Київська духовна академія української православної церкви київського патріархату новітні релігійні та містичні рухи: системний аналіз Збірник наукових праць

Теми, що ввійшли в названу програму, спрямовані на розвиток перерахованих вище якостей критичності мислення, рефлексії, ассертивности. Крім цього, досить докладно розглядається поняття психологічної маніпуляції і засобу її нейтралізації. Спосіб подачі інформації – інтерактивний, тобто більшість понять, що вводяться, ідей, тем подаються у вигляді психологічних ігор і вправ, диспутів, дебатів, рольового моделювання і т.д. Це дозволяє учасникам програми не тільки теоретично ознайомитися з тим чи іншим поняттям, але і співставити його з власним особистісним досвідом, відпрацювати корисні навички в тренінговому режимі. Зручним для використання програми в різноманітних умовах сучасних освітніх структур є її гнучкість, модульность з відносною незалежністю різних модулів.

Оскільки підлітковий і юнацький вік – це період активної комунікації і підвищеного інтересу до психології спілкування, перший модуль програми присвячений детальному розгляду питань щоденного спілкування і можливих проблем, з ним пов'язаних. Складність і заплутаність особистісних контактів, їхні види і рівні з занесенням на Особистісну Комунікативну Карту (ОКК), вплив на ситуації спілкування стереотипів сприйняття й ірраціонального мислення – ці питання розглядаються в блоці «Особливості міжособистісної взаємодії».

Наступний модуль «Психологічна маніпуляція як різновид міжособистісної взаємодії» є дуже логічним продовженням активно піднятої і відпрацьваної теми щоденної взаємодії. Нагадаємо, що психологічне маніпулювання - це приховане керування діями та поведінкою інших людей за допомогою експлуатації їх «слабких місць», тобто невідрефлексованих і непотрібних комплексів [7, с.115].

У вітчизняній літературі донедавна термін «маніпуляція» («маніпулювання») використовувався переважно в негативно-оцінюючому контексті і з досить аморфним змістом. Достатньо чітке визначення цьому явищу дала Е.Л. Доценко: «Маніпуляція — це вид психологічного впливу, майстерне виконання якого веде до прихованого порушення в іншої людини намірів, що не збігаються з його актуально існуючими бажаннями» [2, с.59].

У даному випадку ми бачимо коректне визначення маніпуляції саме як психологічного інструмента, але, одночасно, і як інструмента психічного насилля. Можна погодитися з О.В. Сидоренко, коли вона відносить маніпуляцію до виду впливу, перехідному від варварської до цивілізованої взаємодії [6, с.32], при цьому не заперечує агресивно-насильницьку складову маніпуляції.

У ході занять юнаки та дівчата одержують можливість спробувати себе в ролі і маніпулятора, і того, ким маніпулюють; відстежити власні «слабкі струни» і почуття, викликані чиєюсь спробою маніпуляції; потренуватися в простих і ефективних прийомах нейтралізації небажаної маніпуляції. Цікаво, що після таких вправ кількість бажаючих навчитися маніпулювати, щоб приховано керувати іншими людьми, дещо зменшується. Вільна атмосфера діалогу, обміну думками допомагає краще зрозуміти природу психологічної маніпуляції, її місце і роль у нашій соціальній реальності; прийняти індивідуальне рішення про доцільність (чи недоцільность) її застосування. Як правило, дуже жвавий інтерес викликає обговорення педагогічних і виховних дій викладачів. Як відрізнити позитивний педагогічний вплив і деструктивну маніпуляцію, де межа між ними; які віддалені наслідки має застосування вчителем психологічного маніпулювання і чи виправдує мета обраний засіб – ці і багато інших питань з інтересом обговорюються і самими учнями чи студентами, і впевненими у власній педагогічній компетентності вчителями.

Протягом занять приходить усвідомлення, що психологічна маніпуляція є даністю, невід'ємною частиною нашого соціального життя. І кращий захист – це уміння її бачити, розрізняти. Розвиток навичок роботи з інформацією, формування алгоритму критичного її сприйняття, ознайомлення з часто уживаними способами впливу на свідомість – така змістовна частина модулю «Маніпуляції і соціальне оточення». Реклама на радіо і телебаченні, газетні статті, молодіжні журнали і барвисті буклети – усе це може стати зручним «підручним матеріалом» для опрацьовування навичок відслідковування інформаційного маніпулювання. У цьому блоці крім прийомів впливу на свідомість різних ЗМІ надається інформація про можливий небезпечний вплив з боку різних деструктивних угрупувань, культів, сект. Технології вербовки і модель контролю свідомості, використання механізмів групового тиску і способи «промивання мозків» – ця інформація не має широкого поширення; у школярів, студентів, та й і в учителів немає до неї вільного доступу. Таким чином, площина можливого деструктивного впливу на свідомість залишається потенційно небезпечною. Запропонована в рамках занять інформація – спроба знизити подібний ризик потрапляння молодих людей у психологічну залежність. Проведення цього блоку передбачає наявність у ведучого спеціально підібраного пакету інформаційних матеріалів на актуальну тематику.

Завершальний модуль програми – «Практикум ефективної поведінки». Мабуть, це єдиний блок, що недоцільно проводити окремо, без проведення попередніх модулів. Тому що в спеціальних психологічних іграх і вправах цього блоку підводиться підсумок одержаним раніше знанням, прийомам, навичкам. Природньо, не у формі опитування, а у вигляді захоплюючої гри.

Ігротека програми містить опис використаних у нашій роботі діагностичних і психологічних методик, ігор і вправ. Хоча нам здається корисним, доцільним, цікавим розширення цього списку за рахунок творчого пошуку й обміну його результатами між усіма зацікавленими особами: шкільними психологами, соціальними педагогами, викладачами – усіма тими, кому названа тема небайдужа, і хто готовий експериментувати і шукати інші вдалі шляхи навчання молодої людини мистецтву бути вільною.

Тому що все-таки уміння людини жити без маніпуляцій, без психологічної залежності – у першу чергу це уміння жити вільно. Особливе значення в зв'язку з реалізацією програми, що забезпечує інформаційну безпеку, здобуває розробка таких навчально-виховних систем, що були б спрямовані одночасно і на розвиток почуття свободи і толерантності у студентів, і на посилення стійкості їхньої особистості. Можливо, слово воля, свобода стане ключовим у подальшій модифікації нашої програми.

Використана літератури

1. Аронсон Э., Пратканис Э.Р. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. –384 с.

2. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. — М.: ЧеРо, 1997.

3. Кабаченко Т. С. Методы психологического воздействия. — М.: Педагогическое общество России, 2000.

4. Куликов А.В. Психическое воздействие. Взаимодействие и самовоздействие: история, теория, проблемы //Психическое воздействие на личность и группу: Межвузовский сборник научных трудов. – Иваново: Изд-во Ивановского гос. ун-т, 1989.- С. 7–18.

5. Почепцов Г.Г. Информационные войны. – М.: “Рефл–бук”, К.: “Ваклер”, 2001. – 576 с.

6. Сидоренко Е. В. Тренинг влияния и противостояния влиянию. — СПб.: Речь, 2001.

7. Соціально-психологічний словник/ Ав.-уклад. В. М. Галицький, О. В. Мельник, В. В. Синявський – К., 2004 – 250с.

В социологических работах М.Вебера термин «харизма» использован для обозначения особого типа власти, типа господства, для противопоставления его традиционному, основанному на привычках, обычаях, традициях, и рационально-бюрократическому. Согласно анализу М.Вебера, харизматический тип господства основывается на необычной преданности одному лицу (харизматическому лидеру), в основе которой лежит вера в его святость и высшее предназначение.

М.Веберу принадлежит вывод о наличии харизматического типа религии, характеризующийся наличием и доминантой стихийно-экстатического начала, включающего магические действия, ритмику, священные танцы и гимны, оргии, экстатические переживания, половую любовь, - т.е. все то, что способно пробудить и поддерживать иррациональную жизненную силу.

В культовой практике различают точно заданные, установленные, освященные. и в связи с этим неизменные формы слова (ритуальный текст, мантра, молитва, церковная проповедь, культовое песнопение), а также харизматическую речь – речь спонтанного характера, (от вдохновенной рождающейся «здесь и сейчас» проповеди или воззвания пророка-вождя, до «говорения на языках» - бормотания на непонятном языке в измененном состоянии сознания).

«Официальным» днем рождения харизматических культов можно с полным правом считать 1 января 1901 года, когда в одной из библейских школ в г.Топика (США, штат Канзас) после длительной ночной коллективной молитвы и наложения рук на голову, одна из учениц, Агнесса Оэмен, начала говорить на незнакомом «китайском» языке, после чего эпидемия глоссолалии охватила всю школу. После чего ученики школы создали церкви нового типа по всей Америке, а потом и по всему миру. Возникнув в среде пятидесятников, феномен глоссолалии затронул баптистские, меннонистские, пресвитерианские, реформатские, лютеранские, методистские, англиканские, католические и даже православные церкви.

К концу ХХ века в мире насчитывалось около 400 миллионов харизматов. Сегодня это одна из наиболее динамично развивающихся деноминаций.