Лекція №1 вступ. Адміністративно-територіальний устрій

Лекція № 7

У промисловому комплексі України частка хімічної промисловості ще не значна (близько 6,6% вартості валової продукції).

До хімічного комплексу входять близько 300 підприємств. У структурі хімічної і нафтохімічної галузей виділяють наступні підгалузі:

– гірничо-хімічна;

– основна хімія (виробництво мінеральних добрив, кислот, лугів, соди);

­– хімія органічного синтезу;

– галузі виробництва полімерних матеріалів;

– хімія тонкого органічного синтезу (лаки, фарби, фотохімічні товари);

– побутова хімія.
ГІРНИЧО-ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Хімічна промисловість відноситься до найбільш матеріалоємних галузей. Використовує вона також велика кількість допоміжних матеріалів.

Україна має розвинуту сировинну базу для розвитку хімічної промисловості:

– унікальні родовища самородної сірки у Передкарпатті (Роздол, Язів, Яворів);

– калійної солі (Калуш-Голинська і Стебниківська групи);

– необмежені запаси кам'яної солі на Донбасі (Артемівськ, Слов`янськ), Закарпаття (Солотвино) і Передкарпаття (Болехів, Дрогобич);

– невичерпні запаси самородної солі в озерах і лиманах Причорномор'я і Криму;

– особливо багатий на хлоридні солі натрію, магнію і брому Сиваш.

Сировиною для хімічної промисловості України є також вугілля, продукти коксового виробництва, пальні гази і нафта. Завдяки розгалуженій системі трубопроводів підприємства органічної хімії наближаються до районів масового споживання їхньої продукції.

У хімічній промисловості використовуються різні види енергії: електрична, теплова, механічна, світлова, штучний холод. Хімічна промисловість відноситься до енергоємних (вкрай енергоємними є виробництва азоту, каустичної соди, соди, кисню, сірки, калійних добрив, сірки).

Хімічна промисловість споживає багато води, що використовують у технологічних процесах і для охолодження продуктів. Водоємними є виробництво: хімічних волокон, пластмас і синтетичних смол, синтетичного каучуку, деякі електрохімічні виробництва.
ОСНОВНА ХІМІЯ

Виробляє соду, сірчану кислоту і мінеральні добрива.

Підприємства тяжіють до основних районів і центрів хімічної промисловості. Розміщаються вони переважно з виробництвом фосфорних і азотних добрив у Константинівці, Сумах, Вінниці, Одесі, Горлівці, Дніпродзержинську і Лисичанську.

Виробництво калійних добрив тяжіє до джерел сировини. Виробництво зосереджене на Стебніковському «Полімінерал» (потужністю до 100 тис. т сульфатів калію), Калузькому концерні «Оріана» (80 тис. т), Роздольскому підприємстві «Сірка» (100 тис. т хлориду калію), Вінницькому «Хімпромі».

Українське виробництво пестицидів, якими займаються 7 підприємств, випустило близько 1,6 тис. т (2006) хімічних засобів захисту рослин. Нині Україна випускає тільки хлорид міді, мідний купорос, оксихом, сірку. Обсяги виробництва зменшуються в результаті того, що українська продукція десь на 10% дорожче, ніж імпортна.
ХІМІЯ ОРГАНІЧНОГО СИНТЕЗУ

Основа галузі – нафтопереробна промисловість (Одеса, Херсон, Бердянськ, Кременчук, Лисичанськ, Запоріжжя, Вінниця, Дрогобич, Борислав, Надвірна, Львів).

Гумова промисловість робить тисячі найменувань продукції. Вона представлена Дніпропетровським шинним, Білоцерківським комбінатом шин «Оранта», Київським АТ «Київ-гума», Київським і Сумським регенераторними заводами, підприємствами в Бердянську, Запоріжжі, Харкові, Одесі, Ніжині. Саджу роблять у Дашаві, Стаханові, Кременчуці.
ПОЛІМЕРНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Її розміщення залежить від достатньої кількості углеводородного сировини, палива, електроенергії, води, а деяких галузей – від трудових ресурсів. Пластмаси роблять на нафтохімічних комбінатах, азотно-тукових і хлорних заводах, а також у спеціалізованих цехах підприємств. Найбільші виробники синтетичних смол і пластмас:

– Донецьк (поліхлорвінілові смоли і пластмаси);

– Северодонецьк (склопластик і пластмасові вироби);

– Запоріжжя (кремнійорганічні з'єднання, синтетичні смоли);

– Дніпродзержинськ і Первомайськ (полівініл і полістирол);

– а також Калуш, Одеса, Київ, Фастів (центри переробки синтетичних смол на пластмасові, плівкові й інші вироби).
ХІМІЯ ТОНКОГО ОРГАНІЧНОГО СИНТЕЗУ

Галузь характеризується високою матеріало-, енерго- й водоємністю.

Розрізняють хімічні волокна штучні, котрі виготовляють з целюлози і синтетичні (сировина – синтетичні смоли). Найбільші підприємства розміщені в:

– Чернігові (синтетичні волокна);

– Києві (Дарницький шовковий комбінат);

– Черкасах (штучний шовк);

– Сокалі (штучне волокно).

Україна є однією з найбільших у світі експортерів карбаміду. Поставляється в Індію (2,8 млн. т), Китай (близько 2,7 млн. т), країни Латинської Америки (особливо Бразилія), Філіппіни, В'єтнам, США, країни СНД (Росія).

У галузі працює 87 підприємств і організацій, що умовно можна розділити на 5 груп:

– підприємства медичної промисловості, до складу якої входить хіміко-фармацевтична промисловість;

– підприємства мікробіологічної галузі, що випускають ферментні препарати, кормові добавки й антибіотики;

– виробництво товарів медичного призначення (шприців);

– виробництво медичного скла;

– науково-дослідні організації.

Тільки 20 фармацевтичних підприємств випускають готову продукцію (усього 600 найменувань). Головна причина відставання в розвитку галузі – недолік сировини (більше 50% імпортується). Галузь високоприбуткова. Якщо раніше в Україні щорічно освоювали виробництво 4–5 нових медикаментів, то нині таку кількість освоюють щомісяця. Використовуються переважно західні розробки, термін патентного захисту (7 років) яким закінчився. Патенти на ліки – дуже дороги. Розробка одного нового засобу триває 10–12 років. Сьогодні в Україні виготовляють близько 1030 найменувань ліків.

У перспективі планується покривати потреби в ліках за власний рахунок на 60–70% (світові стандарти), для чого необхідно виготовляти до 2,5 тис. найменувань лік. Планується збільшити список найменувань до 4 тис. медичних препаратів. Для цього необхідно побудувати ще 5–7 підприємств. Найбільші підприємства – «Дарниця» (Київ), Житомир, Одеса, Горлівка, Львів, Дніпропетровськ, Донецьк.