Dos., b e. n. M. A. Яhmяdov Елми редактору: проф. Я-ж. И. Ящмядов



бет27/27
Дата21.06.2016
өлшемі2.79 Mb.
#152501
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27

Мящсулун нювц вя ямтяя сорту____________________





Сыра сайы

Кейфиййят эюстярижиляриляри

стандарт эюстярижиси

Тядгигатын нятижяси

1.

1.1.


1.2.

1.3.


Органолептики эюстярижиляр

Харижи эюрцнцшц

Рянэи

Дады вя ийи









2.

2.1.


2.2.

2.3.


2.4.

2.5.


Физики-кимйяви эюстярижиляри

Техники тящлил, %-ля

Зярярверижиляр, %-ля

Метал гатышыглары, %-ля

Бярк минерал гатышыглар, %-ля

Нямлик, %-ля











Юзцнц йохламаг цчцн суаллар





  1. Гурудулмуш мейвя-тярявязин узун мцддят сахланылмасыны тямин едян нядир?

  2. Гурудулмуш мейвя-тярявязлярин органолептики кейфиййят эюстярижиляри нежя мцяййян олунур?

  3. Гурудулмуш мейвя-тярявяздя нямлик нежя тяйин олунур?

  4. Метал гатышыгларын йол верилян нормасы ня гядярдир вя ону нежя тяйин едирляр?

  5. Гурудулмуш мейвя-тярявяздя щансы зярярверижиляр мцшащидя олунур?

  6. Гурудулмуш мейвя-тярявязин сахланылмасы шяраити нежя олмалыдыр?


Meyvя-tяrяvяz mяhsullarыnыn яlifba-ad gюstяricisi

Istifadя olunmuш яdяbiyyat
1. Я.И.Яhmяdov «Азярбайжанда йетишян йабаны мейвя вя эилямейвялÿð, îíëàðûí ñÿíàéå ÿùÿìèééÿòè» . Áàêû, «Áèëèê» æÿìèééÿòè, 1978, 2,0 ÷/â.

2. Я.И.Яhmяdov, А.С.Гарашарлы «Мейвя-тярявязлярин ямтяяшцнаслыьы», 1 щисся, Дярс вясаити, Бакы, АзХТИ-нин няшриййаты, 1980, 5,0 ч/в.

  1. Я.И.Яhmяdov, А.С.Гарашарлы «Мейвя-тярявязлярин ямтяяшцнаслыьы», II ùèññÿ. Äÿðñ âÿñàèòè, Áàêû, ÀçÕÒÈ-íèí íÿøðèééàòû, 1981, 6,0 ÷/â.

4. Я.И.Яhmяdov «Азярбайжан цзцмц вя онун сянайе ящямиййяти», Бакы, «Билик», 1982, 3,0 ч/в.

5. Я.И.Яhmяdov «Евдя консервляшдирмя», Бакы «Эянжлик» няшриййаты, 1996, 16,8 ч/в.

6. Я.И.Яhmяdov «Ярзаг маллары ямтяяшцнаслыьы», Дярслик, «Тяфяккцр», 1996, 20,0 ч/в., 324 сящ.

7. Я.И.Яhmяdov, Н.Х.Мусайев «Ярзаг мящсулларынын кейфиййятинин експертизасы», Дярслик, I щисся, Бакы, «Чашыоьлу» , 2005, 25 с/в. 480 сящ. л

8. Я.И.Яhmяdov «Ярзаг маллары ямтяяшцнаслыьы», Дярслик, АДИУ-нин няшриййаты, 2006, 30 ч.в., 480 сящ.

9. Ящмядов Я.И. вя башгалары. Битки мяншяли ярзаг маллары ямтяяшцнаслыьы курсу цзря лабораторийа ишляринин йериня йетирилмясиня даир методики эюстяришляр. Бакы, Чашыоьлу. Бюлмя:«Мейвя-тярявяз маллары»-1996, 54 сящ.

10. Ялийев Н.Т. вя б. Азярбайжан ямтяялик зейтунун инкишаф етдирилмяси цчцн ясас базадыр. Игтисади ислащатлар вя кооперасийа ялагяляринин тякмилляшдирилмяси проблемляри.Бакы, 2001, сящ.233-236.

11. Ялийев Н.Т., Бабайева Б.Г. Ушаг гидасы цчцн мейвя-тярявяз консервляринин истещсалында истифадя едилян хаммаллар. АР Президенти Щейдяр Ялийевин анадан олмасынын 80 иллик йубилейиня щяср олунмуш конфрансын материаллары.Бакы, 2003.

12. Hцseynov A.Я. “Bitki mяnшяli яrzaq mallarы яmtяяшцnaslыьы prakтikumu” (Elmi redaktoru, prof. Я.И.Яhmяdov). Dяrs vяsaiti. Bakы,2007. 232 сяh.

13. Н.Х. Мусайев «Ярзаг маллары ямтяяшцнаслыьынын нязяри ясаслары» (Дярслийин елми редактору prof. Я.И.Яhmяdov) Бакы, «Чашыоьлу», 2004, 20 ч/в. 380 сящ.



Рус диллиндя

14. Алиев Н.Т. и др. Накопление и превращение некоторых «Р» витамино- активных веществ в процессе созревания винограда. Тезисы II Респуб. Конференции «Химия и сельскохозяйство», Баку,1977.

15. Кругляков Г.Н., Круглякова Г.В. Товароведение продовольственных товаров. Ростов нa-Дону, Март, 1999, 448 стр.

16. Николаева М.А. Товароведение плодов и овощей; Учебник для вузов, - Экономика,1990,-288 стр.

17. Плотникова Т.В. и др. Экспертиза свежих плодов и овощей. Качество и безопасность. 3-е изд.,испр. и доп. – Новосибирск , 2005, - 302 стр.

18. Справочник Товароведа продовольственных товаров. Том 1, (Б.В. Андрест, И.Л.Волкинд, В.З. Гарнецков и др.), Москва, Экономика, 1987.

19. Химический состав пищевых продуктов/Под ред. И.М.Скурихина и М.Н.Волгарева,- 2-изд. – Москва, 1987,-223 стр.

20. Шепелев А.Ф., Кожухова О.И. Товароведение и экспертиза плодоовощных товаров. Учебное пособие. Изд. Центр. «Март», Ростов на-Дону.2001, 64 стр.



М Ц Н Д Я Р И Ж А Т
ЮН СЮЗ……………………………………………………3

Ы ФЯСИЛ. Мейвя вя тярявязин анатомик гурулушу, кимйяви

тяркиби вя физики хассяляри (проф. Я.И.Ящмядов)…..6

    1. Битки щцжейрясинин цмуми характеристикасы…………..6

    2. Мейвя-тярявязлярин ясас тохумалары …………………13

    3. Мейвя-тярявязин кимйяви тяркиби……………………..15

    4. Мейвя-тярявязин физики хассяляри………………………31


ЫЫ ФЯСИЛ. Тязя тярявязляр (проф. Я.И.Ящмядов)…………..34

2.1. Кюкцйумрулу тярявязляр……………………………….35

2.2. Кюкцмейвяли тярявязляр ……………………………….39

2.3. Кялям тярявязляри ………………………………………46

2.4. Соьан тярявязляр ……………………………………….51

2.5. Эюйярти тярявязляри …………………………………….55

2.6. Бостан тярявязляри …………………………………….. 58

2.7. Томат тярявязляри ………………………………………65

2.8. Пахлалы вя дянли тярявязляр ……………………………..72
ЫЫЫ ФЯСИЛ. Тязя мейвяляр (проф. Я.И.Ящмядов)………….79

3.1. Тохумлу (тумлу) мейвяляр……………………………80

3.2. Чяйирдякли мейвяляр ……………………………………90

3.3. Эилямейвяляр ………………………………………….. 97

3.3.1. Щягиги эилямейвяляр ………………………………….97

3.3.2. Мцряккяб эилямейвяляр ……………………………100

3.3.3. Гейри-щягиги эилямейвяляр ………………………….102

3.4. Гярзякли мейвяляр ……………………………………103

3.5. Субтропик вя тропик мейвяляр ……………………….106

3.5.1. Ситрус мейвяляри ……………………………………106

3.5.2. Субтропик мейвяляр ………………………………..110

3.5.3. Тропик мейвяляр……………………………………115


ЫВ ФЯСИЛ. Йабаны мейвя вя эилямейвяляр

(проф. Я.И.Ящмядов) ………………………………………125

4.1. Йабаны мейвялярин тясяррцфат ящямиййяти …………..126

4.2. Йабаны мейвялярин тяснифаты ………………………….128

4.3. Азярбайжанда йетишян йабаны мейвялярин сяжиййяси…130

4.3.1. Тохумлу (тумлу) мейвяляр ……………………….. 130

4.3.2. Чяйирдякли мейвяляр ……………………………….. 138

4.3.3. Эилямейвяляр ………………………………………..145

4.3.4. Гярзякли мейвяляр …………………………………..155

4.3.5. Субтропик мейвяляр ……………………………….. 162

4.4. Йабаны мейвялярдян сямяряли истифадя ………………166


В ФЯСИЛ. Мейвя вя тярявязин йетишмяси, йыьылмасы, ямтяя

емалы вя дашынмасы (Дос. Н.Т.Ялийев) ………..173

5.1. Мейвя вя тярявязин йетишмяси ………………………..173

5.2. Мейвя вя тярявязин йыьылмасы ………………………..175

5.3. Стандартлашдырма вя ямтяя емалы ……………………176

5.4. Кейфиййятя эюря чешидлямя ……………………………178

5.5. Юлчцйя эюря чешидлямя ………………………………..180

5.6. Мейвя вя тярявязин габлашдырылмасы …………………183

5.7. Мейвя вя тярявязин дашынмасы ……………………….187

5.8. Мейвя вя тярявязин хястяликляри, зярярверижиляри вя

зядялянмяси …………………………………………..190

5.8.1. Фитопатоэен хястяликляр …………………………….193

5.8.2. Картофун вя тярявязин хястяликляри ………………….195

5.8.3. Физиолоъи хястяликляр …………………………………201
ВЫ ФЯСИЛ. Мейвя вя тярявязин сахланылмасы (Дос.Н.Т.Ялийев) ………………………………………….205

6.1. Мейвя вя тярявязин сахланылмасы заманы баш

верян просесляр ………………………………………..205

6.2. Мейвя вя тярявязин сахланылмасына тясир едян

амилляр ………………………………………………..211

6.3. Мейвя вя тярявяз цчцн анбарлар …………………….216

6.4. Картофун вя тярявязин сахланылмасы………………… 219

6.5. Мейвя вя эилямейвянин сахланылмасы ……………….223

6.6. Мейвялярин тянзим олунан газ мцщитиндя (ТГМ)

сахланылмасы …………………………………………..230

6.7. Мейвя вя тярявязин сахланылмасы заманы тябии итки …234
ВЫЫ ФЯСИЛ. Мейвя-тярявяздян щазырланан мящсуллар

(проф. Я.И.Ящмядов) ………………………..236

7.1. Мейвя-тярявязин консервляшдирилмяси цсуллары ………236

7.2. Айры-айры тараларда мейвя-тярявязин консервляшдирил­мясинин хцсусиййятляри……………………………………..243

7.3. Мейвя вя тярявязин консервляшдирилмяси заманы эедян просесляр ………………………………………………….. 253

7.4. Мейвя вя тярявяз консервляри ………………………..256

7.4.1. Тярявяз консервляри …………………………………257

7.4.2. Томат мящсуллары …………………………………..267

7.4.2.1. Ев шяраитиндя томат мящсулларынын щазырланмасы..271

7.4.3. Компотлар …………………………………………..274

7.4.4. Мейвя вя тярявяз ширяляри ………………………….. 277

7.4.4.1. Мейвя вя тярявяз ширяляринин тяснифаты ……………278

7.4.4.2. Ширялярин щазырланмасы цсуллары …………………..280

7.4.5. Пцреляр вя пасталар ………………………………….283

7.4.5.1. Азярбайсан кулинарийасында истифадя едиляжяк йени мейвя соусларынын щазырланмасы …………………………284

7.5. Мейвя вя тярявяз консервляринин кейфиййятиня гойулан

тялябляр ………………………………………………..287

7.6. Мейвя вя тярявяз консервляринин сахланылмасы заманы

баш верян гцсурлар ……………………………………294

7.7. Мейвя вя тярявяз консервляринин кейфиййятини горуйан

амилляр …………………………………………………296

7.8. Гурудулмуш мейвя вя тярявяз ……………………….301

7.9. Цзцмцн сянайе цсулу иля гурудулмасы ……………...311

7.10. Ев шяраитиндя мейвя-тярявязин гурудулмасы ……….319

7.10.1. Мейвя-тярявязин гурудулмасы цсуллары …………..320

7.11. Туршудулмуш вя дуза гойулмуш мейвя вя тярявязляр..324

7.12. Сиркяйя гоймагла консервляшдирмянин мащиййяти…331

7.12.1. Тярявязин цстцня тюкмяк цчцн ширянин

щазырланмасы……………………………………….332

7.12.2. Сиркяйя гойулмуш мейвя вя тярявяз ……………...334

7.13. Дондурулмуш мейвя вя тярявяз ……………………345

7.14. Сулфитляшдирилмиш мейвяляр……………………………346
ВЫЫЫ ФЯСИЛ. Эюбяляк вя онун емалы мящсуллары

(Дос. Н.Т.Ялийев)…………………………..348

8.1. Тязя эюбяляк…………………………………………..348

8.2. Емал едилмиш эюбялякляр …………………………….. 351
ЫХ ФЯСИЛ. Мейвя вя тярявязин кейфиййятинин юйрянилмяси (проф. Я.И.Ящмядов) ……………………………………….355

9.1. Мейвя вя тярявязин тохумаларынын вя щцжейрянин

гурулушунун юйрянилмяси …………………………..355

9.1.1. Препаратларын вя микроскопийа цчцн кясиклярин

щазырланмасы ………………………………………..356

9.1.2. Щцжейрянин юйрянилмяси ……………………………358

9.1.3. Мейвя вя тярявязин тохумаларынын юйрянилмяси……360

9.1.4. Картоф йумрусунун тяняффцс интенсивлийинин тяйини

(Бойсен-Иенсен цсулу) ……………………………...365

9.2. Мейвя-тярявяздя шякярин мигдарынын тяйини…………367

9.3. Тязя мейвя-тярявязин тядгиги ……………………….374

9.3.1. Мейвя-тярявязлярин органолептики эюстярижиляринин

тяйини …………………………………………………375

9.3.1.1. Картофун кейфиййятжя тядгигинин хцсусиййятляри…376

9.3.1.2. Тярявязлярин кейфиййятжя тядгигинин

хцсусиййятляри…………………………………….378

9.3.1.3. Мейвялярин вя цзцмцн кейфиййятжя тядгигинин

хцсусиййятляри……………………………………..385

9.3.2. Мейвя-тярявяздя титрлянян туршулуьун тяйини………391

9.3.3. Тярявязлярдя нишастанын туршу щидролизи иля тяйини….392

9.3.4. Ашы вя бойа маддяляринин тяйини……………………393

9.3.5. Пектинли маддялярин тяйини (Мелитса цсулу)………..396


9.4. Дуза гойулмуш вя туршудулмуш тярявязлярин

тядгиги………………………………………………..400

9.4.1. Дуза гойулмуш вя туршудулмуш тярявязлярин органолептики эюстярижиляринин тяйини ……………………..401

9.4.2 Дуза гойулмуш вя туршудулмуш тярявязлярдя тяркиб щиссяляринин нисбятинин тяйини……………………………….402

9.4.3. Цмуми туршулуьун тяйини…………………………..403

9.4.4. Хюряк дузунун мигдарынын тяйини………………….405

9.4.4. 1. Арбитраъ цсулу иля дузлугда(ширядя) хюряк дузунун

мигдарынын тяйини………………………………..405

9.4.4.2. Дузлуьун хцсуси чякисиня эюря хюряк дузунун

мигдарыын ареометрля тяйини………………………407

9.5. Тярявяз консервляринин вя томат мящсулларынын

тядгиги………………………………………………..410

9.5.1. Тярявяз консервляринин вя томат мящсулларынын

органолептики эюстярижиляринин тяйини……………….411

9.5.2. Банканын эерметиклийинин йохланылмасы …………..412

9.5.3. Щиссялярин нисбятинин тяйини …………………………412

9.5.4. Томат пцредя бярк гатышыгларын тяйини……………..413

9.5.5. Гуру маддялярин мигдарынын тяйини………………..414

9.5.5.1. Гуру маддялярин филтратын хцсуси чякисиня эюря

тяйини……………………………………………….414

9.5.6. Сулфитляшдирилмиш мящсулларда йодометрик цсулла сулфит

туршусунун тяйини…………………………………..415



    1. Гурудулмуш мейвя-тярявязлярин тядгиги…………..419

9.6.1. Гурудулмуш мейвя-тярявязлярин органолептики

эюстярижиляринин тяйини………………………………..420

9.6.2. Гурудулмуш мейвялярин техники тящлили…………….422

9.6.3. Гурудулмуш мейвя-тярявязлярин зярярверижилярля

зядялянмясинин тяйини………………………………..423

9.6.4. Метал гатышыгларынын тяйини………………………….424

9.6.5. Бярк минерал гатышыгларынын тяйини………………….424

9.6.6. Гурудулмуш мейвя-тярявязлярдя нямлийин тяйини…425



Мейвя-тярявяз мящсулларынын ялифба-ад эюстярижиляри…….429

Истифадя олунмуш ядябиййат…………………………………436

Prof.,t.e.n. Əhmədov Əhməd-Cabir İsayıl oğlu

(Əməkdar müəllim)

dos.,b.e.n. Əliyev Nəbi Teymur oğlu

Bitki mənşəli ərzaq malları əmtəəşünaslığı”



(I kitab - “Meyvə və tərəvəzин ямтяяшцнаслыьы”)

(Dərslik)
Бакы – 2009

Компцтер тяртибатчысы

və dizaйn: Айдын Абдуллазадя

Йыьылмаьа верилиб 05.01.09 Чапа имзаланыб 01.05.09

Форматы 60 х 84 1/16. Ч.в. 27,7. Офсет каьызы №1

Сифариш № Сайы 500 нцсхя. Гиймяти мцгавиля иля


___________________________________________________
«Игтисад Университети» няшриййаты,

АЗ 1001, Бакы, Истиглалиййят кцчяси,6









Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет