаміну Е (1 мг/кг) приводить до зменшення його кількості в жовтку яєць, погіршення їх заплідненості та виводу курчат, а також знижує харчову цінність таких яєць [192]. В умовах недостатнього забезпечення тварин токоферолом спостерігається зниження маси сім’яників і дегенерація зародкового епітелію у самців, загибель і резорбція ембріонів у самок [91, 192].

Заплідненість яєць була практично однаковою у всіх групах на рівні 86-88% (табл. 3.11). Виводимість яєць у контролі становила 86,6%, а в кращих дослідних групах збільшилася до 95%. Таким чином, ці факти свідчать про те, що потреба у цинку і вітаміні Е для нормального забезпечення заплідненості на рівні контролю задовольняє організм птиці повністю, але додаткове їх введення сприяє більш інтенсивному росту ембріонів та їх розвитку і приводить до вірогідного підвищення виводимості яєць ряду дослідних груп. Слід зазначити, що найбільш істотні зміни в продуктивності птиці було відзначено у перші 3-4 місяці досліду.


Таблиця 3.11

Інкубаційні якості яєць курей


Показники,

%


Групи

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Заплідненість яєць

88,5

87,5

83,6

88,4

86,0

88,6

89,1

87,7

91,8

85,1

Виводимість яєць

86,6

90,4

93,2

91,0

91,2

93,0

91,4

95,0

93,0

91,0

Вивід курчат

76,8

79,1

78,0

80,2

78,4

82,3

78,2

83,4

87,6

77,0

Таким чином, в результаті проведених досліджень показано, що нестача цинку в раціоні приводить до вірогідного зниження його концентрації у різних органах, а збагачення раціону курей сірчанокислим цинком сприяє накопиченню вітаміну А в печінці птиці, зниженню рівня перекисних сполук і сприяє підвищенню продуктивних якостей курей, особливо при сумісному введенні додаткових кількостей вітамінів А та Е.


3.3. Вміст марганцю в органах курей залежно від його надходження з комбікормом і вплив різної забезпеченості марганцем і селеном на біохімічні показники та продуктивні якості птиці

3.3.1. Вміст марганцю та вітамінів Е і А в органах курей залежно від його надходження з комбікормом

У зв'язку з тим, що встановлена позитивна кореляція між вмістом марганцю в кормах, з одного боку, і в організмі птиці, з другого, метою другого досліду було дослідження вмісту марганцю в органах курей залежно від його надходження з комбікормом. У зв'язку з низьким вмістом марганцю у кормах у багатьох регіонах України потреба сільськогосподарської птиці у цьому елементі живлення забезпечується не достатньо, що негативно впливає на біологічну цінність кормів, а внаслідок цього на життєздатність птиці.

Як показали результати наших попередніх досліджень щодо визначення вмісту марганцю в органах курей, найбільша концентрація марганцю серед органів птиці визначена у печінці та нирках, тому ці органи були взяті для подальших досліджень при вивченні закономірностей накопичення марганцю в організмі.

Показано, що виключення добавок марганцю з корму через 2,5 місяця досліду приводить до зниження його рівня в усіх досліджених органах та тканинах, найбільш це було виражено для жовтку - у 2 рази, для печінки - на 15% та нирок - 28% (табл. 3.12).

Введення підвищених кількостей марганцю до корму (дослід 2) приводить до пропорційного, але незначного збільшення вмісту цього елементу, найменш це було виражено у жовтку, найбільш - у нирках. Літературні дані підтверджують отримані результати щодо того, що засвоєння марганцю організмом птиці залежить від вмісту його в раціоні.

Добавки селену у корм зменшують накопичення марганцю в органах курей, що свідчить про їх антагоністичну взаємодію при всмоктуванні. Підтверджують ці результати щодо антагоністичної взаємодії між селеном та марганцем і ряд літературних даних [18].



Таблиця 3.12

Вміст марганцю та вітаміну Е в органах курей

Група


Вміст марганцю,

мкг/100 г тканини



Вітамін Е

у печінці, мкг/г



Жовток яєць

Печінка

Нирки

1 (К)

49,4  2,9

261,7  3,1

104,7  4,1

7,5  0,2

2

20,0 3,8

223,4 6,2

75,4  3,5

4,8  0,1

3

45,3  2,0

259,7  3,8

100,9  4,8

9,9  1,0

4

49,4  4,1

238,4 5,2

89,1  5,6

13,0  0,8

5

52,1  3,7

315,1 8,3

99,4  6,3

7,3  0,6

6

54,7  2,5

352,4 5,1

127,0 7,1

8,1  0,5

7

62,7 4,8

395,2 5,9

143,6 2,1

7,2  0,3

8

49,4  1,8

281,8 1,7

97,1  1,9

12,6  1,1

9

51,1  1,9

381,8 2,7

115,2 3,0

12,1  0,9

10

53,9  2,2

341,7 3,4

114,9 3,0

12,2  0,8

p < 0,05 відносно 1-ї групи
Добавки вітаміну Е разом з селеном у корм дослідних груп значно підвищують концентрацію -токоферолу в печінці курей у всі періоди досліду (табл. 3.12 і 3.14), а також у жовтку яєць (табл. 3.13). Як свідчать літературні дані, вітамін E і селен - необхідні поживні речовини, що мають загальну біологічну дію [194].

Таблиця 3.13

Вміст вітаміну Е у жовтку яєць курей, які отримували різні дози марганцю і селену, мкг/г (2.5 місяця досліду)
Показ-ники




Групи курей

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Вітамін Е

111,1 1,1

119,9 1,83

114,91,5

122,70,1

112,7 1,32

108,6 0,23

115,3

1,13



127,0 0,5

-

156,1 2,55

Вітамін А

5,0

0,1


5,3

0,3


6,0

1,0



6,3

0,3



4,9

0,1


5,0

0,1


5,0

0,1


5,0

0,1


5,3 0,1

6,8

0,1




Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет