Ми запитали декого з провідних фахівців та ентузіастів журналістики даних, чому, на їх думку, вона є важливим етапом розвитку. Ось що вони сказали.
Фільтрація потоку даних
Коли інформація була в дефіциті, більшість наших зусиль докладалася до збирання та полювання за даними. Тепер, коли інформації вдосталь, більш важлива її обробка. Ми здійснюємо обробку на двох рівнях: (1) аналіз, який робить змістовним та структурованим нескінченний потік даних, та (2) представлення, яке доносить те, що є важливим і релевантним, до свідомості споживача. Подібно до науки, журналістика даних розкриває свої методи та представляє результати в такій формі, що їх можна перевірити шляхом відтворення.
Філіп Мейєр, заслужений професор університету Північної Кароліни у Чепел Хілл
Новий підхід до розповіді
Журналістика даних – це «термін-парасолька», який, на мою думку, включає в себе постійно зростаючий набір інструментів, технік та підходів до викладу повідомлення. Він може включати все що завгодно – від традиційної журналістики, «виготовленої на комп’ютері» (де дані використовуються як джерело інформації), до найбільш передових візуалізацій даних та програмного забезпечення із поширення новин. Але спільна мета є суто журналістською: надавати інформацію та аналіз, допомагаючи інформувати нас усіх про важливі події дня.
Арон Пілхофер, New York Times
«Журналістика даних» відрізняється від «журналістики слів» лише тім, що ми використовуємо інший інструментарій. Ми всі «винюхуємо» інформацію, повідомляємо про неї та пишемо статті, щоб заробити на життя. Це як «фотожурналістика», тільки замість камери тут лептоп.
Браян Бойєр, Chicago Tribune
Журналістика даних – це майбутнє
Журналістика, що базується на обробці даних, - це майбутнє. Журналістам потрібно бути кмітливими в роботі з даними. Колись можна було знайти тему для статті, спілкуючись із людьми в барах, і все ще може статися, що вам доведеться робити щось подібне. Але зараз ідеться також про детальний перегляд даних та вміння користуватися інструментарієм для їх аналізу й відбору того, що є цікавим. І в перспективі – допомагати людям, справді помічати, де це все поєднується, і що відбувається в країні.
Тім Бернерс-Лі, винахідник World Wide Web
"Колоти" цифри – це те ж, що й кувати слово
Журналістика даних будує міст над прірвою між техніками-статистиками та майстрами слова. Визначення аномальних відхилень у даних та встановлення тенденцій є не тільки статистично значущим – воно важливе для декомпіляції сучасного світу, з притаманною йому складністю.
Девід Андертон, журналіст-фрілансер
Доповнити ваш набір умінь
Журналістика даних – це новий набір навиків із пошуку, розуміння та візуалізації цифрових джерел інформації, - у час, коли базових умінь традиційної журналістики вже не вистачає. Це не заміна традиційної журналістики, а доповнення до неї.
У час, коли джерела інформації стають цифровими, журналісти мають перебувати ближче до цих джерел. Інтернет відкрив нам можливості, що перевершують наше нинішнє розуміння. Журналістика даних – це початок еволюції наших попередніх практик, які адаптуються до онлайну.
Журналістика даних служить двом важливим завданням редакційних організацій: пошук унікальних історій (не з агенцій новин) та виконання функції «сторожових псів». Це важливі завдання для газет – особливо в часи фінансових загроз.
З погляду регіональної газети, журналістика даних має критичне значення. У нас кажуть: зіпсована тротуарна плитка перед вашими дверима вважається більш важливою, ніж повстання в якійсь далекій країні. Це потрапляє вам просто в очі й безпосередніше впливає на ваше життя. У той самий час, усе стає цифровим. Через те, що місцеві газети мають прямий вплив на навколишнє оточення, а джерела інформації стають цифровими, журналіст повинен знати, як знаходити, аналізувати та візуалізувати повідомлення, отримане з даних.
Джеррі Верманен
Ліки від інформаційної асиметрії
Інформаційна асиметрія – це не брак інформації, але неспроможність сприймати й обробляти її з тією ж швидкістю та в тих же обсягах, у яких вона до нас надходить, - є однією з найважливіших проблем, що постають перед громадянами у процесі прийняття ними рішень, що стосуються їхнього життя. Інформація, отримана від друкованих, візуальних та аудіо ЗМІ впливає на вибір та дії громадян. Якісна журналістика даних допомагає боротися з інформаційною асиметрією.
Том Фрайс, Bertelsmann Foundation
Відповідь на піар, заснований на даних
Доступність засобів вимірювання та зниження ціни на них, у поєднанні з зосередженням на продуктивності та ефективності в усіх аспектах суспільного життя, привела осіб, що приймають рішення, до практики кількісного оцінювання успішності їхньої політики, моніторингу трендів та визначення нових можливостей. Цифри зазвичай трактують за їхнім номінальним значенням, на відміну від інших фактів, так, неначе вони самі по собі оточені аурою серйозності, - навіть якщо вони повністю сфабриковані.
Компанії продовжують представляти нові способи вимірювання їхньої продуктивності. Політики люблять вихвалятися зменшенням показників безробіття та росту ВВП. Відсутність журналістської проникливості у справах Енрона, Ворлдком, Медоффа чи Солундри є доказом неспроможності багатьох журналістів виразно бачити, що приховано за цифрами.
Освіченість в роботі з даними допоможе журналістам загострити їхні критичні відчуття під час оцінки цифр, і, сподіваюся, допоможе їм відібрати назад територію, втрачену під час взаємодії з піар-департаментами.
Ніколя Кайзер-Бріл, Journalism++
Після руйнівного землетрусу та спричиненої ним аварії на АЕС Фукушіма в 2011 році важливість журналістики даних була усвідомлена медійниками Японії – країни, яка загалом відстає у сфері цифрової журналістики.
Ми розгубилися, коли урядовці та експерти не надали вартих довіри даних про пошкодження. Коли офіційні особи приховали від публіки дані про імовірне розповсюдження радіоактивних матеріалів, ми були не готові до розшифровки цих даних навіть у разі їхнього витоку. Добровольці почали збір даних про радіоактивність, використовуючи власні прилади, але ми не володіли знаннями із статистики, інтерполяції, візуалізації тощо. Журналістам слід мати доступ до «сирих» даних і навчитися, як не залежати від офіційної інтерпретації цих даних.
Ісао Мацунамі, Chunichi/Tokyo Shimbun
Упоратися з інформаційною повінню
Виклики та можливості, які породила цифрова революція, продовжують руйнувати журналістику. У еру інформаційного перенасичення як журналісти, так і громадяни потребують кращих інструментів – чи коли ми оцінюємо самвидав 21 століття на Середньому Сході, чи коли обробляємо набір даних, що надійшов пізно ввечері, а чи коли шукаємо найкращий спосіб візуалізації якості води для нашої нації споживачів. У той час, коли ми змагаємося з проблемами споживання, породженими цією повінню даних, нові платформи для оприлюднення інформації дають будь-кому змогу збирати та поширювати дані в цифровій формі, перетворюючи їх на інформацію. І тоді як репортери та редактори є традиційними векторами збору та розповсюдження інформації, інформаційне оточення 2012 році в спрощеному вигляді зводиться до того, що новини спочатку з’являються в онлайні, а вже потім у агенції новин.
Фактично, всюди у світі зв’язки між даними та журналістикою стають міцнішими. У еру «великих даних» зростання значення журналістики даних полягає у спроможності тих, хто її застосовує, надавати контекст, чіткість, і, що найважливіше, знаходити правду у все більших обсягах цифрового контенту з усього світу. Це не означає, що сучасні інтегровані ЗМІ втрачають своє головне значення. Зовсім ні. У інформаційну добу журналісти потрібні більше, ніж будь-коли, щоб обробляти, перевіряти, аналізувати та синтезувати потік даних. У цьому контексті журналістика даних має величезне значення для суспільства.
Сьогодні пошук змісту у «великих даних», особливо в неструктурованих даних, стає центральним завданням для науковців, що досліджують дані, в усьому світі – чи вони працюють в редакціях, на Уолл-стрит чи в Кремнієвій долині. Прикметно, що цієї мети буде досягнуто з використанням все більшого арсеналу доступних інструментів – чи їх використовуватимуть фахівці, що працюють на владу, фахівці з охорони здоров’я чи фахівці з медіа.
Алекс Говард, O’Reilly Media
Наше життя – це дані
Якісна журналістика даних – це складно, бо якісна журналістика – це складно. Це означає встановити, як отримати дані, як їх зрозуміти і як знайти у них тему статті. Часом це заводить у глухі кути, а часом там не знаходиться гарної теми. Зрештою, якби все зводилося до того, щоб натиснути правильну кнопку, журналістики не існувало б як такої. Але саме це робить цю справу вартісною, і – в світі, де наше життя все більше пов’язане з даними, – необхідною умовою існування вільного та справедливого суспільства.
Кріс Таггарт, OpenCorporates
Спосіб зекономити час
Журналісти не мають часу на те, щоб переписувати дані вручну або поратися з копіюванням даних із PDF-документів, тому певні вміння програмувати, або знання, де шукати людей, що можуть допомогти, є вкрай цінними.
Наш репортер з Folha de São Paulo працював із місцевим бюджетом і зателефонував мені, щоб подякувати нам за те, що ми виклали бухгалтерію Сан-Пауло в онлайн (два дні роботи для одного хакера!). Він сказав, що вносив ці дані вручну протягом трьох останніх місяців, намагаючись побудувати з цього тему статті. Я також пам’ятаю розв'язання «проблеми PDF» для ‘Contas Abertas’, медійної організації, що моніторить діяльність парламенту: 15 хвилин та 15 рядків коду вирішили питання, на яке пішли б місяці праці.
Педро Маркун, Transparência Hacker
Важлива частина журналістського інструментарію
Я вважаю, що в терміні «журналістика даних» треба зробити наголос на «журналістиці», тобто, на репортерському аспекті. Справа має бути не в тому, що б просто аналізувати дані чи візуалізувати їх заради візуалізації, але використовувати їх як інструмент наближення до правди про те, що відбувається в світі. Я бачу здатність аналізувати й інтерпретувати дані невід’ємною частиною сучасного інструментарію журналіста, а не окремою дисципліною. Зрештою, йдеться про якісну журналістику та про те, як розповідати історії у найкращий спосіб.
Журналістика даних – це ще один спосіб пильно вдивлятися в світ і помічати сили, які слід узяти до уваги. І коли сьогодні все більші обсяги даних стають доступними, як ніколи важливим є те, щоб журналісти розумілися на техніці журналістики даних. Це має бути інструмент в інструментарії кожного журналіста: чи то він сам навчиться, як безпосередньо працювати з даними, чи співпрацюватиме з тим, хто вміє це робити.
Її справжня сила полягає в тому, щоб допомогти вам здобути інформацію, яку без цього буде дуже важко знайти чи довести. Гарним прикладом цього є стаття Стіва Дойга, яка аналізувала закономірності ушкоджень від урагану «Ендрю». Він об’єднав два різні набори даних: один показував рівень руйнувань, спричинених ураганом, а інший показував швидкості вітру. Це дало йому змогу визначити території, де послаблені будівельні норми та неякісне будування призвели до посилення впливу стихії. За цю публікацію він отримав Пулітцерівську премію 1993 року, і це дуже обнадійливий приклад того, що тут можна досягти.
В ідеалі ви використовуєте дані для виокремлення аномальних відхилень, зон інтересу чи речей, які дивують. У цьому сенсі дані можуть виконувати роль підказки чи інформаційного «зливу». Але попри те, що самі цифри можуть бути цікавими, писати про самі лише цифри недостатньо. Вам все одно треба буде провести журналістську роботу й пояснити, що вони означають.
Синтія О’Мурчу, Financial Times
Пристосування до змін у нашому інформаційному середовищі
Нові цифрові технології відкривають нові шляхи створення та розповсюдження знань у суспільстві. Журналістику даних можна уявляти як спробу ЗМІ пристосуватися та відповісти на зміни в нашому інформаційному довкіллі – включно з більш інтерактивним, багатовимірним процесом розповіді, дати читачам змогу досліджувати джерела, що стоять за новинами, та заохочувати їх до участі в процесах створення та оцінки статей.
Цезар Віана, університет Гояс
Спосіб побачити те, що інакше не помітиш
Деякі сюжети можна зрозуміти та пояснити лише шляхом аналізу – і часом візуалізації – даних. Зв’язки між можновладцями чи владними організаціями залишаться непомітними, смерті, спричинені політикою щодо наркотиків, залишаться прихованими, політика у сфері довкілля, що шкодить навколишньому середовищу, і далі не матиме протидії. Але все вищезгадане змінилося завдяки тим даним, які були отримані журналістами, проаналізовані та представлені читачам. Ці дані можуть бути простими, як звичайна таблиця чи список телефонних дзвінків, або складними, як результати шкільних тестів чи дані про інфекції в лікарнях, але всередині кожного перебуває історія, яку варто розповісти.
Шерил Філліпс, The Seattle Times
Спосіб розповісти яскравішу історію
Ми можемо намалювати картину всього нашого життя на основі наших цифрових слідів. Починаючи від того, що ми споживаємо чи переглядаємо в Інтернеті, до того, куди і коли ми подорожуємо, наших музичних смаків, нашого першого кохання, етапів у житті наших дітей, навіть наших передсмертних бажань – усе це можна відстежити, оцифрувати, зберегти в «хмарі» та поширити. У цей всесвіт даних можна зануритися, щоб розповісти історію, відповісти на запитання та поділитися розумінням світу - у такий спосіб, який наразі перевершує найбільш скрупульозне та ретельне відтворення ситуацій із життя.
Сара Слобін, Wall Street Journal
Достарыңызбен бөлісу: |