Остап Вишня Том 1 твори вчотирьох томах усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 київ 1988



бет36/40
Дата23.07.2016
өлшемі2.6 Mb.
#217012
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   40

Фунт — міра ваги. Б різних країнах має неоднакове математичне вираження; давньоруський фунт (з 10 ст.) становив 409,5 г., аптекар­ський — 358,323 г.

Коряк Володимир Дмитрович (1889—1939) — український радянський критик, літературознавець. Був несправедливо репресований. Реабіліто­ваний посмертно.

С. 105. Какь просторь степной...— Тут наводиться третя строфа з пісні російського поета Івана Захаровича Сурикова (1841—1880) «В степи».

«Село — техніка». Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 8 лип. Твір входив до першого видання збірки «Вишневі усмішки (сіль­ські)» та її перевидань, до збірки «Головполітосвіта та інші оповідання» (три видання — 1928 та 1929 pp.).

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 1.— С. 56—60.

«Село — техніка» — кооперативне товариство, з філіями на місцях, яке мало забезпечувати постачання хліборобської техніки на село.

«Село — книга». Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1923.— б лип. Твір входив до першого та інших видань збірки «Вишневі усмішки (сільські)» та до збірки «Головполітосвіта та інші оповідання» (три видан­ня — 1928 та 1929 pp.), та ін.

«Село — книга» — акціонерне товариство, з філіями на місцях, що мало забезпечувати постачання книг на село.

С. 108. .«асортимент друкованого слова видання 192І й 1922 року...— Йдеться про грошові знаки, ті ж «лимони» (див. приміт. до твору «Та й бо­рись!»), що в той час швидко знецінювалися й примножувались новими випусками.

С. 110. Тройця — релігійне свято в християн — трійця (на честь богаотця, святого духа і Христа), відзначається в травні — червні, на 50й день після паски).

«Вспєнія» — тут: релігійна розповідь про успіння богородиці — смерть міфічної матері божої

«Діяння».— Мається на увазі Діяння апостолів — один із церковних творів у складі «Нового завіту», продовження Євангелія від Луки.

Часослов — церковна книга, в якій подаються тексти молитов,

«Ох і лікували нао Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 15 лип.— під назвою «Охорона народного здоров'я». Твір входив до збірок «Вишневі усмішки (сільські)» (до першого видання, перевидань), «Охорона народного здоров'я та інші оповідання» (1928, два перевидання 1929 p.), «Про село» (Усмішки, 1929) та ін. Готуючи усмішку до двотом­ника 1956 p., автор дав їй нову назву — «Ох і лікували нас.», вніс у текст ряд істотних виправлень: визначив час дії — 1921 рч замінив теперішній її час минулим, замість «наркомздрав» (так іменувалась «лікарка» —

знахарка баба Палажка) послідовно вжив слово «професор», зробив незнач­ні скорочення.

Подається за виданням: Твори: В 2х т.— Т. 1.— С. 20—25. С. 114. Гіршман Леопард Леопольдович (1839—1921) —український офтальмолог, засновник Очної клініки Харківського університету (1870).

Як ми колись учились. Вперше надруковано в журн. «Сільськогосподар­ський пролетар».— 1923.— № 5 — під назвою «Профоо». Під цією назвою твір входив до першого та перевидань збірки «Вишневі усмішки (сільські)», «Головполітосвіта та інші оповідання», «Про село» (1929), «Усмішки» в 4х т. (1928, 1930) та ін.

До двотомника 1956 р. автор подав усмішку із значними виправлен­нями: змінив назву на «Як ми колись учились», теперішній час дії замінив минулим, зробив деякі скорочення.

Подається за виданням: Твори: В 2х т.— Т. 1.— С. 9—11.

С. 118. Істик — дерев'яна палиця із залізним наконечником, вико­ристовується для зчищення землі з лемеша та чересла в плузі.

Жнива. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 12 лип. Твір входив до першого і наступного видань збірки «Вишневі усмішки (сільські)» та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 1.— С. 79—83.

С. 118. ..мільйоновоголосій, мільйоновоокій, мільйрноворукій, мільйоноеоногій потворі...; С. 119 ..за золотими десятками ганяючись!— Вдаючись до загострення і перебільшення, характеризуючи місто як потвору, де ганяються за «золотими десятками», автор, зрозуміло, має на увазі міських ділків, непманів, які тяжкий труд селянинахлібороба обертали на своє збагачення. Недарма в прикінцевій частині усмішки мовиться про тих, хто «за півгодини ворочають тисячами пудів твого (звернення до персонажа Митра Хведоровича.— . 3.) жита в «облігаціях» та в «вагонах» ...І потом не обливається» (с. 121).

С. 119. Меса — літургія, одне з основних богослужінь, у православних це — обідня; в католиків і лютеран — меса,

В авторському тексті «меса» є складовою поетичної метафори на услав­лення селянської праці на жнивах.

С. 120. Грабки — спеціальний пристрій до коси для збирання й рівно­го покладення жита чи інших сг культур в покоси.

Півручка — од слова «ручка», тобто — один раз пройдена косою частина ниви.

П'ятка — одна з частин коси, місце, де коса кріпиться до кісся (довга дерев'яна ручка).

С. 121. Іродові діти — епітет (визначення) од слова Ірод. Ірод (40— 4 pp. до н. е.) — жорстокий іудейський правитель; відомі міфи, перекази про винищення ним іудейських дітей.

На Гомільшу! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 21 лип. Твір входив до першого й наступних видань збірки «Вишневі усміш­ки (сільські)», збірки «Про село (Усмішки)» та ін.

Подається за виданням:. Усмішки.— Т. 1.— С. 84—87.

C. 123. Це «хохол» ...із Свинарного...— слово «хохол» Остап Вишня вживає з тим, щоб далі іронічно висловитися про одного з журналістів, автора «Дорожньїх зскизов» у газ. «Пролетарий» Вс. Вольського, який цілком серйозно називає українця «хохлом», напевно, не відчуваючи в цьому зневажливого змісту. На підтвердження своєї позиції письменник наводить слова В. І. Леніна: «...в нас і досі українця «хохлом» звуть...» і т. д.— із статті «До питання про національності або про «автономізацію». Посилання в автора на згадану статтю дещо неточне, ось відповідний текст з ленін­ської праці: «...непомітно для себе чинимо безліч насильств і образ,— досить тільки згадати мої волзькі спогади про те, як у нас третирують інородців, як поляка не називають інакше, як «полячишком», як татарина не висміюють інакше, як «князь», українця інакше, як «хохол», грузина та інших кавказьких інородців,— як «капказький чоловік» (Ленін В. І. Пов­не зібр. творів.— Т. 45.— С. 342.).

Пропащі люди. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 14 лип. Твір входив до першого й наступних видань збірки «Вишневі усмішки (сільські)», «Про село (Усмішки)» та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 1.— С. 90—95.

С. 126—127. Помилка, що трапилась у першій книжковій публікації (збірка «Вишневі усмішки (сільські)»), повторювалася в інших книжкових виданнях, в тому числі і в повоєнному семитомнику (Т. 1.— С. 166—167). Секретар сільради спочатку називається Назаром Григоровичем («Усміш­ки».— Т. 1.— С. 93), а далі, на с. 94, 95,— Григорієм Назаровичем. Подаємо його ім'я і псбатькові за першим іменуванням.

С. 127. Тут виправляємо недогляд (помилку) в реченні, де мовиться: ...ті папери не «входять» і «виходять», а натовпом «пачками» вилітають (Усмішки.— Т. 1.— С. 94). Передостаннім словом «вилітають» пропущено «влітають».

У хвості сила. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 19 лип. Твір входив до збірок «Вишневі усмішки (сільські)», також її перевидань, «Про село (Усмішки») та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 1.—С. 96—100.

С. 128. „.сорок ступенів Реомюрових...— Реомюр Рене Антуан (1683— 1757) —французький вченийприродознавець; ним запропонований вимір температури (шкала Реомюра): 1° за Реомюром = 1,25° за Цельсієм.

Омофор — нараменник, частина культового одягу вищого православ­ного духівництва.

С. 129. Пілсудський Юзеф (1867—1935)—польський державний діяч, організатор контрреволюції і походу на Київ, диктатор у буржуаз­нопоміщицькій Польщі (1918—1922). З 1926 p.—глава «санаційного» режиму.

Шептицький Андрій (1865—1944) — митрополит української грекокатолицької (уніатської) церкви (1900—1944), провадив антирадянську діяльність, співробітничав з фашистськими окупантами.

Мед. Внерше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 10 лип. Твір входив до збірки «Вишневі усмішки (сільські)», її перевидань та ін. Подається за виданням: Усмішки.— Т. 1.— С. 101—103.

C. 131. Анба (амба) — кінець, смерть. Я за колодку*.— вулик, у який треба зібрати рій бджіл. Саж — спеціально зроблений рублений хлівець (або частина хліва) для тримання та відгодівлі свиней.

Як я рибу ловив. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК.— 1923.— ЗО трав.— з іронічним визначенням: «(Гумореска ідилічна)». Твір включав­ся до збірки «Вишневі усмішки (сільські)», її перевидань та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 1.— С. 104—107.

С. 132. 2 ф. хліба (два фунти хліба) — Див. приміт. до усмішки «Освіта».

С. 133. Не менш, як З вершки...— Вершок — давня міра довжини. В різ­них народів мала неоднакове значення (на Україні, в Росії дорівнював 116 аршина (аршин — 71,12 см).

Вукоопспілка — Всеукраїнська кооперативна спілка.

ВИШНЕВІ УСМІШКИ КИЇВСЬКІ

У липні — серпні 1924 р. Остапу Вишні як кореспонденту газети «Вісті ВУЦВК» довелося побувати в Києві. Внаслідок цієї поїздки він написав ряд усмішок репортажного характеру, що були видрукувані на сторінках згаданої газети і не входили до окремих видань. Це друковані в нашому виданні усмішки «Харків — Київ (Дорогою)», «Київські чудеса», «Сліпці», «Пролетарський сад», а також «Пляж» і «Французька академія наук».

Харків — Київ (Дорогою). Вперше надруковано під рубрикою «Вишневі усмішки київські» в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 28 лип. Подається за першодруком.

С. 135. ..арошзнаками 1923 року.— Маються на увазі грошові знаки випуску 1923 р. (Див. приміт. до твору «Та й борись!»).

Три карбованці золотом! — На початку 20х років (1920—1924) в обігу перебували різноманітні гроші, вартість, яких прирівнювалась до золотого карбованця 1913 р. (відповідно до цієї одиниці встановлювався всеросійський грошовий індекс).

С. 136. Вагон повнісінький індексу госплану, товарового карбованця...— тобто цих тем торкалася розмова. Індекс — умовна одиниця, що їй дорівнював червонець або товаровий карбованець; визначався щотижня Держпланом і повідомлявся газетами.

Червінець дев'ятсот п'ятнадцятого! Розряд шістнадцятий! «Нагрузка» — п'ятдесят відсотків! — Мається на увазі випуск у 1915 р. паперових грошей — червінців (один червонець дорівнював 8 крб. золотом). На підприємствах діяла встановлена Радою Народних Комісарів кваліфіка­ційна система, за якою визначався розряд і відповідно зарплата працівника (від першого — до найвищого, сімнадцятого). Навантаження ж на п'ятдесят відсотків тут означає, що працівник за тарифну зарплату пра­цював півдня і виконував половину роботи.

С. 137. „.у вагоні зародок української опери до Києва вертає.— Тут Остап Вишня, який активно й послідовно виступав за становлення і роз­

виток українського театрального драматичного й оперного мистецтва, має на увазі українізацію опери в Києві. Харківську оперу було переведено на виконання репертуару українською мовою в 1925му, Київську — в наступному, 1926 р.

ЛитвиненкоВольгемут Марія Іванівна (1892—1966)—українська радянська співачка, народна артистка СРСР, професор, лауреат Державної премії СРСР (1946).

Микиша Михайло Венедиктович (1885—1971) — український радян­ський співак.

С. 139. На «юнкерсі» привезуть—— Юнкере — один із типів німецького літака.

Київські чудеса. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 29 лип.

Подається за першодруком.

С. 140. Баня — тут у розумінні дзвіниці на церкві, соборі (або ще «кумпол», чи, як у гумориста,— «кунпол»).

Сінний базар — стара назва одного з місць у Києві, нині — Львівська площа.

.Миколайсвятитель, чудотворець Мирлікійський...— У травні та грудні церква відзначає дні пам'яті Миколи Чудотворця (Мирлікійського), якому приписується роль покровителя господарювання, торгівлі та великого заступництва за людей перед богом.

С. 141. Херувим — ангел, небесний служитель бога.

Сліпці. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 2 серп. Подасться за першодруком.

С. 146. Я прошу плужан і гартованців звернути увагу на форму наве­деного мною твору...— Плужани — члени заснованої 1922 р. організації селянських письменників «Плуг», яку очолював письменник, журналіст, редактор газети «Селянська правда» С. В. Пилипенко (1891—1943). Гартованці — члени організації пролетарських письменників «Гарт», яка була заснована 1923 р. і яку очолював письменник, громадський діяч, редактор газети «Вісті ВУЦВК» В. М. Блакитний (Еллакський) (1894— 1925).

«Селянська правда» — українська республіканська газета, орган ЦК КП(б)У. Виходила з 1921 р. в Харкові. В 1925 р. злилася з газетою «Радянське село».

С. 147. ...вважаю, що київські «панфутуристи» до того вже дійшли...— пише автор, з іронічним усміхом коментуючи один з фрагментів з білого вірша, що його порівнює з «піснею» про «Олексєя, чоловіка божого», почутою біля КиєвоПечерської лаври.

Пролетарський сад. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 4 серп.— з поміткою про місце й дату написання твору: «Київ, 27VII. 1923 рж

Подається за першодруком.

С. 147. Пролетарський сад — колишній Марийський, тепер Радянський парк у Києві. Розташований на дніпровських схилах, виходить на вуд. Кі­рова і Радянську площу.

C. 148. Слобідка — мається на увазі Передмостна Слобідка, історична місцевість на лівому березі Дніпра (Дарниця). Нині входить до Гідро­парку.

Бони — в капіталістичних країнах документи на одержання у від­повідні строки грошей чи інших цінностей.

С 149. Межигір'я — приміське село на правому березі Дніпра, поблизу Києва.

Чорторий — протока в заплаві Дніпра між Московським мостом і гирлом Десни, місце масового відпочинку киян.

Ліст Ференц (1811—1886) —угорський композитор, піаніст, диригент.

Чайковсіький Петро Ілліч (1840—1893)—російський композитор, симфоніст.

Оффенбах Жак (1819—1880) —французький композитор.

«Імені Шевченка» (Мабуть, не фейлетон). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 11 серп. Подається за першодруком.

С. 151. Б. Тіволг — колишній сад Тіволі в Харкові, де містився і театр; перейменований у Парк ім. Т. Г. Шевченка.

ВСЕСОЮЗНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ВИСТАВКА

21 серпня 1923 р. в Москві відкрилась Перша Всесоюзна сільсько­господарська виставка. На ній як спеціальний кореспондент газети «Вісті ВУЦВК» побував Остап Вишня. Ознайомленню читачів газети з виставкою вія і присвятив цикл репортажівгуморссок, що подавались на сторінках «Вістей» під рубрикою «Всесоюзна сільськогосподарська виставка» із зазначенням статусу автора: «Від нашого спеціального кореспондента». Окрім вміщених у нашому виданні творів «Всесоюзна виставка одкрита», «Чудотворецьмолоток», у газеті «Вісті ВУЦВК» були надруковані: «На*виставку» (22 серп.), «Село і народний побут на виставці» (25 серп.), «Скотоводство» (26 серп.), «Рільництво» (29 серп.), «Праця. Науковопросвітній відділ. Досвід. Земельний устрій. Колонізація» (ЗО серп.), «Союзні й автономні республіки на виставці» (31 серп.). У ці ж дні Остап Вишня написав і опублікував, поряд з рспортажамигуморесками, усмішку «Москва» (28 серп.).

С, 153. ~.про практичну боротьбу з епїзоотгями.— Епізоотія — поширення інфекційної хвороби тварин на чималій території.

Всесоюзна виставка одкрита. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 22 серп. По смерті автора друкувався в кількатомних зібраннях творів із значними виправленнями, зокрема скороченнями, що пов'язувались із згадками в тексті партійних і державних діячів, за культу особи Сталіна несправедливо репресованих, вилучених з історії СРСР і несправедливо замовчуваних у пресі.

Подається за першодруком.

С. 153. Та. до Петрограда треба! — Назва міста на Неві до 1914 р. СанктПетербург, Петербург, в 1914—1924 pp.— Петроград; з 1924 р.— Ленінград.

C. 154.— тут ... був «всемосковський смітник».— Під Виставку було відведено площу на околиці м. Москви, де раніше було сміттєве звалище. Подаючи цей факт, автор наголошує на величезному обсягу робіт, здій­снених будівельниками Виставки протягом шести місяців.

С. 155. Каменєв Лев Борисович, (справжнє прізвище Розенфельд, 1883—1936) —радянський державшій, партійний діяч, після Жовтневої соціалістичної революції — голова Московської ради, заступник голови Ради Народних Комісарів, займав інші пости. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Риков Олександр Іванович (1881—1938) — радянський державний і партійний діяч, з лютого 1924 р. до грудня 1930 p.— голова Ради Народ­них Комісарів СРСР і Ради Народних Комісарів РРСФР, займав інші відповідальні посади. Був незаконно репресований. Реабілітований по­смертно.

Наріманов Нарїман Кербалай Наджафогли (1871—1925) —держав­ний і партійний діяч, письменник, один з керівників боротьби за Радянську владу в Азербайджані; один з керівників ЦВК СРСР.

Свідерський Олексій Іванович (1878—1933) — радянський держав­ний, партійний діяч, з 1918 р.— член колегій Наркомпроду, НК РСІ, начальник Головмистецтва (з 1928 р.) та ін.

Красін Леонід Борисович (1870—1926)—радянський партійний, державний діяч, дипломат; в 1919 р.— нарком шляхів сполучення, з 1920 р.— нарком зовнішньої торгівлі і водночас повпред і торгпред в Англії, Франції.

Чичерін Георгій Васильович (1872—1936)—державний, партійний діяч, в 1918—1930 pp. нарком іноземних справ РРФСР, СРСР.

Догадов Олександр Іванович (1888—1937)—радянський державний, партійний діяч. 1921—1929 pp.—секретар ВЦРПС, член Президії ВЦВК і ЦВК СРСР.

С. 156. КалінінМихайло Іванович (1875—1946)—радянський дер­жавний, партійний діяч, Герой Соціалістичної Праці (1944); з 1919 р.— Голова ВЦВК, з 1922 p.— Голова ЦВК, з 1938 p.— Голова Президії Вер­ховної Ради СРСР.

Зінов'єв (справжнє прізвище, ім'я — Апфельбаум ЄвсійГершен Аронович, 1883—1936) — радянський державний, партійний діяч, з 1919 р.— голова Виконкому Комінтерну, на інших постах. В 1936 р. був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Томський Михайло Павлович (1880—1936) —радянський державний, партійний діяч, керівник радянських профспілок (ВЦРПС) до 1929 p., в 1931—1936 pp.— керівник Об'єднання державних книжковожурнальних видавництв. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Чудотворецьмолоток. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 23 серп,, зазначено дату написання: «Москва. 20VIII. 1923 р.». Подається за першодруком.

С. 158. Слова В, І. Леніна, наведені в репортажігуморесці: «Наша мета — довести селянинові, що ми починаємо з того, що йому зрозуміле, знайоме й тепер оце приступне, невважаючи на всі його злидні, довести, що ми йому вміємо допомогти...»,— як і зазначає автор, сказані на

XI з'їзді нашої партії, на якому Володимир Ілліч виступив 27 березня 1922 р. із політичним звітом ЦК РКП(б). Подано цитату з доповіді в дещо скороченому вигляді, в Повному зібранні творів ці слова В. І. Леніна звучать так: «Наша мета — відновити змичку, довести селянинові ділами, що ми починаємо з того, що йому зрозуміле, знайоме і зараз доступне при всіх його злиднях, а не з чогось віддаленого, фантастичного, з точки зору селянина,— довести, що ми йому вміємо допомогти, що комуністи в мо­мент тяжкого становища розореного, зубожілого, тяжко голодуючого дрібного селянина йому зараз допомагають на ділі» (Т. 45.— С. 72.).

Що може іноді вийти, як не додумає хтось, хоч би він був окрвикоикомом. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 8 верес. Твір входив до .збірки «Кому веселе, а кому й сумне» (1924), її перевидань (1925, 1927) та ін. У виданні 1956 р. «Твори в 2х томах» (т. 1) також «Привіті Привіті» (1957) було допущено помилку: в «епіграфі» зазначалося, що «Окрвиконком на Поділлі в 1924 році виробив був правила...». Звісно, в усмішці, дата публікації якої — 1923 p., мова могла йти про час дії цього ж таки 1923 року.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 100—102.

Дмитрівська вдасть працює (3 натури). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 11 верес. Подається за першодруком.

На перший приз. Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1923.— 16 верес.

Подається за першодруком.

С. 163. Десятина — давня одиниця вимірювання земельної площі в Київ­ській Русі, пізніше — в Росії, на Україні та в Білорусії, дорівнювала 1,0925 га.

Ну куди його? Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».—, 1923.— 28 верес.

Подається за першодруком.

С. 164. В Болгарії революція. Цар болгарський Борис зрікся пре­столу.—Борис III (1894—1943) — цар Болгарії (1918—1943), сприяв здійсненню фашистського перевороту А. Цанкова, проводив пронімецьку політику.

Бакша — баштан, тут: дитяча гра в баштан.

Кого до Рад. вибирати. Вперше надруковано в газ. «Селянська прав­да».— 1923.— 12 жовт.

Подається за першодруком.

С. 165. „.кахикнув на свої п'ятдесят «утаєних...» — Мається на увазі заможний сільський господар (куркуль), що приховав при облікуванні п'ятдесят десятин землі.

..J3a церковного титаря правив...— Титар — церковний староста.

І тоскно буде.» І журно буде... Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 24 жовт. Подається за першодруком.

Нічого нарікати. Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1923.— 24 жовт.

Подається за першодруком.

С. 167. ,,£еш'иха... пристріт— глаз, родимець.» «золотник» не на місці—— Тут побутовосільські назви захворювань, що ними послугову­вались бабизнахарки в.старому селі, наприклад: бешиха — гостре захво­рювання шкіри, пристріт — слабість од «недоброго» чужого ока (погля­ду), «золотник» не на місці» — зміщення матки, і т. п.

Самі той чудеса! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 23 листоп. Твір входив до збірки «Кому веселе, а кому й сумне» (1924), до перевидань (1925, 1927) та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 79—81.

С. 168. Вистачить і для богородиці, і для сина божого, і для отця небесного. Та й духові святому буде...— Див. приміт. до твору «Село — книга».

А ви отак! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 7 груд.

Подається за першодруком.

С. 169. Галасують про «ножиці», кричать: «Стуліть ножиці!» — Тут, як і в ряді інших усмішок, автор веде мову про різницю цін: низькі на сільськогосподарську продукцію і високі на промислові товари, що негативно позначалось, зокрема, на житті села. На цю соціальну несправед­ливість і потребу піднесення рівня господарювання і загалом життя на селі неодноразово вказував В. І. Ленін, партія і Уряд приймали ряд заходів, спрямованих на ліквідацію так званих «ножиць» (зниження цін на товари широкого попиту, ширше розгортання державної та кооператив­ної торгівлі, боротьба зі спекуляцією тощо).

..л беруться за коні, а беруться за авто, а беруться за кабінети...— Мова йде про впровадження режиму економії, тобто скорочення кількості автомобілів, коней в обслуговуванні відомств'і установ, ощадливість у об­ладнанні службових кабінетів та ін.

С. 170. [дядько] ..ціпка в руки та за тридцять п'ять верстов з облігаці­ями——В 1923 р. було випущено облігації бпроцентної виграшної дер­жавної позики і селянинові, щоб перевірити їх, треба було пішки йти до того села, в якому працювала ощадкаса. Цей епізод з облігаціями та їхнім власником подається на противагу тим службовцям, які в місті часто без потреби використовують державний транспорт.

Не дурак король... Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 21 груд.

Подається за першодруком.

С. 170. Виганяють грецького короля Георга з Грецького королів­ства...— На початку 20х років у Греції загострилися соціальні супереч­ності. В серпні 1923 р. в Піреї прогресивними силами країни було організовано великий страйк, що висунув ряд соціально справедливих вимог; страйк було жорстоко придушено, та він справив помітний вплив на обстановку в країні. В грудні на виборах до Національних зборів перемогу здобули республіканці, які проголосили в Греції республіку й дегронували

короля Георга II. Невдовзі перед цим король у своїй заяві сказав, що в разі проголошення республіки йому мають виплатити 2,5 млн. драхм на проїзд і 20 млн. компенсації. Звідси — вислів автора усмішки: «Не дурак король!» Георг II.

Драхма — грошова одиниця в Греції.

Такий досвід — і не оцінили! Вперше надруковано з підзаголовком «Усмішка з циклу «Виховання дітей» в журн. «Радянська освіта».— 1923.— № 2.— С. 61—62.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   40




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет