Журналістика даних: Посібник

Чому журналісти повинні використовувати дані

Зараз новини розповсюджуються в ту ж мить, коли вони відбуваються, шляхом різноманітних джерел, свідків, блогів, і те, що сталося, проходить фільтрацію в розлогій мережі соціальних зв’язків, отримує рейтинг, коментарі, а у більшості випадків це просто ігнорують.

Ось чому журналістика даних є настільки важливою. Збір, фільтрація та візуалізація того, що перебуває за межами «неозброєного» погляду, набуває все більшої вартості. Апельсиновий сік, який ви п’єте зранку, кава, яку ви варите, - в сучасній глобальній економіці існують невидимі зв’язки між цими продуктами, між іншими людьми та вами. Мова, на якій передаються ці зв’язки, - це дані: маленькі часточки інформації, які часто не мають особливого значення самі по собі, але вкрай важливі, якщо подивитися на них під правильним кутом.

Зараз нечисленні журналісти-новатори вже показали, як використовувати дані, аби створити глибше бачення того, що відбувається навколо нас і що може вплинути на наші життя.

Аналіз даних може проявити «форму повідомлення» (Сара Коен), або надати нам «нову камеру» (Девід МакКендлесс). Завдяки використанню даних змінюється головний фокус журналістської роботи: не повідомити першим про те, що сталося, а бути тим, хто пояснить, що насправді означає той чи інший розвиток подій. Діапазон тем може бути вельми розлогим. Наближення наступної фінансової кризи. Економіка, що стоїть за продуктами, які ми вживаємо. Неправильне використання бюджетних коштів або політичні помилки, представлені у формі переконливої візуалізації даних, залишають небагато простору для оскарження цієї інформації.

Ось чому журналісти мають убачати в даних свій шанс. Вони можуть, наприклад, виявляти, як якась абстрактна загроза, наприклад, безробіття, впливає на людей залежно від їхнього віку, статі, освіти. Використання даних перетворює абстракцію на те, що кожен може зрозуміти і пов’язати з собою.

Вони можуть створювати персоналізовані калькулятори, які допоможуть людям приймати рішення – чи то купівля автівки або будинку, обрання освіти чи професії, або ж ретельний контроль за витратами, щоб не потрапити в борги.

Вони можуть аналізувати динаміку складних ситуацій, таких як масові заворушення чи політичні дебати, показувати хибні оцінки та допомагати всім побачити можливі рішення складних проблем.

Обізнаність у методах пошуку, очистки та візуалізації даних змінює також і суть професії, пов’язаної зі збором інформації. Журналісти, які працюють у цій сфері, відчують, що побудова статей на базі фактів та аналітики – це полегкість. Менше вгадувань, менше пошуків цитат – натомість журналіст може збудувати вагому позицію, підкріплену даними, і це може значно вплинути на роль журналістики.

На додачу, звернення до журналістики даних обіцяє перспективи в майбутньому. Сьогодні, коли скорочують редакційні штати, більшість журналістів розраховують переключитися на роботу в сфері зв’язків із громадськістю. Журналісти чи науковці даних вже зараз є затребуваними фахівцями, і не тільки в ЗМІ. Компанії та установи по всьому світові шукають «творців смислів» та фахівців, які знають, як «копати» дані та трансформувати їх у щось осяжне.

Дані – це перспектива, і саме це викликає інтерес редакцій, змушує їх вести пошук репортерів нового типу. Для журналістів-фрилансерів вміння працювати з даними відкриває шлях до нових пропозицій роботи та стабільної зарплатні. Гляньте на це ось із якого ракурсу: замість найму журналістів, які швидко наповнятимуть сторінки та веб-сайти низькоякісним контентом, використання даних створює попит на інтерактивні пакети, де витрата тижня часу задля пошуку відповіді на одне питання – це єдино можливий спосіб. Це бажана зміна у багатьох складових частинах ЗМІ.

Є бар’єр, який перешкоджає журналістам використовувати цей потенціал: навчання, як саме працювати з даними на всіх етапах, – від першого запитання до великої сенсації, заснованої на аналізі даних.

Робота з даними – це як крок на велику незнайому територію. На перший погляд, «сирі» дані – це головоломка для очей та мозку. Дані самі по собі є громіздкими. Їх дуже складно коректно оформити для візуалізації. Треба бути досвідченим журналістом, у якого є хист, кинувши погляд на часто заплутані, часто нудні «сирі» дані, «побачити» історію, яка в них прихована.



Ілюстрація 4. Опитування Центру європейської журналістики на тему потреб у навчанні
Європейський центр журналістики провів опитування, щоб дізнатися більше про потреби в журналістських тренінгах. Ми виявили, що існує велике бажання вийти за межі «зони комфорту» традиційної журналістики та витратити час на здобуття нових навиків. Результати опитування показали, що журналісти бачать цей шанс, але їм потрібна певна підтримка, аби «прорватися» через початкові проблеми, що перешкоджають їхній роботі з даними. Є впевненість, що після того, як журналістика даних здобуде більшого поширення, виробничі процеси, інструментарій та результати дуже швидко прогресуватимуть. Першопрохідці, такі як Guardian, New York Times, Texas Tribune та Die Zeit продовжують усувати ці перешкоди завдяки своїм публікаціям, заснованим на даних.

Чи залишиться журналістика даних в користуванні жменьки першопочатківців, чи скоро в кожній медійній організації з’явиться власна виокремлена команда із журналістики даних? Ми сподіваємося, що цей посібник допоможе новим журналістам та редакціям скористатися перевагами цієї новопосталої галузі.